Business news from Ukraine

5й Міжнародний саміт мерів цього року відбудеться у Молдові

11 квітня, 2024, заснований у Києві Міжнародний саміт мерів відбудеться у Данчені, Молдові. У заході, організованому американським фондом Western NIS Enterprise Fund за підтримки Президентки Молдови Маї Санду, візьмуть участь понад 200 очільників міст та громад, у тому числі мери Чорткова, Копичинців, Миколаєва, Львова, Хмельницького, а також потенційні інвестори, та представники Європейського Союзу. Географія учасників охоплює Францію, Італію, Швецію, Словаччину, Румунію, Польщу, Литву, Молдову та Україну.

Цьогорічний саміт під назвою «Розбудова стійких громад через інновації та співпрацю» присвячений тому, щоб прокласти шлях до майбутнього міського розвитку та стійкості. Завдяки продуманій серії заходів Саміт — це більше, ніж подія, це – майданчик для довготривалих партнерств та проривних рішень. Учасники зануряться в:

Пропозиції від мерів: презентації інноваційних стратегій, які мери в усьому світі використовують для вирішення місцевих проблем за допомогою креативності та співпраці.

Панельна дискусія «Інновації та цифрова трансформація в місцевому самоврядуванні»: про те як цифровізація змінює ландшафт управління, покращує послуги громадянам і підвищує адміністративну ефективність.

Панельна дискусія «Членство в ЄС – Регіональні зусилля»: про трансформаційний вплив програм Євросоюзу на модернізацію та розвиток міст, та інформація від представників ЄС про наявні та майбутні ініціативи.

Панельна дискусія «Відбудова України»: критичне обговорення щоденних зусиль і майбутніх планів щодо відбудови українських міст, з фокусом на стійкості, інфраструктурі та відновленні громад.

Нагорода «Сила партнерства»: спеціально розроблена відзнака успішних двосторонніх партнерств між містами, які відіграли критично важливу роль під час війни, та сприяють взаємному розвитку.

Виставка інноваційних рішень: представлення технологій, розроблених для покращення життя в місті. Від систем онлайн-голосування до віртуальної реальності в міському плануванні – інструменти, які обіцяють більш стале, зручне та яскраве середовище.

“Посилення горизонтальних зв’язків та взаємодія з нашими сусідами є стратегічним завданням. 5-ий Міжнародний саміт мерів відбудеться саме для того, аби продемонструвати боротьбу українських міст, підтримку іноземних колег, можливості розвитку та фінансування на рівні ЄС, та зміцнення взаємодії між Молдовою та Україною”, – налогосила Ірина Озимок, засновниця Міжнародного саміту мерів та директорка програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund.

Саміт проводиться за цінної підтримки партнерів, зокрема Primaria Mea, Comunitatea Plus, CIPE, Cities 4 Cities, European Capital of Democracy, Агенції відновлення та розвитку, та ГО «Інститут сталого розвитку громад».

Для додаткової інформації відвідайте наш офіційний веб-сайт: https://internationalmayorssummit.com

Про WNISEF:

Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), що фінансується урядом США через USAID, є першим регіональним фондом прямих інвестицій в Україні та Молдові розміром 285 мільйонів доларів США, який інвестував понад 188 мільйонів доларів США в 136 компаній і допоміг залучити 2,4 мільярда доларів США в регіон за 29 років роботи.

Узбекистан має намір інтенсифікувати експорт плодоовочевої продукції

З метою подальшого просування плодоовочевої продукції в Узбекистані буде створено комісію з експорту фруктів, овочів і продуктів харчування на чолі з прем’єр-міністром.

Із зазначеною метою узбецькі торгові доми в Німеччині, Угорщині, Польщі, Іспанії, США та Казахстані будуть передані в управління підприємців.

Анонсовано, що нові торгові доми будуть відкриті у великих портових містах, таких як Нагоя (Японія), Мерсін (Туреччина), Роттердам (Нідерланди), Циндао (Китай), Клайпеда (Литва) і Доха (Катар).

Завдяки інвестиціям у 8 млн. доларів цього року запустять сучасні лабораторії з міжнародною акредитацією в Зангіаті, Фергані та Самарканді.

Також у Ташкенті буде створено референс-лабораторію, що забезпечує відповідність роботи приватних лабораторій міжнародним стандартам. На ці цілі буде виділено 12 млн. доларів, залучених від Світового банку. Надалі визнані на міжнародному рівні реагенти будуть звільнені від митних зборів і не потребуватимуть обов’язкового екологічного сертифіката.

Для експортних компаній з дефіцитом обігових коштів з Банку розвитку бізнесу буде спрямовано 1,5 трлн. сумів під пільгові кредити до 50% суми контракту з фермером і заготівельним складом. Кредити видаватимуть під 18% річних із пільговим періодом шість місяців на термін до 1,5 років.

Для постачальників різних фруктів і овочів передбачено звільнення від усіх податків незалежно від обороту, а також тепер вони зможуть працювати як самозайняті особи.

Очікується, що завдяки вжитим заходам у п.р. буде експортовано фруктової продукції на суму 1 млрд. доларів. У рамках регіональних програм буде запущено 528 проєктів на 833 млн. доларів.

Більш докладно ви зможете ознайомитися, пройшовши за посиланням

, ,

Активи ломбардів скоротилася на 16,3%, фінкомпаній – на 1%

Активи ломбардів найістотніше скоротилися за четвертий квартал минулого року серед усіх небанківських фінансових установ (НБФУ) – на 16,3%, до 3,85 млрд грн, тоді як активи фінкомпаній зменшилися на 1% – до 250,63 млрд грн, свідчать дані Національного банку України (НБУ), опубліковані в п’ятницю.

Згідно з оглядом небанківського фінсектору, опублікованим у п’ятницю, активи кредитних спілок збільшилися в четвертому кварталі на 0,3% – до 1,42 млрд грн, страховиків – на 5,7%, до 74,33 млрд грн і банків – на 11,1%, до 2 трлн 942,81 млрд грн.

За весь минулий рік активи ломбардів знизилися на 6,2%, кредитних спілок – на 1,9%, тоді як фінансових компаній зросли на 2,7%, страховиків – на 5,7% і банків – на 25%.

Як зазначив Нацбанк, сумарні активи постачальників небанківських фінансових послуг зменшилися в четвертому кварталі 2023 року на 0,7%, хоча за рік зросли на 3,2%. Їхня частка в активах фінсектору, нагляд за якими здійснює НБУ, упродовж кварталу зменшилася на 1,1 відсотковий пункт (в. п.) – до 10,1%.

“У IV кварталі кількість надавачів небанківських фінансових послуг, як і протягом року, зменшувалася. З Реєстру виключено 36 фінансових компаній, 16 ломбардів, по десять кредитних спілок і страховиків, а також сім лізингодавців”, – зазначив Нацбанк.

Уточнюється, що більшість фінустанов залишили ринок за рішенням регулятора, зокрема через невиконання ліцензійних умов. 14 фінансових компаній добровільно відмовилися від частини ліцензій, а двом страховикам було відновлено окремі ліцензії після усунення ними порушень вимог регулятора.

Водночас у четвертому кварталі 2023 року було зареєстровано чотири ломбарди, фінансову компанію та лізингодавця, тоді як за три попередні квартали – дві фінкомпанії та одного лізингодавця.

Загалом за 2023 рік із ринку пішли понад 320 установ, переважно фінансові компанії та ломбарди, і було зареєстровано лише дев’ять нових НБФУ: чотири ломбарди, три фінкомпанії та два лізингодавці.

Як вказав Нацбанк, за рік з ринку пішло 29 КС, переважно ті з них, які не залучали депозитів.

“Обсяг нових кредитів зменшився на 2% за (четвертий – ІФ-У) квартал через зниження обсягу всіх позик, крім бізнес-кредитів. Це позначилося скороченням кредитного портфеля на 3,5% порівняно з III кварталом (2023 року – ІФ-У) і на 2% – з кінцем 2022 року”, – йдеться в огляді.

Заявлена середня частка простроченої більш ніж на 90 днів основної суми кредитів знизилася за жовтень-грудень 2023 року на 2 п. п. – до 26%.

Зазначається, що чистий процентний дохід КС скоротився на 11%, насамперед через зниження процентних ставок за всіма видами позик і зростання адміністративних витрат на 23%, які перевищили операційні доходи.

“Попри свою операційну неефективність установи отримали помірний прибуток за рахунок зниження резервів під кредитні збитки. Незначний прибуток підвищив роль власних коштів у фондуванні кредитних спілок”, – прокоментував Нацбанк.

Обсяги пайових внесків через повернення коштів вкладникам і вихід із ринку установ зменшилися на 12%, а депозити скоротилися лише на 1%.

Вказується також, що за 2023 рік кількість порушників нормативів серед КС зменшилася вдвічі – до 21. Станом на початок цього року, вісім кредспілок порушували норматив достатності капіталу, тоді як у попередньому кварталі – десять, інформує Нацбанк.

“Найбільше кредитних спілок порушують обмеження частки непродуктивних активів”, – підкреслив регулятор.

Фінансові компанії мають зворотну ситуацію: якщо в четвертому кварталі було зафіксовано скорочення активів сегмента на 1%, то в річному вимірі було зафіксовано їх зростання на 2,7%.

“Обсяги всіх видів фінансових послуг, крім кредитів, зменшилися. Другий квартал поспіль фінкомпанії нарощували кредитування. У IV кварталі (2023 року – ІФ-У) обсяг наданих кредитів зріс на 10,7%: обсяг нових кредитів бізнесу збільшився на 10,5%, а населенню – на 11,1%.

Зазначається, що за минулий рік було надано на 70% більше позик населенню, ніж у 2022 році, але це все ще на 40% менше, ніж у 2021 році.

Говорячи про лізингові операції, то їхній обсяг скоротився на 18% за четвертий квартал 2023 року, насамперед у юросіб-лізингодавців (фінансовий або оперативний лізинг).

“Нові лізингові угоди, як і раніше, укладалися, як і раніше, на придбання легковиків, сільськогосподарської техніки та вантажівок”, – зазначив центробанк.

За підсумками минулого року фінкомпанії отримали 8,5 млрд грн прибутку, з них понад половину заробив оператор програми “еОселя” – державне ПрАТ “Укрфінжитло”, основні доходи якого формують відсоткові виплати за ОВДП у капіталі.

Як свідчать дані, прибутковими були три чверті фінкомпаній у 2023 році.

В огляді сказано, що в четвертому кварталі минулого року діяльність ломбардів зазнала стагнації: обсяги активів і нових кредитів зменшилися, процентні доходи впали. Проте сегмент отримав прибуток за рахунок зменшення адмінвитрат.

“Показники рентабельності дещо знизилися наприкінці 2023 року. Власний капітал за рік зменшився”, – резюмував регулятор.

,

Українські та польські аграрні асоціації продовжать переговори щодо транзиту агропродуктів і розблокування кордону

Українські та польські аграрні асоціації поточного тижня продовжать переговори щодо транзиту зерна та інших продуктів і розблокування кордону, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі єдиного національного телемарафону.

“Дуже важливо, що асоціації різних секторів зафіксували зв’язок і з поточного тижня продовжать зустрічі, щоб чітко узгодити параметри (експорту і транзиту української агропродукції – ІФ-У). Усі зрозуміли (на українсько-польській зустрічі в Польщі минулого тижня – ІФ-У), що взаємодія і співпраця, домовленості – це зрештою матиме найкращий результат”, – сказав він.

За інформацією Висоцького, у перші два тижні квітня планується зустріч польської та української сторін у розширеному форматі, на якій аграрії двох країн шукатимуть шляхи взаємодії. Очікується, що це також може стати основою для домовленостей на міждержавному рівні. Аграрні асоціації відпрацьовуватимуть за напрямками кожну галузь, чиї представники були на переговорах, зокрема, йтиметься про малину, сік, мед, яйця, зерно, птицю.

“На предмет цього є стриманий оптимізм, який дає змогу сподіватися, що ще після кількох зустрічей для фіксації кінцевих параметрів вдасться нарешті розв’язати цю проблему”, – наголосив Висоцький.

Він також додав, що питання транзиту українського зерна порушується на всіх міжнародних зустрічах.

“Україна наполягає, що транзит має бути доступним без зупинок і блокувань”, – резюмував перший заступник міністра.

, , , ,

“Страхові гарантії України” збільшила збір премій у 2 рази

ПрАТ “Страхові гарантії України” (“СГУ”) у 2023 році зібрало 3,41 млн грн валових премій, що на 99,7% більше, ніж роком раніше, випливає з інформації рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг” про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика/кредитного рейтингу за національною шкалою на рівні “uaАА” за підсумками роботи за рік.

При цьому наголошується, що в аналізованому періоді страховик продовжив зберігати спеціалізацію страхування вантажів і багажу, на яку припало понад 95% отриманих за 2023 рік премій.

За 2023 рік компанія виплатила 3 тис. грн, тоді як роком раніше їх не проводила.

За 2023 рік власний капітал “СГУ” збільшився на 6,52% і склав 42,76 млн. грн., а його валові зобов’язання скоротилися на 26,63% до 14,18 млн. грн. Різноспрямований рух показників призвів до зростання співвідношення між власним капіталом і зобов’язаннями на 93,89 п.п. до 301,67%.

Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках компанії станом на 31 грудня 2023 р. зменшився на 5,41% до 47,68 млн грн, а рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика за рахунок більших темпів зниження валових зобов’язань зріс на 75,48 п.п. до 336,35%.

За підсумками 2023 року “СГУ” було отримано чистий прибуток в обсязі 1,76 млн грн, що на 1,7 млн грн перевищило її чистий прибуток за 2022 рік. При цьому операційний збиток скоротився більш ніж удвічі – до 791 тис. грн.

ПрАТ “СГУ” зареєстровано в листопаді 2005 року. Має ліцензії на здійснення 15 видів страхової діяльності, зокрема чотири – на здійснення обов’язкових видів страхування, 11 – добровільного страхування.

, , , ,

Страховики non-life збільшили адміністративні витрати на 11,9%, витрати на рекламу і маркетинг – на 27,4%

Адміністративні витрати страхових компаній України non-life у 2023 році збільшилися на 11,9% – до 5,415 млрд грн порівняно з 2022 роком, витрати на маркетинг і рекламу – на 27,4%, до 140,7 млн грн.

Як повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ), витрати на укладення та пролонгацію договорів страхування становили 9,801 млрд грн, що на 13,7% більше, ніж за аналогічний період попереднього року (8,624 млрд грн), зокрема агентські винагороди – 8,970 млрд грн (+15,1%). За договорами перестрахування – 129,5 млн грн (+85,5%), зокрема на винагороду брокерам – 128,2 млн грн (+91%) з них брокерам-нерезидентам – 26,4 млн грн (+5,6%).

Згідно з даними регулятора, витрати на врегулювання страхових випадків у 2023 році зросли на 28,9% – до 495,8 млн грн, зокрема витрати на оплату послуг оцінювачів – на 40,9%, до 174,9 млн грн, а судові витрати подвоїлися і досягли 68,3 млн грн.

Послуги асистансу обійшлися страховим компаніям у 201,2 млн грн (+10,8%), асистансу нерезидентів – 10,1 млн грн (-15,1%).

НБУ також повідомляє, що компанії non-life Україна 2023 року зібрали 41,851 млн грн валових премій, що на 20% більше, ніж роком раніше, зароблені премії становили 34,359 млрд грн (+10,4%). Виплатили клієнтам страхових відшкодувань на суму 15,601 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж за 2022 рік.

Як повідомлялося з посиланням на дані НБУ, станом на 31 грудня 2023 року в Україні зареєстровано 89 страхових компаній, що спеціалізуються на ризиковому страхуванні, тоді як на аналогічну дату 202 року було 114.

, , , ,