Металургійні підприємства України в січні-травні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 218,587 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, на чорні метали за цей період припало 7,24% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 6,91% за січень-травень-2023.
У травні надходження від експорту чорних металів становили $258,832, тоді як у попередньому місяці – 207,256 млн.
Водночас Україна в січні-травні поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 24% – до $602,215 млн. У травні ввезено продукції на $147,964 млн.
Крім того, за п’ять місяців 2024 року Україна знизила експорт металовиробів на 5% – до $403,185 млн. У травні їх експортовано на $96,217 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 48,1% – до $423,338 млн. У травні цієї продукції ввезено на $95,498 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
В регіоні Південно-східної Азії найбільш позитивне ставлення в українців зберігається до Японії та Південної Кореї. Про це свідчать результати спільного дослідження аналітичного центру Experts Club та дослідницької компанії Active Group, представлене на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наше дослідження показало, що у Східній Азії українці найбільше підтримують Японію та Південну Корею. Ставлення до цих країн значною мірою залежить від їхньої підтримки України після початку війни. У кавказькому регіоні зберігається позитивне ставлення до Грузії. Також більше 50% українців позитивно ставляться до Казахстану. Найменший рівень підтримки під час дослідження зафіксовано щодо таких країн, як КНДР, Сирія Ірак”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Також, за словами експерта, досить красномовним є, вочевидь, негативне ставлення українців до КНР.
“Позитивно до Китаю ставляться 4% громадян, здебільшого позитивно — 16,7%, негативно — 58,8%, і ще 20% не визначилися. Зараз позиція Китаю є не зовсім однозначною по відношенню до України, що й відображається у ставленні українців”, – підкреслив Позній.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club та заступник директора Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін представив аналіз зовнішньої торгівлі України з рядом азійських країн, сформований на підставі даних Державної митної служби за 2023 рік.
“Найбільшим ринком збуту українських товарів в Азії є Китай — понад 2 мільярди доларів. Друге місце займає Індія, далі Казахстан, Грузія, Ірак та Індонезія. Щодо імпорту, найбільшим імпортером до України є також Китай — понад 10 мільярдів доларів. Далі йдуть Індія, Японія, Корея, В’єтнам. За показником загального обсягу торгівлі між Україною та цими країнами також лідирує Китай — майже 13 мільярдів доларів. Друге місце займає Індія — 2,5 мільярда, далі Японія — майже мільярд”, – розповів Уракін.
За його словами, аналіз економічних даних свідчить про значні торговельні зв’язки України з країнами Близького Сходу та Східної Азії. При цьому Китай залишається одним з найбільших торговельним партнером нашої країни як за експортом, так і за імпортом.
“Залишається проблема дефіциту торгівлі, оскільки Україна витрачає значні кошти на імпорт, при цьому мало заробляючи на експорті. Це реальна проблема. За 2023 рік дефіцит торгівлі України з усіма країнами складає понад 27 мільярдів доларів. Дефіцит з Китаєм — 8 мільярдів доларів. Позитивне сальдо серед представлених сьогодні країн спостерігаємо лише з Іраком — майже 200 мільйонів доларів на користь України, Грузією — 100 мільйонів та Вірменією — 54 мільйони”, – додав Уракін.
Голова Українсько-арабської ділової ради, член Ради національних спільнот України доктор Емад Абу Алруб підкреслив, що важливість відносин України з країнами Азії та арабського світу не можна переоцінити, і наразі Україна робить важливі кроки для розвитку цих відносин.
“Україна має значні можливості на ринках арабських країн, що загалом мають понад 550 мільйонів населення. Арабські країни є постійним ринком для наших товарів. Після 2014 року відкрилися нові ринки для нашої країни, особливо в Азії. Українська арабська ділова рада активно працює для розвитку цих відносин. Нам потрібно створити стратегічний план для покращення відносин на рівні економіки, політики та культури. Ми маємо значні шанси на успіх, але потрібна краща комунікація та маркетинг”, – підкреслив доктор Абу Алруб.
Він також додав, що Саудівська Аравія зацікавлена в співпраці з Україною через інвестування не лише у торгівлю, але й у сільське господарство, технології та інші проекти. Інші цікаві країни — ОАЕ, Катар, Єгипет. Всі вони також мають великий потенціал для інвестицій в Україну.
На завершення, Максим Уракін закликав посольства іноземних країн більш активно налагоджувати комунікацію з українським суспільством.
“Якщо можна, то будь-ласка надавайте інформацію журналістам про те, що ви тут робите, як допомагаєте в гуманітарній сфері. Через ці зв’язки ми будемо поглиблювати нашу співпрацю, адже те як громадяни України відносяться до ваших країн залежить також і від вашої роботи”, – підсумував він.
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ_УРАКІН, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, СХІДНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) вже другий рік отримує гуманітарну допомогу – препарат для лікування внутрішньоочних злоякісних пухлин у дітей від фармацевтичної компанії Aspen Pharmacare Holdings Limited.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в клініці інституту, препарат застосовують для лікування захворювання за власною розробленою його медиками методикою комбінованої поліхіміотерапії. Вона передбачає введення ліків безпосередньо в пухлину в поєднанні із загальною поліхіміотерапією. Застосування такого методу дає змогу у 80% випадків зберегти уражене пухлиною око й навіть зір.
Як засіб для внутрішньоочних ін’єкцій застосовується препарат мелфалан, який випускає Aspen Pharmacare Holdings Limited.
“На жаль, останніми роками закупити мелфалан для ін’єкцій в Україні було неможливо. Інститут вжив активних дій для отримання ліків, і ми вже другий рік отримуємо препарат безпосередньо від компанії як благодійну допомогу”, – повідомили в інституті.
Зазначено, що наявність цих ліків дає можливість маленьким пацієнтам отримувати необхідне лікування, що дає змогу не тільки зберегти їм життя, уникнути видалення пухлини разом з оком, а й зберігати зір.
“Інститут висловлює величезну вдячність за допомогу в отриманні препарату компанії Aspen Pharmacare Holdings Limited, старшому виконавчому директору Aspen Group пану Ставросу Ніколау, керівнику патронатної служби МЗС України Ользі Нікітченко та послу України в ПАР Любові Абравітовій”, – наголосили в клініці.
Ретинобластома – внутрішньоочна високо злоякісна пухлина сітківки, що розвивається здебільшого у дітей протягом перших двох років життя і становить 89,3-98,2% усіх внутрішньоочних новоутворень у дітей. Рівень захворюваності на ретинобластому у світі нині становить один випадок на 10-15 тис. новонароджених. У зв’язку з безсимптомним перебігом захворювання до 85-86% дітей із цим діагнозом потрапляють до клінік із пізньою стадією ретинобластоми. Раніше й досі в багатьох клініках єдиним способом збереження життя дитині вважалося видалення пухлини разом з оком.
Ретинобластому в Україні лікують у відділі офтальмопатології дитячого віку Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова. Останніми роками в клініці проліковано близько 300 дітей з ретинобластомою віком від трьох місяців до восьми років. Кожному пацієнту проводиться від 3 до 20 ін’єкцій залежно від стадії захворювання.
Представництво Французького агентства з розвитку відкриється в Києві в липні 2024 року, повідомляється в соцмережі Х посольства Франції в Україні в четвер.
“На додаток до двох кредитів, що реалізуються на підтримку України у 2022 році, тепер ми фінансуватимемо діяльність, пов’язану зі стійким розвитком України”, – зазначено в повідомленні.
Україна в січні-травні поточного року скоротила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 19,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 507,106 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 22,3% – до $189,600 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (78,55% поставок у грошовому виразі), Італії (6,49%) і Польщі (5,77%).
У перші п’ять місяців року країна імпортувала 15 тонн чавуну на $35 тис. з Німеччини (у січні, березні та травні імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 37 тонн чавуну на $52 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому вираженні скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно в Польщу (51,91% постачань у грошовому вираженні), Іспанію (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
2022 року Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як 2021 року – 185 тонн чавуну на $226 тис. Експорт здійснювали переважно у США (38,47% постачань у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Скільки українців не повернулося додому від початку року
Понад 7,8 млн перетинів кордону українцями зафіксувала Державна прикордонна служба за перші 4 місяці 2024 року. Це значно менше, ніж в аналогійний період минулого року. Близько 69 тис. осіб виїхали та не повернулися.
7,8 млн разів українці перетинали кордон за перші місяці цього року. Загалом громадяни стали виїжджати за кордон на 10% рідше.
Майже 69 тис. громадян — 1,5% від загальної кількості виїхавших — не повернулося в країну від початку року. У квітні вперше від початку року додому повернулося більше громадян, ніж виїхало — аж на 56 тисяч. Загалом цьогоріч кількість тих, хто не повернувся, дещо зросла у порівнянні до минулого року — тоді не повернулося 62 тисячі українців.
Для порівняння, за весь минулий рік з України виїхало 14,1 млн українців. З них лише 142 тис. залишилися закордоном. Це у 15 разів менше, ніж у перший рік повномасштабної війни.
Варто зазначити, що різниця між тими, хто виїхав та заїхав в Україну не дає точного розуміння щодо кількості людей, які емігрували.
https://opendatabot.ua/analytics/emigration-trend-2024-4
