Провідна українська інвестиційна компанія Dragon Capital у 2025 році здійснила інвестиції майже на $100 млн, але не всі з них встигла завершити, повідомив засновник Dragon Capital Томаш Фіала.
«Ми наблизилися в минулому році за рівнем нових інвестицій майже до довоєнного рівня, коли було понад $100 млн», – сказав він під час дискусії Центру економічної стратегії в п’ятницю, присвяченій головним трендам року для української економіки.
Фіала зазначив, що в перші два роки війни завданням було збереження бізнесу, його відновлення після падіння в 2022 році і закінчення всіх капітальних інвестицій, розпочатих до початку війни.
«Ну а останні два роки – це вже про розширення бізнесу. Вже не можна чекати з прийняттям рішень »на після війни«, вже займає багато часу, щоб чекати на після війни», – пояснив глава Dragon Capital.
«А в цьому році плануємо ще більше зробити», – підкреслив він.
Фіала зазначив, що плани на зростання пов’язані зі створенням двох фондів прямих інвестицій – Rebuild Ukraine Fund (REBUF) і Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I (спільно з британською Amber Infrastructure), над яким компанія активно працювала останні півтора року. Цільові обсяги цих фондів, відповідно, $250 млн і $350 млн, і внесок Dragon Capital в кожен з них становить по $20 млн.
Глава компанії уточнив, що перше закриття REBUF обсягом $102,5 млн відбулося в п’ятницю, тоді як оголошення про перший значний обсяг закриття Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I очікується наступного тижня.
Фіала додав, що Dragon Capital разом з Amber Infrastructure був обраний переможцем конкурсу з управління EU Flagship Fund for Reconstruction of Ukraine заявленим обсягом EUR220 млн серед 12 претендентів, з яких чотири пройшли до фіналу.
За його словами, Dragon Capital готовий вкласти в цей фонд EUR40 млн власних коштів, а іншими інвесторами, як і в двох попередніх фондах, виступають по п’ять європейських IFI (International Financial Institutions) і DFI (Development Financial Institutions).
«Зараз ми перебуваємо в процесі Due Diligence… Плануємо почати його інвестувати в середині наступного року», – повідомив Фіала. Він підкреслив, що жоден з цих фондів не має обмежень на інвестиції в фізичні активи.
Щодо викликів, з якими стикалися бізнеси Dragon Capital у 2025 році, глава компанії зазначив, що великої різниці з попередніми роками не відбулося, на першому місці залишаються ризики безпеки.
За його словами, влітку додалися більш істотні ризики з верховенством права, коли під час атаки на антикорупційні органи компанія десь на три тижні призупинила всі інвестиції.
«Було враження, що ми повернулися в часи Януковича і до авторитарного правління в країні, і ми відновили інвестиції тільки після того, як Верховна Рада і президент виправили свою помилку і дочекалися ще призначення урядом голови БЕБ», – сказав Фіала.
Він додав, що також відбувалися кібератаки на компанію, і залишаються виклики з трудовим ресурсом.
“Ми оцінюємо, що дефіцит співробітників на рівні 20% – це десь 2 млн осіб. Зарплати зростають на 20-25% на рік і знаходяться на рівні в валютному еквіваленті вище, ніж були до війни”, – описав ситуацію глава Dragon Capital.
У той же час, за його словами, у більшості бізнесів зростання випереджає інфляцію і становить від 10% до 20% і ще більше, хоча витрати також швидко зростають.
«Нам важко в бюджетах на 26-й рік витримати таку маржинальність бізнесу, яка у нас була останні два роки, яка була в принципі непогана», – констатував Фіала.
Фармацевтична компанія ПрАТ «Дарниця» (Київ) зареєструвала в Боснії і Герцеговині лікарський засіб для лікування і профілактики розладів нервово-м’язової передачі, зокрема міастенії, стимуляції роботи кишечника і сечового міхура після хірургічних втручань, а також для відновлення м’язової діяльності після наркозу.
Як повідомила компанія в прес-релізі, препарат зареєстрований наприкінці грудня.
Реєстраційне посвідчення дійсне протягом п’яти років.
Як повідомлялося, раніше «Дарниця» також зареєструвала в Боснії і Герцеговині протигрибковий лікарський засіб.
Зараз препарати «Дарниці» представлені в більш ніж 20 країнах світу.
«Дарниця» працює на ринку понад 90 років, входить в десятку найбільших фармвиробників України, випускає ліки 180 брендів в 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю.
Чистий збиток ПрАТ «Фармацевтична фірма »Дарниця«» (Київ) у січні-червні 2025 року склав 479,473 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року компанія отримала чистий прибуток 6,528 млн грн. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
ПрАТ «Лікувально-оздоровчих закладів »Миргородкурорт” проведе 19 січня 2026 року позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі (датою проведення вважається дата завершення голосування), випливає з повідомлення компанії в системі розкриття інформації.
Згідно з повідомленням, голосування відбуватиметься шляхом заповнення бюлетенів та їх надсилання через депозитарну систему України, прийом бюлетенів завершиться о 18:00 19 січня. Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, – 14 січня 2026 року.
До порядку денного включені питання про обрання члена наглядової ради та встановлення його винагороди, а також затвердження умов цивільно-правового договору з членом наглядової ради та визначення уповноваженого на підписання відповідних документів.
ПрАТ ЛОЗ «Миргородкурорт» (код ЄДРПОУ 02649437) зареєстровано в м. Миргород Полтавської області та об’єднує санаторії «Миргород», “Полтава”, «Березовий гай» і «Хорол».
АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (Покровський ГЗК, Дніпропетровська обл.) проведе позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, при цьому бюлетені для голосування будуть розміщені у вільному доступі 20 січня 2026 року (не пізніше 11:00), випливає з повідомлення емітента в системі розкриття інформації SMIDA.
Згідно з документом, дистанційні загальні збори будуть проходити шляхом заповнення бюлетенів і направлення їх через депозитарну систему України. Голосування стартує з моменту розміщення бюлетеня на сайті товариства, а завершиться о 18:00 30 січня 2026 року – ця дата вважається датою проведення зборів (датою завершення голосування).
Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначена на 27 січня 2026 року.
До порядку денного винесено одне питання – ініціювання процедури превентивної реструктуризації. Проект рішення передбачає, зокрема, доручення голові правління подати до господарського суду заяву про відкриття процедури превентивної реструктуризації та підготувати план реструктуризації для розгляду наглядовою радою.
Група компаній “ОККО” разом з партнером по агробізнесу ТОВ «Гадз-Агро» (Тернопільська обл.) розширили земельний банк до 50 тис. га землі і до 2030 року збільшать його до 100 тис. га, чисельність стада корів з 11 тис. доведуть до 15 тис. голів, повідомив CEO OKKO Group Василь Даниляк в інтерв’ю Forbes Ukraina.
Він нагадав, що «ОККО» увійшла в аграрний бізнес у 2023 році і запропонувала власнику «Гадз-Агро» побудувати біля його корівників біогазовий завод. Однак він запропонував інший варіант співпраці – увійти в партнерство і розвиватися разом.
«Ми увійшли як партнер на умовах 50/50 в компанію »Гадз Агро«. Це наш давній клієнт, з яким ми працювали за програмою агрофінансування. (…) На той момент це була компанія з 26 тис. га землі і 9500 корів – велика компанія з чудовим власником», – розповів Даниляк.
СЕО «ОККО» повідомив, що в 2024 році аграрний бізнес розширив земельний банк майже на 6 тис. га і інвестував у корівники. Зараз у спільній власності перебуває 32 тис. га землі і 11 тис. корів, які дають 188 тонн надою на добу. Протягом 2025 року «ОККО» і «Гадз-Агро» консолідували ще понад 17 тис. га.
«Цей бізнес органічно вбудовується в нашу структуру – поставляємо туди паливо, добрива, звідти отримуємо м’ясо на наші цехи, трейдери зерном», – пояснив Даниляк.
За його інформацією, ОККО Group і «Гадз-агро» до 2030 року планують збільшити земельний банк до 100 тис. га, мати 15 тис. корів і побудувати виробництво біогазу.
«Ідея в тому, щоб цей бізнес був самодостатнім і платив дивіденди. (…) З точки зору періоду повернення інвестицій агро і нафтопродукти – приблизно рівноцінні бізнеси. Але можливості для інвестицій різні. У нас є можливість інвестувати в агро, а в збільшення мережі – ні», – зазначив Даниляк.
При цьому СЕО «ОККО» висловив упевненість, що агробізнес в Україні буде рости в найближчому майбутньому, а ринок нафтопродуктів – навряд чи. «Ринок, який росте, прощає помилки. Ринок, який падає, помилок не прощає», – підкреслив він.
Відповідаючи на питання про особливості спільного ведення бізнесу з партнером по агронапрямку, Даниляк уточнив, що інтереси «ОККО» і «Гадз-Агро» в наглядовій раді представляють по два представники. Він додав, що ОККО GROUP не планує інвестувати в портову логістику для експорту агропродукції.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн «Галнафтогаз», який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом «ОККО», що налічує майже 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Перші борги за штрафи блогерам та медіа від PlayCity з’явились у реєстрах
Перші багатомільйонні стягнення по штрафах за рекламу азартних ігор вже можна знайти у Єдиному реєстрі боржників. Загалом 13 блогерів та 1 Telegram-канал отримали штрафи від Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу в Україні PlayCity за рекламу онлайн-казино. Нині 8 штрафів порушники намагаються оскаржити. Наразі жоден штраф ще не був сплачений, проте частину вже передали на примусове виконання, а деякі оскаржують в суді.
Перші провадження через несплачені своєчасно штрафи за незаконну рекламу казино з’явились у Єдиному реєстрі боржників. Так, два провадження через несплачені штрафи від Державного агентства PlayCity на 4,8 млн грн та 24 тисячі грн на блогерку Карину Кучменко (Сімбочка) з’явилися у ЄРБ на початку січня поточного року.
Це перше активне провадження, наявне в реєстрі. До того у ЄРБ з’являлися записи щодо стягнення штрафів від PlayCity до ще двох блогерів: Мовсесян Діани Левонівни (Instagram-акаунт @xl.rusalochka.life) та Лавриненка Максима Андрійовича (Telegram-канал «Труха»). Втім наразі по обох випадках відмовлено у відкритті провадження. На запит Опендатаботу у PlayCity пояснили, що на це є процедурні причини, зокрема, через формальні вимоги до документів та відкриття судового провадження щодо оскарження відповідних рішень.
Загалом 13 блогерів та 1 медіа, а саме Telegram-канал “Труха”, отримали штрафи за рекламу онлайн-казино. Наразі жоден із накладених штрафів не був сплачений добровільно. У PlayCity пояснюють: закон передбачає строк до трьох місяців для добровільної сплати з моменту застосування санкції. За частиною рішень цей термін ще не завершився.
Водночас частина фігурантів вирішила відстоювати свою позицію в судах. Наразі рішення PlayCity оскаржують 7 блогерів та одне медіа. За більшістю позовів відкриті адміністративні провадження, і справи перебувають на стадії судового розгляду. Водночас жодного судового рішення по суті спорів поки що не ухвалено.
“Ми послідовно формуємо практику притягнення до відповідальності за незаконну рекламу азартних ігор і надалі реагуватимемо на всі встановлені порушення в межах своїх повноважень. Ми переконані у правомірності застосованих санкцій і розраховуємо відстояти свою позицію в судах”, — коментує Геннадій Новіков, голова державного агентства ПлейСіті.
Нагадаємо, що торік PlayCity активізував боротьбу з незаконною рекламою азартних ігор в українському інформаційному просторі. Йдеться про недотримання норм Закону України «Про рекламу», а також положень Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Саме ці акти визначають як заборони на рекламу азартних ігор, так і розміри штрафів за їх порушення.
https://opendatabot.ua/analytics/debts-for-casinopromo
