Рентабельність основних видів сільгоспкультур із 2023 року стабільно покращується, але виробництво зернових досі не досягло беззбитковості, а прибутковість олійних культур залишається мінімальною, 2024 року рентабельність олійних буде вищою, ніж прогнозувалося раніше, а виробництво зернових залишиться збитковим. Відповідний прогноз міститься в дослідженні Міністерства аграрної політики і продовольства та Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
“Поліпшення рівня рентабельності порівняно з попереднім періодом пов’язане з відновленням експортних морських шляхів. Це знизило вартість логістики та дало змогу збільшити закупівельні ціни на внутрішньому ринку, навіть незважаючи на зниження світових цін на всі види зернових та олійних культур”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, за останні шість місяців ціни на елеваторах зросли на 38% для зернових культур і на 14% для олійних порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ціни в українських портах також збільшилися, але не так відчутно, адже вартість логістики залишається досить високою. При цьому закупівельні ціни на українському ринку ще значно відстають від світових.
З початку 2024 року змінилася структура експортних маршрутів. Логістика агропродукції через річкові порти Дунаю відігравала важливу роль для України, коли глибоководні порти Одеси не працювали. Але на сьогодні потенціал експортного шляху Дунаєм не використовується на повну через більшу вартість логістики в цьому напрямку порівняно з глибоководними портами Одеси, нагадали експерти.
Тенденція до зниження середніх норм внесення добрив у галузі триває. Хоча восени 2023 року і було зафіксовано збільшення норм внесення добрив під озимі культури, навесні 2024 року норми внесення знову скоротилися – в середньому на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними причинами зменшення норм внесення добрив є брак обігових коштів і подорожчання їхньої вартості через зміни до Митного Кодексу та загальну ситуацію невизначеності в галузі у зв’язку з війною.
Аналітики звернули увагу, що великі виробники практично не знизили норми внесення добрив, в той час, як дрібні аграрії були змушені їх скоротити в середньому на 10-15%. Норми внесення засобів захисту рослин залишилися на тому ж рівні, адже зменшення використання ЗЗР може призвести до погіршення врожайності та якості зернових і олійних культур.
За результатами 2024 року Мінагрополітики та УКАБ прогнозують вищий рівень рентабельності рослинництва порівняно з попереднім прогнозом. Прибутковість соняшнику очікується на рівні $45 за тонну (-$4/т у 2023 році), сої – на рівні $83/т ($69), ріпаку – на рівні $78/т ($5/т). Виробництво ж зернових залишиться збитковим.
“На результати галузі рослинництва цьогоріч найбільше впливатимуть такі фактори, як зменшення норми внесення добрив і, як наслідок, незначне зменшення врожайності, а також зниження вартості експортної логістики, зменшення цінового розриву між ціною на елеваторах та українських портах завдяки налагодженню експортних відвантажень, що сприятиме більш активному відновленню внутрішніх закупівельних цін”, – констатували аналітики.
ПАТ “Хмельницькобленерго” 14 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість 1 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 22 червня.
Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “ВУСО”.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у травні 2024 року підтримало 1,23 млрд грн експорту, від початку року ця сума становила 2,93 млрд грн, повідомляється на сайті ЕКА.
Уточнюється, що одна гривня страхової відповідальності ЕКА станом на сьогодні згенерувала 11,15 грн майбутньої експортної виручки.
Серед банків-партнерів ЕКА найбільше фінансування українським експортерам у травні видав МТБ Банк (79,2 млн грн), він також підтримав найбільше експорт – на 911,2 млн грн. За ним у трійці травневих лідерів – Укргазбанк (182 млн грн підтриманого експорту і 28,2 млн виданих кредитів) і Ощадбанк (80,8 млн грн і 17,1 млн грн відповідно).
З початку року лідером серед банків є Ургазбанк, який прокредитував експорт на суму 120,5 млн грн, чим забезпечив 1,75 млрд майбутньої виручки.
Серед регіонів найактивнішими користувачами страхування ЕКА для розвитку експортного потенціалу в травні були Київ (911,2 млн грн), Івано-Франківська (158,4 млн грн) та Львівська (165,2 млн грн) області, серед країн-партнерів – Польща (660,7 млн грн), Данія (197,6 млн грн) та Нідерланди (158,4 млн грн). Серед найпопулярнішої експортної продукції лідирують молоко та молочні продукти, продукти переробки овочів, алкогольні та безалкогольні напої.
Ситуація в українській енергосистемі наступного тижня буде відчутно складнішою порівняно з поточним, повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Наступний тиждень буде складнішим для енергосистеми, тому що повернеться спека, і ми матимемо знижену потужність АЕС, якщо порівнювати з поточним тижнем”, – сказав він в інтерв’ю “Українській правді” в п’ятницю.
За словами глави НЕК, через масовані обстріли енергосистема втратила резерв міцності і стала залежною від різких змін споживання електроенергії та погоди, що змушує її балансувати відключеннями споживачів.
“У нас енергосистема, втративши понад 9 ГВт потужності через обстріли, тепер не має резерву міцності. Якщо раніше ми мали додаткові електростанції, які можна було ввімкнути оперативно, ми б перекрилися ввімкненням якихось гідроагрегатів або блоків ТЕС, то зараз у нас такого маневру просто немає””, – пояснив Кудрицький.
Як повідомлялося, “Енергоатом” анонсував виведення в ремонт енергоблоку АЕС 1000 МВт у рамках виконання планової ремонтної кампанії 2024 року. Компанія вказувала, що, з огляду на це і зростання споживання електроенергії в липні, дефіцит генерації в енергосистемі може збільшитися.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначав, що економія е/е буде частиною повсякденного життя України найближчими роками через російські атаки на енергетику країни.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (імпорт) у січні-лютому 2024 року, тис. дол США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-травні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 43,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,207 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 43,5% – до $5,303 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (68,87% поставок у грошовому виразі), Філіппін (6,32%) і Польщі (5,83%).
Водночас експерти вказують на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Зокрема, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в ТОВ “Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) “Велта” з активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) повідомили, що тільки в січні-лютому 2024 року компанія експортувала понад 15 тис. тонн ільменіту (титанового концентрату) до Чехії та Мексики. Водночас експерти вважають, що ГТС дає дані тільки щодо поставок рутилу (також титановмісної руди).
Україна за п’ять місяців 2024 року імпортувала 56 тонн титановмісної руди з Китаю на суму $86 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила експорт титановмісних руд у натуральному виразі на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку – на 85,1%, до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали в Туреччину (38,21% постачань у грошовому виразі), Японію (16,53%) та Індію (6,12%).
Україна імпортувала за цей період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт титановмісних руд на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
