Ризик виникнення холери на півдні та сході України вищий, ніж в інших регіонах, вважає лікар-інфекціоніст Ольга Боньковська.
“Більший ризик виникнення спалахів холери все-таки відзначається на півдні та сході України. Ці регіони є регіонами з підвищеним ризиком епідемії холери”, – сказала вона в ефірі аналітичного центру “Клуб експертів”.
Коментуючи ризики виникнення спалахів холери після підриву дамби Каховської ГЕС, Боньковська відзначила небезпеку холери, зокрема, через те, що “холера починається як звичайна кишкова інфекція, і на початкових етапах неможливо розрізнити, холера це чи звичайна кишкова інфекція”.
“Я не рекомендую проводити самолікування, тому що воно допоможе, якщо це звичайна кишкова інфекція, але якщо це холера, то можливості вилікуватися в домашніх умовах від холери немає”, – сказала вона.
Експерт нагадала, що основним проявом холери є дегідратація.
“Через різке зневоднення у людини може настати шок із втратою всіх функцій організму, нирок, серця, що призводить і до летального результату”, – сказала вона.
Інфекціоніст наголосила, що під час холери “втрата рідини набуває такого масштабу, що людина просто не встигає поповнити втрату рідини водою”.
“Швидкість виведення води з організму перевищує швидкість всмоктування води під час оральної регідратації, для поповнення води необхідна медична допомога в стаціонарі”, – сказала вона.
Боньковська зазначила, що для того, щоб убезпечити себе від холери, насамперед у регіонах, які постраждали від затоплення, необхідно вживати бутильовану воду або воду, що пройшла обробку шляхом кип’ятіння або за допомогою спеціальних таблеток, мити свіжі овочі та фрукти бутильованою водою або охолодженою перевареною водою, мити або дезінфікувати звичайними санітайзерами руки, позбутися звички тримати руки в роті: прийняти за аксіому правило “Геть руки з рота!”.
Крім того, інфекціоніст рекомендує не їсти руками, “у крайньому разі тримати бутерброд або будь-яку іншу їжу в чистій серветці”, не вживати в їжу креветки чи рибу без попередньої термічної обробки, а також купатися тільки в тих водоймах, де це дозволено.
При цьому експерт наголосила на неприпустимості самолікування гострих кишкових інфекцій антибіотиками.
“Я не раджу самостійно в домашніх умовах починати лікування діареї. Все-таки краще звертатися по медичну допомогу”, – сказала вона.
Повне відео можна подивитися за посиланням:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна тут:
ТОВ “Укрлітійвидобування” (“Укрлітій”) має намір побудувати шахту з видобутку літію в Кіровоградській області з дотриманням міжнародних стандартів з екології.
Згідно з прес-релізом компанії, менеджмент розглядав два варіанти видобутку літійвмісних руд у Кіровоградській області: відкритий (кар’єрний) і шахтний метод.
“Зупинилися на шахтному, тому що для нас важлива екологічна складова. Хочемо бути esg-friendly (екологічне, соціальне та корпоративне управління)”, – пояснив директор зі стратегічного розвитку “Укрлітійвидобування” Денис Альошин в інтерв’ю “Бізнес Телеграф”, якого цитує пресслужба.
За його словами, хоча Україна поки що не в Євросоюзі, але в компанії вірять, що країна там буде в найближчі кілька років. Тому виконує всі роботи за найвищими європейськими стандартами. Шахтний метод приносить набагато менше шкоди екології, ніж видобуток відкритим шляхом.
“Шахта коштуватиме набагато дорожче інвесторам проєкту, але ми обираємо саме цей метод. Будемо занурюватися приблизно на 600 метрів углиб родовища. Другим етапом буде будівництво збагачувальної фабрики, де руду будемо перетворювати на петалітовий концентрат”, – пояснив Альошин.
“Укрлітій” уклав контракт із британською компанією Wardell Armstrong, яка проводитиме дослідження ESIA (Environmental and Social Impact Assessment) – міжнародний аналог українського екологічного дослідження ОВД (оцінка впливу на навколишнє середовище). Це необхідно для того, щоб проєкт шахти та гірничо-збагачувального комбінату зробити з дотриманням міжнародних стандартів з екології. Для цього на території майбутнього будівництва буде встановлено мініметеостанцію, збиратимуться зразки ґрунту, води тощо. Протягом приблизно півтора року проводитиметься дослідження, за підсумками якого у форматі великого звіту буде надано рекомендації та висновки, як саме можна мінімізувати потенційний вплив на навколишнє середовище.
У пресрелізі уточнюється, що 2017 року ТОВ “Укрлітійвидобування” придбало спецдозвіл на розробку Полохівського літієвого родовища в Кіровоградській області. Станом на 2023 рік виконано або виконуються підготовчі роботи для будівництва шахти та збагачувальної фабрики.
З 2018 по 2021 рік проведено кілька бурових кампаній (загалом понад 5000 метрів). Це дало змогу провести геологічну оцінку запасів відповідно до міжнародного кодексу JORC.
Підписано контракти на проведення Pre Feasibility Study, яке буде завершено до кінця 2023 року.
Розпочато роботи з підготовки Environmental and Social Impact Assessment Study, яке займає близько 1,5 років.
На 2024 рік заплановано Definitive Feasibility Study – останній етап досліджень для обґрунтування ключових технологічних і фінансово-економічних параметрів проєкту.
Згідно з інформацією на сайті компанії, планується, що шахта буде експлуатуватися від 15 до 20 років з передбачуваним річним виробництвом до 200 тис. тонн петалітового концентрату. Компанія також вивчає можливість будівництва заводу гідроксиду/карбонату літію.
“Укрлітій” також вироблятиме близько 1100 тис. тонн на рік літієвмісного польового шпату на рік.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), відновив роботу ІГЗК після тривалого простою з жовтня минулого року.
Згідно з прес-релізом компанії, ІГЗК відновлює свої потужності.
При цьому наголошується, що 5 липня запрацювала збагачувальна фабрика філії №3, збагачення чорнового концентрату відбуватиметься за допомогою сухої схеми.
За зміну працівники ІГЗК випустили 220 тонн ільменітового концентрату.
Заступник голови правління ОГХК Димитрій Каландадзе пояснив, що запустити ІГЗК після тривалого простою було пріоритетним завданням для компанії.
“Ми знаємо, як це було важливо для наших працівників на філії. Сьогодні частина з них уже на своїх робочих місцях. Нині ми стоїмо на порозі глобальних світових змін у титановій промисловості, де ОГХК, як і державна компанія, має всі шанси посісти провідні позиції та назавжди витіснити РФ з міжнародного ринку. Переконаний, що запуск ІГЗК – гарний сигнал для міжнародних партнерів, і сподіваюся, що вже до кінця року ми зможемо вийти на стабільні показники”, – сказав Каландадзе, якого цитує пресслужба.
Раніше повідомлялося, що ОГХК планує відновити роботу Іршанського ГЗК і вивести філію на довоєнний рівень виробництва до кінця 2023 року. Водночас компанія веде активні переговори про продаж західним партнерам продукції ІГЗК і планує збагачення ільменітового концентрату до кінця поточного року на рівні 18 тис. тонн на місяць.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
Рада нацбезпеки і оборони України занесла до підсанкційного списку інтернет-брокера EXANTE (ІЕксТі Кіпр), у зв’язку з чим monobank та інвесткомпанія “Універ Капітал” пропонують своїм клієнтам, які придбали іноземні цінні папери через цього брокера, терміново закрити свої рахунки, тому що в іншому разі ці інвестиції буде заблоковано до зняття санкцій.
“Хоча угоду “Універ Капіталу” укладено формально з іншим брокером, проте це пов’язані особи. Для інвестора такі санкції можуть означати тимчасове блокування активів і доступ до рахунку. Відповідно, рекомендуємо всім нашим клієнтам, які мають у портфелі цінні папери, придбані через брокера EXANTE, терміново (сьогодні) закрити всі позиції та вивести кошти, адже завтра доступ до рахунків, можливо, буде закрито”, – йдеться в повідомленні інвесткомпанії.
“Щойно РНБО внесла до списку санкцій компанію EXANTE, яка є брокером у нашому додатку для інвестицій. У зв’язку з цим: усі клієнти, які мають позиції в цінних паперах у mono invest, отримають протягом години повідомлення, у якому ми запропонуємо погодитися сьогодні закрити позицію і повернути гроші на карту”, – звернувся до клієнтів mono invest співвласник monobank Олег Гороховський.
За його словами, позиції тільки тих клієнтів, які в повідомленні натиснуть “не згоден”, закриті не будуть. “Доступ до їхніх акцій і витрачених на них коштів буде можливий тільки після зняття санкцій РНБО”, – попередив Гороховський.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні в січні-червні поточного року виробила 1,967 млн тонн окатишів, що в 2,3 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року (4,797 млн тонн).
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у другому кварталі 2023 року зросло порівняно з попереднім кварталом на 18%, але знизилося порівняно з другим кварталом 2022 року на 48,9% – до 1,066 млн тонн.
У 2023 році виробляли тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за перше півріччя поточного року скоротилося в 2,27 раза до першого півріччя 2022 року, до 2,126 млн тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату в січні-червні 2023 року склав 160 тис. тонн (у січні-червні-2022 – 19 тис. тонн).
У пресрелізі пояснюється, що Ferrexpo продовжує виробляти, транспортувати і продавати свою продукцію в умовах війни, за наявності пов’язаних із нею енергетичних і логістичних обмежень. При цьому група успішно експлуатувала дві лінії з виробництва окатишів, друга з яких була повторно введена в експлуатацію раніше цього року.
Акцент у виробництві зроблено на виробництві окатишів з більш високим вмістом заліза – 65% Fe або вище. Продажі, як і раніше, експортувалися залізницею і баржами в Центрально-Східну Європу і Чорне море. Продажі за квартал склали 1,2 млн тонн, що на 45% вище, ніж у попередньому кварталі, і 2,1 млн тонн у першому півріччі 2023 року.
Група має намір продовжувати використовувати від однієї до двох ліній з виробництва окатишів до кінця року, як і в першому півріччі, за умови відсутності подальших істотних змін в операційному середовищі та доступності логістики в Україні.
Виконувач обов’язків виконавчого голови Лучіо Дженовезе у своєму коментарі зазначив, що незважаючи на обстріли, які не припиняються, і численні проблеми, компанії вдається адаптувати свій бізнес. Зокрема, в першому півріччі-2023 у виробництво повернулася друга лінія з виробництва окатишів, підвищивши гнучкість і можливість відновити виробництво. Однак логістика, як і раніше, обмежена.
“І хоча зараз у нас є можливість виробляти більше, наразі у нас немає достатньої кількості альтернативних портів Чорного моря, щоб експортувати більше”, – констатував Дженовезе.
Він також повідомив, що “протягом перших шести місяців ми продовжували підтримувати сильну грошову позицію, одночасно фінансуючи наші зобов’язання щодо капітальних витрат”.
“Ми продовжуємо оцінювати альтернативні маршрути поставок у найближчій перспективі, і дивимося в повоєнне майбутнє, розробляємо плани з відновлення потужності, щоб ми могли повернутися до повного рівня виробництва і зіграти свою роль у відбудові України”, – резюмував топ-менеджер.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2022 року виробила 6,053 млн тонн окатишів, що на 46% менше, ніж за 2021 рік. Водночас виробництво окатишів у четвертому кварталі 2022 року скоротилося порівняно з четвертим кварталом-2021 на 86%, а до вересня-грудня 2022 року – на 50%, до 417 тис. тонн.
У 2022 році випуск преміальних окатишів із вмістом заліза 65% склав 5,7 млн тонн (зниження на 47%), зокрема в четвертому кварталі – 417 тис. тонн (падіння на 28% до попереднього кварталу і на 86% до аналогічного періоду попереднього року). Випуск окатишів прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) торік становив 353 тис. тонн (падіння на 18% до 2021 року), які в четвертому кварталі-2022 не випускалися.
Окатиші із вмістом заліза 62% у 2022 році не виробляли.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) у 2022 році скоротилося на 46%, до 6,177 млн тонн, у четвертому кварталі порівняно з третім – на 49%, а до IV кв. 2021 року – на 85%, до 457 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату за минулий рік знизився на 47%, до 124 тис. тонн, зокрема, в четвертому кварталі-2022 – 40 тис. тонн (зниження на 38% до попереднього кварталу, і зростання на 3% до аналогічного періоду роком раніше).
Загальний річний обсяг продажів у 2022 році склав 6,2 млн тонн, що на 46% менше порівняно з 2021 роком.
На Полтавському ГЗК встановлено чотири лінії з випуску окатишів.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
