Імпорт в Україну вантажних автомобілів у липні 2025 року у грошовому вимірі становив $85,07млн, що на 6% менше, ніж у червні поточного року, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше вантажівок у минулому місяці було ввезено з Польщі – на $20,1 млн (на 26,4% більше), Франції – на $14,4 млн (на 5,4% менше) та США – на $5,7 млн (на 16,4% менше).
Загалом за сім місяців поточного року в Україну ввезено вантажівок на $563,6 млн, зокрема з Польщі – на $117,5 млн, Франції – на $89,5 млн та США – на $87 млн.
Імпорт вантажних авто з усіх інших країн за січень-липень склав $269,5 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за сім місяців експортувала вантажні авто лише на $3,7 млн, здебільшого до Туреччини (53% експорту таких авто), Румунії (42,6%), і Молдови (22%).
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів виріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
ДП «Нафтогаз-Енергосервіс» 15 серпня оголосило тендер на закупівлю послуг добровільного медичного страхування (ДМС). Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 600 тис. грн. Документи приймаються до 23 серпня.
Переможцем аналогічного тендеру роком раніше була СК «ІнтерПоліс».
Китай у січні-липні збільшив видобуток нафти на 1,3% порівняно з тим же періодом минулого року – до 126,6 млн тонн, повідомило Державне статистичне управління.
У тому числі в липні виробництво зросло на 1,2% і досягло 18,12 млн тонн.
Обсяг нафтопереробки за сім місяців склав 424,68 млн тонн, що на 2,6% вище показника за той же період 2024 року. У тому числі в липні він підвищився на 8,9% – до 63,06 млн тонн.
Видобуток природного газу в країні в січні-липні збільшився на 6% і досяг 152,5 млрд кубометрів, йдеться в звіті ДСУ. У тому числі минулого місяця виробництво зросло на 7,4% – до 21,6 млрд кубометрів.
Аграрії станом на 15 серпня намолотили 24,81 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур з 6 млн 186,6 тис. га, що становить 55% площ, засіяних цими культурами, повідомило Мінекономіки.
Минулого року на 16 серпня було намолочено 28,46 млн тонн зернових з 6 млн 717,6 тис. га, тобто нинішні показники відповідно нижчі на 12,8% і 7,9%, а середня врожайність, яка становить 4,0 тонн/га, – на 5,4%.
Як зазначає Мінекономіки, пшениці обмолочено 18,99 млн тонн з 3 млн 396,2 тис. га (торік – 21,68 млн тонн з 4 млн 846,1 тис. га), ячменю – 4,73 млн тонн з 1 млн 247,2 тис. га (5,48 млн тонн з 1 млн 397,4 тис. га).
Середня врожайність цих культур цього року становить відповідно 4,3 тонн/га і 3,8 тонн/га, що на 3,5% і 3,3% менше торішніх показників.
У той же час урожай гороху цього року вже більший за торішній – 0,57 млн тонн з 230,3 тис. га порівняно з 0,46 млн тонн з 207,6 тис. га, а врожайність вища на 12,8% і становить 2,5 тонн/га.
Інші зернові та зернобобові обмолочені на площі 310,8 тис. га, їх урожай – 0,51 млн тонн (0,83 млн тонн).
Відзначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – зібрано 3,43 млн тонн з площі 1 млн 70,4 тис. га, Кіровоградська область – зібрано 2,20 млн тонн з площі 533,4 тис. га та Вінницька область – зібрано 2,08 млн тонн з площі 337,6 тис. га.
У Кіровоградській та Дніпропетровській областях почали збирати врожай гречки (0,1 тис. тонн, минулого року на цю дату – 2,4 тис. тонн), ще також зібрано 1,5 тис. тонн проса (9,5 тис. тонн), додало Мінекономіки.
За його даними, урожай ріпаку на 15 серпня склав 3,01 млн тонн з площі 1 млн 184,8 тис. га, тоді як минулого року на 16 серпня – 3,36 млн тонн з 1 млн 227,6 тис. га, а середня врожайність нижча за торішню на цю дату на 7% і становить 2,5 тонн/га.
Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових цього року з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами заступника голови Мінекономіки Тараса Висоцького, урожай зернових цього року становитиме близько 56 млн тонн, як і минулого року.
Президент України Володимир Зеленський у понеділок, 18 серпня, планує у Вашингтоні обговорити з президентом США Дональдом Трампом усі деталі щодо завершення війни.
“Усі деталі щодо завершення вбивств, щодо завершення війни збираюся обговорити з президентом Трампом у Вашингтоні в понеділок. Вдячний за запрошення”, – написав Зеленський у телеграм-каналі в суботу після телефонної розмови з Трампом.
Президент повідомив, що тривала і змістовна розмова з американським лідером спочатку була один на один, а потім також за участю європейських лідерів. Загалом лідери розмовляли понад півтори години, приблизно годину – з Трампом.
«Україна знову підтверджує, що готова працювати максимально продуктивно заради миру. Президент Трамп поінформував мене про свою зустріч з російським керівником, про основні пункти розмови. Важливо, що сила Америки впливає на розвиток ситуації», – зазначив Зеленський.
Він наголосив, що Україна підтримує пропозицію Трампа про тристоронню зустріч Україна – США – Росія.
«Україна наголошує: ключові питання можуть обговорюватися на рівні лідерів, і тристоронній формат підходить для цього», – додав глава Української держави.
Крім того, він підкреслив важливість того, щоб Європа була залучена на всіх етапах заради надійного забезпечення безпеки разом із США.
Лідери обговорили позитивні сигнали від американської сторони щодо участі в забезпеченні безпеки України.
«Продовжуємо координувати наші позиції з усіма партнерами. Дякуємо всім, хто допомагає», – резюмував президент.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та найбільша на українському ринку «ОТП Лізинг» оголосили про старт програми розподілу ризиків (RSF) на EUR50 млн, щоб збільшити фінансування малих і середніх підприємств (МСП), а також компаній середньої капіталізації (мідкепів) в Україні на потреби енергетики та енергоефективності.
«Ця ініціатива спрямована на фінансування таких секторів, як сільське господарство, виробництво, торгівля, енергетика та логістика, фокусуючись насамперед на рішеннях у сфері сталої енергетики, що підвищують енергетичну стійкість України», – йдеться в прес-релізі IFC в п’ятницю.
В рамках зазначеної RSF, IFC візьме на себе до 50% кредитного ризику на максимальну суму EUR25 млн. Передбачений проектом механізм компенсації 10% капітальних витрат (на загальну суму до EUR6 млн) буде стимулювати лізингоодержувачів вибирати стійкі рішення замість більш забруднюючих альтернатив.
Відзначається, що на тлі вторгнення РФ і в умовах високого ризику скоротилося кредитування приватного сектора, при цьому корпоративне кредитування знизилося з 12,8% ВВП у 2021 році до 9,2% ВВП у 2024 році, а лізинговий сектор, як критична альтернатива кредитуванню, скоротився на 59,4% у 2022 році і лише частково відновився завдяки підтримці з боку держави та допомозі міжнародних інститутів фінансування розвитку.
Крім того, з початку вторгнення РФ Україна втратила майже дві третини своїх енергогенеруючих потужностей, що підкреслює необхідність децентралізованих і стійких енергетичних систем.
“Завдяки нинішній RSF, «ОТП Лізинг» зможе пропонувати більше лізингових угод традиційно недофінансованим в Україні МСП та мідкепам, які надають пріоритет малій генерації енергії з ВДЕ та енергоефективним стійким проектам, зокрема кліматично розумному сільському господарству та “зеленому” транспорту”, – зазначили в IFC.
Участь IFC в RSF і механізм компенсації капітальних витрат підтримуються Програмою заходів IFC для економічної стійкості (ERA) України, що фінансується в розмірі EUR10 млн МЗС Великої Британії.
Тимчасовий повірений у справах Великої Британії в Києві Ендрю Окенден зазначив, що Велика Британія рішуче підтримує «зелене» та стале економічне відновлення України, а зазначений підхід відображає ключові пріоритети 100-річної Угоди про партнерство, яку прем’єр-міністр Кір Стармер і президент України Володимир Зеленський підписали на початку цього року.
На думку регіонального менеджера IFC в Україні Лізи Кестнер, нова угода збільшить доступ до фінансування для українського бізнесу, особливо в таких критично важливих секторах, як агробізнес, виробництво та логістика. «Наша ініціатива допоможе бізнесу інвестувати в рішення у сфері сталої енергетики, такі як кліматично розумне сільське господарство, мала генерація з відновлюваних джерел енергії та енергоефективні проекти», – підкреслила вона.
Починаючи з лютого 2022 року, IFC, в рамках своєї Програми заходів для економічної стійкості України (ERA), надала на підтримку приватного сектора України $2,5 млрд, включаючи $940 млн мобілізованого фінансування.
За даними IFC, «ОТП Лізинг» станом на 31 березня 2025 року мав приблизно 33,6% частки ринку України за обсягом лізингового портфеля ($330,5 млн непогашених лізингових угод). Компанія надає послуги фінансового лізингу та управління автопарком МСП і мідкепам по всій країні. Компанія повністю належить угорському OTP Bank Plc.
