Начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив про зниження рівня води в Херсонському районі.
“Інформую: у с. Степанівка (Херсонська міська громада Херсонського району – ІФ-У) рівень води знизився на 35 см”, – написав Мрочко в Телеграм-каналі в п’ятницю.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у травні 2023 року перевезло 1836 тис. тонн зернових вантажів, що на 33% менше, ніж місяцем раніше, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з представниками аграрного бізнесу в четвер.
За його інформацією, минулого місяця на експорт було відправлено 1147 тис. тонн зернових вантажів, що на 46% менше, ніж у квітні. У внутрішньому сполученні було перевезено 683 тис. тонн, що на 16% менше квітневих показників. Середньодобове навантаження в травні становило 44 тис. тонн.
“На скорочення перевезень вплинуло два фактори – блокування агресором роботи “зернового коридору”, що позначилося на доставці вантажів залізницею до портів, а також блокування експорту коридорами солідарності європейськими країнами, що призвело до скорочення вдвічі перевалки вантажів через західні кордони України”, – пояснив Ткачов.
Він додав, що УЗ готова наростити перевезення, для чого має достатньо ресурсів.
За оперативними даними УЗ, за перший тиждень червня 2023 року обсяги навантаження зернових вантажів склали 380 тис. тонн, або 15% від загальної кількості вантажів. Середньодобові обсяги перевалки за цей період склали 54 тис. тонн, що у 2,2 раза перевищує квітневі показники.
За словами Ткачова, фактична середньодобова перевалка аграрних вантажів через прикордонні переходи в червні 2023 року збільшилася на 90 вагонів порівняно з травнем. Зернових вантажів стало на вісім вагонів на добу більше.
Представник УЗ повідомив, що в напрямку західного кордону прямує 9740 вагонів, з яких 1084 вагони із зерновими вантажами. Черга з перевалки сільгосптоварів скоротилася на 343 вагони (24%).
“Скупчення вагонів “розсмоктується”, завдяки врівноваженню навантаження на кордони. Поки працює зерновий коридор, навантаження на західні кордони знижується. Також активізувалася передача через європейські країни”, – пояснив представник УЗ.
Говорячи про перевалку зернових на українсько-польському кордоні, Ткачов повідомив, що в ПП “Ягодин-Дорохуськ” у травні середньодобово пропускав 17,3 вагона із зерном, ПП “Ізов-Грубешів” – 20 в/з, ПП “Мостиська-Медика” – 22,13 в/з. На румунському ПП “Вадул-Сірет-Дорнешті” середній показник становив 47,7 в/з із зерном, ПП “Дяково-Халмеу” – 8,5 в/з.
На україно-угорському кордоні перевалка зернових вантажів у травні в ПП “Чоп-Захонь” становила 39,5 в/с, у ПП “Батєво-Бетєрьошкі” в травні зафіксовано перевалку 25,6 в/с, максимальний показник у травні – 93,9 в/с.
“За всіма західними ПП, якщо аналізувати статистику останніх п’яти місяців, спостерігається просідання перевезень від півтора до п’яти разів. Решта обмежень на експорт з дозволом транзиту істотно впливають на експорт зерна через західні кордони”, – резюмував Ткачов.
Керівник УЗ повідомив, що станом на 8 червня 2023 року в напрямку портів Великої Одеси рухається 2663 вагони із зерновими вантажами. Середньодобове вивантаження в червні становить 493 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) становить 4,9 доби.
У порт Ізмаїл станом на 8 червня прямує 1656 вагонів із зерновими вантажами. За період з 29 травня черга зменшилася на 23,48%. Середньодобове вивантаження за червень становило 122 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) сягає 11,3 доби.
“Робота “зернового коридору” на сьогоднішній день важко прогнозована, країна агресор постійно змінює кількість оглядів суден і висуває різні вимоги, крім того, заблоковано роботу порту “Південний”. Ситуація в порту Ізмаїл залишається складною через велике скупчення вагонів. Навантаження в напрямку порту планується з урахуванням переробних спроможностей одержувачів/операторів, але через погодні умови вони вивантажують значно менше запланованого обсягу”, – зазначили в УЗ.
15 червня 2023 року UkraineInvest організує інвестиційний онлайн-форум “FIT for Ukraine: Інвестиційні інновації”. Мета заходу – представити огляд інвестиційного ринку в Україні; інвестиційних проєктів; успішних бізнес-кейсів та попередні висновки аналітичного звіту на цю тему, який було ініційовано UkraineInvest за підтримки ПРООН та інших авторитетних міжнародних організацій.
Захід відбудеться в онлайн-форматі українською та англійською мовами. Під час трансляції буде забезпечено синхронний переклад.
Про подію:
Внаслідок повномасштабної військової агресії Україна зазнала значного економічного та промислового спаду. ВВП країни скоротився на майже 30%, а частка переробної промисловості впала з 11% у 2021 році до 7% у 2022 році. Хоча бізнес продемонстрував стійкість у своїй діяльності, він стикається з обмеженнями у доступі до фінансів та технологій. Війна в Україні є найбільшою сухопутною військовою операцією в Європі з часів Другої світової війни, що підкреслює нагальну потребу в інноваційних підходах до фінансування інвестицій.
Для пожвавлення економіки та промислового сектору в Україні необхідні негайні дії, зокрема у вигляді імпакт-інвестування із використанням змішаного фінансування, що поєднує державний, донорський та приватний капітал, а також механізми страхування воєнних і політичних ризиків. Ці заходи допоможуть стимулювати економічне зростання та залучити міжнародні компанії, які зацікавлені у виході на ринок України.
Час: 16:00-18:00
Спікери:
Організатор:
UkraineInvest – урядовий офіс залучення та підтримки інвестицій. Входить до топ-5 найкращих IPA з 23 країн ЦСЄ, 2020-2022. З 2020 року команда UkraineInvest сприяла залученню та розблокуванню інвестицій на суму понад 1,5 млрд доларів США.
Акредитація ЗМІ:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSccvY7ZQ_ZQk0qHpuwOFiAQpJnzIMtjCJHiX62wr0yOeB6K3w/viewform
Щодо медіапартнерства звертайтеся за телефоном: 063-023-11-93
Довідково про організатора:
UkraineInvest функціонує з 2016 року. 3 2018 року – у статусі державної установи КМУ. Основні напрямки діяльності — залучення та підтримка інвестицій в Україні. 3 2020 року Ukrainelnvest сприяла залученню та розблокуванню інвестицій на суму понад 1.5 млрд доларів США. Надала понад 4000 консультацій інвесторам (юридичні, фінансові, аналітичні тощо). Вирішила понад 150 питань інвесторів, що працюють в Україні. Розробила понад 80 законодавчих пропозицій щодо покращення інвестиційного клімату в Україні. Після початку повномасштабної війни Установа супроводжує 17 інвестиційних проєктів на суму понад 2.3 млрд доларів США. UkraineInvest входить до ТОП-5 найкращих агентств із залучення інвестицій з 23 країн Центральної та Східної Європи у 2020-2022 роках відповідно до рейтингу Emerging Europe.
Інтерфакс-Україна та open4business – інформаційні партнери
Верховний суд Нідерландів підтримав рішення попередньої інстанції у справі про долю “скіфського золота” з колекції музеїв Автономної Республіки Крим і постановив передати його Україні, випливає з повідомлення на сайті суду.
“У жовтні 2021 року Апеляційний суд постановив, що колекція має бути передана Україні. Це рішення залишається чинним. Так сьогодні постановив Верховний суд”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомлялося, виставка “Крим. Золотий острів у Чорному морі”, що презентує колекцію скіфських золотих прикрас, була сформована в музеї Алларда Пірсона з колекцій п’яти музеїв, один з яких розташований у Києві, чотири – у Криму. Після окупації Криму РФ, що сталася вже після відкриття виставки, виникло питання про те, кому повертати колекцію – 565 музейних предметів загальною страховою вартістю EUR10 млн.
На частину колекції, що належить кримським музеям, після окупації заявила свої права РФ. Україна зі свого боку заявила, що експонати не можуть бути повернуті на окуповану територію, яка тимчасово перебуває не під українським контролем, і мають бути передані безпосередньо державі Україна.
У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама визнав права України на колекцію і постановив передати її до Києва. У жовтні 2021 року Апеляційний суд Амстердама підтвердив рішення суду першої інстанції. Після чого, у січні 2022 року, “Кримські музеї” подали касацію на рішення Апеляційного суду.
Каховський канал постачав водою понад півмільйона гектарів земель на півдні та сході України, тож проблема зрошення стане найбільшою в сільському господарстві, на її вирішення знадобиться від трьох до семи років, заявив міністр агрополітики Микола Сольський в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
“Наслідки припинення зрошення значно більші. Не півмільйона гектарів, а мільйон-півтора гектарів не будуть використовуватися (для землеробства) повною мірою. Щоб відновити зрошення, потрібно три-п’ять-сім років. І це має стати пріоритетом. Бо це питання не тільки агробізнесу, екології, а й соціальне. Фермери утримують соціальне життя в навколишніх селах, платять податки, платять орендодавцям, а це здебільшого літні люди, за паї”, – сказав міністр.
За його словами, постраждають і землі, які не мали зрошувальних систем – у фермерів не буде обігових коштів для їхнього обробітку.
Сольський нагадав, що аграрії півдня України отримували основний і стабільний дохід від урожаю з полів, які мали зрошувальні системи.
Міністр також зауважив, що Каховське водосховище було джерелом двох систем зрошення та подачі води – Каховської системи та Північно-Кримського каналу. Ці системи були побудовані на основі рівнів води, щоб мінімально використовувати електроенергію для насосів. Зараз рівень води впав, тому вода до систем просто не доходить. Щоб його підняти, потрібно відновлювати дамбу.
Епідеміологічна ситуація в Одесі залишається стабільною і контрольованою, повідомляє прес-служба Одеської міської ради.
“Захворюваність на гострі кишкові інфекції в Одесі за минулий тиждень знизилася на 44,6% і становила 56 випадків, з яких 55,4% – діти. У міській інфекційній лікарні перебувають 42 пацієнти з гострими кишковими інфекціями, вчора надійшли 12 пацієнтів, що не є високим рівнем для цього періоду року”, – вказується в повідомленні в Телеграм-каналі в п’ятницю.
Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про те, що в Одесі може початися епідемія кишкових інфекцій у зв’язку з підривом росіянами Каховської ГЕС.
