Європейський парламент підтримав створення Українського фонду в розмірі EUR50 млрд на період 2024-2027 рр.; його кошти спрямують на підтримку України та проведення реформ для приєднання країни в майбутньому до Європейського союзу.
Відповідну резолюцію ухвалили у вівторок у Страсбурзі в рамках пленарного засідання Європарламенту. “За” резолюцію проголосували 536 депутатів, “проти” 40, утрималися 39. Загалом у голосуванні взяли участь 615 депутатів.
“Фонд має об’єднати відновлення, реконструкцію і модернізацію з вимогами і процесом вступу до союзу, пов’язавши фінансову підтримку з проведенням реформ та інвестицій з метою вступу (до ЄС)”, – ідеться в документі.
Авторами документа виступили представники комітету з питань закордонних справ Міхаель Галер (Німеччина) і бюджетного комітету Ейдер Гардіасабаль Рубіаль (Іспанія).
Резолюція передбачає, що ЄС підтримуватиме Україну за трьома напрямками. Перший – фінансова підтримка країни для реалізації реформ та інвестицій, а також для підтримки її макрофінансової стабільності. Другий – мобілізація інвестицій і розширення доступу України до фінансування. Третє – допомога на шляху до європейської інтеграції.
Затверджене рішення передбачає, що 33% ресурсів для України виділяють у вигляді грантів, “причому щонайменше 20% призначено для відновлення, реконструкції та модернізації субнаціональних органів влади України, таких як регіони, міста та місцеві спільноти”. Крім того, 20% інвестицій фонду буде спрямовано на “зелені ініціативи”, 15% – малим і середнім підприємствам.
У резолюції передбачено розроблення українським урядом Плану України. Цей план, як наголошується в документі, буде являти собою “послідовні, всеосяжні та адекватно збалансовані заходи з відновлення та модернізації України, що підтримують її економічне, соціальне та екологічне відновлення, сталий розвиток і її прогрес на шляху до вступу в союз”, відповідно до цілей і вимог Українського фонду в EUR50 млрд.
Очікується, що План України, зокрема, надасть іншим донорам основу для визначення пріоритетних областей фінансування відновлення країни.
Діяльність Українського фонду має щорічно оцінювати Єврокомісія.
“Для ефективного моніторингу Україна повинна раз на рік звітувати про хід реалізації заходів. Такі звіти, підготовлені урядом, мають бути відповідним чином відображені в Плані України. Відповідні вимоги до звітності мають бути застосовані до одержувачів фінансування союзу”, – йдеться в резолюції.
Резолюція ЄП закликає і до розробки шляхів “використання заморожених російських активів.
У тексті підкреслюється “важливість роботи з міжнародними союзниками для досягнення цієї мети”. “Це включає в себе забезпечення прогресу в тому, як використовувати заморожені російські активи для допомоги у відновленні України”, – сказано в документі.
Затвердження Європарламентом Фонду для України тепер відкриває шлях до ухвалення Радою ЄС офіційного регламенту, який після публікації в “Офіційному журналі” Євросоюзу набуде чинності.
Раніше пропозицію Єврокомісії про створення Українського фонду було схвалено Радою ЄС на позачерговому засіданні 1 лютого, оскільки на плановому засіданні, яке пройшло в грудні минулого року, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував це рішення.
Під час робочого візиту до Королівства Саудівська Аравія президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі Спадкоємним принцом, прем’єр-міністром Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом аль Саудом.
“Глава Української держави особливо відзначив прагнення Саудівської Аравії допомогти у відновленні справедливого миру в Україні”, – повідомила пресслужба президента.
Зеленський і Мухаммад бін Салман аль Сауд обмінялися думками щодо поточної ситуації у світі та можливих шляхів завершення війни в Україні.
Сторони обговорили реалізацію Формули миру. Президент України подякував Спадкоємному принцу за цінні поради щодо прискорення процесу імплементації низки її пунктів.
“Лідерство Саудівської Аравії може допомогти знайти справедливі рішення”, – сказав президент.
Глава держави поінформував наслідного принца про підготовку Україною спільно з партнерами першого Глобального саміту миру на рівні лідерів, що відбудеться у Швейцарії. Володимир Зеленський і Мухаммад бін Салман аль Сауд обговорили змістовне наповнення саміту та можливі кроки з реального відновлення безпеки для України, всієї Європи та всіх народів світу.
“Ми однаково зацікавлені в тому, щоб глобальна стабільність була забезпечена”, – наголосив президент.
Лідери також обговорили конкретні можливості двосторонньої співпраці України та Саудівської Аравії в економічній і технологічній сфері.
Володимир Зеленський і Мухаммад бін Салман аль Сауд доручили командам двох держав працювати за відповідними напрямами, про які йшлося під час зустрічі.
ZELENSKYJ, Мухаммад бін Салман аль Саудом, САУДІВСЬКА АРАВІЯ
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками 2023 року зросло на 3,8% порівняно з 2022 роком – до 7 млн 380,7 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах 2023 року введено в експлуатацію 4 млн 276,9 тис. кв. м житла, що на 10% нижче за показник попереднього року. У сільській місцевості введено на 31,6% більше житла, ніж у 2022 році – 3 млн 103,8 тис. кв. м.
При цьому 47,2% загального обсягу житла введено в одноквартирних будинках, 52,6% – у будинках із двома і більше квартирами, 0,2% – у гуртожитках.
Загалом за минулий рік в експлуатацію введено 89,2 тис. квартир, що на 3,5% менше, ніж 2022 року. При цьому в містах введено 57,2 тис. квартир, у селах – 32 тис. квартир.
За підсумками 2023 року найбільше житла введено в Київській області – 1 млн 387,6 тис. кв. м (18,8% від загального обсягу), однак порівняно з 2022 роком показник знизився на 4,8%. Далі йде Львівська область – 769,4 тис. кв. м (10,4%), перевищивши результат попереднього року на 6,8%; Вінницька – 658,5 тис. кв. м (8,9%), “плюс” 62,8% до 2022 року; Івано-Франківська – 526 тис. кв. м (7,1%), “плюс” 6,6% відповідно.
У Києві минулого року було введено в експлуатацію 1 млн 13,8 тис. кв. м житла (13,7%), що на 11,6% перевищує результат 2022 року.
За даними Держстату, найбільше зростання обсягів введення житла у 2023 році зафіксовано в Харківській області, де показник зріс у 5 разів до попереднього року, – до 260,6 тис. кв. м (3,5% від загального обсягу).
Зростання обсягу введення житла до попереднього року зафіксовано також у Черкаській (+78,4%, до 166,8 тис. кв. м), Донецькій (+52, до 5,5 тис. кв. м), Дніпропетровській (+29,2%, до 235,1 тис. кв. м), Сумській (+24,7%, до 52,3 тис. кв. м), Тернопільській (+24,7%, до 52,3 тис. кв. м), Сумській (+24,7%, до 52,3 тис. кв. м) областях. кв. м), Тернопільській (+18,3%, до 216,6 тис. кв. м), Закарпатській (+17,8%, до 364,2 тис. кв. м), Волинській (+15,2%, до 316,2 тис. кв. м), Запорізькій (+12,4%, до 21,5 тис. кв. м) і Чернівецькій (+6,9%, до 235,7 тис. кв. м) областях. Решта областей показали скорочення обсягів введеного житла.
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини території, де ведуться/велися бойові дії, нагадує Держстат.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року введення в експлуатацію житла в Україні скоротилося на 37,8% порівняно з 2021 роком – до 7 млн 110,2 тис. кв. м.
Президент України Володимир Зеленський прибув до Саудівської Аравії для обговорення Української формули миру та питань повернення полонених і депортованих осіб, повідомив глава держави
“Прибув до Саудівської Аравії, щоб продовжити наш регулярний діалог із Його Високістю Спадкоємним принцом Мухаммадом бін Салманом аль Саудом”, – написав Зеленський у Телеграм-каналі у вівторок.
“Тема номер один – Формула світу. Торік у Джидді ми провели результативну зустріч на рівні радників щодо її реалізації. Зараз впритул наблизилися до проведення першого Саміту миру і розраховуємо на продовження активної підтримки з боку Саудівської Аравії”, – уточнив президент.
Як повідомив Зеленський, тема номер два – “повернення полонених і депортованих осіб. Лідерство Саудівської Аравії вже сприяло звільненню наших людей. Упевнений, що і ця зустріч принесе результати”.
Сторони також планують обговорити “перспективні напрямки економічного співробітництва та участь Саудівської Аравії у відновленні України”.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) в січні поточного року здійснило 643 регламентні виплати з Фонду захисту потерпілих (ФЗП), що на 1,7% менше, ніж роком раніше.
Згідно з повідомленням на сайті МТСБУ, загальна сума таких виплат зросла порівняно із січнем-2023 на 15,9% – до 36,3 млн грн.
Найбільший обсяг виплат – 24,9 млн грн, або 68,5% за сумою і 397 за кількістю – припав на виплати за шкоду, заподіяну винуватцями ДТП, які не мають чинного поліса ОСЦПВ. При цьому кількість таких виплат зросла на 9,8%, сума – на 18,5%.
За водіїв пільгових категорій із ФЗП за звітний період було здійснено майже 99 виплат на суму 6,03 млн грн, що на 4% менше за кількістю і 21,2% більше за сумою до торішнього січня. Питома вага виплат за пільговиками становить 16.59% із загальної суми виплат фонду захисту потерпілих МТСБУ.
У січні МТСБУ виплатило 80 тис. грн за зобов’язаннями страхових компаній, які припинили діяльність і були визнані банкрутами.
За зобов’язаннями компаній, які припинили діяльність на ринку ОСЦПВ, але визнані банкрутами в установленому законодавством порядку, здійснено виплати за рахунок наявних у ФЗП МТСБУ гарантійних внесків таких страховиків на суму 5,33 млн грн.
МТСБУ також зазначає, що мінімальними залишаються регламентні виплати за ДТП, спричинені невстановленим транспортним засобом (за такими випадками сплачують лише за фактом загрози життю та здоров’ю) – 7 тис. грн.
Україна з початку 2023-2024 маркетингового року експортувала 28,579 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 4,703 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомив із посиланням на дані Державної митної служби заступник міністра аграрної політики та продовольства з цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у Telegram.
Згідно з повідомленням, від початку поточного сезону, який розпочався в липні-2023, експортовано 11,237 млн тонн пшениці, 1,596 млн тонн ячменю, кукурудзи – 15,439 млн тонн, жита – 1 тис. тонн.
Сумарний експорт українського борошна станом на 26 лютого оцінюється в 73 тис. тонн, зокрема пшеничного – 69,3 тис. тонн, резюмував заступник міністра агрополітики.
Як повідомлялося, Башлик поінформував, що збирання зернових і зернобобових культур урожаю 2023 року в Україні було виконано на площі 10,609 млн га, що становить 97% плану, з яких намолочено 58,993 млн тонн зерна.
Посіви озимої пшениці під урожай 2024 року в Україні становлять 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопокращеним прогнозом Мінагрополітики, за підсумками 2023 року аграрії можуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
Українські аграрії мають намір збільшити посівні площі під соєю, цукровими буряками та скоротити під кукурудзою, повідомило Мінагрполітики за результатами проведеного опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024.
Згідно з повідомленням, 70% респондентів вказали, що планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування Мінагрополітики, проведене через Державний аграрний реєстр, засвідчило, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаються зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
