У сьогоднішньому огляді ми поговоримо про котеджні містечка у містах-мільйонниках України.
Площа України становить близько 603 628 км, а офіційна чисельність населення на 1 січня 2021 року становила 41 967 519 осіб. У зв’язку з військовими діями Росії населення України зменшилось станом на 1 січня 2023 року до 33,5 млн. осіб.
До міст з населенням від 1 млн. осіб відносяться:
В Одесі котеджні містечка зазвичай знаходяться у передмісті, але близько до міста. Вони розташовані на березі моря чи лісових зонах. Котеджі в Одесі будуються з використанням новітніх технологій та матеріалів, що робить їх досить дорогими. У середньому вартість котеджів в Одесі становить 150 тисяч доларів.
У Харкові котеджні містечка зазвичай розташовані на околицях міста. Вони знаходяться на березі річок, у лісових зонах або на горбистій місцевості. Котеджі будуються у Харкові з використанням екологічно чистих матеріалів та новітніх технологій. У середньому вартість котеджів у Харкові складає від 120 тисяч доларів.
У Дніпрі котеджні містечка зазвичай розташовані на околицях міста. Вони знаходяться у лісових зонах або на березі річок. Котеджі будуються з використанням сучасних технологій та матеріалів. Вартість котеджів в Дніпрі залежить від розташування та розміру будинку. У середньому вартість котеджів у Дніпрі становить від 100 тисяч доларів.
У Києві котеджні містечка зазвичай розташовані на околицях міста, але близько до метро. Вони знаходяться у лісових зонах або на березі річок. Котеджі будуються у Києві з використанням екологічно чистих матеріалів та новітніх технологій. Вартість котеджів залежить від місця розташування та розміру будинку. У середньому вартість котеджів у Києві становить від 200 тисяч доларів.
Зважаючи на те, що кожне з міст є мільйонним за кількістю населення, котеджні містечка в них відрізняються за ціною, площею, розташуванням, готовністю, типами нерухомості та інфраструктурою.
Кількість котеджних містечок у містах-мільйонниках України:
Типи нерухомості у котеджних містечках у містах-мільйонниках України:
Готовність у котеджних містечках у містах-мільйонниках України:
Кількість заморожених містечок у котеджних містечках у містах-мільйонниках України:
Середня вартість у котеджних містечках у містах-мільйонниках України, грн./кв.м:
Мінімальна вартість квадратного метра у котеджних містечках, грн./кв.м:
Максимальна вартість квадратного метра в котеджних містечках, грн/кв.м:
Висновки:
За кількістю котеджних містечок Київ є найрозвиненішим у цьому сегменті ринку нерухомості.
За типами нерухомості перевага також у Києва за всіма проектами, крім вілл.
За готовністю найбільше збудованих, споруджуваних та проєктованих містечок у Києва.
За кількістю заморожених будівель попереду всіх Київ.
За середньою вартістю квадратного метра у котеджних містечках найдорожчою виявилася Одеса – 75048 грн/кв.м.
Найдешевшими виявилися таунхауси в П’ятихатках, розташовані в Харкові на вул. Москаленка – 17201 грн./кв.м.
Найдорожчим виявився квадратний метр у КМ «Коник» у Києві на вул. Лютневій -145583 грн/кв.м.
Всі міста-мільйонники мають різні переваги і недоліки, тому вибір котеджного містечка залежить від індивідуальних потреб і можливостей покупця.
Для отримання оновлень (нових містечок, стану будівництва, зміни ціни) підписуйтесь на наші месенджери у Телеграм.
Найбільший вибір котеджних містечок Києва, Дніпра, Одеси, Харкова на порталі zagorodna.com
Автор: Віктор Коваленко,
директор консалтингової компанії “РеалЕкспо”
19 червня, у Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах війни, стартувала спільна інформаційна кампанія Офісу віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA). Її мета — привернути увагу до проблеми сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також поінформувати українців про можливість звернутися до Центрів допомоги врятованим (ЦДВ). ЦДВ в 11 містах країни безплатно надають соціально-психологічну допомогу постраждалим від війни, зокрема, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Також у ЦДВ можна проконсультуватися щодо гуманітарної та медичної допомоги, знайти тимчасовий прихисток, розв’язати юридичні питання внутрішньо переміщених осіб (ВПО) тощо. Адреси та контакти центрів можна дізнатися на сайті.
Сексуальне насильство, пов’язане з війною, — це не лише зґвалтування, але й погрози та спроби зґвалтування, каліцтво статевих органів, примус до спостереження за сексуальним насильством над іншими людьми та інші дії, які застосовуються для деморалізації в умовах ведення воєнних дій. Станом на червень 2023 року Офіс Генерального прокурора України зафіксував 208 фактів сексуального насильства, пов’язаного з війною, а Центри допомоги врятованим — понад 100. Проте можна стверджувати, що ці цифри не відображають реальної кількості постраждалих. За словами Праміли Паттен, спецпредставниці генсекретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфліктів, на кожен офіційно зареєстрований випадок сексуального насильства, пов’язаного з війною, в Україні припадає від 10 до 20 незареєстрованих.
«Досвід сексуального насильства, пов’язаного з війною, завдає глибокої психологічної травми та руйнування фізичної, соціальної, психологічної та духовної цілісності людини. Постраждалі часто не наважуються поділитися пережитим навіть із найріднішими через страх, відразу, сором. Не можна вимагати від них розповідати про все й одразу. Рідним та друзям врятованих від сексуального насильства, пов’язаного з війною, слід зберігати терпіння, давати врятованим виговоритися, слухати їх уважно, а також поважати їхнє право на приватність та анонімність. При цьому важливо розуміти, що забезпечити ефективну допомогу врятованим від сексуального насильства, пов’язаного з війною, можуть виключно кваліфіковані спеціалісти», — каже Валерія Палій, президентка Національної психологічної асоціації.
Соціальне відео, що вийшло до старту інформаційної кампанії, розповідає про відчуття та емоції, які переживають врятовані від сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також про важливість підтримки постраждалих близькими та отримання професійної допомоги.
«Центри допомоги врятованим – це комплексна підтримка, орієнтована виключно на потреби постраждалих. Свого роду місток між травматичним досвідом людини та готовністю, можливо, у майбутньому свідчити. Тому, так важливо щоб якомога більше громадян знали про існування таких сервісів. Звертались по допомогу і відчували себе безпечно. Відновлення справедливості починається з турботи про кожного постраждалого, їхнього повернення до нормального життя», – зазначає Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Центри допомоги врятованим працюють у Києві, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Чернівцях, Мукачеві, Одесі, Кропивницькому та Полтаві, а у Харкові та Херсоні розгорнули мобільні центри. Станом на червень 2023 року в них отримали допомогу понад 17 000 осіб.
«За час роботи Центрів допомоги врятованим, створених за сприяння нашого фонду, ми усвідомили, наскільки важливо поширювати інформацію про те, що така допомога в принципі існує і що по неї можна й треба звертатися до фахівців. Маємо робити все можливе, аби постраждалі не почувалися самотніми й відчували, що про них не забувають та піклуються. Ця інформаційна кампанія покликана нагадати врятованим від сексуального насильства, пов’язаного з війною, що ми поруч, що ми не залишимо їх і будемо підтримувати стільки, скільки потрібно», — говорить Хайме Надаль, представник Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA).
Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння урядової уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення, завдяки фінансовій підтримці урядів Бельгії, Франції, Швеції та у співпраці з місцевими органами влади та громадськими організаціями.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-травні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 29,9% до аналогічного періоду 2022 року – до 524,47 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 8,8% – до 11,4 тис. тонн, а паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції незначно скоротила – до 2,8 тис. тонн. При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 28%, склавши 2,3 млн шт.
Компанія в травні наростила випуск паперу та картону на 2,6% порівняно з тим же місяцем 2022 року – до 3,1 тис. тонн.
“Картонно-паперова компанія” (до 2011 року – “Львівкартонопласт”) випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero).
Продукція експортується в 23 країни світу.
Як повідомлялося, у 2022 році фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі, до 263,7 млн грн.
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
8-9 червня в Києві відбулася наймасштабніша логістична подія року — Всеукраїнська виставка День Логіста: Рішення в ланцюгах постачання.
Це єдина в Україні щорічна спеціалізована зустріч для професіоналів логістики та суміжних галузей. На ній зібралися понад 1000 учасників з усіх регіонів країни щоб обговорити тенденції розвитку логістики в поточних умовах і провести перемовини з поточними і перспективними партнерами.
Організатором конференції виступила В2В медіа-група TradeMasterGroup.
Розподіл учасників за галузями діяльності виглядав так:
– логістика – 26%;
– виробники – 23%;
– дистриб’ютори – 15%;
– ритейлери – 12%;
– ІТ рішення для логістики – 10%;
– 3PL оператори – 6%;
– суміжні галузі – 6%;
– ЗМІ – 2%.
Розріз аудиторії за посадами мав такий вигляд:
– директори, керівники з логістики – 22%;
– менеджери з логістики – 20%;
– генеральні/операційні директори – 17%;
– комерційні директори – 8%;
– директори/керівники з транспортної логістики – 7%;
– менеджери з продажів – 7%;
– директори/керівники зі складської логістики – 5%;
– керівники проектів та розвитку – 4%;
– керівники/ завідувачі складом – 4%;
– керівники ЗЕД – 3%;
– власники/засновники – 2%;
– маркетологи – 1%.
Партнерами конференції стали компанії:
Генеральний Партнер – COMARCH
Офіційний Партнер з автоматизації та консалтингу – Consulting for Retail
4PL Логістичний Партнер- Fair Logics
Міжнародний логістичний партнер – Logistics Plus
Технологічний партнер з автоматизації логістики – Konsort
Глобальний Логістичний Партнер – Global Logistics
Партнер по Supply Chain Management – AMB Cloud
Міжнародний Партнер з IT-рішень у сфері логістики – Wezom
Девелопмент партнер – Альтерра Груп
Партнер з впровадження Е-ТТН – Linkos Group
ІТ Партнер – Спілка Автоматизаторів Бізнесу
Партнер з автоматизації та оптимізації адресних даних України та Європи – Direct Marketing Solutions
Головний Партнер Системних рішень для складської логістики – SKLAD SERVICE
Мультимодальний логістичний партер – NUNIT
Національний Логістичний Партнер УВК-Інтернешнл
Партнер – ЮК Міллер
Партнер по міжнародній доставці – Western Bid
ІТ-Партнер – Consolid
Офіційний Партер з безпеки – Sheriff
Партнер – EDIN
Трансформаційний Партнер – YouCoach
Сесію 8 червня відкрив модератор Євген Нікушин, директор з логістики компанії FADO, який звернувся із вступним словом до учасників виставки.
Першим спікером виступив Андрій Мокряков, консультант аналітичного департаменту Pro-Consulting. Він навів Аналіз логістичного ринку України у 20222-23 роках. За словами спікера, у 2022 році логістичний ринок показав зниження за всіма напрямками, найбільше це стосувалося морських перевезень (-61,6%), а найменше постраждали автомобільні перевезення (-11,4%).
Які ж тренди в українській логістиці у 2023 році? Андрій Мокряков виділив розвиток невеликих хабів, особливу увагу до енергоносіїв, низький рівень інвестицій і, звісно, допомогу ЗСУ.
Тему досліджень продовжив Геннадій Гриненко, директор з розвитку компанії «Альтерра Груп». Він презентував аналіз «Ринок складської нерухомості в умовах перебудови ланцюгів постачання».
Спікер розповів, що війна призвела до перебудови ланцюгів постачання — головними чинниками стали закриття кордонів з Білоруссю та росією, релокація бізнесу, відключення електрики, закриття портів і падіння купівельної спроможності. Це призвело до збільшення вакантності і зменшення орендних ставок на складських потужностях у центрі країни, і навпаки — на заході у 2022 році ставки зросли, а вакантність впала. Станом на сьогодні орендні ставки у Львові залишаються на 1/3 вищими за середній показник по Україні.
Серед головних трендів 2023 року спікер виділив перерозподіл інвестицій, розвиток релокованих бізнесів, інвестиції в аналітику й автоматизацію.
Наприкінці доповіді Геннадій Гриненко познайомив аудиторію з новими складськими проектами в Києві та Львові.
Анна Васільева, директорка консалтингу COMARCH e-Invoicing презентувала практичний кейс «Автоматизація повного ланцюга доставки – від Замовлення до Платежу, включаючи перевезення (е-ТТН). Досвід світового лідера».
Спікерка розповіла, що донедавна товарно-транспортна накладна була чи не єдиним документом, який не було можливості обмінювати у електронній формі. Але тепер все змінилося. З 1 серпня відбудеться обов’язковий перехід на е-ТТН. Це надасть низку переваг, як-то: підвищення рівня контролю над бізнес-процесами, зменшення витрат (папір, людський фактор, ручна робота), оптимізація процесів ланцюга постачання та покращення відносин з бізнес-партнерами.
Анна Васільева детально розкрила процес автоматизації ланцюга постачання з е-ТТН, і навела приклади інтеграції та роботи платформи Comarch EDI.
Володимир Адамов, керівник відділу WMS Consulting for Retail, та Олена Цимбалиста, директорка з логістики «Аврора» презентували кейс «Послідовність етапів розвитку логістики при масштабуванні мережі Аврора».
У 2020 році керівництво «Аврора» прийняло стратегію розвитку й запросило в C4R аудит каналу поставок. Після цього було прийнято рішення – продовжити розвиток складської логістики для збільшення пропускних спроможностей РЦ. Спікери розповіли про складнощі запуску WMS-системи в РЦ та рішення для їхнього подолання. Реалізовані кроки з автоматизації дозволили масштабувати та стабілізувати складські процеси та запустити e-commerce.
Наприкінці доповіді спікери поділилися подальшими планами з впровадження нових технологій в логістиці мережі «Аврора».
Борис Старинський, Founder ABM Cloud та CEO ABM Finance, інвестор та co-founder 12+ успішних IT-стартапів у холдингу ABM Cloud, виступив з презентацією «Діджиталізація як мультиплікатор прибутку». Він розповів, що сьогодні у світі відбувається технологічна революція — технологічні компанії повністю змінюють правила гри у своїх галузях, покращують життя всього людства, пропонуючи революційний сервіс для бізнесу.
Спікер наголосив, що відбудова України має проходити паралельно з діджиталізацією бізнес-процесів, оскільки 99% українських компаній неефективні.
Борис Старинський навів низку прикладів діджиталізації дистриб’юторського бізнесу й показав економічні й стратегічні ефекти від впровадження сучасних автоматизованих інтеграцій.
Василь Іздебський, експерт з IT рішень компанії WEZOM, виступив із темою «Переваги розробки індивідуальних логістичних ІТ-рішень».
Спікер розповів про можливості ІТ-розробок у кількох сферах: web-рішення, мобільні додатки та технології штучного інтелекту. Індивідуальний підхід дозволяє забезпечити неперевершену гнучкість і розробити функціонал, який якнайкраще буде відповідати потребам бізнесу.
Василь Іздебський розповів про переваги такого підходу і запевнив, що завдяки індивідуальним рішенням бізнес крокуватиме на крок попереду за конкурентів.
Анатолій Мартинюк, керівник проєкту е-ТТН Linkos Group Product Owner веб-сервісу «СОТА», презентував Готові рішення для роботи з Е-ТТН від Linkos Group: «Сота кабінет Е-ТТН» та «Сота API Е-ТТН».
Спікер надав коротку довідку з етапів запровадження е-ТТН в Україні. Він презентував програмні рішення, розроблені «СОТА», для інтеграції й оптимізації бізнес-процесів з використанням е-ТТН.
Наприкінці доповіді Анатолій Мартинюк навів низку практичних кейсів, які наглядно демонструють позитивний ефект від впровадження сервісів з е-ТТН для всіх транспортних операцій бізнесу.
Вікторія Наумчева, засновниця компанії Fair Logics, виступила з доповіддю «Мультимодальні перевезення: новий глобус України. Що змінилося і як ефективно працювати в нових логістичних ланцюгах».
Спікерка навела аналіз змін у варіантах доставки в Україну та за кордон. Учасники конференції почули вичерпний перелік морських портів та залізничних терміналів, які залучені до мультимодальних перевезень.
Вікторія Наумчева також розповіла про різні варіанти доставки до/з України і зупинила увагу на факторах, які слід враховувати при виборі маршруту, а саме: ставки фрахту, ціна сухопутної складової та супроводжувальних послуг, наявність порожніх контейнерів, загальний транзитний час тощо.
Вікторія Ільченко, аналітикиня Спілки Автоматизаторів Бізнесу, презентувала Огляд програм автоматизації бізнесу для досягнення кращої ефективності логістичних процесів.
Спікерка навела ключові складові отримання максимального ефекту від автоматизації: використовувати готове і добре відтестоване програмне забезпечення з можливістю тонкого налаштування під особливості свого підприємства, інтеграція й обмін даними, супровід інформаційних систем для забезпечення безперервної роботи.
Вікторія Ільченко презентувала три універсальні рішення для великих і середніх підприємств, які включають підсистему доставки, а також спеціалізоване рішення для транспортної компанії або транспортного відділу багатопрофільної компанії та ретельно проаналізувала переваги роботи з ними.
Ірина Відловська, радниця практики вирішення спорів юридичної компанії «Міллер», презентувала «Топ-5 юридичних питань логістичного бізнесу під час воєнного стану». Спікерка дала цінні поради, з таких питань: як діяти у випадках втрати вантажу через порушення способів доставки; чи заміняє е-ТТН видаткову накладну; що робити, коли водій виїхав за кордон і не повернувся; в якому випадку можуть звільнити від вилучення транспорту на потреби ЗСУ.
Олена Григораш, СЕО Direct Marketing Solutions, розповіла про Вплив дирусифікації на оптимізацію логістичних ланцюгів в Україні. Спікерка розповіла, що у 2022 році в Україні було перейменовано понад 6 000 об’єктів —вулиць і населених пунктів. Це може призвести до помилок в логістичних операціях бізнесу. Запобігти цьому допоможе програмний комплекс DM Solutions, який містить актуальні адресні дані, які постійно оновлюються.
Користування довідником, за ловами Олени Григораш, дозволить уникнути витрат від доставки вантажів за некоректними адресами, здійснювати доставку в мінімальний час та за оптимальними маршрутами, ефективно оптимізувати логістичні ланцюги та забезпечити коректну роботу CRM та інших облікових систем на етапі введення нових та супроводу існуючих клієнтів тощо.
Серію практичних кейсів продовжив Олександр Радіч, представник Western Bid в Україні, директор з зовнішніх комунікацій ТОВ «Вестерн Бід Експрес». Він розповів, Як українському виробнику оперативно доставляти свої товари за кордон в умовах 2023 року.
Спікер розповів про різні інструменти для доставки посилок за кордон, та переваги й недоліки кожного з них для вітчизняного бізнесу e-commerce. Він навів практичні кейси від клієнтів «Вестерн Бід».
Наприкінці доповіді Олександр Радіч дав покрокову інструкцію, як почати свій міжнародний бізнес в електронній комерції з «Вестерн Бід».
Андрій Шапаренко, менеджер з інноваційних рішень Big Data, Київстар, виступив із доповіддю «Як змусити великі дані працювати на вас: кейси для логістики».
Спікер розповів про наявні виклики для бізнесу: забезпечення роботи ланцюгів постачання, автоматизація процесів, пошук персоналу, утримання та пошук клієнтів, релокація населення / клієнтів тощо.
Олександр познайомив учасників конференції з роботою сервісу Big Data від Київстар, який дозволяє мінімізувати ці виклики, та надав кілька практичних прикладів з практики, які свідчать про переваги сервісу.
Також свою роботу розпочав зал ВЄД з доповіді Валерія Губарєва, директора компанії «Незалежна митна агенція», радника Громадської Ради при Держмитслужбі України. Він розповів про «Нові можливості для Українського бізнесу. Огляд митних спрощень ЄС, які вже працюють в Україні».
Олександр Корзу, директор компанії ТОВ «ЛОДЖІСТИКС ПЛЮС», презентував доповідь «Іноземні інвестиції в українську логістику в умовах воєнного стану».
Спікер розповів, що з початком повномасштабної війни американська компанія LP одна з небагатьох вирішила інвестувати в Україну, і вже в травні 2022 року почалися перемовини щодо злиття двох компаній. У результаті була заснована компанія «Лоджистік Плюс Україна» з офісом у Києві та представництві в Одесі.
LP має глобальну інфраструктуру та досвід, щоб орієнтуватися в поточних геополітичних викликах України — наприклад, компанія постачає такі матеріали, як труби для нафтогазової промисловості Серед клієнтів LP — різні підрозділи General Electric, Canadian Solar, Hero BX та Amazon.
З початком повномасштабного вторгнення LP не залишилася осторонь і зібрала понад $1 млн підтримки для українського населення та відправила в Україну 10 контейнерів гуманітарної допомоги.
Темою виступу Олександра Шкуропатського, комерційного директора ТОВ «УВК-Інтернешнл», стала «Авіа доставка Китай – Україна у воєнний час».
Спікер розповів, які зміни відбулися в маршруті авіаперевезень між Китаєм та Україною з початком війни — тепер всі рейси відбуваються через аеропорт у Варшаві, звідки товар доправляється до України наземним транспортом.
Компанія УВК максимально спрощує цей процес для бізнесу, беручи на себе оформлення експортної декларації, сплату термінальних зборів, заповнення авіа накладної, маркування вантажу, пакетування та інші послуги.
В’ячеслав Сороківський, комерційний директор асоціації KONSORT, розповів про «4 конвеєрні технології для логістики, що дозволять пришвидшити, автоматизувати та раціоналізувати ваші процеси у логістиці».
Спікер презентував і проаналізував переваги чотирьох сортувальних ліній:
– Arm-Sorter продуктивністю 3600 посилок/год, дозволяє оптимізувати людські ресурси терміналу у 3 рази;
– LR-Sorter продуктивністю 9000 посилок/год з 300 напрямками сортування — це прискорює сортування дрібного вантажу до 80%;
– Swivel-Sorter продуктивністю 6000 посилок/год зі швидкістю до 2,5 м/с — прискорює сортування дрібного вантажу в 3 рази;
– Shoe-sorter продуктивністю 9000 посилок/год з необмеженою кількістю портів — дозволяє оптимізувати сортування габаритного вантажу на 300%.
За словами В’ячеслава Сороківського, впровадження таких конвеєрних ліній дозволяє щонайменше в 5 разів, звести до нуля кількість людських помилок, на 300% оптимізувати кількість працівників, а також скоротити час перебування посилок на терміналі з кількох годин до лічених хвилин.
Євген Тромбола, директор департаменту продуктів, EDIN, і Юрій Свірський, CEO SK Group EU, Директор з Логістики КФ «Ярич», презентували Комплексне рішення для логістів від EDIN ТА CONSOLID.
Спікери нагадали, що з 1 серпня е-ТТН стане обов’язковою для загальної групи товарів на всій території України, але багато компаній навіть не почали процесу впровадження електронних накладних. Спільний проект CONSOLID та EDIN покликаний допомогти бізнесу у цьому процесі.
Сервіс EDIN-eTTH дозволяє прискорити облік товарів, зменшити витрати на обмін документами та кількість помилок при коригуванні документів.
У той де час Consolid забезпечує колаборацію вантажовідправників для максимально ефективного використання транспортного ресурсу.
Спільний проєкт CONSOLID та EDIN створює ефект синергії, що дозволяє бізнесу ефективно та раціонально вирішити весь комплекс питань, пов’язаних з впровадженням електронних товарно-транспортних накладних з мінімальними витратами ресурсів і низкою додаткових переваг, наголосили спікери.
Денис Голець, комерційний директор N’UNIT/ ТОВ «Нова українська мережа залізнично-автомобільних терміналів», виступив із доповіддю «Мультимодальні термінали, як шлях до оптимізації існуючої логістики та створення нових ланцюгів постачання».
Спікер презентував нову українську мережу залізнично-автомобільних терміналів, яка покриває 90% території України та призначена для обробки контейнерних, контрейлерних, зернових, наливних і насипних вантажів.
Денис познайомив учасників конференції з ключовими характеристиками терміналів у Харкові, Києві, Дніпрі та Молюській і розповів про переваги цих комплексів для логістичного бізнесу.
Ярослав Бендяк, керуючий партнер, керівник відділу автоматизації компанії SKLAD SERVICE, презентував тему: «Приховані можливості складу. Потенціал для оптимізації Ефективності, або як вичавити зі складу все».
Спікер розповів про устаткування, яке дозволяє найбільш оптимально використовувати складські площі. Зокрема, мова йшла про формування палет за допомоги палетоукладача, канальне зберігання із застосуванням шатлу, мобільні палетні стелажі, підбір із застосуванням гравітаційних полиць тощо.
Інтеграція подібних автоматизованих систем, за словами спікера є запорукою до поліпшення логістичних процесів на будь-якому терміналі або складі.
Повний реліз за посиланням
Також проходила виставка рішень, послуг, обладнання та техніки для логістики на якій було представлено понад 50 стендів
Загалом виставку відвідало понад 1000 учасників протягом 2-х днів
Цей захід традиційно об’єднав представників галузі для вирішення всіх етапів ланцюга постачання, підвищення ефективності складської обробки товарів, транспортного та інформаційного забезпечення компаній, роботи з персоналом у логістиці, а також передачі логістичних бізнес-процесів на аутсорсинг.
B2B Медіа-група TradeMasterGroup, вітає учасників конференції з набутими знаннями і новими знайомствами.
Ми завжди раді бачити вас на наших наступних конференціях!
Дякуємо ЗМІ за підтримку: Mind.ua, Logist.fm, EBA, 44.ua, Marketer, Depo, Dsnews.ua, Interfax, Worldexpo, 33 Канал, Ukrpres.info, Postfactum, Agravery, Vesti.ua, UBR, Open4business, Fixygen, Agrostory, Перший Деловий biz, Київськи Хроніки, Delo.ua, Aggeek, Igate, Перевізник Budynok
open4business – інформаційний партнер
Китай у травні збільшив видобуток нафти на 2,7% порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 18,1 млн тонн, повідомило Державне статистичне управління (ДСУ) країни.
Обсяг нафтопереробки минулого місяця злетів на 15,4% і склав 62 млн тонн, що є другим за величиною показником за весь час ведення статистики. Це зумовлено, зокрема, закінченням планових ремонтних робіт на низці НПЗ.
Видобуток природного газу в КНР у травні зріс на 7,2% і сягнув 19 млрд кубометрів, з початку поточного року – на 5,3%, до 97,3 млрд кубометрів.
Імпорт нафти минулого місяця становив 51,44 млн тонн, що на 12,2% перевищує показник за той самий місяць роком раніше, повідомила митниця. Імпорт газу підвищився на 17,3% – до 10,64 млн тонн, що є максимумом із січня 2022 року.
