На базі Мінвідновлення відбулося перше засідання архітектурно-будівельної (атестаційної) комісії, повідомила прес-служба відомства.
“Реформа містобудування, над якою працює Мінвідновлення, вимагає якісних кадрів на всіх рівнях, зокрема на рівні архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів технічного нагляду та експертів. Якісна експертиза та професіоналізм дадуть змогу уникнути багатьох помилок на етапі імплементації містобудівних правил та будівельних норм. Розраховуємо на співпрацю спільноти архітекторів, адже від нашої спільної роботи залежить якість життя мільйонів українців”, – цитує пресслужба відомства заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталю Козловську, яка очолила комісію.
Згідно з прес-релізом, атестація архітекторів проводитиметься на базі трьох вишів: Київського національного університету будівництва та архітектури, Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова та Національного університету “Львівська політехніка”, – відповідні меморандуми про співпрацю підписано на засіданні комісії.
Передбачається, що на отримання кваліфікаційного сертифіката архітектора претендуватимуть близько 200 осіб. Наразі в Україні налічується близько 4 тисяч атестованих архітекторів, з яких 85% спеціалізуються на архітектурному об’ємному плануванні, а решта 15% – на розробленні містобудівної документації. Усі архітектори зобов’язані підвищувати свою кваліфікацію раз на 5 років. У листопаді 2022 року Мінрегіон погодив навчальні програми підвищення кваліфікації архітекторів, крім згаданих трьох вишів, ще й для Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.
Крім цього, комісією затверджено порядок проведення іспитів, який передбачає, що архітектори зможуть скласти їх як у письмовій, так і в цифровій формі, використовуючи програмне забезпечення університетів. Як очікується, новий порядок спрямований на те, щоб прибрати вплив людського фактора на підсумковий результат і знизити до нуля корупційні ризики під час атестації.
“Наразі Міністерство опрацьовує можливість складання іспитів онлайн у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕСБ). Система самостійно перевірятиме правильність відповідей, генеруватиме кваліфікаційний сертифікат архітектора та вноситиме відповідні дані до реєстру атестованих осіб ЄДЕСБ. Повністю виключивши людський фактор, ми зможемо звести до нуля будь-які корупційні ризики у сфері атестації архітекторів”, – прокоментувала Козловська.
Таким чином, через рік відновлено атестацію архітекторів. До цього її проводила Національна спілка архітекторів України (НСАУ).
Як повідомлялося, раніше наказом Мінрегіону №71 від 12 травня 2022 року було продовжено делеговані повноваження на період військових дій трьом із чотирьох саморегулівних організацій: Асоціації експертів будівельної галузі, Гільдії проектувальників у будівництві, Гільдії інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури. При цьому НСАУ, який до цього атестував архітекторів, у наказі був відсутній. Ця колізія створила складнощі в роботі ЄДЕБ: архітектори, у яких підійшов термін підтвердження кваліфікації, не могли завантажувати проєкти в єдину систему або вносити зміни.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі Мінвідновлення, НСАУ наразі не може проводити атестацію архітекторів.
Рафаель Гороян, власник і голова Наглядової ради Групи компаній Прометей, великого українського зернотрейдера, позитивно оцінив ініціативу Президента України щодо введення санкцій проти Ірану терміном на 50 років.
Постанова, за яку вчора проголосували народні депутати, передбачає, зокрема, повну заборону на ведення торговельних операцій.
“Вітаю це рішення державної влади України. На сьогодні наша країна є одним з основних постачальників агропродукції в ісламську республіку Іран.
Вважаю, що заборона на торгівлю істотно вплине на продовольчу безпеку Ірану, уряд країни, найімовірніше, зіткнеться з голодом серед населення.
В ісламської республіки залишиться один постачальник зернових – російська федерація, від якого вона буде повністю залежати. Це означає, що постачальник зможе диктувати ціни, що неодмінно вдарить по економіці Ірану”, – впевнений Рафаель Гороян.
Військова агресія рф в Україні зумовила нові виклики для нашої країни. І, на жаль, війна не лише забирає життя наших співвітчизників, руйнує домівки та інфраструктуру, розлучає рідних, але й суттєво впливає на здоров’я та якість життя українців. Не секрет, що практично все населення України живе в постійному стресі, переживає тривогу за своє життя та життя своїх близьких. У підсумку багато українців мають психологічні травми того чи іншого рівня, які безпосередньо впливають на фізичне здоров’я нації та можливості відновлення після закінчення війни.
Поняття хронічного стресу та посттравматичного стресового розладу (ПТСР) вже увійшли в лексикон кожного українця. Минулого року за ініціативи першої леді Олени Зеленської стартувала Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Програма отримала підтримку також з боку Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Експертизу та підтримку у реалізації проєкту в свою чергу надає Всесвітня організація охорони здоров’я, Представництво Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) в Україні, USAID та інші міжнародні й національні організації та фундації.
Метою програми є створення власної української моделі системи психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка втілить найкращі світові й вітчизняні практики. Зокрема, це дозволить розбудовувати ефективну систему якісних і доступних послуг для забезпечення психічного здоров’я українців.
Медична лабораторія CSD LAB також долучилася до цієї ініціативи та запроваджує програму боротьби з ПТСР. Метою програми визначено забезпечення лікарів-клініцистів лабораторними можливостями для скринінгу стресу та ПТСР.
«Маркерами хронічного стресу можуть бути як інтелектуальні, поведінкові, емоційні так і фізіологічні симптоми. Науково доведено, що стрес викликає цілу низку фізіологічних змін у роботі нервової та ендокринної систем. Тому певна комбінація лабораторних досліджень може надати психіатрам, психологам та психотерапевтам цінну інформацію щодо діагностики та оцінки ефективності лікування психічних розладів. Добре відомо, що реакція на стресорний фактор лежить в основі та загострює більшість психічних розладів і може бути виміряна за допомогою лабораторної діагностики по крові. Так, певні панелі нейропептидів, гормонів, цитокінів є найбільш інформативними при моніторингу психопатології», – зазначає керівник відділу розвитку та інновацій Медичної лабораторії CSD LAB, відомий український професор, д.м.н., патофізіолог, генетик Віктор Досенко.
В межах цієї програми з червня 2023 року CSD LAB впроваджує новий комплекс лабораторних досліджень «Біомаркери хронічного стресу», що включає в себе лабораторні показники, відхилення від норми яких може свідчити про наявність стресу. Проста, але унікальна комбінація аналізів з оцінкою ризику стресу дозволить лікарю своєчасно призначити відповідну терапію або направити до вузького спеціаліста.
Водночас, для масштабного освітлення проблематики та пошуку ефективних рішень щодо боротьби з ПТСР CSD LAB планує проведення інформаційної кампанії для лікарської спільноти, яка включатиме міжнародну конференцію в червні та впровадження унікальних діагностичних рішень щодо скринінгу і моніторингу ПТСР та стрес-резистентності вже цього року.
«Стрес це — фізична та психологічна реакція тіла, яка допомагає нам краще впоратися з критичною ситуацією. Організм виділяє гормони, що прискорюють частоту серцевого ритму і приводять м’язи у повну бойову готовність. Але хронічний стрес може мати важкі наслідки. Стресова реакція є генетично детермінованим неспецифічним механізмом адаптації, проте, за надмірно напруженого та тривалого перебігу, вона стає фактором патогенезу низки патологічних станів. Провідні патофізіологічні механізми розвитку цих захворювань – це тривала підтримка високої концентрації гормонів стресу та надмірна реактивність автономної нервової системи. В результаті можуть розвинутись цукровий діабет, ожиріння, патології надниркових залоз та хвороби щитовидної залози. Біомаркери, що визначаються в даному комплексі, мають критичну та прогностичну значимість для діагностики та моніторингу захворювань пов’язаних зі стресовими розладами», – розповідає Віктор Досенко.
Нагадаємо, що у листопаді минулого року МОЗ, ВООЗ та 15 партнерів підписали Меморандум, спрямований на розбудову спроможностей первинної медичної ланки щодо ведення поширених психічних розладів, зокрема пов’язаних зі стресом, за Програмою ВООЗ із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я Mental Health Gap Action Programme (mhGAP). Тоді ж НСЗУ запровадила новий пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги» в межах ПМГ.
Відтак, сімейні лікарі виконуватимуть функцію первинного виявлення, розпізнавання та діагностування психічних розладів, і зможуть бути першим контактом пацієнта в системі охорони здоровʼя, який покликаний зорієнтувати і перенаправити до потрібного спеціаліста.
Головними показаннями для призначення є діагностика хронічного стресу та моніторингу захворювань, пов’язаних зі стресовими розладами. Власне, для цього CSD LAB вивчає кращі світові практики та досвід і впроваджує їх в Україні. Такі лабораторні рішення мають стати першими маркерами для первинної ланки у напрямку своєчасного виявлення хронічного стресу або ПТСР та надання кваліфікованої медичної допомоги пацієнтам.
Скористатися комплексною діагностикою можна вже з червня в усій мережі CSD LAB в Україні, а за інтерпретацією результатів пацієнту потрібно звернутися до свого сімейного лікаря, який визначить діагноз та призначить тактику лікування.
Довідка:
Медична лабораторія CSD LAB — це унікальний лабораторний комплекс України, який пропонує більш ніж 1500 аналізів для всієї родини, від загального аналізу крові до визначення генетичних порушень у пухлині методом NGS, та вже 13 років залишається однією з найбільших патоморфологічних лабораторій у східній Європі. Мережа CSD LAB налічує більш ніж 70 лабораторних офісів та пунктів прийому біоматеріалу по всій Україні. Виробничі потужності та найсучасніше високотехнологічне обладнання розміщені у Києві та Львові на сумарній площі понад 5000 квадратних метрів, а також в Молдові та Грузії. А над проведенням досліджень працюють більш ніж 500 висококваліфікованих спеціалістів з великим досвідом роботи у лабораторній діагностиці.
Mental Health Gap Action Programme (mhGAP) — це глобальна програма ВООЗ, що запроваджена у 2008 р. для покращення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я через залучення неспеціалізованих кадрів. Упродовж проходження програми їх навчають надавати допомогу особам із поширеними психічними розладами (депресією, тривогою, посттравматичним стресовим розладом, суїцидальною поведінкою, вживанням психоактивних речовин тощо); ефективно комунікувати з пацієнтом та його близькими; оцінювати пріоритетні розлади; вести такі розлади, якщо вони легкого або помірного ступеня тяжкості, і людина не хоче йти до вузького спеціаліста (психіатра, психотерапевта, психолога); направляти до спеціалістів та відповідних служб (наприклад соціальних служб, реабілітаційних центрів тощо).
Динаміка цін на паливо, грн/літр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту продовжують знижуватися вдень у вівторок на побоюваннях через стелю американського держборгу.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 13:44 кв. у вівторок становить $76 за барель, що на $1,07 (1,39%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,84 (1,16%), до $71,83 за барель.
У середу Палата представників Конгресу США проведе голосування за проектом угоди про стелю держборгу, після чого документ надійде на розгляд до Сенату.
Активні противники угоди в обох палатах парламенту можуть уповільнити її ухвалення, зазначає The Wall Street Journal. Деякі з консервативних законодавців уже заявили, що не підтримають угоду, оскільки вона недостатньо обмежує бюджетні видатки, тоді як прогресивні демократи вважають скорочення видатків надмірним.
“Ця невизначеність не дає нафтовим котируванням піднятися”, – заявила аналітик Hargreaves Lansdown Сюзанна Стрітер, чиї слова наводить Barron’s.
Крім того, трейдери очікують на чергове засідання ОПЕК у неділю.
Організація не робитиме подальших кроків, поки не побачить ефект від зниження квот на видобуток, вважають в ANZ.
ПрАТ “Ветропак Гостомельський склозавод” (Київська обл.) відновив роботу, розпочавши розігрів і виведення на робочу температуру, а також завантаження першої скловарної печі; випуск першого скла очікується в червні, повідомила прес-служба заводу.
“Внутрішній ринок повільно відновлюється, і багато компаній знову запустили виробництво. Ми очікуємо, що попит на скляну тару для продуктів харчування і напоїв у 2023 році зросте приблизно на 7% відносно попереднього року, паралельно з розвитком наших виробничих потужностей”, – зазначив генеральний директор Vetropack в Україні та Молдові Павло Принко.
За інформацією підприємства, Vetropack почне з виробництва безбарвного скла для харчових продуктів і напоїв, оскільки компанія наразі бачить у ньому найбільшу потребу. Введення в експлуатацію другої скловарної печі відбудеться найближчим часом.
Під час відновлення роботи пріоритетним завданням буде захист співробітників. Крім того, виробничий майданчик підготовлено до всіх можливих аварійних сценаріїв. Для забезпечення енергопостачання при виключенні електроенергії холдинг Vetropack розробив різні інженерні сценарії. Було перебудовано систему розподілу електроенергії та встановлено додаткові генератори. Також існують відповідні плани в разі можливих зупинок подачі природного газу, повідомила пресслужба підприємства.
У компанії нагадали, що до початку війни Vetropack в Україні виробляв різні види скляної тари на трьох печах і восьми виробничих лініях. 24 лютого 2022 року виробництво було зупинено з міркувань безпеки. Через військові дії на заводі було зруйновано одну з трьох печей. У зв’язку зі збитками компанія була змушена скоротити близько двох третин із приблизно 600 робочих місць на підприємстві. Наразі Vetropack найняв 139 нових співробітників для відновлення виробництва з числа своїх колишніх працівників.
Влітку 2022 року Vetropack створив фонд для підтримки співробітників, які дістали серйозні травми або чий будинок чи квартира були зруйновані. Гроші пожертвували співробітники інших підприємств, ділові партнери та клієнти, і за кілька місяців було зібрано CHF960 тис. На початку 2023 року фонд “Гостомель Холдинг Vetropack” почав перші виплати. У квітні 2023 року Vetropack підтримав понад 50 постраждалих колег.
ПрАТ “Ветропак Гостомельський склозавод” з 2006 року входить до складу європейської групи компаній Vetropack, великого виробника склотари із заводами у Швейцарії, Австрії, Італії, Чехії, Хорватії та Словаччині. Виробляє тару для вітчизняних виробників продуктів харчування і напоїв – понад 600 млн шт. на рік.
Основним ринком збуту виробленої тари є Україна, основні клієнти – Сан ІнБев Україна, Карлсберг Україна, Кока-Кола, ПАТ “Оболонь”, ПБК “Радомишль”, ТОВ “Перша приватна броварня”, ТОВ “КІМ”.
“Вітропак Гостомельський склозавод”, згідно з даними opendatabot.ua, у 2022 році скоротив свої активи в 1,6 раза до 1,52 млрд грн. Збитки підприємства сягнули 903,66 млн грн порівняно зі 140,88 млн грн прибутку 2021 року. Дохід підприємства у 2022 році скоротився в 3,9 раза до 621,52 млн грн.
Група Vetropack (Швейцарія) наразі налічує близько 3 тис. співробітників у семи країнах, виробляє щорічно близько 4,5 млрд шт. скляної тари.
