Котеджні містечка Ужгорода – це чудовий варіант для тих, хто хоче жити у приватному будинку із зонами відпочинку та інфраструктурою у спокійному місці.
За даними порталу заміської нерухомості zagorodna.com в базі є 25 котеджних містечок у Закарпатській області, з яких 14 котеджних містечок знаходяться в Ужгороді.
З червня 2022 по червень 2023 року в Ужгороді з’явилося 2 нових проекти.
У котеджних містечках Ужгорода є:
В даний час в Ужгороді:
У 5 котеджних містечках Ужгорода продажі завершено.
Котеджні містечка Ужгорода: переваги та недоліки
Котеджні містечка стають дедалі популярнішими в Україні, і Ужгород не є винятком. Це досить нова форма житлового будівництва, яка з’явилася на початку 2000-х років, і полягає в тому, що на околиці міста будуються котеджі чи таунхауси в одному стилі із загальною інфраструктурою та охороною.
Переваги котеджних містечок
Однією з основних переваг котеджних містечок є безпека та приватність. Кожен котедж має свій власний двір та парковку, а також облаштована ділянка для відпочинку. Крім того, забезпечується охорона території, що знижує ризик крадіжок та інших злочинів. Іншою важливою перевагою є можливість власного планування котеджу. Кожен власник може змінювати планування та дизайн своєї власної квартири, що дозволяє створювати унікальний інтер’єр, що відповідає власним потребам та уподобанням. Крім того, котеджні містечка мають загальну інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики та інші розваги, що створюють комфортне та безпечне середовище для життя.
Однією з переваг котеджних містечок є можливість жити у затишному та просторому будинку з власною територією.
Більшість містечок розміщено на ділянках площею від 0,1 до 0,2 га та складаються з 4-15 будинків.
Площа домоволодінь коливається від 100 до 210 кв.м.
Площа прилеглих ділянок коливається від 1 до 3 соток.
Котеджні містечка зазвичай мають свою інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики, зелені насадження та інші вигоди.
Недоліки котеджних містечок
Одним із недоліків котеджних містечок є їхня віддаленість від центру міста та відсутність громадського транспорту. Це може стати проблемою для тих, хто працює в центрі міста або має дітей, які навчаються у школах чи дитячих садках у центрі міста. Ще одним недоліком є найвища вартість житла. Купівля котеджу в місті може бути дуже дорогим захопленням, особливо якщо врахувати витрати на ремонт та облаштування власної ділянки. Крім того, котеджні містечка можуть бути не такими зручними, як здається на перший погляд. Наприклад, відсутність громадського транспорту може стати проблемою для тих, хто не має свого автомобіля. Також співіснування з сусідами може бути проблемою, особливо якщо вони мають різні погляди на те, як має функціонувати інфраструктура міста.
Ціни у котеджних містечках Ужгорода
Ціни на таунхауси в Ужгороді досить різні, залежно від розташування, розміру та якості будівництва.
Котеджі в котеджних містечках зазвичай коштують дорожче, оскільки мають інфраструктуру та охорону території.
Вартість нерухомості у котеджних містечках Ужгорода залежить від розташування, площі, типу нерухомості, готовності.
Станом на 1 червня, за даними нашого порталу, середня вартість у котеджних містечках Ужгорода дорівнює 35107 грн/кв.м.
Мінімальна вартість 1 кв.м – 24 252 грн. в таунхаусах, що будуються на вул. Зеленій.
Максимальна вартість 1 кв.м – 50 574 грн. в таунхаусах Sherwood, розташованих на вул. Запорізькій.
За рік попит у котеджних містечках в Ужгороді через військові дії зріс, а вартість зросла на 33,78%.
Зростання чи падіння попиту залежить від віддаленості, готовності, типу нерухомості.
За даними аналітиків нашого порталу, ціни на таунхауси в Ужгороді за останній рік зросли, оскільки люди шукають спокійне місце поблизу кордону.
Незважаючи на високу вартість та віддаленість від центру міста, котеджні містечка в Ужгороді надають безпеку та приватність, можливість власного планування та загальну інфраструктуру для комфортного проживання. Перед придбанням таунхауса в містечку необхідно ретельно зважити всі переваги і недоліки, щоб зробити правильний вибір.
Найповніша та найактуальніша база котеджних містечок Ужгорода розміщена на порталі zagorodna.com.
Автор: Віктор Коваленко,
директор консалтингової компанії “РеалЕкспо”
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у період із 1 до 15 червня зафіксувала зростання залізничних вантажоперевезень на 45,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у п’ятницю.
“Вантажоперевезення залізничним транспортом у період із 1 до 15 червня 2023 року, за оперативними даними, зросли на 45,7% порівняно з аналогічним періодом червня 2022 року і на 12% порівняно з тим самим періодом травня поточного року. Середньодобове навантаження за звітний період зросло на 26,2% порівняно з червнем 2022 року – до 390,4 тис. тонн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
За даними компанії, у внутрішньому сполученні обсяг вантажоперевезень у першій половині червня зріс на 47%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, і на 8,3%, як порівняти з першою половиною травня, – до 3,715 млн тонн. Експортні перевезення зросли на 50,8% і 19,5% відповідно – до 2,191 млн тонн.
В УЗ уточнили, що за видами вантажів традиційно лідирують за обсягами перевезень мінбудматеріали, кам’яне вугілля, зерно і продукти помелу, марганцева і залізна руда.
Перевезення зернових вантажів за період з 1 по 15 червня зросли на 71,2% до аналогічного періоду 2022 року і на 24% до першої половини травня – до 1,106 млн тонн. При цьому експортні перевезення зернових зросли, відповідно, у 2,3 раза і на 54,3% – до 849,9 тис. тонн. Перевезення кам’яного вугілля зросли на 29,2% і 7,2% відповідно – до 1,136 млн тонн, залізної та марганцевої руди – на 12,8% і 2% – до 1 млн тонн. Обсяг перевезень мінбудматеріалів зріс удвічі, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, і на 24%, як порівняти з травнем.
На думку голови правління УЗ Євгена Лященка, ці цифри дають підстави прогнозувати, що компанія може наблизитися до беззбитковості 2023 року.
“Маємо обережний оптимізм і хороші показники основної роботи “Укрзалізниці” – вантажних перевезень. Завдяки кропіткій роботі Міністерства відновлення, бізнесу, наших фахівців, розблокуванню “зернового коридору”, пожвавленню перевезень у напрямку західних кордонів, фіксуємо зростання вантажних перевезень у першій половині червня майже на половину. Ці цифри дають нам можливість наблизитися до беззбитковості у 2023 році”, – наводить його слова пресслужба УЗ.
Раніше повідомлялося, що в травні УЗ збільшила обсяг перевезення вантажів на 19,2%.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавинка”), у січні-травні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 32,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 466,35 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці збільшилося на 4% – до 17,42 тис. тонн.
Зокрема, у травні його випуск зріс незначно до травня-2022, склавши майже 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за п’ять місяців зріс на 3,3% – до 55,67 млн шт., і КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (99,3 млн шт.).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, минулого року КБФ випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% до 52,4 млн грн, дохід зріс на 46,5% до 978,9 млн грн.
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-травні 2023 року становив 3 млрд 063 млн грн, що на 16,2% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, комбінат, таким чином, ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за підсумками січня-березня приріст перевищував 27%, січня-квітня – 21,7%).
У натуральних показниках на комбінаті на 36,6% зросло виробництво гофроящиків – до 88,33 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 20,6% – до 69,6 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 36,4% – до 57,5 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився на 22%, до 12,1 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення зберігає негативну динаміку: у січні-травні він знизився на 29,6%, до 17,55 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулонах впало на 30%, до 99,3 млн шт.
Комбінат, незважаючи на скорочення виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за п’ять місяців основними підприємствами галузі випущено 238,27 млн рулончиків (на 8% менше).
Як повідомлялося, комбінат раніше зазначав, що ринок санітарно-гігієнічної продукції в Україні скоротився на 18-35% з урахуванням загального стану економіки, скорочення чисельності населення (зокрема завдяки тим, хто виїхав із країни, і втрати споживачів на окупованих територіях).
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-травні 2023 року зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 12% (218,61 тис. тонн), а також на 21,4% – картонних ящиків (197,26 млн кв. м).
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій ПрАТ “ККБК”.
Згідно з повідомленням комбінату в системі розкриття інформації НКЦБР, рішенням акціонера 12 червня було обрано новий склад наглядової ради – її знову очолив Тимур Соколов, і на новий термін переобрано ще трьох представників акціонера – директора Pulp Mill Holding Хайнца Ціннера, президента правління турецької REİS Pazarlama Ve Ticaret Османа Ісмета Мустекапліоглу, керівника директора німецької “Якоб Юргенсен унд Цельштоф” Штефана Продоля.
Зі складу НР виведено Олега Дубровку – замість нього заступником глави НР став директор з продажу австрійської Andritz AG for Tissue and Board Іво Валчев.
Крім того, до нової наглядової ради як незалежного члена введено директора австрійської Tissue Innovation & Application Center, Клауса Гіссінга.
Віденський вищий земельний суд (Wiener Oberlandesgericht, OLG) у п’ятницю ухвалив рішення про перегляд справи про екстрадицію до США Дмитра Фірташа і повернення справи для розгляду в суді першої інстанції.
“Рішення Окружного суду Відня від лютого 2017 року (про екстрадицію Фірташа) скасовано. Тепер Земельний суд Відня (OG) у кримінальних справах буде повторно розглядати питання про допустимість екстрадиції на підставі нових доказів”, – зазначено в прес-релізі суду.
У повідомленні Group DF, що об’єднує активи українського бізнесмена, також ідеться про те, що суд першої інстанції розгляне справу з урахуванням нових доказів і фактів, наданих сторонами, а екстрадицію Фірташа наразі зупинено.
За словами адвоката українського бізнесмена Дітера Бемдорфера (Dieter Böhmdorfer), які наводяться в повідомленні, захист домагався цього рішення, починаючи з червня 2019 року.
“Дмитро Фірташ вдячний незалежній австрійській судовій системі за об’єктивний розгляд справи і цілком логічно – за призначення повторного судового розгляду на підставі нових фактів і доказів, наданих суду”, – зазначив адвокат.
Пресслужба Group DF і адвокати не коментують деталей судових баталій і аргументів, які переконали австрійський суд ухвалити об’єктивне рішення, уточнюється в релізі.
Як повідомлялося, главу ради групи компаній Group DF Фірташа заарештували в Австрії 12 березня 2014 року за запитом влади США, виданим у 2013 році, але потім відпустили під заставу EUR125 млн. За американської адміністрації Барака Обами українського бізнесмена обвинуватили в тому, що він за допомогою хабарів на загальну суму $18,5 млн хотів одержати дозволи на видобуток титанової сировини в Індії для подальшого продажу готової продукції у США компанії Boeing. Фірташ усі звинувачення відкидає і називає їх політично мотивованими, спрямованими на обмеження його впливу на процеси в Україні.
У квітні 2015 року OG відхилив запит Мін’юсту США про екстрадицію Фірташа, вказавши на неможливість виключити політичні мотиви запиту про видачу. Однак у лютому 2017 року OLG переглянув це рішення за скаргою прокуратури, а в червні 2019 року Верховний суд Австрії (OGH) підтвердив законність екстрадиції.
Після цього Мін’юст Австрії ухвалив відповідну постанову про екстрадицію, але процес призупинили в липні 2019 року через клопотання захисту українського бізнесмена в OG про новий розгляд з урахуванням додатково зібраних даних. За інформацією Kurier, рішення OG затягнулося через велику кількість поданих документів, проблеми зі зв’язком через коронавірус і через зміну суддів.
У березні 2022 року адвокати Фірташа повідомили про подання апеляції в OLG на рішення OG відхилити клопотання про повторний розгляд справи про екстрадицію бізнесмена у США.
