АТ “Укртелеком”, найбільший український оператор фіксованого зв’язку, згідно з даними неаудійованої фінансової звітності у 2023 році, отримало дохід 5 млрд грн, що на 10% менше за показник попереднього року.
Як повідомляють у пресрелізі компанії в понеділок, її EBITDA торік становила понад 1 млрд грн, рентабельність за EBITDA знизилася на 1,3 відсоткового пункту (п.п.) – до 21,1%.
У повідомленні наголошується, що збитки компанії від наслідків російської агресії сягають 2,8 млрд грн і зумовлені переважно економічним знеціненням операційних активів і втратою активів на тимчасово окупованих територіях на суму понад 700 млн грн. Зокрема, внаслідок бойових дій було пошкоджено близько 260 будівель компанії, а близько 50 зруйновано повністю.
Капітальні інвестиції “Укртелекому” за 2023 рік становили понад 500 млн грн, водночас попри війну продовжилася реалізація проєктів із розбудови оптичної мережі та інвестиції в захищеність власної інфраструктури від кібератак, зазначається в повідомленні.
У зазначений звітний період було прокладено майже 5,3 тис. км волоконно-оптичного кабелю і до кінця 2023 року компанія забезпечила понад 2 млн домогосподарств у всіх областях країни можливістю користуватися сучасними послугами оптичної мережі. Загалом база користувачів оптичного інтернету компанії зросла на 15% порівняно з 2022 роком, що забезпечило зростання доходів у цьому сегменті на 18%, ідеться в повідомленні.
Згідно з ним, у 2023 році “Укртелеком” інвестував 20 млн грн, відновивши 430 км оптичних ліній і 16 км мідних ліній зв’язку, відновив функціонування 10 регіональних вузлів зв’язку. До оптичної інфраструктури “Укртелекому” було підключено понад 150 медичних і 185 навчальних закладів. Загалом понад 1,25 тис. медичних і майже 1,7 тис. навчальних закладів уже мають доступ до високошвидкісного оптичного інтернету. Інтернет-доступ забезпечено на рівні 90% населених пунктів національного покриття компанії станом на 24 лютого 2022 року.
Дохід від комерційної оренди нерухомості, вивільненої завдяки модернізації мережі, склав понад 500 млн грн, що на 35% більше, ніж у 2022 році.
Зазначається також, що у 2023 році “Укртелеком” сплатив понад 1,35 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, спрямувавши на потреби захисників близько 210 млн грн благодійної допомоги. У рамках ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова” компанія передала захисникам десятки БПЛА, серед яких і безпілотні авіаційні комплекси “Валькірія” та “Лелека”, сотні дронів, тисячі спеціальних засобів управління військом, медичних засобів, сотні автомобілів.
У лавах ЗСУ служать майже 400 співробітників “Укртелекому”, наголошується в прес-рлізі.
“Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Значну частину його клієнтів становлять держоргани, навчальні, адміністративні та медичні установи, аварійні служби. Компанія є провайдером швидкісного фіксованого інтернету, що має найширше покриття. Інтернет від “Укртелеком” є майже в 4 тисячах населених пунктів країни і функціонує в 90% з них. Також, “Укртелеком” є єдиним учасником і засновником ТОВ “ТриМоб” – постачальника послуг рухомого (мобільного) зв’язку в стандарті UMTS/WCDMA.
З 2013 року компанія приєдналася до бізнесу SCM.
Виручка “Укртелекому” за дев’ять місяців 2023 року склала 3,14 млрд грн, що на 6,1% менше, ніж за аналогічний період 2022 року. Чистий прибуток становив 242,39 млн грн проти збитку 755,18 млн грн за 9 місяців 2022 року.
Засновник і глава компанії Tesla Ілон Маск втратив першу сходинку в списку найбагатших людей світу через зниження акцій його компанії, пише MarketWatch.
Лідером у рейтингу вперше з кінця 2021 року став засновник і колишній глава онлайн-рітейлера Amazon.com Inc. Джефф Безос, його статки оцінюють у $200 млрд. Маск посідає друге місце з показником $198 млрд. На третій сходинці розташувався француз Бернар Арно, керівник LVMH, зі статками в $197 млрд.
У 2024 році статки Маска знизилися на $31 млрд, тоді як Безос розбагатів на $23,4 млрд, незважаючи на продаж приблизно 50 млн акцій Amazon на суму близько $8 млрд. Йому, як і раніше, належить близько 9% паперів компанії.
Акції Tesla в понеділок впали в ціні на 7,2%, з початку року капіталізація виробника електромобілів скоротилася приблизно на чверть. Ціна паперів Amazon напередодні опустилася на 0,4%, а з початку поточного року ринкова вартість компанії збільшилася на 17%.
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у четвертому кварталі 2023 року зросла на 7,2% до третього кварталу 2023 року і становила 19 231 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Як зазначило статвідомство, порівняно з четвертим кварталом 2022 року її зростання становило 16,7%.
За даними Держстату, за рік середньомісячна заробітна плата найсильніше зросла в будівництві – на 45,3%, до 14 925 грн, у сфері тимчасового розміщення та організації харчування – на 39,4%, до 13 539 грн, операцій із нерухомістю – на 36,7%, до 16 997 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 36,4%, до 20 212 грн,
У промисловості зростання становило 25,7%, до 20262 грн, у фінансовій і страховій діяльності – 24%, до 37477 грн, у сфері інформації та телекомунікацій – 23,3%, до 41 326 грн, наданні інших видів послуг – 20,9%, до 20 581 грн.
У сфері оптової та роздрібної торгівлі, за даними Держстату, зафіксовано збільшення зарплати – на 18,8%, до 21 797 грн, адміністративного обслуговування – на 18,4%, до 15 567 грн, у професійній, науковій і технічній діяльності – на 13, 8%, до 25 860 грн, у сільському господарстві – на 12,3%, до 15 569 грн, у держуправлінні та обороні – на 12,2%, до 28 516 грн, в охороні здоров’я – на 5,2%, до 15 651 грн, у сфері мистецтва, спорту та розваг – на 3,6%, до 14 431 грн, в освіті – на 0,5%, до 13 500 грн.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Україна змогла з початку війни збільшити експорт через порти на Дунаї в шість разів – до 33 млн тонн, але має намір наростити його ще на 2-7 млн, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Наша мета розширити експортну спроможність дунайського кластера з 33 млн тонн у 2023 році до 35-40 млн тонн у 2024 році”, – сказав прем’єр на пресконференції в понеділок.
За його словами, також розглядають можливість запуску контейнерних перевезень Дунаєм, що також збільшить експортні можливості і створить альтернативу сухопутним шляхам.
Шмигаль нагадав, що протягом двох років війни в Дунайському кластері було відкрито більше ніж 20 нових точок перевалки, що й забезпечило збільшення вантажообігу в 6 разів порівняно з 2021 роком.
Основні показники державного бюджету (помісячно), млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), на замовлення шахти “Західно-Донбаська” розпочав випуск модифікованої моделі шахтної вагонетки, уперше використавши для виготовлення корпусу і днищ нержавіючу сталь.
“Це стало для заводу першим подібним досвідом, зокрема й у зварюванні нержавіючої сталі з чорною. Машинобудівники виготовили і вже відвантажили на шахту 12 модифікованих вагонеток”, – повідомляється у Facebook заводу.
Вагонетка ВД2,5К-900 об’ємом 2,5 кубометрів з відкидними днищами розроблена для транспортування гірничої маси.
У повідомленні уточнюється, що застосування неіржавкої сталі спричинене необхідністю запобігти прилипанню гірничої маси до кузова і днищ, оскільки прилиплу після розвантаження масу з вагонеток доводиться видаляти вручну.
“Ми досягли цієї мети. Проблему налипання гірничої маси повністю вирішено, а час на вивантаження скоротився втричі”, – цитується в повідомленні менеджер заводу Сергій Бруяко.
Серед переваг нержавіючої сталі для елементів вагонеток на підприємстві відзначають високу стійкість до корозії, однак цей матеріал має деякі обмеження, наприклад, меншу міцність порівняно з низьколегованою чорною сталлю.
“Реальна ефективність від такої модернізації буде зрозуміла під час подальшої експлуатації”, – зазначено в повідомленні.
“Корум ДрМЗ” планує подальше розширення лінійки вагонеток з корпусами з нержавіючої сталі, включно з моделлю з більшою ємністю (3,3 кубометра).
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні, входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі холдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
“Корум ДрМЗ”, релокований у Дніпро, у 2022 році збільшив збиток у 2,6 раза до 2021 року – до 458,3 млн грн за падіння доходу в 2,3 раза до 559 млн грн.
