Як повідомляє Сербський Економіст, у Сербії обговорюється можливість проведення президентських і парламентських виборів в один день, хоча чергові терміни голосувань припадають на 2027 рік.
Політичні експерти пов’язують можливе призначення виборів на більш ранній термін, включаючи 2026 рік, з політичними розрахунками президента Сербії Олександра Вучича і результатами регулярних досліджень громадської думки, а не з формальними календарними рамками.
Об’єднання президентських і парламентських виборів може дати Вучичу можливість очолити парламентський список і позиціонувати себе як кандидата на пост прем’єра, однак висунення сильного кандидата на президентських виборах потенційно створює окремий центр політичного капіталу всередині правлячої коаліції.
Водночас голова Сербської прогресивної партії Мілош Вучевич раніше заявляв, що об’єднання парламентських і президентських виборів «не є темою», щодо якої зараз існує рішення або конкретний план, і що такі питання вирішуються «відповідно до закону і Конституції» з урахуванням загальної політичної та суспільної ситуації.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) буде просити Вищий антикорупційний суд про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в 50 млн грн для голови парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, підозрюваної у спробі підкупу низки народних депутатів, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в САП.
«Засідання щодо обрання запобіжного заходу відбудеться в п’ятницю. Прокуратура буде просити суд про заставу в 50 млн грн», – зазначили в антикорупційній прокуратурі в четвер.
Прес-служба ВАКС підтвердила проведення засідання в п’ятницю о 9:00.
«На численні запити представників ЗМІ інформуємо, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до народного депутата, керівниці депутатської фракції у Верховній Раді України заплановано на 16 січня 2026 року о 09:00 в приміщенні ВАКС за адресою: проспект Берестейський, 41», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.
НАЕК «Енергоатом» і СК «Перша» від імені Ядерного страхового пулу України (ЯСПУ) 13 січня 2026 року уклали договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок ядерного інциденту.
Як повідомляють у системі електронних продажів «Прозоро», вартість договору становить 167,913 млн грн, період дії з 29 січня 2026 року по 28 січня 2027 року.
Аналогічний договір було укладено 17 січня 2025 року.
ПрАТ «Страхова компанія »Перша” працює на страховому ринку України з 2001 року. Основна спеціалізація – автомобільне страхування. Є членом МТСБУ, Ліги страхових організацій України, Національного страховика книг міжнародних автомобільних перевезень (МДП).
ЯСПУ створено у вересні 2003 року для страхування ядерних ризиків на умовах солідарної відповідальності. Його членами є 14 страхових компаній України.
Вночі помірний, вдень невеликий сніг очікується на сході та південному сході України в п’ятницю, 16 січня, на решті території без опадів.
Як повідомляє Укргідрометцентр, на дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний, на заході країни південно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі 13-18°, у північних та Вінницькій областях подекуди 20-23°, вдень 9-14° морозу. На Прикарпатті, півдні та південному сході країни вночі 8-13°, вдень 4-9° морозу. На Закарпатті вночі 1-6° морозу, вдень близько 0°.
У Києві 16 січня без опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 15-17°, вдень 11-13° морозу.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, за весь час метеорологічних спостережень у Києві 16 січня найвищу температуру вдень було зафіксовано на позначці 7,1° тепла в 1989 р., найнижчу вночі на позначці 24,3° морозу в 1943 р.
У суботу, 17 січня, в Україні переважно без опадів, лише на південному сході країни місцями невеликий сніг. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний (на заході країни південно-східний), 5-10 м/с.
Температура вночі 13-18°, вдень 9-14° морозу. На півдні та південному сході країни вночі 8-13°, вдень 4-9° морозу. На Закарпатті вночі 4-9° морозу, вдень 0-5° морозу.
У Києві 17 січня без опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 15-17°, вдень 11-13° морозу.
На електронний аукціон OpenMarket виставлено на продаж арештований приватним виконавцем громадсько-торговий центр загальною площею 9 924,5 кв. м, розташований у Миколаєві на проспекті Героїв України.
«Такі об’єкти можуть стати важливими точками економічного відновлення. Формат відкритого аукціону створює конкурентні умови для залучення інвесторів і подальшого ефективного використання комерційної нерухомості», – наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Роман Осадчук.
Аукціон заплановано на 5 лютого 2026 року, стартова ціна з ПДВ становить 103,3 млн грн.
Об’єкт включає два повноцінні поверхи, надбудову та велику кількість торгових, адміністративних, складських і технічних приміщень. Будівля обладнана інженерними мережами, автономною котельнею, системами водо- та електропостачання, вентиляції та має значні площі для розміщення орендарів.
Конструктивні рішення та планування дозволяють використовувати об’єкт як торгово-розважальний центр, логістичний або сервісний комплекс, бізнес-хаб чи багатофункціональний комерційний простір.
Електронний аукціон OpenMarket працює в України з 2014 року та є зручним інструментом придбання й реалізації майна онлайн. Загалом через систему вже реалізовано активів на понад 26,7 млрд грн.
Потенційна вартість гіпотетичної угоди з купівлі Гренландії Сполученими Штатами може становити до $700 млрд, повідомила низка ЗМІ з посиланням на NBC News. У публікаціях стверджують, що оцінку підготовлено експертами і колишніми американськими чиновниками, а держсекретареві США Марко Рубіо нібито доручили найближчими тижнями підготувати проєкт пропозиції про купівлю острова.
Водночас підкреслюється, що йдеться не про офіційну цінову позицію уряду США, а про розрахунки в рамках обговорень навколо ініціативи президента Дональда Трампа. За даними переказів матеріалу NBC News, суму $700 млрд можна порівняти з більш ніж половиною річного бюджету Пентагону, що ілюструє масштаб фінансових і політичних бар’єрів для будь-якої подібної «угоди».
Реакція Копенгагена і Нуука залишається негативною. Данія і влада Гренландії публічно заявляють, що острів не продають, а питання статусу автономної території пов’язане із суверенітетом і правом на самовизначення. Reuters цього тижня повідомляв, що після зустрічі у Вашингтоні за участю Рубіо і віцепрезидента США Джей Ді Венса данська і гренландська сторони, не змінивши позиції щодо «непродаваності», погодилися створити робочу групу для обговорення широкого кола питань, пов’язаних із безпекою і співпрацею навколо острова.
Нова оцінка в $700 млрд лягає в низку колишніх «паперових» розрахунків, що вкрай різняться, які з’являлися останніми роками. Так, The Washington Post 2019 року в межах гіпотетичної оцінки називала дуже широкий діапазон можливої ціни – від сотень мільйонів доларів до $1,7 трлн.
Інтерес США до Гренландії зазвичай пояснюється поєднанням чинників безпеки та ресурсів. Острів посідає ключове становище в Арктиці та Північній Атлантиці, а також розглядається як потенційно значуща територія з погляду доступу до корисних копалин і стратегічної інфраструктури.
При цьому навіть за наявності політичної волі у Вашингтоні сценарій «купівлі» впирається в базові юридико-політичні обмеження: Гренландія – автономна територія у складі Королівства Данія, а її статус і майбутнє, за позицією місцевої та данської влади, не можуть бути предметом зовнішнього «торгу». На цьому тлі найреалістичнішим продовженням сюжету аналітики називають не зміну суверенітету, а торг навколо розширення співпраці США з Данією та Гренландією – з оборони, інфраструктури та інвестицій – без формальної зміни статусу острова.
