АТ “Укргазвидобування” (УГВ) від початку 2024 року запустило вже четверту високопродуктивну свердловину, її добовий дебіт становить близько 400 тис. куб. м, повідомила прес-служба групи “Нафтогаз України” в середу.
За її даними, завдяки ефективній роботі фахівців “Укрбургазу” свердловину вдалося закінчити лише за 105 днів, що на 30% швидше за терміни, передбачені проєктом. Під час роботи встановлено добовий рекорд проходки однією бригадою – за 24 години вона пробурила 905 м.
Фахівці Українського науково-дослідного інституту природних газів (УкрНДІгаз), що є частиною групи “Нафтогаз”, правильно оцінили залишковий потенціал старого родовища, вдало визначили ділянку для закладання свердловини і довели високу перспективність буріння в цій зоні.
Як повідомлялося, УГВ протягом 2023 року запустила 86 нових свердловин, з них 24 – з початковим дебітом понад 100 тис. куб. м. У січні 2024 року компанія ввела в експлуатацію свердловину добовим дебітом 250 тис. куб. м, а в лютому – ще дві нові свердловини сумарним добовим дебітом 550 тис. куб. м.
У 2022 році УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж 2022-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Хмельницьке комунальне підприємство “Електротранс” 5 березня оголосило тендер на добровільне страхування наземного транспорту, обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Також тендер включає обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті, обов’язкове страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд).
Загальна очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,224 млн грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 13 березня.
Попередній тендер з очікуваною вартістю закупівлі послуг 1,336 млн грн було оголошено 14 лютого 2024 року.
Державна служба з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) у 2023 році забезпечила рекордну суму надходжень до держбюджету – 637 млн грн, що в 3,1 раза більше, ніж у 2022 році.
Про це повідомив очільник служби Євген Зборовський на пресконференції присвяченій оприлюдненню публічного звіту “Укртрансбезпеки” за минулий рік.
“Це рекордні показники за всю історію Державної служби України з безпеки на транспорті. Ми бачимо порівняння з 2022 роком… (у 2022 році “Укртрансбезпека” забезпечила надходження до бюджету 205,1 млн грн – ІФ-У)”, – сказав глава служби.
Він уточнив, що більшу частину суми становлять стягнення і штрафи. Минулого року їх було накладено на понад 800 млн грн.
Цифра надходжень становить 378 млн грн надходжень від стягнень накладених під час рейдових перевірок. Зокрема, 329 млн грн від рейдових перевірок за участю вантажного транспорту та 49 млн грн – за участю транспорту, що виконує вантажні перевезення. У 2022 році суми надходжень становили 111 млн грн і 10,5 млн грн відповідно.
Крім того, до бюджету надійшло 228 млн грн штрафів від автофіксації порушень габаритно-вагових параметрів зафіксованих комплексами зважування автотранспорту в русі Weight-in-Motion.
Зборовський зазначив, що цифра надходжень 637 млн грн удвічі перевищує суму, виділену з держбюджету на утримання “Укртрансбезпеки”, зокрема на заробітні плати співробітникам.
Голова служби також зазначив, що за минулий рік було зафіксовано більше порушень, як у сегменті вантажного транспорту, так і пасажирських перевезень.
“В обох ситуаціях ми бачимо, що відбулося збільшення кількості виявлених порушень. Дійсно, порівняно з 2022-м роком у 2023-му році економіка країни почала відновлюватися. Кількість перевезень почала зростати і при цьому зросла кількість порушень”, – сказав Зборовський.
В “Укртрансбезпеці” також повідомили, що підвищенню ефективності її роботи у 2023 році сприяло отримане торік право встановлювати блокіратори коліс на транспортний засіб і супроводжувати його до пункту вагового контролю. Порушення габаритно-вагових параметрів фіксують за допомогою WIM-комплексів – у 20 областях установлено 50 таких комплексів, здебільшого на автошляхах, що будували у 2020-2021 роках.
Зміна доходів зведеного бюджету 2021-2023 (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна від початку 2024 року експортувала через дунайські порти 3,7 млн тонн вантажів, з яких 2,5 млн тонн – це зернові та олія, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Незважаючи на рекордні обсяги Українського морського коридору, дунайські порти мають потенціал зростання”, – зазначив він.
За словами Кубракова, зокрема, Українське Дунайське пароплавство почало пропонувати доставку контейнерів у дунайські порти Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Німеччини та румунський порт Констанца в обхід кордону з Польщею.
Агентство “Інтерфакс-Україна” не має порівняльної інформації про обсяг експорту через порти на Дунаї за аналогічний період 2023 року, проте відомо, що в лютому минулого року вони обробили 2,2 млн тонн вантажів, у березні – 2,8 млн тонн, а всього за рік – 29 млн тонн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль напередодні заявив про намір України розширити експортну спроможність дунайського кластеру з 33 млн тонн вантажів у 2023 році до 35-40 млн тонн.
Київська міськдержадміністрація створила тимчасову Комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних з діяльністю ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, і затвердила її склад.
“Новостворена комісія насамперед вивчатиме та аналізуватиме проблемні питання, пов’язані з діяльністю холдингу. Комісія стане новим діючим і прозорим каналом зв’язку інвесторів будівництва житлових комплексів, забудовником яких є “Київміськбуд”, із представниками міської влади та громади”, – ідеться в прес-релізі КМДА.
Згідно з ним, комісію створено як тимчасово консультативно-дорадчий орган строком на 180 днів, однак за необхідності її повноваження можуть бути продовжені. Її очолив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, голова наглядової ради “Київміськбуду” Владислав Андронов. До її складу увійшли також представники структурних підрозділів КМДА та інвестори житлових комплексів.
Зазначається, що перше засідання комісії відбудеться протягом двох тижнів. На ньому, зокрема, розглянуть можливість залучення до роботи комісії народних депутатів, депутатів Київради, експертів та представників інших громадянських інституцій.
Як повідомлялося, мер столиці Віталій Кличко наприкінці грудня 2023 року доручив сформувати в стислі строки новий склад наглядової ради та правління ПрАТ “Київміськбуд”. Раніше глава компанії Ігор Кушнір заявив про звільнення з посади голови правління – президента компанії після 12 років роботи.
За підсумками аудиту “Київміськбуду”, проведеного компаніями ДП “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”.
17 листопада 2023 року комісія затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також ТКК рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.
29 січня 2024 року заступника голови КМДА Владислава Андронова призначено головою наглядової ради ПрАТ “ХК “Київміськбуд” замість Миколи Поворозника. У лютому-2024 новосформована наглядова рада призначила головою правління – президентом компанії її віцепрезидента Василя Олійника.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
