Агрохолдинг LNZ Group у 2025 році експортував близько 2 млн тонн агропродукції, повідомила пресслужба агрохолдингу із посиланням на дані директора “ЛНЗ Експорт” Володимира Гуменюка.
Агрохолдинг зауважив, що після придбання ОЕЗу LNZ Group стала одним із лідерів переробки олійних культур із фокусом на ріпак та сою. Продукція переробки також йде на зовнішні ринки, де компанія посилила свої позиції і закріпилася в преміальних сегментах.
“Близько 90% експорту здійснюється через порти Великої Одеси. Упродовж року LNZ Group розширювала свою присутність передусім на ринках країн ЄС, співпрацюючи як із мультинаціональними корпораціями, так і з локальними переробникам в Італії, Іспанії, Нідерландах, Греції тощо. Продукція також постачалася до сусідніх Польщі, Угорщини, Румунії. А також до країн Близького Сходу, Північної Африки та Азії”, – розповів Гуменюк.
Директор з агровиробництва LNZ Group Роман Франчук підкреслив, що загалом минулий сезон в агросекторі для LNZ Group був складним через погодні умови – холодна весна, прохолодний початок літа та тривала посуха знизили врожайність на полях компанії у центральному регіоні. Кращою була ситуація у Сумському кластері, однак там збирання ускладнювали постійні атаки ворожих БПЛА. На Вінниччині, де пройшли дощі, технічні культури зібрали з високою врожайністю. У Рівненському кластері через затяжні опади та пізню вегетацію сої триває досі, тоді як ранні зернові, зокрема пшениця, показали близько 6 т/га.
Холдинг на 200 га овочевих культур отримав планові врожаї завдяки крапельному зрошенню. Вирощували цибулю, перець, томати, ревінь, цвітну капусту та броколі. Наступного року планують розширити площі під овочами та додати моркву й столовий буряк. Високу врожайність показали також малина й полуниця, площі під якими також збільшать.
“З огляду на сезон компанія переглянула структуру посівів на 2026 рік: збільшила площі під ріпаком до 11 тис. га, під озимою пшеницею — до 17 тис. га (12 тис. га роком раніше), а також розширила посіви гороху до 3 тис. га (зазвичай 500 га). Незмінною, 750 га, залишилась площа під цукрову кукурудзу для потреб заводу заморозки TEVITTA”, – резюмував Франчук.
LNZ Group – вертикально інтегрований агропромхолдинг із центральним офісом у селі Лебедин Черкаської області. Спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних і ягідних культур, насінництві, а також дистрибуції засобів захисту рослин (ТМ DEFENDA) та насіння (ТМ UNIVERSEED).
Земельний банк холдингу – понад 80 тис. га у Черкаській та Сумській областях. Має мережу елеваторів загальною потужністю близько 170 тис. тонн, а також сучасні складські приміщення площею понад 50 тис. кв м, холодильні комплекси на 8 тис. тонн.
LNZ Group має низку переробних заводів. Лебединський насіннєвий завод (кукурудзяний підрозділ) спеціалізується на повному циклі доробки насіння кукурудзи з потужністю до 330 тонн/доба. Багатофункціональний насіннєвий завод здійснює очищення та калібрування пшениці, сої та соняшнику (до 200 тонн/доба). Завод із переробки олійних культур спеціалізується на виробництві соєвої та ріпакової олії і шроту.
Завод заморожених продуктів Tevitta спеціалізується на шоковому заморожуванні ягід, овочів та фруктів (технологія IQF) із потужністю 10 тис. тонн на рік. Шполянський завод продтоварів (ТМ “Жайвір”) випускає снеки, халву, козинаки тощо.
Головним бенефіціар групи Дмитро Кравченко.
Державний Укргазбанк підписав нову гарантійну угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Європейським інвестиційним фондом (ЄІФ) у межах програми EU4Business Guarantee Facility Ukraine, що має забезпечити фінансування українського бізнесу на понад EUR31 млн, повідомила фінустанова у четвер.
“Співпрацюючи з такими сильними місцевими партнерами, як Укргазбанк, група ЄІБ допомагає забезпечити доступ українського бізнесу до життєво необхідного фінансування саме тоді, коли воно потрібне найбільше”, – зазначила віцепрезидентка ЄІБ Тереза Червінська.
В банку уточнили, що підтримка поширюється не лише на малий і середній бізнес, а й на трудомісткі підприємства з чисельністю до 500 працівників. Пріоритет надаватиметься компаніям, що належать або керуються ветеранами, внутрішньо переміщеними особами, жінками чи підприємцями віком до 36 років, а також бізнесу в регіонах, які найбільше постраждали від війни.
Згідно з повідомленням, гарантійний механізм покриватиме 30-80% кредитного ризику за окремими операціями та застосовуватиметься до інвестиційних кредитів, фінансування обігового капіталу і документарних операцій, зокрема банківських гарантій та акредитивів. Фінансування передбачене строком від 6 до 84 місяців у гривні, євро або доларах США, зокрема зі зниженими вимогами до забезпечення.
Фінансування стало можливим за підтримки Європейського союзу в межах програми Ukraine Facility.
Як повідомлялося, за кількістю кредитів, що обслуговуються станом на 1 грудня 2025 року під держгарантії на портфельній основі Укргазбанк посідає третє місце – понад 1 тис. кредитів на 10,4 млрд грн, або 69% ліміту таких гарантій, наданих банку.
Укргазбанк за розміром активів є п’ятим банком в Україні: за даними Нацбанку, на 1 грудня 2025 року вони становили 208,24 млрд грн.
Виробництво цукру в Україні в 2025-2026 маркетинговому році уже досягло 1,615 млн тонн, проте сезон цукроваріння не завершено, повідомила керівник правління Національної асоціації виробників цукру “Укрцукор” Яна Кавушевська в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Згідно з нашими очікуваннями, виробництво цукру у 2025-2026 МР перевищить 1,7 млн тонн. Станом на 10 січня заводи, що входять до лав асоціації, виробили 1,615 млн тонн”, – сказала вона.
Кавушевська уточнила, що в 2025 році в Україні цукровий буряк вирощувався на 199 тис. га, за врожайності 58 тонн/га його було зібрано 11,4 млн тонн. На переробку 27 цукрових заводів, що входять до лав “Укрцукру”, і працювали в 2025/26 МР надійшло 10,8 млн тонн, проте підвезення буряків ще триває.
Кавушевська зазначила, що в галузевому об`єднанні очікували на менший врожай цукрових буряків і менший вал виробленого цукру, проте гарні погодні умови допомогли аграріям отримати більшу врожайність, ніж торік. Вона нагадала, що торік цукровими буряками було засіяно 250 тис. га, врожайність становила 55 т/га, 29 цукрових заводів виробили 1,812 млн тонн цукру.
В “Укрцукрі” уточнили, що внутрішнє споживання цукру в Україні до повномасштабної війни, навіть після втрати Криму, частини Донецької і Луганської областей, становило 1,2-1,3 млн тонн, а наразі на 300-400 тис. тонн менше. Відтак Україні в поточному маркетинговому році бажано експортувати щонайменше 700 тис. тонн.
На думку Кавушевської, географія експорту українського цукру 2026 року, найімовірніше, не зміниться – це будуть держави, до яких прокладено зручну логістику, вартість якої дозволяє бути конкурентними порівняно з іншими світовими виробниками.
“У 2025 році Україна експортувала 464 тис. тонн цукру, з яких 27% поїхало в Європейський Союз, решту було поставлено на світовий ринок (…) у країни Близького Сходу і Балкан. Безперечним лідером із закупівлі українського цукру 2025 року є Ліван (71 тис. тонн), тоді як роком раніше це була Туреччина з аналогічним обсягом. На другому місці країна Європейського Союзу – Болгарія (66 тис. тонн), на третьому – Північна Македонія (39 тис. тонн), на четвертому – Лівія (34 тис. тонн), п`яте ділять Сирія і Туреччина (понад 27 тис. тонн кожна) “, – зазначила голова правління “Укрцукру”.
Як повідомило “Інтерфакс-Україна” поінформоване джерело на ринку, в сезоні-2025 на українських полях цукрові буряки залишилися незібраними на 3 тис. га, здебільшого у Вінницькій та Хмельницькій областях. Аграрії через дощі в часі копки не ризикнули виводити техніку в поля, щоб вона там не загрузла. На думку експертів, цілком реально, що ці цукрові буряки зможуть перезимувати в полях під снігом та, ймовірно, будуть придатними для переробки. За умови максимальних втрат (вихід 13%) після сходу снігу цукрові заводи гіпотетично зможуть виготовити ще приблизно 22,6 тис. тонн цукру.
Як повідомлялося, в Україні в 2024/25 МР виробництво цукру становило 1,812 млн тонн, що на 6,2% більше, ніж у поточному році.
Група компаній Tekom Agro Group у 2025 році збільшила земельний банк на 1,270 тис. га і довела його обсяг до понад 26 тис. га, повідомила прес-служба компанії у Facebook.
Заступник керівника агрооб’єднання з виробництва Сергій Штирбулов зазначив, що в 2025 році озимі культури, зокрема, ріпак, ячмінь, пшениця і горох, займали 80% всіх площ, а 20% площ було відведено під соняшник і сочевицю.
«Ми вже плануємо засіяти сочевицю, соняшник і нову для нас культуру — льон. Його буде посіяно у відділенні »Чорноморець” і частково на півночі. Навесні, як тільки проведемо обстеження ґрунту метрового шару і дізнаємося кількість опадів, тоді і будемо приймати рішення про сівозміну. Якщо опадів буде до 100 мм, то, швидше за все, виключимо соняшник. Однак за рахунок цього розширимо площі під льон і сочевицю”, — розповів Штирбулов.
За його інформацією, стан озимих культур в даний час в агрооб’єднанні оцінюється як задовільний, а в окремих місцях краще задовільний.
Tekom Agro Group, за інформацією Шебулова, в 2025 році почала впровадження технології Verti-till, яка допомогла скоротити витрати на вирощування приблизно на $1 млн. На полях, де використовувалася класична обробка ґрунту, врожайність була в два рази менше, ніж після Verti-till.
Tekom Agro Group (Теком Агро Груп) — це сучасне агрооб’єднання, що працює в Подільському, Одеському, Білгород-Дністровському та Роздільнянському районах Одеської області. Керуюча компанія ТОВ «Телеком Агро Груп» була заснована в 2021 році. Група об’єднує чотири господарства: ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Чорноморець», ТОВ «Агрофірма Південна» і ТОВ «Лиман». Спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур. Володіє 2 елеваторами загальною потужністю одночасного зберігання близько 100 тис. тонн.
Група входить в орбіту впливу акціонерів банку «Південний». Її кінцеві бенефіціари – Юрій Родін і Марк Беккер.
S1 REIT оприлюднив результати планової переоцінки активів фонду S1 ВДНГ станом на кінець 2025 року. Згідно з висновками незалежного оцінювача, ринкова вартість нерухомості в портфелі фонду демонструє стабільну позитивну динаміку.
Ключові показники оцінки:
Динаміка вартості: середня ціна квадратного метра зросла з $2124 (на момент придбання) до $2244 (на 31.12.2025).
Чиста капіталізація склала +5,7% у валюті за звітний період.
Зростання вартості активів S1 REIT корелює із загальноринковими тенденціями. За даними LUN, ринок вторинної нерухомості Києва у 2025 році продемонстрував позитивну цінову динаміку. Середня вартість квадратного метра зросла на 11% у валюті.
“S1 ВДНГ – це насамперед дохідний фонд, де інвестор отримує “живі” гроші щомісячно. Проте важливо розуміти, що повна дохідність нашого інструменту складається з двох частин: регулярних дивідендів від орендної діяльності та капіталізації самого активу. Ми купуємо нерухомість, яка не просто працює, а стає дорожчою з кожним роком завдяки успішній локації та ефективному управлінню”, – коментує Віктор Бойчук, комерційний директор S1 REIT.
Фонд S1 ВДНГ продовжує демонструвати стабільність виплат. За період діяльності, з квітня 2025 року, інвесторам було виплачено дивідендів на загальну суму 1 229 818,99 грн. Ціна одного інвестиційного сертифіката станом на 14 січня 2026 року становить 1100,4 грн, що на 10,04% вище за ціну сертифікату станом на 9 квітня 2025 року.
“Ми вдячні інвесторам, які повірили в модель REIT в Україні. Сьогодні ми бачимо синергію: за результатами 2025 року фонд отримав 8,4% річних в доларі або 11,7% в гривні за рахунок оренди. А загальна річна дохідність з урахуванням орендної діяльності та капіталізації становить 16,9% в доларі або 20,5% в гривні”, – додає Віктор Бойчук.
Про нас:
S1 REIT – інвестиційний фонд нерухомості, що спеціалізується на дохідній нерухомості в форматі Build-to-Rent. Фонд працює за моделлю Real Estate Investment Trust (REIT), надаючи інвесторам можливість брати участь у володінні та отриманні доходу від прибуткових об’єктів без прямого управління активами.
Наразі в портфелі S1 REIT два фонди – S1 ВДНГ та S1 Obolon. Активами фондів є квартири в прибуткових будинках від девелопера Standard One.
* Результати діяльності фонду у минулому не є гарантією доходів в майбутньому. Перед інвестуванням ознайомтесь з умовами та проконсультуйтесь із фінансовим радником.
Підвищення світових цін на нафту разом зі зниженням курсу гривні до євро і долара може призвести до подорожчання ціни палива на роздрібному ринку вже з січня, повідомив директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн.
«Валютний курс додав нам гривню, світові ціни – півтори. Поки ринок тримається, але я думаю, що якщо нічого не зміниться, то буде деяка корекція, а точніше підвищення цін ще в січні», – сказав він під час брифінгу в Медіа-центрі України в Києві в четвер.
За словами експерта, ціна бензину на оптовому ринку вже зросла на 2 грн/літр, подібну динаміку зростання демонструє ціна дизпалива, зокрема, його арктична марка, на яку різко зріс попит з настанням морозів.
Як повідомлялося, підвищення акцизів на пальне з 1 січня 2026 року не призвело до збільшення цін на автозаправках станом на початок року, оскільки зменшення закупівельної вартості пального в грудні через зниження світових цін на нафту компенсувало зростання податків.
В Україні з 1 січня 2026 року відбувся третій етап планового підвищення акцизів на моторне паливо, зокрема, на бензин – на 1,75 грн/літр, на дизпаливо – на 2,25 грн/літр і автогаз – на 1,5 грн/літр.
До цього з 1 вересня 2024 року і 1 січня 2025 року відбулося двоетапне підвищення акцизів на паливо, в результаті чого податок на автогаз в сумі підвищився на 6,4 грн/літр, на бензин – на 3 грн/літр, а на дизпаливо – на 4 грн/літр.
