Кіпр готовий розширювати співпрацю з Україною у сфері реабілітаційних програм для громадян, які постраждали від війни. Про це заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Кіпр в Україні Міхаліс Фіріллас під час зустрічі з представником “Інтерфакс-Україна”.
“Кіпр відомий не лише як курортна країна, але й завдяки своїй сучасній медицині та якісним реабілітаційним послугам. Ми хочемо використати цей потенціал для допомоги українцям, які потребують лікування та відновлення після поранень і психологічних травм”, – сказав дипломат.
За його словами, Кіпр вже має низку медичних центрів і клінік, що спеціалізуються на фізичній реабілітації, відновленні після операцій та психологічній підтримці. “Ми зацікавлені у створенні спільних програм з українськими партнерами, які дозволять нашим медичним установам приймати більше пацієнтів з України”, – наголосив Фіріллас.
Посол додав, що ця співпраця може включати як лікування військових та цивільних, так і навчальні програми для українських лікарів і реабілітологів. “Наше завдання – зробити так, щоб українці отримували якісну допомогу й підтримку у найважчий для них час”, – підсумував він.
Україна оголосила конкурс на укладення угоди про розподіл продукції (УРП) щодо літієвого родовища “Ділянка Добра” (Кіровоградська обл.) з метою проведення пошуку, видобутку та збагачення літію, ніобію, рубідію, танталу, цезію, берилію, вольфраму, золота строком на 50 років.
Згідно із повідомленням у газеті “Урядовий кур’єр” та на сайті Мінекономіки, мінімальний обсяг інвестицій для виконання геологорозвідувальних робіт складає еквівалент $12 млн, а для організації видобутку та збагачення літійвмісних мінералів та інших металічних корисних копалин – $167 млн, але остаточні зобов’язання визначаються за результатами конкурсу. Загальна площа ділянки становить 17,07 кв. км, граничний строк подання заяв на участь у конкурсі – 12 грудня 2025 року, розмір плати за участь– 0,5 млн грн.
Згідно з умовами, максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору компенсують його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора, тоді як частка держави у прибутковій продукції повинна становити не менше ніж 4-6%.
В Мінекономіки агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що порівняння такої частки держави у прибутковій продукції з аналогічним показником для нафтогазових УРП, де він суттєво більший, не є коректним, бо це перша в історії України УРП саме на металічні руди.
Зазначається, що запаси і ресурси літієвих руд по ділянці були апробовані рішеннями наприкінці 2017 року та у 2018 року у кількості по категоріях С2 та Р1 – 1 млн 218,14 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,37%) та Р2 – 70,6 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,43%).
Окремо Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ) відзначила наявність у літієвих рудах ділянки “Добра” перспективних і прогнозних ресурсів супутніх корисних компонентів (Р1+Р2) ості: Ta2O5 – 4,75 тис. тонн; Nb2O5 – 8,24 тис. тонн; Rb2O5 – 104,07 тис. тонн; BeO – 22,08 тис. тонн; SnO2 – 4,46 тис. тонн та Cs2O – 7,97 тис. тонн.
“Крім того, протоколом від 31.07.2002 за №35 оцінені ресурси кат. Р2 по Новостанкуватському прояву: Ta2O5– 1414,22 т (0,0127-0,0134%); Nb2O5 – 1734,5 (0,0163%); Li2O – 85196,1 т (0,7541%); Rb2O5 – 9859,3 т; Cs2O – 1493,6 т; BeO – 3588,9 т; SnO2 – 447,9; WO3 – 8862,3 т (кат. Р3; 0,177%); по Ташлицькому рудопрояву: Ta2O5 – 480,32 т (0,0106-0,0854%); Li2O – 13 596,4 т (0,6291%); Rb2O5 – 1371,9 т; Cs2O – 345,4 т; BeO – 447,4 т; SnO2 – 106,9 т; Nb2O5 – 903,0 т (0,0244%); по Лутківському прояву: WO3– 2292,4 т (кат. Р3; 0,101-0,378%); по рудопрояву Контактове: Au – 2,05 т (4,08 г/тонни); по Станкуватському рудопрояву: Au – 1,78 т (1,3-2,5 г/т). По Північностанкуватському рудопрояву оперативно оцінені ресурси Li2O становлять: кат.Р1 – 269,93 тис. тонн та по кат.Р2 – 140,82 тис. тонн при середньому вмісті Li2O 1,3548%”, – йдеться в оголошенні.
Переможець конкурсу повинен забезпечити геологічне вивчення надр та здійснення міжнародного аудиту запасів на ділянці протягом двох з половиною років та подання ДКЗ матеріалів щодо оцінки запасів літію та інших металічних корисних копалин для затвердження таких запасів.
Після укладення УРП для інвестора встановлюються поміж іншим зобов’язання здійснювати пошук, видобуток та збагачення (первинну переробку) літію, та можливо інших металічних корисних копалин, забезпечити комплексне освоєння та відпрацювання родовища металічних корисних копалин.
Крім того до конкурсної документації УРП вперше внесено зобов’язання для інвестора, пов’язані із підписаною наприкінці квітня цього року угодою щодо створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, який має першочергове право щодо інвестицій в нові проєкти з видобутку рідкісноземельних матеріалів та купівлі їх продукції.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак в середині червня заявив, що розробка літієвого родовища “Добра” може стати першим пілотним проєктом у межах співпраці зі США.
На початку липня гірничодобувна інвестиційна компанія TechMet (Дублін), одним з найбільших інвесторів якої є уряд США через DFC, заявила про зацікавленість взяти участь у першому конкурсі на УРП щодо видобутку літію в Україні та в разі перемоги побудувати потужності з переробки з інвестиціями понад $0,5 млрд. Днями Кіровоградщину відвідала делегація DFC у супроводі керівників Мінекономіки України.
Водночас про свої права на ділянку “Добра” заявляє також американська Critical Metals Corp, яка пов’язує їх з передачею активів від австралійської European Lithium, яка, своєю чергою, отримала ці права від українського ТОВ “Петро-Консалтинг”.
NovaPay EU UAB (Литва) з групи провідного українського фінансового сервісу NoivaPay спільно з партнером — польською платіжною установою Quicko sp. z o.o. — запустив європейську версію власного фінансового застосунку для клієнтів у Європі.
“NovaPay EU оголошує про запуск власного європейського мобільного застосунку, створеного для українців та європейців… Відтепер користувачі по всьому ЄС можуть завантажити мобільний застосунок NovaPay Mob та отримати доступ до платіжних сервісів: відкривати рахунки в євро та злотих, отримувати картки, здійснювати платежі й перекази, а також знімати готівку в банкоматах”, – йдеться у повідомлені компанії у вівторок.
Зазначається, що користуватись застосунком NovaPay можна з будь-якої країни ЄС, але Польща один із найбільш цікавих ринків, адже тут нині мешкає багато українців.
У компанії агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що європейський напрям NovaPay – це окремий бізнес із власною командою, інша юридична особа, але вона також працює під брендом NovaPay.
“Компанія зареєстрована в Литві, але поділяє ті ж самі цінності: надійність, легкість та швидкість фінансових сервісів. Завдяки партнеру NovaPay EU із запуску — Quicko — компанії, що надає платіжні послуги і має ліцензію KNF, лонч відбувся максимально швидко. Власна ліцензія в ЄС залишається частиною довгострокових планів NovaPay EU”, – уточнили в компанії.
Наголошується, що застосунок створено передусім для українців за кордоном: сьогодні понад 4,2 млн українців перебувають в ЄС під тимчасовим захистом, із них майже 1 млн – у Польщі.
Згідно з релізом, в Україні материнська компанія NovaPay, яка входить до групи компаній NOVA (“Нова пошта”), є одним із лідерів ринку та сьогодні обслуговує близько 800 тис. клієнтів – у застосунку, онлайн і офлайн. В Україні NovaPay стала першою небанківською фінансовою установою, що отримала ліцензію НБУ на відкриття рахунків, випуск карток і запустила власний небанківський платіжний застосунок.
NovaPay EU UAB створено у 2022 році як європейський бренд NovaPay, частини групи NOVA. Компанія наразі не має ліцензії та не надає фінансових послуг у ЄС.
Quicko sp. z o.o. заснована у 2009 році, є сертифікованою національною платіжною установою, що регулюється Комісією фінансового нагляду Польщі (KNF). Quicko має ліцензію Mastercard Principal Member на емісію карток та пропонує рішення для випуску карт через багатофункціональний гаманець, SDK і API-сервіси для бізнесу та приватних осіб по всій Європейській економічній зоні.
Випуск № 1 – вересень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Міжнародний контекст
Перша половина вересня на світових фінансових ринках, як ы на українському, минула під знаком очікування ключового рішення Федеральної резервної системи США. Голова ФРС дав зрозуміти, що політику доведеться коригувати, аби не «перетягнути» економіку, яка вже показує ознаки охолодження. Інфляція у серпні знову трохи підросла, але не критично, а ринок праці поступово слабшає. Це поставило інвесторів у режим очікування: чи знизить ФРС ставку вже у вересні, чи візьме паузу. Від цієї відповіді залежатиме не тільки долар, а й динаміка євро, гривні, а також ціни на золото, акції та навіть криптовалюти.
Європа на цьому тлі виглядає доволі спокійно. Інфляція тримається близько 2% — це той рівень, на який орієнтується Європейський центробанк. Нових причин для підвищення ставок немає, тому регулятор вирішив нічого не змінювати. Економіка єврозони зростає дуже повільно, і це не дає євро сильних аргументів для зміцнення.
Нафта й газ у серпні–вересні не додали інтриги: ціни залишалися більш-менш стабільними, без нових пікових коливань. Для євро це навіть мінус, бо відсутність енергетичного тиску знімає потребу від ЄЦБ діяти жорсткіше.
Фактичне зниження ставки ФРС ще не відбулося, але ринок уже живе в очікуванні цього кроку, який аналітики вважають найбільш імовірним. І глобально, і в Україні долар поступово слабшає саме тому, що інвестори закладають у ціни високу ймовірність пом’якшення політики американського центробанку.
У парі євро/долар спостерігається бачимо відновлення євро без власних драйверів — виключно завдяки ослабленню долара. В Україні долар також дрейфує донизу. Це означає, що «дешевший» долар фактично вже врахований у котируваннях. Водночас якщо ФРС таки знизить ставку у вересні, реакція може бути короткою й помірною, адже більшу частину потенційного впливу цього сценарію ринок вже відіграв. Але якщо ФРС піднесе сюрприз у вигляді збереження ставки долар отримає шанс на короткостроковий відкат угору — ринку доведеться швидко переглянути свої оцінки та очікування.
Внутрішній український контекст
В Україні ж ситуація залишається контрольованою. Нацбанк має рекордні резерви і може згладжувати будь-які стрибки попиту чи пропозиції валюти. Офіційний курс гривні плавно зміцнюється, а готівковий ринок рухається в тому ж руслі, без різких відхилень. Спреди — різниця між купівлею і продажем — залишаються стабільними, що свідчить про консенсус між регулятором і ринком.
Ключове питання для найближчих тижнів: як саме відреагує долар на рішення ФРС. Якщо ставку знизять, гривня може отримати додаткову підтримку, а євро піднятися трохи вище. Якщо ж ставку залишать незмінною, долар збереже свою перевагу, і український ринок це відчує.
Головною новиною першої половини вересня став урядовий орієнтир по курсу долара, закладений до проєкту бюджету 2026 року — середньорічний курс 45,6 грн/$. Він близький до очікувань бізнес-спільноти: за результатами опитування Європейської бізнес асоціації компанії-члени закладають у свої фінансові плани на 2026 рік 46 грн/$, що вище за очікуваний курс на 2025 рік — 44 грн/$. Загалом, у прогнозі українського уряду та бізнесу бачимо девальваційний консенсус — передумови для зворотного процесу поки що відсутні.
Курс долара США: динаміка та аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Вересень для долара проходить у режимі плавних коливань з майже пласким понижувальним трендом. На глобальних ринках долар уже відіграв більшу частину очікувань щодо ймовірного зниження ставки Федеральної резервної системи у вересні, і це відобразилося на внутрішньому українському ринку.
Протягом останніх 30 днів курс поступово сповзав униз: середній рівень купівлі знизився з 41,20 до 41,05 грн/$, продажу — з 41,65 до 41,50 грн/$, офіційний курс НБУ — із 41,35 до 41,25 грн/$. Це було рівномірне й контрольоване зниження, без різких імпульсів. У другій декаді вересня долар тримається у вузькому коридорі 41,00–41,30 грн/$ за готівковим ринком, а продаж залишався в межах 41,45–41,60 грн/$.
Офіційний курс НБУ рухається синхронно з ринковим, зберігаючи «якоріння» ринку. Спреди між купівлею та продажем тримаються у вузькому коридорі 0,40–0,50 грн, а ринкові курси зберігають рівновіддаленість від офіційного, що свідчить про наявність «курсового консенсусу» між ринком та регулятором.
Ключові фактори впливу
Прогноз
Радимо звернути увагу на наше сценарне моделювання курсів для різних дій ФРС, яке було оприлюднене у попередньому прогнозі, і доступне за цим посиланням.
Курс євро: динаміка та аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
У першій половині вересня євро на українському ринку демонстрував стриману динаміку з поступовим зміщенням до верхніх меж діапазону. За тиждень котирування на купівлі утримувались у коридорі 48,00–48,10 грн/€, на продажу — 48,65–48,75 грн/€. На 30-ти денному горизонті видно хвилеподібну динаміку: спад наприкінці серпня, стабілізація на початку вересня та нова спроба підйому ближче до середини місяця.
Специфіка розташування курсів
Звертає на себе увагу характерна зміна «геометрії»: курс купівлі упродовж попереднього тижня явно «притискається» до офіційного курсу НБУ, тоді як курс продажу поступово віддаляється від нього. При цьому сам спред між купівлею та продажем (0,50–0,60 грн/€) залишається відносно стабільним. Це може свідчити, що:
Ключові фактори впливу
Прогноз
Радимо звернути увагу на наше сценарне моделювання курсів для різних дій ФРС, яке було оприлюднене у попередньому прогнозі, і доступне за цим посиланням.
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
Долар на внутрішньому ринку вже заклав у котирування високу ймовірність вересневого зниження ставки ФРС. Це означає, що простір для подальшого просідання обмежений.
Купувати «на дні» сенсу майже немає — краще розподіляти покупки траншами, не намагаючись спіймати ідеальний момент.
Якщо ж ФРС несподівано залишить ставку без змін, долар може коротко відіграти вгору, і це стане нагодою для тих, хто тримає резерви, частину продати з вигодою.
Для середньострокових планів долар залишається «якорем» портфеля, але зараз не час для великих разових угод — ліквідність і гнучкість важливіші.
EUR/UAH
Євро демонструє цікаву «геометрію»: курс купівлі наближається до офіційного, тоді як продаж відходить угору. Це сигналізує про менший попит на євро з боку населення, але й про обережність операторів, які закладають ризик його зростання.
Купувати євро зараз можна невеликими траншами — особливо для тих, хто диверсифікує заощадження чи готує майбутні платежі в ЄС.
Якщо ФРС таки знизить ставку, євро отримає поштовх і може швидко підійти до 49–50 грн/€.
Продавати євро зараз сенсу мало, адже потенціал підйому вищий за ризик падіння.
Краще дочекатися відкатів або нових пікових значень, щоб оптимізувати частку євро в портфелі.
Загальна стратегія
На короткому горизонті варто тримати баланс: долар як стабільну основу, євро — як гнучкий інструмент із потенціалом для відскоків.
Купувати краще не разово, а частинами.
Продавати — лише тоді, коли ринок дає відчутний рух угору.
А головне — плануйте у діапазонах, а не в точках: зараз український ринок реагує радше на зовнішні сигнали, ніж на внутрішні події.
З огляду на консенсус між урядом та бізнесом щодо керованого девальваційного тренду, валюта — найкращий вибір для збереження заощаджень у середньо- та довгостроковому горизонтах.
Якщо ж ФРС все ж знизить ставку — варто розглянути можливість диверсифікації портфеля інвестицій криптою: глобальний ринок, отримавши дешевші гроші, потягнеться до ризику.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи «КИТ Group» та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
АТ «ОТП БАНК» планує наступного року продовжувати активне кредитування корпоративного бізнесу, зокрема, збільшуватиме обсяги фінансування відновлюваної енергетики. Про це Алла Бініашвілі, членкиня правління ОТП БАНК, відповідальна за розвиток корпоративного бізнесу, розповіла під час організованого Європейською Бізнес Асоціацією за підтримки ОТП БАНК заходу «Global Outlook: Strategic Momentum».
«Що, на нашу думку, буде драйвером у 2026 році? Безумовно, відновлювана енергетика. Вона вже фінансується поки здебільшого в державних банках, але всі інші установи теж визначають своїм пріоритетом фінансування енергобезпеки, відновлюваної енергетики. І ми в ОТП БАНК очікуємо суттєвого зростання наступного року її частки у своєму портфелі та в портфелях інших банків», – сказала А.Бініашвілі.
За її словами, банківський сектор характеризується високим рівнем ліквідності, і банки рішуче налаштовані й надалі фінансувати підприємства. У 2025 році до ТОП-3 сфер кредитування увійшли сільське господарство, харчова промисловість, а також торгівля – як оптова, так і роздрібна. Фінустанови підтримують українські компанії, конкуруючи за клієнтів і пропонуючи їм оптимальні ставки та умови. «Вони це роблять, успішно кредитують. Але так само й підприємства фінансують банки. Коли ми подивимося на баланси банківських установ, то побачимо, що пасивів, тобто депозитів й залишків на рахунках, удвічі більше, ніж активів. Причина цьому – невизначеність: більшість компаній бояться вкладати кошти в проєкти через війну і пов’язані з нею ризики. Однак ми зростаємо, банківський сектор розвивається. Якщо говорити про ОТП БАНК, то ми зросли за пів року на 35% у гривні, тобто плюс 6 мільярдів гривень до показників початку року», – підкреслила членкиня правління.
Як зазначила Алла Бініашвілі, попри всі виклики, зокрема, геополітичну ситуацію, інфляційні процеси, погіршення торговельного балансу через потреби в імпорті для енергобезпеки, нижчі врожаї, кадровий дефіцит, фінансові установи оптимістично дивляться у майбутнє. «Ми не маємо опускати руки, адже коли війна закінчиться, всі будуть кредитувати, і це буде бум. А зараз працюємо, виходячи з тієї ситуації, яка в нас є, і робимо все задля ефективної підтримки бізнесу та економіки країни», – наголосила членкиня правління ОТП БАНК.
У заході «Global Outlook: Strategic Momentum» взяли участь голова Національного банку України Андрій Пишний, керівниця Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні Олена Волошина та представники бізнес-спільноти. Присутні зосередилися на таких ключових напрямах: фінансова стійкість та роль бізнесу у відновленні України. Обговорювали практичний внесок компаній у відбудову інфраструктури держави, а також інновації та підтримку, необхідну для подолання поточних викликів. Загалом захід відвідали близько 350 гостей, ще 200 приєднатися до конференції онлайн.
Розмова між керівником Національної поліції України Іваном Вигівським та міністром національної безпеки Держави Ізраїль Ітамаром Бен Гвіром відбулася на тему підготовки до цьогорічного паломництва хасидів в м.Умань (Черкаська область).
“Головною темою бесіди стала підготовка до цьогорічного паломництва хасидів в м.Умань та координація зусиль з підготовки та забезпечення заходів правопорядку у місцях скупчення прочан”, – повідомляє посольство України в Ізраїлі у вівторок.
Сторони домовились у тісній співпраці узгоджувати необхідні заходи під час паломництва та координувати дії безпосередньо на місці.
Вигівський подякував ізраїльському колезі за взаєморозуміння та наголосив на важливості залучення достатніх сил правопорядку ізраїльської сторони для зміцнення спроможностей українських правоохоронців, враховуючи виклики та загрози спричинені російською збройною агресією.
“Сторони домовились продовжувати взаємодію та розвивати налагоджену співпрацю”, – йдеться в повідомленні.
Щороку Україна приймає у себе десятки тисяч прочан на святкування юдейського нового року в м.Умань. Цього року Україна та Ізраїль налагодили дієвий прагматичний діалог для проведення безпечного паломництва в умовах воєнного стану та проведення необхідних заходів з метою дотримання правопорядку у ході святкових заходів.
Посольство висловило вдячність міністру Гвіру за особисту увагу до питання спільного проведення цьогорічного паломництва хасидів в Україну.
2025-го року свято зустрічатимуть із 22 до 24 вересня.
https://interfax.com.ua/news/diplomats/1104960.html
