Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-березні поточного року збільшила чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $57,142 млн з $21,779 млн.
Як повідомляється в проміжному звіті компанії за операційними та фінансовими результатами за три місяці 2023 року, доподатковий прибуток становив $74,448 млн проти $29,202 млн за перший квартал 2022 року.
При цьому “Інтерпайп” у січні-березні-2023 наростив вільні грошові кошти та еквіваленти з $153,777 млн на 1 січня 2023 року до $207,824 млн на 31 березня 2023 року (відповідно на 1 січня 2022 року було $109,627 млн, на 31 березня 2022 року – $165,561 млн).
EBITDA в I кв-2023 склала $79,427 млн, тоді як в I кв-2022 – $15,139 млн.
Водночас компанія скоротила виручку від реалізації продукції на 4% – до $229,291 млн з $239,185 млн.
Як повідомлялося, виробництво сталі в січні-березні-2023 зросло на 13% порівняно із січнем-березнем-2022, до 184 тис. тонн, труб – на 12%, до 105 тис. тонн, але скоротилося залізничної продукції – на 13%, до 20 тис. тонн. При цьому продажі продукції скоротилися на 23%, до 108 тис. тонн, зокрема труб – на 20%, до 82 тис. тонн, залізничної продукції – на 27%, до 19 тис. тонн, сталевої заготовки – на 50%, до 6 тис. тонн.
Показник чистого левереджа зміцнився до 0,7х.
Водночас у пресрелізі зазначалося, що на початку 2023 року на виробництво на всіх підприємствах “Інтерпайпу” негативно впливали жорсткі ліміти на споживання електроенергії для промислових споживачів. Однак уже в березні ситуація покращилася через зняття цих обмежень.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков констатував, що починаючи з середини кварталу заводи компанії повернулися до стабільної роботи, без “рваних” графіків. Це дало змогу за підсумками кварталу збільшити виробництво, а в деяких сегментах, наприклад, у трубному дивізіоні, дещо наблизитися до довоєнного рівня.
“Навіть у складних воєнних умовах “Інтерпайп” продовжує виконувати всі замовлення, швидко і своєчасно поставляє продукцію клієнтам. Істотну підтримку надає продовження скасування всіх квот і митних тарифів на українські товари з боку США і ЄС”, – зазначав топ-менеджер.
“Інтерпайп” у 2022 році отримав $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн). Доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік. Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше. Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
“Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, залучило EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабська” в Ізмаїлі, де буде зведено елеватор і борошномельний завод, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
“Ми надзвичайно вражені швидкістю ухвалення рішень і підтримкою з боку Данії в ці непрості для української економіки часи. Нам справді необхідно дедалі більше таких позитивних сигналів, щоб інші могли їх наслідувати”, – зазначила фінансовий директор компанії “Нібулон” Ольга Бабаніна.
За інформацією зернотрейдера, на залучені кошти буде побудовано елеватор для одночасного зберігання 118,5 тис. тонн зернових і високотехнологічний сучасний млин потужністю 750 тонн/добу.
Це інфраструктурне рішення дасть змогу “Нібулону” наростити пропускну експортну спроможність філії до 300 тис. тонн на місяць, постачати борошно як на внутрішній ринок, так і служити інтересам місії захисту продовольчої безпеки UN World Food Program через порти Дунаю, пояснили в компанії.
Крім того, додали в компанії, будівництво нових виробничих потужностей дасть змогу збільшити кількість робочих місць у регіоні та залучити до роботи 100 фахівців.
Як повідомлялося, фінансування здійснюється в рамках соціальної програми данського інвестиційного фонду, створеного для України. Про запуск програми було оголошено в травні під час Українського інвестиційного форуму в Копенгагені.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномастабного вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.
Україна експортувала у 2022/2023 маркетинговому році (з 1 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) 48,996 млн тонн зернових і зернобобових, що на 641 тис. тонн більше, ніж за 2021/2022 МР, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Протягом попереднього маркетингового року Україна експортувала 48,355 млн тонн зернових і зернобобових, зокрема: 18,72 млн тонн пшениці, 5,747 млн тонн ячменю, 161,5 тис. тонн жита та 23,409 млн тонн кукурудзи.
Зазначається, що у 2022/2023 МР, станом на 30 червня, Україна скоротила на 10,6% експорт пшениці – до 16,836 млн тонн, на 52,9% ячменю – до 2,704 млн тонн, на 88,9% жита – до 18 тис. тонн, але наростила на 24,4% постачання на зовнішні ринки кукурудзи, яке сягнуло 29,128 млн тонн.
Згідно з повідомленням, у червні 2023 року Україна наростила експорт за всіма основними експортними позиціями агропродукції, зокрема, у 2,9 раза зросли поставки на зовнішні ринки зернових і зернобобових, які досягли 3,658 млн тонн. Експорт пшениці зріс у 10,9 раза – до 1,338 млн тонн пшениці (у червні минулого року – 122 тис. тонн), ячменю – в 1,8 раза – до 57 тис. тонн, кукурудзи – удвічі – до 2,257 млн тонн.
Україна не експортувала в червні 2023 року і в червні минулого року жито.
З початку 2022/2023 МР Україна експортувала 153,6 тис. тонн борошна, що в 2,2 раза більше, ніж роком раніше, коли експорт становив 70,7 тис. тонн.
За даними Мінагрополітики, Україна в січні-травні 2023 року експортувала понад 22,5 млн тонн зернових, зокрема понад 14,3 млн тонн кукурудзи, більш ніж 7,2 млн тонн пшениці та понад 977 тис. тонн ячменю.
4 липня в Україні вночі без опадів, вдень у східних, західних та центральних областях місцями короткочасні дощі з грозами; на решті території без опадів.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 15-20°, вдень 25-30°; на півдні країни вночі 19-24°, вдень 28-33°.
У Києві 4 липня без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 18-20°, вдень 28-30°.
Українські спортсмени вибороли на Європейських іграх-2023 у Кракові 41 нагороду: 21 золото, 12 срібних і 8 бронзових медалей, таким чином посівши третє місце в медальному заліку, повідомляють на офіційному сайті Європейських ігор.
Офіс президента привітав збірну України з успішним виступом.
“Ми сильні і на полі бою, і на спортивних аренах. Спасибі нашим спортсменам, на честь яких Гімн України лунав на цьому мультиспортивному форумі 21 раз”, – сказано в Telegram у неділю ввечері.
“Разом ми відкриваємо для всього світу нову переможну українську силу. Силу, яку ми ніколи не втратимо і яка завжди захищатиме, творитиме і перемагатиме!”, – підсумували в повідомленні.
Українська спілка промисловців і підприємців виступає за відправку законопроєкта №8087 “Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та обʼєктів критичної інформаційної інфраструктури”, який розширює повноваження Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації та зобовʼязує приватні компанії мати офіцера з кібербезпеки, на повторне друге читання.
Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах на громадському обговоренні законопроекту, що відбулося в УССП.
“Я б дуже просив, щоб за підсумками нашої дискусії врахували ту пропозицію, яка має абсолютну підтримку в контексті повернення законопроекту №8087 на повторне друге читання для суттєвого доопрацювання”, – сказав Кінах.
Він підкреслив, що недоліки, закладені в текст законопроєкту не відповідають європейським стандартам, особливо щодо державного контролю в цій сфері, недопустимість монополізації функцій такого контролю, що несе за собою, в тому числі й корупційні ризики.
“Я впевнений в тому, що на сьогодні у нас є сформований на серйозному фаховому і державницькому рівні перелік пропозицій, зауважень. Я маю надію, що сьогоднішні слухання також будуть враховані в ході регламентних процедур у Верховній Раді при подальшому розгляді законопроекту”, – додав Кінах.
Під час обговорення експерти та керівництво УСПП, зокрема віцепрезидент Спілки Іван Пєтухов, експерт Ігор Дядюра та член Ради адвокатів Київської області Олег Чорнобай розкритикували занадто широку сферу застосування цього закону, на відміну від європейських аналогів, що зачіпають максимум середній бізнес.
Законопроект №8087 стосується також будь-яких дій щодо зберігання персональних даних, або іншої інформації з обмеженим доступом в цифровому вигляді, і таким чином, за словами Чорнобая, навіть окремий адвокат, що веде базу даних клієнтів та зберігає інформацію, що підпадає під дію адвокатської таємниці, повинен наймати спеціаліста (офіцера) з кібербезпеки.
“Є красива назва законопроекту, але коли ми дивимося на конкретику, то бачимо, що ним вносяться зміни, які стосуються не тільки державних інформаційних ресурсів і не тільки обʼєктів критичної інфраструктури, але й стосуються приватного сектору. Таким чином мета законопроекту є одна, а реалізація його є зовсім інша”, – додав Чорнобай.
Пєтухов зазначив, що навіть малий бізнес, що веде базу даних співробітників або клієнтів теж може підпадати під дію закону і нести додаткові витрати.
За його словами, також порушуються права бізнесу, щодо оскаржування неправомірних приписів державних органів. Якщо зараз він не повинен його виконувати, якщо йде адміністративне оскарження рішення, то згідно з законопроєктом №8087 цей припис треба виконати, а потім, постфактум, вже можна його оскаржити.
Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталій Дейнега теж розкритикував законопроект.
“Цифровізувати армію і в умовах бойових дій розгорнути цифрову інфраструктуру нам цей закон може завадити”, – підкреслив він.
Дейнега зазначив, що міністерство повинно зберегти самостійність щодо визначення умов і критеріїв постачання товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-комунікаційних систем збройних сил.
Як повідомляло агентство, законопроект №8087 був розроблений групою народних депутатів на чолі з Олександром Федієнко.
12 січня був прийнятий у першому читання, профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує його схвалити і в другому читанні
