Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі в 2,04 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 574 тис. тонн з 281 тис. тонн.
У березні-2023 було виплавлено 527 тис. тонн сталі.
При цьому Україна посіла 22-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у квітні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до квітня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Індії, Південної Кореї, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками квітня виглядає наступним чином: Китай (92,640 млн тонн, зниження на 1,5% до квітня-2022), Індія (10,721 млн тонн, зростання на 3,2%), Японія (7,239 млн тонн, “мінус” 3,1%), США (6,586 млн тонн, “мінус” 5,3%), РФ (6,380 млн тонн, “плюс” 1,9%), Південна Корея (5,689 млн тонн, більше на 3%), Німеччина (3,197 млн тонн, зниження на 3,8%), Іран (3,063 млн тонн, зростання на 5,9%), Бразилія (2,773 млн тонн, “мінус” 5,9%) і Туреччина (2,678 млн тонн, менше на 20,6%).
Загалом у квітні поточного року виплавка сталі знизилася на 2,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 161,377 млн тонн.
За чотири місяці 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (354,390 млн тонн, зростання на 4,1%), Індія (43,897 млн тонн, зростання на 3%), Японія (28,861 млн тонн, падіння на 5,3%), США (26,061 млн тонн, зниження на 4,1%), РФ (25,094 млн тонн, падіння на 0,6%), Південна Корея (22,355 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (12,354 млн тонн, менше на 5,9%), Бразилія (10,585 млн тонн, “мінус” 8,8%), Туреччина (10,1 млн тонн, менше на 21,3%) та Іран (9,710 млн тонн, зростання на 0,1%).
Загалом у січні-квітні 63 країни виробили 622,736 млн тонн сталі, що на 0,3% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна виробила 1,809 млн тонн сталі, що у 2,2 раза, або на 54% менше порівняно із січнем-квітнем 2022 року. Знаходиться на 25-му місці за підсумками чотирьох місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Структура золотовалютних резервів на 28.02.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 21 травня 2023 року становили 24 012 осіб (тижнем раніше – 23 821), зокрема 8895 загиблих (8836), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4040 чоловіків, 2403 жінки, 275 хлопчиків і 218 дівчаток, тоді як стать 30 дітей і 1929 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 15 117 поранених 445 хлопчиків і 314 дівчаток, а також 276 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 14 травня загинуло двоє дітей і ще семеро були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих від початку травня становила 133 порівняно зі 180 у квітні, 181 – у березні, 142 – у лютому, 199 – у січні, 206 – у грудні та 187 – у листопаді.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – мінімум 4118 загиблих. У квітні-2022, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 804, у травні – до 535, у червні – до 428 і в липні – до 381. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 362 людини, у серпні – 336, у вересні – 398 і в жовтні – 305.
Кількість поранених за 21 день травня становила 466 порівняно з 494 у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 539 – у січні, 617 – у грудні і 541 – у листопаді. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 981 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1129, червень – 1105, травень – 1138, квітень – 1891, березень – 2990. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 465 осіб.
Згідно зі зведенням, за перші три тижні травня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 122 особи та ще 431 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померло 11 і було поранено 35 осіб (8% загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у травні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 14 травня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Ціни на цукор-сирець у світі залишаються в районі $0,26 за фунт на побоюваннях скорочення поставок, повідомляє Trading Economics.
Це близько до максимуму більш ніж за 11 років (з жовтня 2011 року), що становить $0,27 за фунт, досягнутого наприкінці квітня.
Міжнародна організація з цукру (ISO) у травневому звіті різко погіршила прогноз надлишку цукру в 2022/23 сільгоспроці – до 850 тис. тонн порівняно з 4,12 млн тонн місяцем раніше. Це обумовлено переглядом у бік зменшення очікуваних обсягів поставок з таких ключових регіонів, як Європа, Китай, Таїланд та Індія.
За оцінкою ISO, виробництво цукру цього року становитиме 177,36 млн тонн проти попереднього прогнозу в 180,43 млн тонн. При цьому його споживання у світі збільшиться до 176,51 млн тонн.
“Ми перейшли від очікуваного профіциту цукру цього року до його повної відсутності”, – вважає президент незалежного брокера JSG Commodities Френк Дженкінс.
Лише кілька місяців тому він очікував, що виробництво цукру перевищить попит приблизно на 4-6 млн тонн. “Через втрати врожаю в Індії, Китаї, Європейському союзі, Таїланді та Мексиці ці оцінки знизилися, по суті, до рівня балансу, тому про реальний профіцит говорити не доводиться”, – сказав експерт, слова якого наводить видання Barron’s.
“Несприятлива погода стала набагато значнішою проблемою для всієї сільськогосподарської продукції, включно з цукром”, – вважає аналітик брокерської компанії Marex Робін Шоу. “Справжній ворог цукру – посуха”, а їх у світі стало більше, додав він.
Шоу прогнозує, що попит на цукор, ймовірно, перевищить виробництво на 6-7 млн тонн протягом наступних трьох років. Раніше він очікував, що цього року профіцит становитиме близько 4 млн тонн.
До несприятливої погоди “можна додати потенційне зниження врожайності через високі ціни на добрива в останні кілька років, що не допомагає ринку цукру”, зазначає старший аналітик по цукру консалтингової фірми DNEXT Intelligence Джон Стенсфілд.
За даними ISO, близько 80% світового виробництва цукру припадає на цукрову тростину, а 20% – на буряки. Найбільшими виробниками є Бразилія та Індія, а також ЄС і Таїланд.
Інвестиційна компанія Dragon Capital, одна з провідних на українському ринку, прогнозує реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2023 році на 3%, тоді як раніше очікувала його зниження на 0,5%.
“Ми вже покращили наш прогноз: ми очікуємо зростання ВВП на 3% цього року”, – сказав засновник і голова компанії Томаш Фіала в інтерв’ю на “Радіо NV”.
За його словами, вже з середини лютого припинилися відключення електроенергії, і економічні результати в останні місяці кращі, ніж очікувалося.
“І ми сподіваємося, що економіка зросте, можливо, навіть більше ніж на 3%”, – додав Фіала.
У Dragon Capital агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що за курсом та інфляцією прогнози також незабаром буде оновлено.
Фіала зазначив, що номінальний ВВП України в доларах упав 2022 року до $160 млрд із $200 млрд 2021 року.
“Це найкращий показник за останні 10 років, більше було тільки 2021 року: 2020 року ВВП було $157 млрд, а 2022-го – $160 млрд”, – сказав глава Dragon Capital.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко наприкінці минулого тижня повідомив про підвищення прогнозу зростання ВВП України 2023 року до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював його в 1%, а Нацбанк нещодавно покращив із 0,3% до 2%.
Ціни на нафту слабко зростають у вівторок, трейдери продовжують стежити за перебігом переговорів щодо питання збільшення ліміту держзапозичень у США.
Переговори президента США Джо Байдена і спікера Палати представників республіканця Кевіна Маккарті в понеділок, за словами обох сторін, були продуктивними, проте угоди досягнуто не було. Тим часом дедлайн для підвищення стелі держборгу наближається: міністерка фінансів Джанет Єллен заявила напередодні, що кошти в її відомства “з високою ймовірністю” закінчаться на початку червня, а можливо навіть до 1 червня.
“Підвішеність питання ліміту держборгу негативно позначається на настрої нафтових трейдерів”, – зазначає головний аналітик ActivTrades Рікардо Евангеліста.
“Якщо питання не буде вирішено найближчим часом, Мінфін США залишиться без коштів і не зможе виконувати свої зобов’язання, і цей сценарій може спровокувати кризу, масштаб якої непередбачуваний”, – наводить слова експерта Market Watch.
Вартість липневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв. у вівторок становить $76,13 за барель, що на $0,14 (0,18%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,41 (0,5%), до $75,99 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,16 (0,22%), до $72,21 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів піднялася на $0,36 (0,5%), до $72,05 за барель.
З початку поточного року ціни на нафту знизилися приблизно на 10% на тлі повільнішого, ніж очікувалося, відновлення китайської економіки після зняття карантинних обмежень. Серед інших чинників, що стримують підйом нафтового ринку, – триваюче посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою і збереження високих обсягів експорту російської нафти.
