Про виклики для бізнесу під час широкомасштабної війни і про важливі реформи для післявоєнного зростання говорили учасники економічного форуму «Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України», який відбувся в Києві. Учасниками дискусій стали парламентарі, урядовці, представники бізнес-об’єднань, експертних та аналітичних центрів, підприємці, науковці.
Cеред пріоритетних змін, на яких наголошували учасники обговорення, – перезавантаження Бюро економічної безпеки України, інституційна реформа Митниці, перезавантаження Державної податкової служби, цифрова податкова реформа, запровадження нових цифрових сервісів, відкриття державних реєстрів.
Організаторами заходу виступили Українська Рада Бізнесу (УРБ) та Національна бізнес-коаліція, які об’єднують 200 бізнес асоціацій, за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Модератором Форуму виступив Дмитро Тузов, медіаексперт, ведучий програми «Новий вечір» на Радіо НВ.
Аналіз головних викликів для України та передумов успішного відновлення представив економіст Олег Гетман, Економічна експертна платформа.
Для успіху відновлення потрібен системний, комплексний та стратегічно орієнтований підхід, переконаний експерт. «Бізнес-спільнота має бути максимально залучена, потрібні інституційні зміни. Запорука відновлення – якісна податкова, митна служба, якісне Бюро економічної безпеки і якісна судова система. Іноземні компанії, які братимуть участь у відновленні, мають реєструватися за чинним українським законодавством і сплачувати всі податки в Україні», – наголосив Олег Гетман.
Олег Гетман
Про реформу Бюро економічної безпеки говорили народні депутати – голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та перший заступник голови комітету Ярослав Железняк.
«Найбільшою помилкою було формування Бюро за рахунок правоохоронців, які все життя прослужили в податковій міліції і мають інституційну пам’ять та інституційний досвід, який вони перенесли до нового органу. Тому бізнес говорить про зміну назви, а не зміну сутності», – зазначив голова Комітету.
Він нагадав, що у парламенті зареєстрований законопроєкт №9080 про перезавантаження Бюро економічної безпеки і висловив сподівання, що це станеться до кінця року.
Ярослав Железняк (праворуч)
Ярослав Железняк представив аналіз діяльності Бюро економічної безпеки та наголосив на важливості громадського контролю над цим органом. «Рецепт один: повне перезавантаження БЕБ, прозорий конкурс з більшістю в комісії представників міжнародних організацій, зовнішній аудит і повна переатестація працівників. Це про людей, про довіру, про громадський контроль, про співпрацю з бізнесом», – переконаний перший заступник голови Комітету.
Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ, закликав парламентарів якомога швидше ухвалити закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки.
«Бюро Економічної Безпеки повинно стати національним координатором у процесі боротьби з економічною злочинністю та в тісній співпраці з іншими правоохоронними органами демонструвати суспільству ефективність своєї діяльності. За підсумками року роботи, БЕБ повинен не тільки подати парламенту й уряду звіт про виконану роботу, а й публікувати публічно підсумки своєї роботи, щоб кожен зацікавлений міг з цим ознайомитися», – наголосив президент асоціації.
Зліва направо: Данило Гетманцев, Грігол Катамадзе
Грігол Катамадзе представив напрацювання асоціації з підготовки нормативно-правових документів для роботи Бюро: ризик-орієнтований підхід, методологія проведення аналізу фінансово-економічних ризиків та методологія управління ризиками.
В обговоренні з цієї теми також узяли участь старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин та голова Ради громадського контролю БЕБ Тарас Котов.
Антикорупційна податкова реформа, цифровий розвиток податкової служби та підвищення якості сервісної функції податкової йшлося під час дискусійної панелі за участі Віцепрем’єрміністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Віцепрем’єр висловив упевненість в успіху цифрової трансформації податкової служби: «За три роки роботи Мінцифри запустило в Дії багато послуг разом з Державною податковою службою України. Наприклад, зараз у кожен другий український ФОП сплачує податки в Дії. Але наша ціль — не тільки запускати послуги в кілька кліків, а й завдяки спрощенню комунікації з державою змінити культуру сплати податків українцями.», – переконаний Михайло Федоров.
Зліва направо: Дмитро Кохан, Михайло Федоров
Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член Наглядової Ради УРБ, порушив питання про необхідність проведення конкурсу на посаду голови Державної податкової служби, важливість прийняття законопроєкту №9243. Об’єднання зусиль податкової служби і Міністерства цифрової трансформації він назвав позитивним прикладом і висловив сподівання на покращення системи оцінки ризиків завдяки використанню технологій.
Юрій Сивицький, голова правління Асоціації Software Ukraine, засновник Intecracy group, звернув увагу на ризики впровадження цифрових технологій. «Завдяки відкритості даних можна отримати доступ до інформацію про будь-яку компанію: власники, співробітники, куди вони постачають техніку тощо. З іншого боку, відкриті дані зручні для боротьби з корупцією».
Керівник асоціації запропонував створити робочу групу з категорізації та роботи з відкритими даними і створення превентивних механізмів від тоталітарного контролю. Юрій Сивицький вважає, що приватний бізнес може бути залучений для просування за кордоном продуктів, створених всередині країни. Також спікер звернув увагу на важливість відмови від російського програмного забезпечення.
Коментуючи це питання, Михайло Федоров розповів про механізми захисту персональних даних, які запроваджені в цифровому сервісі Дія. «Я вважаю, що всі дані потрібно відкривати, бо це наш шлях. Потрібно, щоб журналісти і громадськість контролювали все, що відбувається. Скоро ми переможемо, буде процес відбудови, багато інвестицій, і потрібна прозорість та відкритість», – переконаний віцепрем’єр.
Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, зупинився на проблемі призупинення податкових накладних. Торік 92 тисячі підприємств мали призупинення хоча би однієї накладної. «Це означає, що 55% підприємств України мали призупинення, а кожна призупинена податкова накладна – це запрошення до розмови в податкову. Зупинення податкової накладної може перетворитися на міні-перевірку. Торік це явище було масовим, і на це також треба звернути увагу під час процесу діджиталізації. Подібне ми бачимо й на митниці», – сказав бізнес-омбудсмен.
Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, голова Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих порушень посадовцями органів влади у сфері економічної безпеки, презентував звіт про роботу митниці – органу, який приносить майже 40% доходу держави.
Проблемами є неоптимізований штат працівників, повільне оновлення штату, неналежний рівень заробітної плати і неефективна взаємодія з правоохоронними органами, зазначив депутат.
В дискусії про перезавантаженя Державної митної служби взяли участь Роберт Зелді, правник, партнер адвокатського об’єднання Delta International Law, експерт з митної справи та податковий експерт; Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України; Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Андрій Саварець, експерт аналітичного центру CASE-Ukraine.
«Для того, щоб щось змінилося на митниці, потрібно змінити базис – економічні умови функціонування митниці. Доки діятиме чинна система, які би конкурси ми не проводили, яку би зарплату не пропонували, нічого не зміниться», – переконаний Михайло Непран. Він запропонував вивчити проект реформи Митного союзу ЄС, в основі якої лежать діджиталізація, спрощення і безпечність. Перший віцепрезидент ТПП наголосив на необхідності позбавити митницю надмірного впливу політиків і силових структур, а також державних владних інституцій на центральному і регіональному рівнях.
«Один зі стовпів корупції в митній службі – це визначення митної вартості. Хто як хоче, так і визначає. Ми пропонуємо залучити галузеві асоціації до вирішення спорів між імпортерами та митницею», – сказав Михайло Непран.
За підсумками форуму учасники погодили спільну думку українського бізнесу щодо ключових принципів та засад Відновлення України – Position Paper щодо участі приватного сектору України в процесі Відновлення, для конференції G7 у Лондоні.
Бізнес, експерти та представники влади визначили вкрай важливими для відновлення та розвитку країни такі напрями:
Учасники визначили важливою цифрову податкову реформу, яка була презентована представником ДПС та віцепрем’єр міністром.
За підсумками форуму учасники домовились спільно опрацювати ці питання та їх реалізувати.
Інформаційні партнери форуму: Інтерфакс-Україна, Ціна держави, Останній капіталіст, Громадське радіо, Дело, День.
У київському аналітичному центрі “Клуб експертів” у рамках ініціативи з навчання журналістів базовим навичкам надання першої домедичної допомоги відбувся перший семінар-практикум. Організаторами заходу виступили “Клуб експертів”, мережа медичних центрів Adonis, а також благодійна організація “Благодійний фонд “Help For Ukraine”, благодійний фонд “Фонд Громади Приірпіння”; інформаційний партнер – “Інтерфакс-Україна” та портал Open4Business.
На семінарі були присутні представники ЗМІ з різних регіонів України, чия робота пов’язана з ризиком і можливістю зіткнення з екстреними ситуаціями. За словами учасників, освоєння основних навичок надання першої допомоги може виявитися життєво важливим у критичних моментах, пов’язаних з їхньою професійною діяльністю в умовах воєнного часу.
Основна лекторка семінару, лікарка-анестезіологиня медичної групи Adonis Мар’яна Болюк, є співавторкою 12 наукових публікацій і має багатий досвід у галузі медицини. У своїй презентації вона висвітлила важливі аспекти домедичної допомоги, включно з алгоритмами базової підтримки життя, видами кровотеч і способами їх зупинки. Також на семінарі було відпрацьовано практичні методики, як-от визначення пульсу на магістральних артеріях і накладення турнікета.
За словами організатора семінару і засновника “Клубу експертів” Максима Уракіна, у ситуації, що склалася, розвиток навичок першої допомоги серед журналістів має велике значення, оскільки роль їхньої професії та ризик, з яким вони стикаються щодня, в умовах війни значно підвищилися.
“Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, з лютого минулого року, загинув уже 61 співробітник мас-медіа, а ще близько 500 журналістів було поранено. Тому ми глибоко усвідомлюємо важливість навчання журналістів базовим навичкам першої допомоги. Наші колеги постійно стикаються з ризиком і несуть відповідальність за інформування суспільства в складних умовах. Тому потрібно прагнути забезпечити журналістів не тільки інформацією, а й засобами для збереження та захисту їхнього життя і здоров’я”, – наголосив Уракін.
Надалі організатори семінару планують розвивати цей навчальний проєкт, охоплюючи більше представників ЗМІ та розширюючи їхні знання і навички в галузі першої допомоги. Журналісти, які володіють базовими навичками домедичної допомоги, зможуть ефективніше діяти в складних ситуаціях, сприяючи швидкому та ефективному наданню допомоги постраждалим. Навчання першої допомоги для журналістів у майбутньому має стати невід’ємною частиною їхньої професійної підготовки та відповідальності перед суспільством. За словами організаторів, у майбутньому важливо підтримувати та розвивати такі ініціативи, щоб журналісти були готові до екстрених ситуацій і сприяли загальній безпеці та благополуччю.
URAKIN, АДОНИС, БОЛЮК, ГОЛІЗДРА, ДОМЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ЖУРНАЛІСТИ, ЗМІ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ПЕРША_ДОПОМОГА, Фонд громади Приірпіння
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Держмитслужбою України, Україна за перші п’ять місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього в 4,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $6,344 млн (у травні – $1,045 млн).
Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн.
Українські підприємства в січні-травні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 93,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $47,614 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Держмитслужбою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 27,5% – до $33,701 млн.
У травні імпортовано міді на $10,122 млн, експортовано – на $6,399 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Голова Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) Гері Генслер досить різко висловився щодо ринку криптовалютних активів, зазначивши, що недотримання законодавчих вимог у галузі може завдати шкоди довірі до американських фінансових ринків.
“За такого масштабного недотримання вимог зовсім не дивно, що на криптовалютних ринках так багато проблем, – заявив Генслер, виступаючи на конференції Piper Sandler Global Exchange and FinTech у четвер. – Ми вже бачили подібне раніше. Усе це нагадує ситуацію, яка була в 1920-х роках, до ухвалення федеральних законів про цінні папери. Спекулянти, шахраї, аферисти та фінансові піраміди. Люди стояли в черзі в судах у справах про банкрутство”.
“Не можна дозволити, щоб криптовалютні ринки підривали заслужену довіру громадськості до ринків капіталу. Не можна допустити, щоб вони шкодили довірі інвесторів”, – йдеться в тексті виступу Генслера, який опубліковано на сайті SEC.
Регулятор зіткнувся з різкою критикою після висунення звинувачень криптовалютним біржам Coinbase і Binance.
Як повідомлялося, SEC звинуватила Coinbase в роботі без реєстрації як біржі, брокера і клірингового агентства в США. Такі ж звинувачення були пред’явлені регулятором і Binance Holdings Inc. Загалом SEC звинуватила Binance і її засновника Чанпена Чжао в 13 випадках порушення правил роботи з цінними паперами.
Генслер зазначив, що основна частина криптовалют підпадає під дію законів про цінні папери США, у зв’язку з чим “більшість компаній, які є посередниками на ринку криптовалют, також повинні дотримуватися цих законів”.
За його словами, відповідна реєстрація криптовалютних бірж є “основою забезпечення базового захисту інвесторів і ринків”.
“Криптовалютним посередникам може знадобитися розділити напрямки діяльності, ввести в дію зведення правил, що забезпечують захист від шахрайств і маніпуляцій, належним чином відокремити кошти клієнтів, а також змінити підхід до клірингу, – сказав Генслер. – Це те, що захищає інвесторів. Той факт, що вони створювали свої платформи, не зважаючи на це, не повинен бути безкоштовною перепусткою для того, щоб піддавати інвесторів ризику”.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s у четвер змінило прогноз рейтингів Coinbase Global на “негативний” зі “стабільного”, зазначивши “невизначеність щодо ступеню наслідків звинувачень SEC для бізнес-моделі та грошових потоків компанії”.
Корпоративний рейтинг Coinbase було підтверджено на рівні “B2”.
Київська влада ініціює звернення про необхідність удосконалення законодавства в частині вимоги обов’язкового облаштування нового житла укриттями, повідомила прес-служба Київміськдержадміністрації.
“Сьогодні забудовники, на жаль, оминають наявні вимоги щодо обов’язкового облаштування в будинках укриттів. Причина – у прогалинах чинного законодавства, яке вимагає передбачати укриття в проєкті будівництва або можливість користуватися укриттям поруч. Так от: “або” не повинно бути! До чого це призвело, ми бачимо: у фонді захисних споруд практично відсутні новобудови”, – цитується у прес-релізі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Крім того, він зазначає, що ДСНС і місцеве самоврядування також усунені від процесу прийняття будинків в експлуатацію.
За даними КМДА, із 4,2 тис. перевірених укриттів у столиці придатні до використання 2,9 тис., ще 736 можуть бути укриттями за умови їх належного обладнання. 578 об’єктів не відповідають нормативним вимогам до приміщень, де можуть бути обладнані укриття.
Як повідомлялося, закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій”, який, зокрема, передбачає обов’язкове розміщення бомбосховищ у новобудовах, був підписаний президентом у серпні 2022 року.
