АТ “Укртранснафта” (Київ) 12 березня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,433 млн грн.
Документи за тендером приймаються до 20 березня
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у 2023 році посилила свої позиції як портового оператора, для чого придбала танкер, два балкери та термінали для перевалки соняшникової олії в одеських портах “Південний” і “Чорноморськ”, а також на річці Дунай, повідомив генеральний директор агрохолдингу Євгеній Осипов.
“Агрохолдинг давно був портовим оператором. У нас є кілька терміналів, через які ми експортуємо. За останній рік ми інвестували і придбали термінали для перевалки соняшникової олії. У нас раніше не було самохідних терміналів. Ми користувалися послугами партнерів”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
Осипов зазначив, що основна частина терміналів агрохолдингу була сконцентрована в Миколаєві. Після втрати портів Миколаєва через повномасштабну війну “Кернел” повинен був інвестувати в нові ланцюги поставок соняшникової олії на світовий ринок і для забезпечення експорту придбав термінали в портах “Південний”, “Чорноморськ” і на річці Дунай. Придбання суден SEO агрохолдингу назвав одним з елементів сталого розвитку “Кернела”.
“На якомусь етапі ми не розуміли, чи буде працювати коридор – не буде (“Чорноморська зернова ініціатива” – ІФ-У), а обсяги (агропродукції – ІФ-У) потрібно вивозити. Ми зрозуміли, що потрібно інвестувати у флот, щоб забезпечити можливість саме експорту”, – розповів він.
Осипов підтвердив, що “Кернел” нині володіє одним танкером і двома балкерами, які забезпечують агрохолдингу експорт 30% соняшникової олії та 20% насипних вантажів.
Наразі група компаній вивчає цей напрямок, сформувала нову команду для управління флотом.
“Це дещо інші компетенції, яких раніше в агрохолдингу не було. Цей бізнес вельми конкурентний і не такий простий, як здається на перший погляд”, – визнав SEO і додав, що наявна військова премія робить цей бізнес ефективним.
Осипов зазначив, що через військові ризики “Кернел” купував аж ніяк не нові судна і розглядає перспективу інвестування в новіші, хоча і не цього року – спершу має намір навчитися балансувати з наявним флотом на ринку. Наразі флот агрохолдингу щодня працює, забезпечує постачання його агропродукції до Румунії та країн Середньоземноморського басейну, Північної Європи, де й набуває досвіду судноплавства.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Транспортні витрати на імпорт товарів до теперішнього часу зросли вчетверо порівняно з довоєнним рівнем, а затримки транспорту на кордоні становлять у середньому 20 днів, повідомив голова ради директорів мережа національного маркетплейса “Алло” Дмитро Деревицький.
“У довоєнний час вантажівка з Варшави до Львова коштувала десь EUR1,3 тис. Потім у 2022 році – EUR2-2,5 тис. Зараз фрахт близько EUR4,8 тис. і щодня змінюється, десь плюс-мінус EUR300”, – пояснив він на організованій Deloitte дискусії в Києві в середу.
При цьому зазначив, що пошук альтернативних (польському кордону) варіантів не є оптимальним. За його словами, компанія на тлі блокади польського кордону переспрямувала свої вантажівки в Словаччину, Угорщину та Румунію, однак пропускні пункти там не мають можливості швидко обробити збільшений потік вантажного транспорту. Очікування на кордоні з боку Румунії, Угорщини та Словаччини становлять від 3 до 6 діб, враховуючи чергу на українському кордоні на виїзд (14 днів), вантажівки стоять у черзі близько 20 днів.
“Ціна коштів в Україні дуже велика. Уявіть собі, який бізнес зможе платити цей простій на такий тривалий час”, – сказав Деревицький і закликав бізнес-асоціації лобіювати хоча б скорочення простою транспорту з боку українського кордону.
ТОВ “Алло” створено 1998 року. У мережу групи входять шоуруми під брендами “Алло Мах” і “Алло”, магазини “Mi” і точки продажів під брендами телеком-операторів.
За даними ресурсу Opendatabot, учасниками ТОВ “Алло” є ПП “Дніпроінвест 2016” (95,19%), Дмитро Деревицький (3,6%), Максим Раскін (1,21%). Кінцевим бенефіціаром вказано Деревицького.
Прага отримала попередню згоду на купівлю додаткових 200 тисяч снарядів на додаток до обов’язкової закупівлі 300 тисяч артилерійських боєприпасів для України, повідомляють “Чеські новини” з посиланням на прем’єр-міністра Петра Фіалу.
“…Петр Фіала повідомив, що крім обов’язкової підтвердженої закупівлі 300 тис. одиниць артилерійських боєприпасів для України з третіх країн, чеська ініціатива з пошуку боєприпасів має обіцянку ще 200 тис. штук”, – йдеться в повідомленні на сайті “Чеських новин” у вівторок.
За словами Фіали, до чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів у третіх країн долучилися 18 країн, зокрема Канада, Німеччина, Нідерланди та Польща. “Я вважаю це великим успіхом. Це ще один доказ того, що Чехія є повноцінним активним гравцем у політиці європейської безпеки”, – сказав чеський прем’єр-міністр.
Фіала окремо оголосив, що за два роки Чехія доставила в Україну понад мільйон одиниць великокаліберних боєприпасів.
Як повідомлялося, на Мюнхенській безпековій конференції чеський президент Петр Павел заявив, що Чехія знайшла до 800 тис. снарядів стандартного калібру НАТО, які можна за кілька тижнів відправити в Україну, якщо знайти для цього фінансування.
Минулого тижня прем’єр-міністр Чехії заявив, що зараз зібрано достатньо коштів для закупівлі першої партії з 300 тис. артилерійських снарядів.
Україна провела велике випробування роботизованих наземних платформ – розробок кластера Brave1, повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій України – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“В Україні починається масове виробництво роботизованих наземних платформ. Brave1 випробував на полігоні 50+ комплексів. Випробування проходили платформи-камікадзе, турелі, платформи, які знищують позиції і техніку росіян, мінують, розмінують, евакуюють поранених і підвозять боєприпаси на позиції”, – написав Федоров у Телеграм у вівторок.
Він наголосив, що роботи успішно показали себе на полігоні і за кілька місяців вони будуть на полі бою. Сотні різних платформ закуплять через UNITED24.
Головна мета наземних роботів – мінімізувати участь людини на полі бою. Це допоможе зберігати життя і здоров’я українських воїнів, наголосив віцепрем’єр.
“Наземні роботизовані комплекси стануть наступним геймчейнджером цієї війни, яким уже є дрони. Це асиметрична відповідь на кількісну перевагу ворога”, – зазначив Федоров.
Повідомляється, що на платформі Brave1 зареєстровано понад 140 роботизованих систем, 96 із них пройшли оборонну експертизу, 14 розробок кодифіковані за стандартами НАТО.
Деякі роботизовані розробки вже представлені на фронті, наприклад турель ШаБля.
Як повідомлялося, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин на конференції “Україна. Рік 2024” нагадав, що Україна значно наростила обсяги виробництва повітряних і морських дронів, які почали працювати по стратегічних цілях у Росії. За його словами, 2024 рік стане роком, коли ми побачимо роботу дронів на землі. За словами Камишина, 2024-й буде роком, коли можна буде більше почути про наземні роботизовані системи.
Всупереч прогнозам українська кукурудза на світових ринках почала дорожчати завдяки зростанню попиту на неї з боку Китаю, Туреччини, Єгипту та Європейського Союзу, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Очікування трейда, що з надходженням на світовий ринок нового врожаю кукурудзи з Аргентини впадуть попит і ціни на українську зернову, не виправдалися. Аргентинський новий урожай продається за вищими цінами, ніж українська кукурудза. Можна прогнозувати зростання цін на кукурудзу з України найближчими тижнями”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, Китай активно контрактує українську кукурудзу. Інші імпортери – Туреччина, Єгипет, Італія, Іспанія – теж почали багато купувати української кукурудзи. У морських портах умовні ціни на неї зросли до $142-145/тонна і збільшуються вже півтора тижні. Пропозиція “просідає”, попит стабільний.
“Можна прогнозувати, що на тлі попиту показники додаватимуть $2-3 на тонні на тиждень і сягнуть рівня мінімум $150/тонна на базисі СРТ уже до кінця березня”, – підкреслили експерти.
Вони повідомили, що у квітні головним фактором цінових змін кукурудзи стане інформація щодо врожаю зернової культури в Бразилії. У квітні буде більш достовірна інформація щодо врожаю в Бразилії: посівні площі, зволоження ґрунту, стан посівів. Це вплине на світовий ринок. Якщо в Бразилії продовжиться посуха і скоротиться врожай, тоді ціна на ринку зростатиме. Але поки що це один зі сценаріїв. У разі дощових опадів у Бразилії кон’юнктура на світовому ринку кукурудзи буде іншою.
На базисі DAP українська кукурудза торгується з поставкою в березні-квітні в Італію, Австрію та Німеччину в діапазоні $192-197/тонна, резюмували в “Пуск”.
