Noble Capital RSD LLC подала до Окружного суду США по округу Колумбія позов до Російської Федерації, Мінфіну РФ, Банку Росії та Фонду національного добробуту РФ, вимагаючи визнати зобов’язання за суверенними облігаціями Російської імперії, розміщеними серед інвесторів у США, та стягнути з відповідачів суму не менше $225,8 млрд. Судові документи доступні тут – https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Згідно з текстом скарги, позивач просить суд винести декларативне рішення про заборгованість за основним боргом і відсотками (з коригуванням, прив’язаним до золота), а також визнати можливим «залік» (set-off) цієї суми в рахунок «заблокованих суверенних активів РФ» на рахунках у фінансових інститутах, де можуть перебувати такі активи. Також заявлені вимоги про забезпечувальні заходи – заборону на переказ або «мобілізацію» заблокованих активів і про призначення керуючого (equitable receiver) для цілей стягнення.
З матеріалів справи випливає, що відповідачі були повідомлені про розгляд позову 1 жовтня 2025 року, а суд надав російській стороні продовження терміну для відповіді на позов до 29 січня 2026 року.
Така конструкція (залік через приватно-правовий спір) може розглядатися як спроба перевести дискусію про заморожені активи з площини політичної конфіскації в сферу цивільно-правових механізмів.
Після 24.02.2022 деякі країни заморозили значні обсяги російських суверенних активів. Євросоюз заморозив 210 млрд євро, при цьому Euroclear зберігає близько 193 млрд євро цих коштів.
https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Noble Capital RSD LLC – це приватна компанія у формі LLC, зареєстрована в штаті Делавер (США). У судових матеріалах вона описується як правонаступник (assignee) і законний власник пакета «суверенних облігацій», розміщених у США ще за часів Російської імперії.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Віталій Дубас визначив заставу в 33 млн грн (приблизно 770 тис. доларів) для підозрюваної в пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам, лідера парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко.
“Задовольнити частково клопотання. Застосувати до… Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі… 33 млн 280 тис. грн”, – сказав суддя.
Також він додав, що на підозрювану покладено процесуальні обов’язки.
За словами судді, заставу може бути внесено або самою підозрюваною, або іншою особою протягом п’яти днів на рахунок ВАКС.
“Покласти на Тимошенко до 16.03 2026 року такі обов’язки: прибувати за кожним викликом до детектива НАБУ або суду… не відлучатися за географічні межі Київської області… повідомляти… про зміну місця проживання або роботи”, – зазначив суддя.
Також серед процесуальних обов’язків для Тимошенко – здати документи для виїзду за кордон. Носіння електронного браслета для Тимошенко судом не визначено. Крім того, за рішенням суду, Тимошенко заборонено спілкуватися з приводу обставин, викладених у підозрі, з низкою народних депутатів, включно з Ігорем Копитіним («Слуга народу»).
Раніше на засіданні Тимошенко заявила, що запис, оприлюднений антикорупційними органами, був скомпільований Копитіним разом із НАБУ. «Мали на меті: з одного боку, Копитін – позбутися кримінальної справи, яка є в НАБУ, а з другого боку, НАБУ виконувало політичне замовлення – конкретно дискредитувати мене як людину, яка послідовно, наполегливо, щоденно веде парламентську діяльність, щоб не було проголосовано закони, які прямо суперечать національним інтересам України», – заявляла лідерка парламентської фракції.
Після оголошення постанови суду Тимошенко зазначила журналістам, що до списку депутатів, спілкування з якими за обставинами справи лідера фракції заборонено судом, входять ті, хто хоча б раз голосував у Раді так, як закликала фракція «Батьківщина».
Пізніше Центр протидії корупції опублікував повний перелік 65 депутатів, з якими Тимошенко має утриматися від спілкування, зокрема від фракції «Слуга народу»: Арсенюк Олег, Бабій Роман, Богданець Андрій, Божик Валерій, Бунін Сергій, Вагнер Вікторія, Васильєв Ігор, Галушко Микола, Герасименко Ігор, Горобець Олександр, Горенюк Олександр, Грищенко Тетяна, Гузенко Максим, Дануца Олександр, Діденко Юлія,
Дмитрієва Олександра, Загуройко Аліна, Задорожний Андрій, Заславський Юрій, Кицак Богдан, Клочко Андрій, Коваль Ольга, Козак Володимир, Колюх Валерій, Копитін Ігор, Кривошеєв Ігор, Кузнєцов Олексій, Кузьміних Сергій, Лис Олена, Литвиненко Сергій, Любота Дмитро, Мазурашу Георгій, Мандзій Сергій, Марусяк Олег, Марченко Людмила, Мельник Сергій, Мокан Василь, Мурдій Ігор, Нагаєвський Артем, Нікітіна Марія, Новіков Михайло, Остапанко Анатолій, Павліш Павло, Павлюк Максим, Пасічний Олександр, Пашковський Максим, Петруняк Євген, Припутень Дмитро, Саладуха Ольга, Соломчук Дмитро, Стернійчук Валерій, Сушко Павло, Швачко Антон, Шол Маргарита, Шпак Любов, Шуляк Олена, Чорноморов Артем, Юнаков Іван, Яковлєва Неллі, Якименко Павло; «За майбутнє» – Торохтій Богдан; «Батьківщина» – Ніколаєнко Андрій; позафракційні: Костюк Дмитро, Разумков Дмитро і Микиша Дмитро.
Криптовалюти завершують тиждень 12-16 січня зростанням після сильного руху в середині періоду і подальшої корекції на новинах про затримку обговорення ключового законопроекту про регулювання ринку в США.
Біткоїн за тиждень піднявся приблизно на 5%: 12 січня він торгувався близько $90,8 тис., а 16 січня – близько $95,4 тис., при цьому в середині тижня котирування короткостроково піднімалися вище $97 тис.
Ethereum за той же період додав близько 7% – з району $3,09 тис. (12 січня) до $3,31 тис. (16 січня).
За даними CoinGecko, сукупна капіталізація крипторинку на 16 січня становить близько $3,318 трлн, добовий обсяг торгів – близько $123,8 млрд. Частка біткоїна оцінюється приблизно в 57,5%, Ethereum – близько 12%.
Фокус інвесторів знову змістився до потоків в біржові фонди на криптоактиви. Ряд оглядів відзначав помітні притоки в спотові біткоїн-ETF, включаючи день з притоком близько $843,6 млн (14 січня), а також сумарно близько $1,7 млрд за кілька торгових сесій на тлі підйому BTC до $97 тис.
Корекція під кінець тижня супроводжувалася новинами про паузу навколо Digital Asset Market Clarity Act: слухання/просування в Сенаті були відкладені після того, як Coinbase публічно зняла підтримку проекту через спірні положення, включаючи обмеження на виплати прибутковості за стейблкоінами.
Одночасно позитивним фоном для «інституційної» повістки стали повідомлення про те, що Південна Корея рухається до зняття багаторічних обмежень на корпоративні інвестиції в криптоактиви в рамках нових регуляторних підходів.
DefiLlama оцінює сукупний TVL DeFi близько $129 млрд, а капіталізацію стейблкоїнів – приблизно в $310,7 млрд. CoinGecko також фіксує стейблкоїни близько $313 млрд, що відповідає приблизно 9,4% загальної капіталізації крипторинку.
На «великих» альткойнах тиждень пройшов неоднорідно: XRP до 16 січня залишався в районі $2,07, демонструючи близько нульової динаміки щодо початку тижня. Solana до 16 січня торгувалася поблизу $142 за монету.
Ключовими тригерами для ринку залишаються темпи притоків в крипто-ETF і календар обговорення американського регулювання, а за ціновою картиною інвестори будуть орієнтуватися на реакцію біткоїна поблизу зони недавніх максимумів близько $97 тис.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20260116/pidsumki-tizhnya-dlya-kriptovalyut-analiz-vid-fixygen.html
Як повідомляє Сербський Економіст, громадяни України посіли п’яте місце серед ключових іноземних ринків туризму Чорногорії за часткою ночівель у 2025 році, забезпечивши приблизно 4% всіх ночівель за перші сім місяців року, ідеться в огляді Сербського Економіста з посиланням на дані Monstat і Національної туристичної організації (NTO).
Згідно з наведеною в матеріалі структурою, найбільшу частку ночівель у січні-липні 2025 року сформували гості із Сербії (22,8%), РФ (16,7%), далі йдуть туристи з Боснії і Герцеговини (приблизно 8%) і Туреччини (5%), після чого йде Україна (4%).
Сербський Економіст також зазначає, що 2025 року фіксували зростання кількості поїздок за умови скорочення тривалості перебування: за перші дев’ять місяців 2025 року Чорногорію відвідали 2,415 млн туристів (приблизно +5% до аналогічного періоду 2024 року), водночас до липня зафіксували понад 8,2 млн ночівель (на 4,3% менше рік до року), а середня тривалість перебування знизилася до 5,6 дня з 6 днів у 2024 році.
Всього за декілька днів, з 19 по 25 січня 2026 року, у столиці В’єтнаму, Ханої, відбудеться, надзвичайно важлива політична подія для країни — 14-й Національний з’їзд Комуністичної партії В’єтнаму. Під гаслом «Єдність — Демократія — Дисципліна — Прорив — Розвиток» з’їзд визначатиме стратегічні рішення, які відкриють новий шлях розвитку для В’єтнаму, досягаючи національних цілей розвитку до 2030 року — символічної дати з моменту 100-річчя заснування партії; з баченням до 2045 року, коли відзначатиметься 100-річчя проголошення Демократичної Республіки В’єтнам (нині Соціалістичної Республіки В’єтнам).
2 вересня 1945 року на площі Бадінь (Ханой) президент Хо Ши Мін зачитав Декларацію Незалежності, проголосивши народження Демократичної Республіки В’єтнам. Країна вступила в нову епоху, найяскравішу епоху в історії країни —епоху Хо Ші Міна.
Озираючись на пройдений шлях, після 40 років реформ—успішного впровадження політики Дой Мой (Оновлення), В’єтнам досяг історичних успіхів: підтримки високого зростання ВВП (досягши приблизно 8-8,5% у 2025 році), економіка досягла розміру 514 мільярдів доларів США та віднесення країни до групи країн з рівнем доходу вище середнього. Очікується, що імпортно-експортний оборот В’єтнаму вперше досягне 920 мільярдів доларів у 2025 році, що поставить країну серед 15 найкращих країн світу за вартістю торгівлі.
На міжнародній арені В’єтнам глибоко інтегрувався у світову економіку, ставши важливою ланкою у світових ланцюгах поставок та встановивши партнерські відносини з більш ніж 220 ринками.
В’єтнам є активним та відповідальним учасником багатьох міжнародних організацій, включаючи ООН, АСЕАН, АТЕС (Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво), АСЕМ (Зустрічі Європа-Азія) та Світову організацію торгівлі, що демонструє його інтеграцію в глобальну політичну та економічну систему.
Соціалістична Республіка В’єтнам активно розвиває багатосторонню дипломатію, беручи участь у регіональних форумах та ініціативах для прискорення розвитку та зміцнення миру.
Майбутній з’їзд розглядається як ключова подія у формуванні стратегічного бачення розвитку країни, зосереджуючись на просуванні цифрової економіки, обробної промисловості та інновацій, а також ставлячи людину в центр уваги.
До 2030 року: Перетворити В’єтнам на країну, що розвивається, з сучасною промисловістю та рівнем доходу вище середнього Серед конкретних показників — середньорічне зростання ВВП на рівні 10% або вище протягом 2026–2030 років.
До 2045 року: Досягнення статусу розвиненої країни з високим рівнем доходу, спираючись на стрімке зростання сектора послуг (торгівля, туризм, логістика), промисловості, залучення інвестицій та структурні перетворення (від аграрної до постіндустріальної економіки), що робить його новим центром економічного зростання в Азії, подібно до Китаю в минулому. Підготовка до конгресу вже перебуває в активній фазі через роботу профільних підкомітетів та публічне обговорення проєктів ключових документів та на відміну від попередніх — поточний цикл розглядається не як корекція курсу, а як перехід до нової фази розвитку, яку в офіційних документах окреслюють як «еру національного відродження».
У цьому контексті XIV з’їзд має значення не лише як внутрішньополітична подія, а як точка стратегічної фіксації курсу В’єтнаму — економічного, інституційного та геополітичного — що безпосередньо впливатиме на сприйняття країни міжнародними інвесторами, партнерами та урядами.
Випуск № 1 – січень 2026 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Міжнародний контекст
Початок 2026 року приніс невеселі новини для голови ФРС Джерома Пауелла – Міністерство юстиції США вручило йому повістку до суду, погрожуючи кримінальним обвинуваченням у зв’язку з його свідченнями перед Банківським комітетом Сенату в червні 2025 року. Ці свідчення частково стосувалися багаторічного проєкту реконструкції історичних офісних будівель ФРС. Сам Пауелл заявив, що розглядає подібні дії у контексті тиску на ФРС з боку Дональда Трампа. «Загроза кримінального переслідування є наслідком того, що ФРС встановлює процентні ставки на основі нашої найкращої оцінки того, що служитиме громадськості, а не на основі вподобань Президента. Йдеться про те, чи зможе ФРС продовжувати встановлювати процентні ставки на основі даних та економічних умов, чи ж натомість монетарна політика буде керуватися політичним тиском або залякуванням», – йдеться у офіційній заяві Джерома Пауелла.
Нагадаємо, в грудні ФРС знизила процентні ставки на чверть процентного пункту, що стало третім поспіль зниженням ставок у 2025 році. Тоді головним чинником впливу на рішення знизити ставки було занепокоєння щодо стану ринку праці. Наступне голосування ФРС щодо процентних ставок відбудеться на засіданні 27-28 січня. Проте учасники ринку не очікують змін саме на початку року.
Прогноз ФРС передбачає взагалі лише одне зниження ставок у 2026 році, а от на ринку вважають, що може бути два зниження ставок протягом цього року. Економічні перспективи, звісно, ускладнюють роботу ФРС. Очікується, що інфляція у США залишиться високою, а покращення ситуації на ринку праці відбудеться лише за 3–5 місяців.
У Goldman Sachs Research зазначають, що економічне зростання США прискориться до 2–2,5% у 2026 році через зменшення впливу тарифів, а також зниження податків і полегшення фінансових умов, безробіття перебуватиме на рівні трохи вище 4,4%, а до зниження ставок ФРС вдасться у березні та червні. Таким чином, ставки становитимуть 3–3,25%. Проте є й інші прогнози, наприклад, JPMorgan очікує, що ФРС залишить процентні ставки незмінними протягом цього року, перш ніж підвищити їх у третьому кварталі 2027 року. В такому разі в 2026 році ставки зберігатимуться в діапазоні 3,5–3,75%.
Що ж стосується пари EUR/USD, то якщо у грудні долар слабшав, зокрема і на тлі рішення про зниження ставки ФРС, то в середині січня траєкторія пішла на користь сильного долара, що досяг позначки 1,1635 EUR/USD, тоді як наприкінці грудня перебував на рівні 1,1772 EUR/USD. Наразі долар зберігає свою тверду позицію завдяки сильним макроекономічним показникам США та зменшенню занепокоєння щодо незалежності Федеральної резервної системи США. Свіжі економічні дані зі США показали більше, ніж очікувалося, прискорення цін виробників і непогане відновлення роздрібного споживання в листопаді. Це дозволяє ФРС зберігати поки що процентні ставки незмінними. Відповідно, така ситуація грає на руку долару, що впевнено укріплюється у середині січня.
Внутрішній український контекст
Новий рік приніс міжбанківському валютному ринку прискорення девальваційних процесів. Якщо на самому початку січня офіційний курс був на позначці 42,35 грн/дол., то вже 12 січня курс перетнув психологічну позначку 43 грн/дол. і досяг рівня 43,07 грн/дол. На цьому, щоправда, динаміка не зупинилась, і станом на 16 січня офіційний курс встановлено на рівні 43,39 грн/дол.
НБУ активно підтримував і підтримує ринок інтервенціями: у грудні показник чистого продажу валюти Нацбанком на міжбанку досяг рекордних 4,7 млрд дол., а порівняно з листопадом обсяг валютних інтервенцій НБУ зріс на 1,8 млрд дол. У самому НБУ пояснили таке зростання інтервенцій з продажу валюти із традиційним сезонним чинником – активізацією бюджетних видатків та операцій бізнесу наприкінці року.
Міжнародні резерви на початку січня 2026 року за попередніми даними становили 57 292,5 млн дол. У НБУ уточнили, що у грудні вони зросли на 4,6% порівняно з листопадом завдяки надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті. Йдеться, зокрема, про надходження на валютні рахунки уряду в НБУ 6,915 млрд доларів, з яких найбільшу частку становлять надходження від ЄС в межах Ukraine Facility (2,69 млрд дол.) та 3,9 млрд доларів коштів надійшло через рахунки Світового банку. Загалом упродовж 2025 року міжнародні резерви України зросли на 30,8%, а поточний обсяг забезпечує фінансування 5,9 місяця майбутнього імпорту.
Облікова ставка НБУ поки що залишається незмінною на рівні 15,5% річних. Проте у 2026 році цілком ймовірне її зниження. В НБУ повідомили, що в грудні 2025 року інфляція надалі сповільнювалася – до 8% у річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 0,2%. Отже, фактична інфляція в грудні 2025 року була нижчою за прогноз Національного банку, де кажуть, що в 2026 році очікується подальше сповільнення інфляції, зокрема завдяки поступовому зменшенню дисбалансів на ринку праці, помірному зовнішньому ціновому тиску та заходам монетарної політики НБУ. Отже, зберігається висока ймовірність ухвалення рішень щодо зниження облікової ставки.
Важливим питанням залишається надходження міжнародної допомоги у 2026 році. Раніше в уряді та НБУ вказували на потребу в зовнішньому фінансування на рівні 45 млрд дол., більшість з яких – це програма Ukraine Facility та кошти в межах механізму ERA (кредит, забезпечений прибутками від заморожених російських активів). 14 січня Європейська комісія презентувала пакет законодавчих пропозицій, на підставі яких Україна у 2026 та 2027 роках зможе отримати схвалений раніше кредит на 90 млрд євро. Як повідомили у ЄС, приблизно 60 млрд євро будуть спрямовані на військову допомогу, а ще 30 млрд. – на загальну бюджетну підтримку. До речі, ці 30 млрд євро будуть надаватися з урахуванням реформ, які запроваджуватимуться в Україні: в Єврокомісії вже зауважили, що для їхнього отримання Україні потрібно реалізувати реформи з покращення демократичних процесів, верховенства права та протидії корупції.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Протягом першої половини січня долар на українському валютному ринку укріплювався. Таким чином, якщо на міжбанку на початку місяця курс перебував на позначці 42,3 грн/дол., то 15 січня – вже на рівні 43,55 грн/дол.
Очікувано швидше відбувались девальваційні коливання на готівковому ринку, де курс купівлі в середині січня досяг коридору 43-43,2 грн/дол., а продаж був у межах 43,6–43,7 грн/дол. Тим часом, у касах банків та обмінниках спред між курсом купівлі та продажу порівняно з груднем не змінився – становить 0,4-0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу
· Міжнародний контекст. Долар почав укріплюватися до євро внаслідок зростання впевненості інвесторів у тому, що ФРС збереже незалежність та протягом 2026 року здійснить заплановані зниження базової ставки.
· Міжнародні резерви знаходяться на високому рівні: станом на початок січня 2026 року досягли позначки 57,29 млрд дол.
· Нацбанк розпочав етап контрольованої девальвації: курс на міжбанку впевнено змінюється в бік послаблення гривні. Ймовірно, це допоможе уряду отримати більше надходжень до державного бюджету від міжнародної допомоги, яку отримує країна в іноземній валюті.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 43,4–43,9 грн/дол. із ймовірними коливаннями в бік послаблення гривні.
· Середньостроково (2–3 місяці): 43,40–44,80 грн/дол. На міжнародному ринку можливе поступове укріплення долара завдяки стабілізації ситуації у США щодо макропоказників та чітких і зрозумілих кроків ФРС зі зміни базової ставки. В Україні на гривню матимуть вплив такі чинники, як суттєве погіршення стану енергетики внаслідок масованих обстрілів, дефіцит державного бюджету, висока потреба у збільшенні обсягів імпорту енергетичного обладнання, планові надходження іноземної допомоги в межах раніше затверджених програм і нових проєктів.
· Довгостроково (6+ місяців): гривня девальвуватиме до долара, НБУ буде змушений час від часу збільшувати інтервенції, але тренд на послаблення національної валюти буде домінувати. Орієнтир на перше півріччя 2026 року – 43,4–44,9 грн/дол.
Курс євро: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Курс євро на українському ринку впродовж першої половини січня укріплювався: офіційний курс євро наприкінці грудня становив 49,42 грн/€, а в середині січня досягнув позначки 50,43 грн/€.
Ключові спостереження
· Геометрія курсів: Курс продажу готівкового євро в середині січня перебував на позначці 50,9 грн/€. На динаміку курсу євровалюти вплинув загальний девальваційний тренд, що посилився впродовж перших двох тижнів січня 2026 року.
· Попит і пропозиція: Попит на євро перебуває на високому рівні, особливо на тлі високої потреби імпортерів у закупівлі енергетичного обладнання у продавців на території Євросоюзу. На готівковому ринку зберігається стабільний попит як на долари, так і на євро.
Ключові фактори впливу
· Глобальний контекст: євровалюта реагує деяким зниженням до долара через стабілізацію макроекономічної ситуації у США та відсутність змін у монетарній політиці ФРС, що надає підтримку долару.
· Внутрішній ринок: євровалюта перетнула психологічну позначку 50 гривень за євро, попит на євро залишається високим як на міжбанку, так і у готівковому сегменті.
· Поведінковий фактор: населення продовжує формувати свої заощадження у іноземній валюті, причому зростає і частка доларів, і частка євро у накопиченнях. У грудні 2025 року чиста купівля валюти населенням досягла 739 млн доларів.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): євро перебуватиме в діапазоні 50,5–51,5 грн/€ з можливістю відходу ближче до верхньої межі.
· Середньостроково (2–3 місяці): відтермінування наступного етапу пом’якшення монетарної політики у США зберігатиме на міжнародному ринку тренд на сильний долар, але в Україні спостерігатиметься посилення позицій євровалюти внаслідок загального девальваційного тренда та високого попиту на валюту з боку бізнесу та населення. Курсовий орієнтир – 51,5–53,8 грн/€.
· Довгостроково (6+ місяців): можливе зростання в першому півріччі 2026 року курсу євро до рівня 54,0–57,0 грн/€.
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
Зміцнення долара, закладене ринками внаслідок оптимізму щодо монетарної політики ФРС та очікувань щодо оновлених економічних даних США, може змінитися наступним етапом послаблення американської валюти внаслідок геополітичних ризиків, погіршення ситуації на ринку праці США та побоювань інвесторів з приводу незалежності ФРС.
Особливим ризиком виглядає майбутня зміна голови ФРС і сумніви ринків у тому, що новий голова американського центробанку продовжуватиме політику нинішнього керівництва. Це означає низьку ймовірність укріплення долара до рівня 1,1450 впродовж найближчого часу. Тим часом, долар залишається головною резервною валютою, а отже, купівля долара доцільна і в межах довгострокової, і в межах короткострокової інвестиційної стратегії.
В Україні у 2026 році спостерігається впевнений девальваційний тренд, це означає, що формування заощаджень у доларах будуть базою для інвесторів, особливо для довгострокової валютної стратегії. Пришвидшення курсових коливань в бік укріплення долару надасть інвесторам можливість виходу з прибутком із частини доларових заощаджень.
EUR/UAH
Євровалюта на українському ринку демонструє стійку тенденцію до зміцнення. Це дозволяє інвесторам планувати вихід з цієї валюти за умови досягнення орієнтирів, зазначених у індивідуальній інвестиційній стратегії. З метою диверсифікації частини заощаджень варто також передбачити купівлю траншами євровалюти в моменти стабільності курсу. В євро доцільно зберігати приблизно 30–40% заощаджень залежно від вибраного валютного плану.
Загальна стратегія
У січні 2026 року очікування наступного етапу зниження ключової ставки ФРС та дані щодо інфляції у США сприяють послабленню американської валюти. Тим часом економіка ЄС стабілізувалась, в ЄЦБ повідомили, що інфляція в грудні становила 2,0%, а економічна активність залишалася сталою, рівень безробіття в ЄС близький до історично низького рівня. Порівняно з попередніми прогнозами економічне зростання ЄС було переглянуто в бік збільшення до вище за 1% цього року та до 1,4% у наступні роки. Все це вказує на низьку ймовірність змін ставок у ЄС найближчим часом, і це також надаватиме підтримку євровалюті.
Оскільки в Україні переважають очікування щодо подальшого зниження курсу гривні, це дозволяє інвесторам планувати і середньострокову, і довгострокову стратегію формування валютних заощаджень з урахуванням сильних позицій долара та євро. Головне правило: якщо потрібні короткі спекулятивні операції, то потрібною валютою буде євро. Для довгострокових і середньострокових вкладень варто передбачити базовим активом долар США, що надає можливість як здійснення низькоризикових інвестицій, так і можливість отримання стабільного прибутку. Важливо аналізувати не лише тренди вітчизняного валютного ринку, але й поведінку валютної пари EUR/USD на світових ринках. Це дозволить вчасно переглядати стратегію та збільшувати рівень дохідності валютних інвестицій.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
