Група компаній “Прометей” виставила на продаж свій елеватор “Личково” (Дніпропетровська обл.), повідомила пресслужба компанії в Facebook.
Згідно з повідомленням, загальний обсяг потужностей зі зберігання елеватора становить 87,4 тис. куб. м. Він складається з восьми сучасних банок від PROCOP (Чехія) висотою 22,5 м, двох приймальних ям по 50 тонн, двох гідравлічних автопідйомників (до 60 тонн) і двох систем бічного вивантаження (до 20 тонн).
Елеватор має залізобетонні ваги на 80 тонн та два пробовідбірники.
Комплекс оснащено газовою сушаркою CHIEF продуктивністю 200 тонна/год із можливістю зниження вологості на 8% за один цикл, попередніми силосами на 300 тонн, а також обладнанням для очистки зерна — сепараторами “Луч” (150 тонн/год) та BSH-300 (Чехія). Для оперативного відвантаження передбачено три силоси на 200 тонн.
Як зазначили в “Прометеї”, ця пропозиція буде ідеальною для середнього та великого агробізнесу.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, очищення, сушіння та логістики сільгоспкультур. До російської агресії володіла 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, 2019 року – $30,5 млн.
“Прометей” у 2023 році повідомив про намір наростити земельний банк із 20 тис. га до 50 тис. га, а в перспективі – до 100 тис. га.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець серпня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші вісім місяців 2025 року для України пройшли в логіці “керованої стійкості”: економіка зберігала працездатність і поступово адаптувалася до воєнних обмежень, але без якісного інвестиційного стрибка. НБУ у своєму огляді зазначав, що в першому півріччі економіка зростала приблизно на ~1% щокварталу (Q/Q), тобто відновлення тривало, але залишалося помірним.
«У січні–серпні 2025 року ключовий сигнал — не “високі темпи”, а здатність економіки працювати під постійними ризиками. Ми бачимо поступове відновлення попиту й сервісних секторів, але інвестиційна складова все ще слабка: бізнес часто обирає ремонт і заміну, а не розширення. Це означає, що зростання поки не перетворюється на модернізацію. Стратегічне завдання — перевести зовнішню підтримку і фінансову стабільність у довгі проєкти: енергетика, логістика, переробка, оборонні технології», — пояснює Максим Уракін.
Інфляційний фон улітку 2025 року демонстрував поступове послаблення. За даними Держстату, у серпні 2025 року споживчі ціни знизилися на 0,2% м/м, а річна інфляція (до серпня 2024-го) становила 13,2%. Базова інфляція оцінювалася на рівні 11,4% р/р; індекс споживчих цін за січень–серпень (до грудня попереднього року) — +6,0%.
Монетарна політика в цей період залишалася жорсткою, але прогнозованою: НБУ утримував облікову ставку на рівні 15,5%, підкреслюючи важливість закріплення дезінфляційного тренду та контрольованих очікувань. У матеріалах дискусії Комітету з монетарної політики НБУ прямо фіксується логіка утримання ставки та роль процентної політики у зменшенні тиску на валютний ринок і резерви.
«Інфляція у 2025-му — це не лише монетарна історія, а й історія пропозиції: погода, врожаї, логістика, енергообмеження, імпортна складова. Тому ставка 15,5% — радше “якір довіри”, ніж інструмент прискорення росту. Завдання Нацбанку — не допустити розкручування очікувань і “втечі” у валюту, особливо коли торговельний баланс слабкий. Але паралельно уряд має зробити свою частину: стимулювати виробництво і конкуренцію, інакше інфляційний тиск повертатиметься хвилями», — підкреслює Максим Уракін.
Зовнішня торгівля залишалася одним із головних каналів макроризиків. За даними Держстату, за січень–квітень 2025 року експорт товарів становив $13,31 млрд (93,1% до аналогічного періоду 2024-го), імпорт — $24,82 млрд (112,6%). Це відображало стійкий розрив між потребою в імпорті (енергія, обладнання, критичні товари) та можливостями експорту.
Критично важливим компенсатором торговельної напруги та воєнних ризиків були міжнародні резерви. За інформацією НБУ, станом на 1 вересня 2025 року резерви становили $46,03 млрд, а в серпні зросли на 7,0% — насамперед через значні надходження від міжнародних партнерів і менший чистий продаж валюти НБУ.
Боргове навантаження залишалося високим. У публічних оглядах на основі даних Мінфіну зазначалося, що станом на 31.08.2025 державний і гарантований державою борг сягав близько 7,95 трлн грн (≈ $192,7 млрд). Додатково, профільний ресурс Верховної Ради наводив оцінку державного боргу станом на 31.08.2025 на рівні 7,6572 трлн грн.
Глобальна економіка
Світова економіка у 2025 році рухалася траєкторією низького, але відносно стійкого зростання — з різними швидкостями по регіонах і чутливістю до торгівельних ризиків та фінансових умов.
За оновленням World Economic Outlook (липень 2025), МВФ прогнозував глобальне зростання 3,0% у 2025 році та 3,1% у 2026-му, пояснюючи перегляд кращими фінансовими умовами та тимчасовими “ефектами випередження” у торгівлі.
Водночас Світовий банк у Global Economic Prospects (June 2025) оцінював, що світова економіка “закріплюється” на нижчому темпі — близько 2,7% у 2025–2026 роках.
«Світове зростання у 2025 році виглядає як баланс між витривалістю й вразливістю: фінансові умови стали трохи м’якшими, але структурні ризики — протекціонізм, енергетичні шоки, борги — нікуди не зникли. США підтримують глобальний попит, але залишаються чутливими до ставок і циклу споживання; Європа додає повільно; Китай тримає темп через промисловість і експорт, але внутрішній попит відновлюється нерівномірно. Для України це означає, що розраховувати лише на “сильні зовнішні ринки” не варто. Потрібні ніші з високою доданою вартістю, де ми можемо бути конкурентними навіть у світі повільного зростання», — зазначає Максим Уракін.
Бюро економічного аналізу США (BEA) повідомляло, що у II кварталі 2025 року реальний ВВП США зріс на 3,0% у перерахунку на річний темп (advance estimate). Серед ключових чинників BEA називало зменшення імпорту та зростання споживчих витрат (частково компенсовані зниженням інвестицій і експорту).
Єврозона / ЄС. За попередньою «flash estimate» оцінкою Eurostat, у II кварталі 2025 року сезонно скоригований ВВП збільшився на 0,1% кв/кв у єврозоні та на 0,2% кв/кв у ЄС. Це відображало дуже помірне відновлення економічної активності порівняно з попереднім кварталом.
Китай. За попередніми оцінками, оприлюдненими Національним бюро статистики Китаю, ВВП країни у першому півріччі 2025 року зріс на 5,3% р/р, а у II кварталі 2025 року — на 5,2% р/р. Таким чином, Китай утримував темпи зростання вище 5% у річному вимірі.
Індія. Відповідно до офіційного пресрелізу (PIB), реальний ВВП Індії у I кварталі фінансового року 2025–26 (квітень–червень 2025) оцінено на рівні +7,8% р/р. Показник підтверджував високу динаміку Індії на тлі загалом помірного світового зростання.
Туреччина. TurkStat повідомляв, що ВВП Туреччини у II кварталі 2025 року зріс на 4,8% р/р (за ланцюгово-зв’язаним індексом обсягу). Це означало прискорення річного зростання порівняно з попередніми кварталами, хоча структура попиту й зовнішньоторговельні фактори залишалися важливими для оцінки стійкості.
Висновок
Січень–серпень 2025 року для України — це період відносної макрофінансової керованості: інфляція в серпні сповільнилася до 13,2% р/р, резерви зросли до $46,03 млрд станом на 1 вересня, монетарна політика залишалася жорсткою, утримуючи облікову ставку 15,5%. Водночас торговельний дисбаланс і високе боргове навантаження продовжують формувати середньострокові ризики, які знімаються не “стабілізацією”, а лише структурними змінами — інвестиціями, продуктивністю, переробкою та експортом з вищою доданою вартістю.
«Кінець серпня 2025 року показує важливу річ: фінансова стабільність в Україні тримається, але вона ще не гарантує економічного прориву. Резерви й міжнародна підтримка — це ресурс часу, який треба конвертувати у виробництво й інфраструктуру, а не просто “закривати дірки” імпортом. Якщо ми не наростимо експортні спроможності й внутрішні інвестиції, зовнішні шоки знову стануть визначальними. Вікно можливостей є — але воно вимірюється роками, а не місяцями», — підсумував Максим Уракін.
https://interfax.com.ua/news/projects/1136991.html
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у 2025 році врахував запити українського та європейського ринків, розширивши на чотири позиції лінійку безперервнолитої заготовки (БЛЗ) і на три – асортимент затребуваного сортового прокату.
Згідно з інформацією підприємства, у 2025 році “Каметсталь” вкотре підтвердила лідерські позиції серед металургійних підприємств “Метінвесту” за кількістю освоєних сортаментних новинок. Із 11 нових видів виведеної на ринок металопродукції сім – заслуга команди “Каметсталі”.
При цьому уточнюється, що здобуток сталеплавильників конвертерного цеху – це чотири нові марки сталі: 10У1, 20У, 26Г2ТР та S355NL-1N з посиленими вимогами до хімічного складу, насамперед за вмістом сірки та фосфору.
Розливання нових марок сталі на безперервнолиту заготовку перетином 335х400 мм освоєно на МБЛЗ №2, на якій торік завершили реконструкцію електрообладнання. Це, зокрема, сприяло стабілізації швидкості розливання, а отже, підвищенню точності порізу заготовок, мінімізуючи відходи металу. Призначення нових напівфабрикатних виробів – виготовлення круглого прокату та подальше його перероблення в безшовні труби відповідального застосування.
Команда прокатного цеху запропонувала українським та європейським споживачам три сортаментні новинки, які раніше не виробляли на комбінаті. Насамперед, це арматура діаметром 8-32 мм для польського та румунського ринків, виробництво якої освоєно на стані 400/200. Завдяки сертифікації за будівельними нормами цих країн протягом 2025 року “Метінвест” вже відвантажив, зокрема, понад 100 тис. тонн арматурного прокату класу B500SP до Польщі.
На шаропрокатному стані освоєно виробництво молольних шарів діаметром 100 мм з високою поверхневою та об’ємною твердістю, яка відповідає п’ятій групі. Визначивши експериментальним шляхом оптимальний режим термообробки після прокатки, фахівці досягли стабільного виробництва продукції підвищеної зносостійкості, необхідної для стабільної та ефективної роботи гірничо-збагачувальних комбінатів компанії.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
Цукрові заводи продовжують в січні 2026 року працювати, проте ТОП-5 лідерів виробництва вже сформувався, але точну кількість виробленої ними продукції не в усіх випадках можна ще озвучити, повідомила керівник Національної асоціації виробників цукру “Укрцукор” Яна Кавушевська в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Трійка лідерів у галузі з року в рік стабільна: “Радехівський цукор” (вироблено 535 тис. тонн, але один завод ще працює), “Астарта” (362 тис. тонн) та “Укрпромінвест-Агро” (станом на 10 січня – 242 тис. тонн, але заводи ще працюють), зазначила голова правління “Укрцукру”.
За її інформацією, четверте місце в сезоні-2025 посів Теофіпольський цукровий завод (100 тис. тонн), п’яте – A’SPIK Group (94 тис. тонн).
За даними “Укрцукру”, в сезоні-2025 в Україні працювало 27 цукрових заводів. Станом на 10 січня переробку продовжують чотири заводи. Сезон цукрового виробництва, за прогнозами галузевого об`єднання, закінчиться 18-20 січня.
ASTARTA, Ukrprominvest-Agro, лідер, Радехівський цукор, ЦУКОР
Китай із 1 січня 2026 року повністю зупинив закупівлі електроенергії з Росії, відмовившись, зокрема, від мінімальних контрактних обсягів. Причина пов’язана з цінами: експортна вартість поставок із РФ 2026 року вперше перевищила внутрішні тарифи на електроенергію в КНР, що зробило імпорт економічно невигідним. У Китаї ціна залишається практично незмінною й оцінюється приблизно в 350 юанів за 1 МВт-год.
Контракт на постачання електроенергії до Китаю було укладено 2012 року, він діє до 2037 року.
Раніше «Інтер РАО» вже фіксувала скорочення експорту електроенергії до Китаю у 2025 році на тлі обмежень щодо поставок у російському Далекосхідному регіоні, повідомляв Reuters.
АТ «Укрпошта» (Київ) 15 січня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість придбання послуг становить 80,890 тис. грн.
Документи приймаються до 25 січня 2026 року.
