ПАТ «Укргазвидобування» (Київ) 19 серпня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 3,131 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 27 серпня.
Переможцями аналогічного тендера роком раніше була СК «Гардіан».
Експерти компаній-членів Американської торговельної палати в Україні (Палата) закликають Верховну Раду України (ВРУ) якнайшвидше розглянути та ухвалити відповідну правку до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відображену в проекті Закону від 14 липня 2025 року №13439-3 «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань» (проект Закону). Зазначена правка передбачає спрямування та надання додаткової державної підтримки з метою забезпечення безперебійного функціонування залізничного транспорту.
На думку компаній-членів Палати, таке рішення сьогодні є надзвичайно важливим для залізничної галузі та суміжних галузей (аграрної, металургійної, енергетичної, будівельної та інших), оскільки воно дасть змогу залучити додаткові фінансові ресурси для забезпечення стабільної роботи залізничного транспорту в умовах значного дефіциту фінансування, а також запобігти зупиненню операційної діяльності АТ «Укрзалізниця», погіршенню якості послуг та порушенню логістичних ланцюгів.
Експерти компаній-членів Палати вітають схвалення проекту Закону профільним Комітетом ВРУ з питань бюджету для його подальшого розгляду у другому читанні та сподіваються на оперативне вирішення цього питання протягом поточного пленарного тижня. Адже в умовах повномасштабної війни забезпечення безперебійного функціонування залізничного транспорту має стратегічне значення, відіграючи ключову роль у перевезенні вантажів, забезпеченні мобільності населення та підтримці економічної активності країни.
“Укрзалізниця” (УЗ), монопольний залізничний оператор, за період з 11 по 17 серпня перевезла 644 тис. пасажирів, що на 4,8% або майже на 30 тис. більше, ніж за аналогічний період у 2024 році.
“Як і в попередні пікові тижні чимало напрямків, де попит перевищує пропозицію в 5-7 разів. Маємо продовжувати замовляти нові вагони, винаходити ресурс на ще більші обсяги ремонтів, рушити з місця програму нарощення кількості потягів Інтерсіті!” – написав голова правління УЗ Олександр Перцовський на своїй сторінці у Facebook.
За даними компанії, порівняно із попереднім тижнем перевезення також збільшилися – на 1,1%.
Згідно до статистики, кількість перевезених одним вагоном пасажирів за тиждень досягла в середньому 476, що на 8,2% більше за аналогічний період 2024 року.
Окрім того кількість пасажирів у дитячих групах зросла у 1,5 рази – до 29,8 тис., а кількість перевезених військових через спецрезерв – у 2,4 рази, до 12,5 тис.
Окремо у статистиці зауважили, що найбільше пошуків за минулий тиждень було на напрямки в обидві сторони “Київ-Львів” – 151,6 тис. запитів проти 21,8 тис. місць. Напрямок “Київ-Одеса” – 92,3 тис. запитів проти 19,1 тис. наявних місць, “Київ-Харків” – 69,2 тис. пошуків і 18,5 тис. місць, “Київ-Перемишль” – 65 тис. запитів проти наявних 22,8 тис. місць та напрямок “Київ-Дніпро” – 55 тис. пошуків і 16,9 тис. місць.
Поточним рішенням від “УЗ” є збільшення ефективності використання вагонів, а саме після прибуття зі свого основного рейсу, вагони йдуть у наступну подорож, встигаючи зробити ще одне “коло” між своїм основним маршрутом.
Як повідомлялося, АТ “Укрзалізниця” у першому півріччі 2025 року збільшило пасажиропотік на 1,2% порівняно з першим півріччям 2024 року– до 13,52 млн. Це на 23% більше за показник січня-червня 2023 року, повідомляв раніше Перцовський у Facebook.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня зменшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $234,8 млн, або на 27,9% – до $607,8 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними, оприлюдненими Нацбанком, упродовж минулого тижня негативно сальдо купівлі та продажу клієнтами банків – юридичними особами валюти зростало від $43,2 млн у понеділок до $103,1 млн у четвер, що майже вдвічі менше, ніж минулого тижня.
Подібна ситуація спостерігалася й на ринку валютообмінних операцій населення: якщо за суботу-понеділок продаж валюти перевищив її купівлю на $7,6 млн, то у четвер – на $10,5 млн, тоді як у минулий четвер цей показник сягав $27,5 млн.
Якщо тижнем раніше вперше за довгий час фіксувалося негативно сальдо у сегменті безготівкових операцій населення, то минулого тижня населення знову більше продавало безготівкової валюти, аніж купувало її – на $2-5 млн щодня.
Офіційний курс гривні до долара того тижня зміцнився з 41,3895 грн/$1 до 41,3401 грн/$1.
Така сама динаміка спостерігалася й на готівковому ринку, де курс гривні упродовж минулого тижня зміцнився на і самі 3-5 коп.: купівля – приблизно до 41,37 грн/$1, а продаж – до близько 41,45 грн/$1.
“Український валютний ринок по долару перебуває у фазі штилю — міжнародні чинники не дають драйверів для різких змін, а дозовані інтервенції та лібералізація НБУ підтримують низьку волатильність і керованість ринку”, – зазначають експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.
За їх оцінкою, внутрішній попит — без ажіотажних чи накопичувальних драйверів, імпортери діють планово, не провокуючи аномальних сплесків, у котируваннях гривня-долар менші чи практично відсутні “страхові” націнки операторів ринку.
У “КИТ Group” прогнозують на найближчі 1–3 тижні курс у базовому діапазоні 41,30–41,85 грн/$1: пробиття нижче 41,20 грн/$1 малоймовірне без сильного зовнішнього каталізатора, але можливі короткі імпульси на даних зі США чи новинах щодо зовнішнього фінансування для України.
Середньостроково, на 2–3 місяці, у компанії очікують на курс 41,50–42,20 грн/$1 та додають, що очікування вересневого рішення ФРС з імовірним, але далеко не гарантованим зниженням ставок зсуває очікування по котируваннях до нижньої межі коридору. В той же час осінні бюджетні виплати та імпорт енергоносіїв можуть підштовхувати котирування вгору, втім старт експортного сезону та його успішність — сильний стабілізуючий фактор.
“За умови реалізації сценарію зростання невизначеності (безпека, економічні індикатори, політичні зсуви) або погіршення зовнішніх надходжень — імовірні короткі виходи до 42,30–42,40/$1”, – вважають експерти “КИТ Group”.
Найбільший оператор мобільного зв’язку “Київстар” назвав ціну викупу у травні цього року 28% у цифровій платформі охорони здоров’я Helsi, що дозволило йому збільшити свою частку до 97,99% з 69,99% – вона склала $11 млн.
Як свідчать дані звіту “Київстару” на SEC, мова йде про 26,9% акцій ТОВ “Українська інвестиційна платформа” та 1,1% акцій інших міноритаріїв.
Зазначається, що одночасно були розірвані раніше укладені угоди про опціони пут і колл на 30,01%, які оцінювались в $10 млн на кінець березня, а замість них погоджені укладені нові на тих самих умовах для решти 2,01% акцій.
“Київстар” нагадав, що в серпні 2022 року придбав контрольний пакет Helsi в 69,99% за $15 млн.
Дохід Helsi за 2024 рік збільшився на 48% порівняно з 2023 роком – до $5,1 млн.
У звіті також вперше повідомляється про купівлю “Київстаром” за $2 млн у вересні минулого року компанії LanTrace (Бориспіль) – регіонального постачальника фіксованого широкосмугового інтернет-доступу в Київській області.
Згідно з даними ресурсу YouControl, власником 96,3% ТОВ “Українська інвестиційна платформа” є Самвел Акопян, а ще 3,7% – Артем Михайлюк.
Helsi — це цифрова платформа для управління даними, яка підтримує надання медичних послуг медичними установами та лікарями і покращує доступ пацієнтів до медичної допомоги, зокрема, шляхом спрощення дистанційних консультацій і запису на прийом, а також зберігання медичних даних. Станом на 1 січня 2025 року компанія мала приблизно 29 млн зареєстрованих пацієнтів з доступом до 1600 державних і приватних клінік та понад 60 тис. медичних працівників. Станом на кінець 2024 року додаток Helsi завантажили 10 млн користувачів, що в 2,5 рази більше, ніж двома роками раніше.
Як повідомлялося, АМКУ цього тижня почав розгляд заявки на покупку “Київстаром” власника онлайн-сервісу Tabletki.ua, наголосивши, про сукупні частки учасників концентрації на одному із задіяних у концентрації ринків можуть перевищувати 35%. Першу заявку на придбання “МТПК” “Київстар” подав у листопаді 2024-го, але комітет повернув її як таку, що не відповідає вимогам положення про порядок розгляду заяв та справ про концентрацію суб’єктів господарювання.
Як повідомив заявив СЕО “Київстару” Олександр Комаров, “Київстар” планує в кінці 2025 року досягти частки 10% доходу від не пов’язаного з телекомунікаційними послугами бізнесу – Uklon, “Київстар ТБ”, сервіс Helsi, а також хмарні сервіси та послуги Big Data.
Уряд Норвегії виділив Україні 1 млрд норвезьких крон ($98,3 млн) для закупівлі природного газу, повідомив СЕО НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
“Це чітка відповідь наших партнерів на російський терор, спрямований на те, щоб позбавити українців тепла взимку”, – написав він у Facebook у п’ятницю.
За словами Корецького, Група “Нафтогаз” використає ці кошти на закупівлю газу задля забезпечення потреб опалювального сезону.
“Отримана допомога стане важливим внеском у стабільне проходження зими 2025–2026 рр. та зміцнення енергетичної безпеки країни”, – підкреслив він.
Як повідомлялося з посиланням на прем’єр-міністра Юлію Свириденко, 13 серпня НАК “Нафтогаз України” і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду на відновлюваний кредит у розмірі EUR500 млн.
“Це найбільший проєкт банку в нашій країні. Але найважливіше – вперше такий кредит надається під гарантію ЄС, без державної гарантії України”, – прокоментувала вона.
Крім того, у квітні повідомлялося про надання “Нафтогазу України” кредиту на EUR270 млн від ЄБРР під державну гарантію на створення стратегічних резервів газу, який Норвегія доповнила грантом EUR139 млн.
За даними ЄБРР, загальна сума фінансування ним НАК “Нафтогаз України” від початку повномасштабної війни у 2022 році досягла EUR1,6 млрд.
