Ціни на нафту опускаються в четвер на даних про істотне збільшення запасів у США, а також на сигналах про те, що Федеральна резервна система (ФРС) ще не завершила цикл жорсткості монетарної політики, незважаючи на перерву в підйомі ставки на червневому засіданні.
Американський ЦБ зберіг ставку в діапазоні 5-5,25% річних за підсумками дводенного засідання, що завершилося в середу. Медіанні прогнози керівників ФРС припускають, що ставка становитиме 5,6% до кінця 2023 року і 4,6% до кінця 2024 року.
Вартість серпневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:05 кв. у четвер становить $73,01 за барель, що на $0,19 (0,26%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти подешевшали на $1,09 (1,5%), до $73,2 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,17 (0,25%), до $68,1 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів зменшилася на $1,15 (1,7%), до $68,27 за барель.
Тиск на ринок, викликаний збільшенням запасів, посилюється ризиками ослаблення попиту в результаті політики ФРС, зазначає аналітик Mizuho Bank Ltd. Вішну Варатан, слова якого наводить Market Watch.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня збільшилися на 7,92 млн барелів – до 467,12 млн, повідомило в середу міністерство енергетики. Товарні резерви бензину зросли на 2,11 млн барелів, дистилятів – на 2,12 млн барелів.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на Nymex, минулого тижня збільшилися на 1,5 млн барелів, до максимуму за два роки.
АТ “Оператор газотранспортної системи “Запоріжгаз” 13 червня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) і добровільне страхування майна, повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана ціна в тендері на КАСКО становить 85,4 тис. грн., на страхування майна – 147 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 22 червня.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (Дніпропетровська обл.) у зв’язку з проблемами із забезпеченням підприємства технічною водою після підриву російськими окупантами дамби Каховської ГЕС знизив виробництво до 15-20% від довоєнного рівня з 30-40%, досягнутих за останній час.
“З індустріальної, з промислової точки зору ми, звичайно ж, відчуваємо наслідки. Ми можемо використовувати те, що у нас є – запаси. Але, тим не менш, ви пам’ятаєте, що ми працювали, у нас було десь 30-40% останнім часом, зараз ми повертаємося до 15-20% нашої робочої сили. І ми не бачимо зараз можливості отримувати більше замовлень”, – сказав генеральний директор “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР) Мауро Лонгобардо на організованому Європейською бізнес асоціацією (ЄБА) обговоренні “Підрив Каховської ГЕС: наслідки для бізнесу” в середу.
За його словами, компанія зосередиться на виконанні раніше отриманих замовлень і реалізації проєктів із забезпечення підприємства водою з альтернативних джерел. За оцінкою Лонгобардо, на реалізацію проєктів, що забезпечують альтернативу, піде щонайменше шість місяців.
“Будемо робити все можливе, щоб виконати попередні замовлення. З новими замовленнями ми очікуємо, коли ситуація нормалізується. Ми ще не бачимо стабілізації рівня води в Дніпрі – щодня спостерігається зниження рівня, і ми не очікуємо, що незабаром усе повернеться до попереднього рівня. Але щоб почати використовувати воду з інших водойм, на це потрібен час – нам будуть потрібні насосні станції. Тобто це близько півроку як мінімум. Певна підготовча робота вже ведеться”, – сказав СЕО “АМКР”.
Як один із заходів мінімізації негативних наслідків підприємство має намір внести зміну в планування виробництва, щоб були періоди з великим споживанням і меншим. Якщо у звичайний час споживання води на заводі становило 2,4 тис. куб. м/год, зараз воно знизилося до 1 тис. куб. м/год і менше, уточнив Лонгобардо.
При цьому топ-менеджер зазначив, що хоча клієнти і стурбовані, але з розумінням ставляться до ситуації, і запевнив, що завдяки наявним запасам підприємство виконає всі поточні замовлення.
Своєю чергою фінансовий директор “ArcelorMittal Кривий Ріг” Сергій Плічко під час дискусії пояснив, що таке істотне падіння рівня споживання води відбулося через зниження її тиску, що було застосовано через необхідність заощаджувати воду в Південному водосховищі, завдяки якому також забезпечуються потреби у воді 70% містян у Кривому Розі.
“Щоб адаптуватися до цих умов, ми були змушені зупинити деякі агрегати. Спочатку ми зупинили виробництво сталі та прокату. Зараз ми розуміємо, що зможемо відновити роботу деяких прокатних станів. Один намагатимемося запустити в роботу завтра. Потім будемо дивитися за рівнем споживання, чи зможемо запустити якісь ще агрегати”, – повідомив він.
За словами Плічко, в гірничому департаменті компанії ситуація краща у зв’язку з тим, що технічна вода використовується в замкнутому контурі. “У гірничому департаменті ситуація краща – там замкнутий контур споживання води. Використана у виробництві вода відстоюється і знову подається на виробництво. Є тільки незначне споживання для поповнення цього рівня. Але також після весняних паводків там є достатні резерви. Щонайменше на найближчі 2-3 місяці гірничий департамент забезпечений водою для роботи”, – уточнив фінансовий директор “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Раніше повідомлялося, що Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (Дніпропетровська обл.) повертає людей до нормального режиму після відправлення частини персоналу на віддалену роботу внаслідок припинення подачі води в деякі підрозділи через підрив окупантами дамби Каховської ГЕС. Також повідомлялося, що для зниження споживання води в критичних умовах підприємство призупинило виплавку сталі.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Канада відкрила свій ринок для українських продуктів, зокрема молока та молочної продукції, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Завдяки спільній роботі Держпродспоживслужби та МЗС відкрито новий ринок для збуту продукції українського виробництва, а саме молока та молочних продуктів до Канади”, – йдеться у повідомленні.
Пояснення до вимог законодавства Канади, що стосуються виробників молочних продуктів та зазначених у зоосанітарному сертифікаті, опубліковані на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
Ознайомитися з формою сертифіката для експорту молока та молочної продукції, погодженою компетентними органами обох країн, можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” в рубриці “Сертифікати на експорт та з України”.
Для початку експорту харчових продуктів оператор ринку зобов’язаний звернутися до територіального органу служби за місцем розташування виробничих потужностей.
АТ “ArcelorMittal Берислав” (Берислав Херсонської обл.), одна з українських “дочок” ArcelorMittal, нарощує відвантаження вапняку для металургійного виробництва “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Згідно з прес-релізом підприємства, виробничий процес було відновлено в травні поточного року після вимушеної зупинки.
При цьому уточнюється, що це підприємство розташоване в смт. Архангельське Херсонської області. Воно було змушене повністю припинити роботу в лютому 2022 року через наступ ворога. З цього часу ця територія була окупована, проте 3 жовтня військовослужбовці 129-ї криворізької бригади територіальної оборони ЗСУ звільнили населені пункти Миролюбівка та Архангельське.
“Справжній подвиг військових дозволив нам повернутися до активної роботи вже навесні 2023 року. З березня почали відвантажувати накопичений вапняк з наших складів. Ця сировина використовується аглоцехом “ArcelorMittal Кривий Ріг” для виробництва агломерату. До кінця квітня тривало складне розмінування території нашого підприємства, а з 1 травня ми змогли розпочати видобуток вапняку в кар’єрі”, – сказав генеральний директор “ArcelorMittal Берислав” Леонід Смоляренко, якого цитує пресслужба, і підкреслив, що підприємству вдалося зберегти свій колектив.
Своєю чергою заступник гендиректора АМКР з виробництва (гірничий департамент) Володимир Теслюк наголосив на важливості повернення підприємства з видобутку вапняку до роботи, оскільки виробничі процеси в компанії взаємопов’язані. “Зараз намагаємося зробити все, щоб зміцнити підприємство в Архангельську”, – сказав він.
З березня 2023 року “ArcelorMittal Берислав” відвантажив для криворізького гірничо-металургійного підприємства майже 47 тис. тонн вапняку (з урахуванням складських запасів), видобуток склав майже 20 тис. тонн. Довоєнний обсяг відвантаження вапняку перевищував 500 тис. тонн на рік. Прогнозований показник відвантаження на 2023 рік – близько 200 тис. тонн вапняку для виробничих потреб АМКР.
Теслюк також додав, що частина селища після деокупації перебувала в руїнах, тому АМКР допомагає відновлювати його інфраструктуру.
ПАТ “ArcelorMittal Берислав” (раніше – ВАТ “Бериславський завод будівельних матеріалів”, створене 1994 року шляхом перетворення однойменного держпідприємства) займається переважно видобутком вапняку, забезпечує до 30% потреб у цій сировині меткомбінату “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
ArcelorMittal придбав Бериславський завод будівельних матеріалів у липні 2010 року.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і також низкою дрібних компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” є найбільшим виробником сталевого прокату в Україні, спеціалізується на виробництві довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки.
