Національний банк України (НБУ) погодив кандидатуру Ігоря Сироватко на посаду генерального директора міжнародного фінансового сервісу NovaPay (ТМ NovaPay) з групи Nova, йдеться в прес-релізі компанії в понеділок.
«Для мене це був непростий виклик, особливо паралельно з процесом входження в роль і управлінням великою компанією – потрібно було швидко відновити свої знання в нормативній базі, яка регулює роботу фінансових установ, корпоративного управління, всього законодавства, яке регулює роботу нашої індустрії», – зазначив у релізі Сироватко.
Раніше він працював в Універсал Банку і керував департаментом клієнтського сервісу OLX в Україні та Центральній Азії. NovaPay повідомила про рішення призначити його генеральним директором у вересні цього року.
До Сироватко генеральним директором міжнародного фінансового сервісу «НоваПей» (NovaPay) був Андрій Кривошапко, який очолив компанію в 2016 році.
NovaPay – заснований в 2001 році міжнародний фінансовий сервіс. Входить до групи Nova і забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях «Нової пошти». Він першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав у 2023 році розширену ліцензію НБУ, яка дозволила відкривати рахунки і випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий додаток.
Згідно зі статистикою НБУ, NovaPay є лідером серед усіх систем переказу коштів, створених небанківськими установами. За даними компанії, вона обробляє близько 2,5 млн транзакцій на день для 750 тис. користувачів.
АТ “Таскомбанк” виставило на аукціон завод з виробництва поризованих керамічних блоків “Слобожанська Будівельна Кераміка” (СБК) в Київській області на електронному майданчику OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Мін’юсту), повідомляє пресслужба СЕТАМ.
Аукціон щодо “Київська філія “СБК” заплановано на 2 січня 2026 року, заявки приймають до 1 січня, стартова ціна лота – 76,8 млн грн. Об’єкт розташований у Київській області, Бородянський район, село Озера.
До складу лота входить виробничий комплекс загальною площею 15 906,4 кв. м, 212 одиниць промислового обладнання, а також земельна ділянка.
Продаж передбачає право на укладення договору фінансового лізингу та договору купівлі продажу щодо об’єктів нерухомого та рухомого майна, яке належить банку.
Деталі аукціону та умови участі доступні за посиланням: is.gd/Jr3aDv
Електронний аукціон OpenMarket працює в України з 2014 року та є зручним інструментом придбання й реалізації майна онлайн. Загалом через систему вже реалізовано активів на понад 26,7 млрд грн.
АУКЦІОН, будівельна кераміка, ВИРОБНИЦТВО, ЗАВОД, СБК, ТАСкомбанк
Експортні ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в грудні 2025 року почали знижуватися, повідомили в інформаційно-аналітичному агентстві “АПК-Інформ”.
“Попит на продовольчу пшеницю протягом усього звітного періоду знаходився на низькому рівні, при цьому для сектору фуражної пшениці перша половина грудня характеризувалась гарною купівельною активністю з подальшим її зниженням у кінці місяця. Це було зумовлено воєнними загрозами, скороченням суднозаходів до портів та систематичними ударами по енергетичній інфраструктурі, що призводять до аварійних і віялових відключень електроенергії”, – розповіли аналітики.
Експерти зазначили, що згадані чинники ускладнювали роботу українських портів і наземної логістики, спричиняли перебої та вимушені зупинки, а також змушували учасників ринку коригувати всі елементи ланцюжка поставок. До того ж в кінці грудня спостерігалося погіршення погодних умов, що також впливало на відвантаження з портів.
Ця ситуація разом із сезонним зниженням торговельної активності та високою конкуренцією на зовнішніх ринках, за інформацією аналітиків, чинили тиск на закупівельні ціни експортерів.
Так, у портах Великої Одеси протягом звітного періоду закупівельні ціни на продовольчу пшеницю 2 і 3 класу знизилися на $6-9 USD/т і станом на 29 грудня озвучуються в межах $208-216 і $206-214 за тонну (CPT-порт). Водночас зниження цін попиту на фуражну пшеницю становило в середньому $9 за тонну та фіксується в діапазоні $197-207 за тонну (CPT-порт) порівняно з початком поточного місяця, констатували в “АПК-Інформ”.
ДП “Ліси України” 2025 року отримало понад 8 млрд грн прибутку, сплатило понад 15 млрд грн податків, інвестувало у свої відновлення та розвиток близько 2 млрд грн, повідомив генеральний директор держпідприємство Юрій Болоховець у Facebook.
Він також зазначив, що лісники під час війни змогли виконати програму президента “Зелена країна” і висадили 1 млрд дерев, врятували десятки тисяч гектарів самосійних і нерозподілених лісів і в умовах постійних обстрілів у 4 рази скоротили площу пожеж.
“Показники підприємства — не збіг обставин і не подарунок долі. Це послідовна політика сильного централізованого управління та контролю, прозорих закупівель, відкритої й конкурентної реалізації продукції”, – підкреслив Болоховець.
При цьому він зауважив, що “дореформена роздроблена й корумпована система не мала й десятої частки результатів ДП “Ліси України”, а залишалась джерелом збагачення для обраних”. Саме тому, на думку очільника держпідприємства, лісова реформа і досі викликає жорсткий спротив, оскільки тіньові схеми та прибутки завжди знаходять прибічників. У залишків старої системи з’являються нові союзники, пояснив він.
“Тиск і переслідування, що тривали цього року, — не про мене особисто. Це спроби зупинити зміни, які вперше за роки незалежності зробили ліс справді державним ресурсом”, – наголосив гендиректор “Лісів України” і подякував команді лісівників, яка гідно пройшла цей рік, зберегла єдність і показала результат.
Серед планів на 2026 рік Болоховець назвав цифровізацію управління, нові глобальні системи контролю, механізацію і збільшення заготівлі, масштабні проєкти з розмінування.
Український ринок новорічних ялинок продовжує скорочуватися — і за кількістю дерев, і за попитом. Так, 991 тисячу ялинок цьогоріч Держлісагенство запланували для реалізації. Це на 8% менше, ніж торік. Водночас і українці купують ялинки дедалі рідше — лише 39,8 тисячі різдвяних дерев було продано станом на середину грудня. Це на 11% менше, ніж за той самий період торік. Найбільше новорічних дерев для реалізації традиційно заготовлено на Вінниччині та Житомирщині.
991 тисячу новорічних дерев було заготовлено для продажу у цьому сезоні в Україні. Це на 8% менше, ніж торік.
Втім попит на живі новорічні дерева падає ще швидше, аніж пропозиція. Так, лише 39,9 тисячі ялинок продали в Україні станом на середину грудня 2025 року. Це на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Для порівняння, за весь попередній сезон лісгоспи реалізували 153,7 тисячі дерев — це на 38% менше, ніж у сезоні 2023–2024, і майже на чверть менше, ніж у 2022–2023 роках.
Найбільші обсяги святкових дерев для реалізації цього сезону зосереджені у двох регіонах: Вінниччина — 187 тисяч ялинок, або 19% від загальної кількості та Житомирщина — 142 тисячі, або 14%. Водночас саме Житомирська область залишається лідером за площею земель під вирощування хвойних — 640 гектарів. Це майже чверть від загальноукраїнської площі. За чотири роки вона скоротилася тут на 9%, але навіть на цій території росте близько 1,9 мільйона дерев.
2753,5 гектара складає загальна площа, де в Україні вирощують хвойні для новорічних свят. Це на 6% менше, ніж торік, і на 35% менше, ніж у 2021 році. У деяких регіонах скорочення виглядає особливо драматично: так, на Івано-Франківщині площі зменшилися з 9,6 гектарів у 2021 році до лише 1,7 гектара у 2025-му.
Разом із землями зменшується й кількість самих дерев. Якщо у 2021 році в Україні налічувалося майже 12,4 мільйона хвойних, то нині — близько 7,8 мільйона.
На тлі зменшення легального ринку різко скоротилася і кількість незаконних вирубок. Лише 34 випадки незаконної заготівлі новорічних дерев зафіксовано станом на початок грудня 2025 року. Третину від загальної кількості виявили на Харківщині — 10 випадків. Загалом, у минулому сезоні таких порушень було 328.
https://opendatabot.ua/analytics/legal-christmas-trees-2025
Невиконання дев’яти індикаторів у IV кварталі 2025 року в межах програми Ukraine Facility може призвести до недоотримання EUR2,3 млрд за програмою, йдеться в презентації Консорціуму #RRR4U щодо виконання індикаторів програми.
Згідно з опублікованою презентацією, за жовтень-грудень 2025 року в переліку невиконаних індикаторів – зміни до законодавства щодо держслужби, скасування призупинення дії закону про держдопомогу, набрання чинності закону “Про основні засади житлової політики”, дерегуляцію в окремих секторах, вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ).
Також у цьому переліку названо призначення номінованого оператора ринку електричної енергії, визначення спецстатусу Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підтримку розвитку ефективного та більш стійкого централізованого теплопостачання, набрання чинності закону про безпеку руху та інтероперабельність залізничного транспорту.
Крім того, залишаються невиконаними індикатори з попередніх періодів 2025 року: з першого кварталу – збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС) (орієнтовна вартість невиконаного індикатора EUR0,3 млрд), у другому кварталі – зміни щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та їх перевірки й реформа цифровізації виконавчого провадження (EUR0,7 млрд), у третьому – прийняття законодавства для інтеграційного пакету електроенергії (EUR0,3 млрд).
Згідно з інформацією у презентації, загалом за весь цей рік невиконання індикаторів коштувало Україні EUR3,6 млрд.
Ukraine Facility — програма фінансової підтримки України від ЄС на суму EUR50 млрд, спрямована на макроекономічну стабільність, модернізацію, відбудову та прискорення європейської інтеграції України у 2024–2027 роках. Фінансування надається траншами після підтвердження виконання Україною узгоджених структурних індикаторів. Після серпня цього року відбулася процедура оновлення Плану України порівняно із його початковою версію два роки тому.
Загальна сума допомоги Україні в рамках Ukraine Facility, яка була виділена з березня 2024 року, становить EUR26,8 млрд, що відповідає майже 70% коштів, доступних за першим напрямом Ukraine Facility. Останній транш від Єврокомісії надійшов 22 грудня в обсязі EUR2,3 млрд.
