За рік роботи програми “е-Відновлення” подано майже 21 тис. заявок у Київській області, майже 65% постраждалих уже отримали допомогу, повідомляє пресслужба Київської обласної військової адміністрації.
“Загалом за рік роботи програми в Київській області вже подано майже 21 тис. заявок. Наразі в межах першого етапу – надання грошової компенсації на проведення поточних і капітальних ремонтів – уже прийнято майже 11,3 тис. позитивних рішень на загальну суму понад 1 млрд 415 млн грн. Також активно триває робота з опрацювання заявок щодо надання сертифікатів на купівлю житла. Уже є погоджені 1 769 заявок на суму майже 5,7 млрд грн. Третій етап – надання грошової компенсації на будівництво нового житла замість зруйнованого. У рамках цього етапу вже схвалено 460 заявок на загальну суму понад 1 млрд 379 млн грн”, – повідомив на брифінгу перший заступник голови Київської ОДА Микола Бойко.зазначив Микола Бойко.
Як повідомлялося, в Україні 10 травня 2023 року стартувала програма “еВідновлення”, у межах якої компенсацію до 200 тис. грн на ремонт почали отримувати власники пошкодженого житла. Ці кошти можна використати на придбання будівельних матеріалів, оплату будівельних робіт і послуг підрядників, у яких є відповідні коди для роботи, а їхні продавці подали заявку на участь у програмі через портал “Дія”. З грудня розпочато виплати на капітальний ремонт пошкодженої житлової нерухомості – максимум 350 тис. грн для квартири і 500 тис. грн – для приватного будинку. З 1 січня 2024 року компенсацію за пошкоджене житло почнуть отримувати українці, які відремонтували його власним коштом.
Із 1 серпня 2023 року в “Дії” стартував прийом заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло. Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню і розташовується на неокупованій території та не в зоні активних бойових дій. Із 27 грудня 2023 року розпочалася видача житлових сертифікатів у “Дії”.
Парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування
рекомендував Верховній Раді ухвалити в другому читанні та в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законів щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України (№9559-д), повідомила пресслужба апарату Верховної Ради.
Законопроєкт пропонує внести зміни до законів “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про запобігання корупції” для розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони в період дії воєнного або надзвичайного станів.
Проєкт закону передбачає надання повноважень виконавчим органам сільських, селищних, міських рад щодо будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.
Згідно із законопроєктом місцеві органи влади можуть затверджувати місцеві бюджети та вносити до них зміни, затверджувати програми соціально-економічного та культурного розвитку, цільові програми з інших питань місцевого самоврядування, передачу коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів до відповідних місцевих бюджетів у разі тимчасової окупації територіальної громади та не створення військової адміністрації.
Законопроєкт також передбачає можливість призначення сільського, селищного, міського голови на посаду начальника відповідної військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) без звільнення із займаної посади. Окрім цього законопроєкт дає можливість державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати або в разі простою чи зупинення дії трудового договору, бути призначеними на посади в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, військових адміністраціях, юридичних особах публічного права.
Законопроєкт також розширює організаційні спроможності керівництва обласним, районним радам в умовах воєнного стану при вакантній посаді голови цієї ради.
Законопроєкт також регулює порядок проведення дистанційних засідань органів місцевого самоврядування.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9559-д за основу 11 квітня.
За І квартал 2024 року в Україну завезли 86 тис. легкових автомобілів. Їхня загальна заявлена вартість склала $1,1 млрд, а держбюджет отримав 11,1 млрд грн за імпорт цих авто. Для порівняння, за І квартал 2023 року в Україну було завезено 52 тис. автомобілів (на 67% менше, ніж у І кварталі 2024 року) із заявленою вартістю понад $705,8 млн (на 61% менше, ніж у І кварталі 2024 року) та до бюджету сплачено 7,4 млрд грн (на 49% менше, ніж у І кварталі 2024 року).
Найбільше машин завезли з Німеччини – 17,1 тис. авто, США – 14,5 тис. авто та Китаю – 9,1 тис. авто. До ТОП-5 увійшли автомобілі з Японії – 8,9 тис. авто та Південної Кореї – 4,4 тис. авто. Десятку лідерів серед країн, з яких найбільше завозили автівки в Україну, закривають: Словаччина – 4,2 тис автомобілів, Франція – 4,1 тис. автомобілів, Мексика – 4 тис. автомобілів, Велика Британія – 3,7 тис. автомобілів та Чехія 3,7 тис. автомобілів.
За вартісними обсягами найбільший імпорт авто завезено з США – на $ 211,2 млн (до держбюджету було сплачено 2 млрд грн), Німеччини – $168,7 млн (до держбюджету сплачено понад 2,1 млрд грн), Китаю – $138,2 млн (держбюджет отримав 182,3 млн грн).
До ТОП-5 за заявленою вартістю імпортованих машин увійшли Японія – $133,6 млн (бюджет отримав майже 1,8 млрд грн) та Словаччина – $81,7 млн (до держбюджету сплачено 788,4 млн грн).
До 10-ки країн, за вартісними обсягами імпортованих легкових авто, увійшли: Велика Британія – на $59,6 млн (до бюджету сплачено майже 492 млн грн), Угорщина – $53,2 млн ( бюджет отримав понад 515,3 млн грн), Південна Корея – $49,3 млн ( бюджет отримав 468,4 млн грн), Польща – $40,2 млн ( до держбюджету сплачено понад 351,6 млн грн) та Румунія – $38,8 млн (311,9 млн грн були перераховані до бюджету України).
Акціонери страхової компанії “Форте Лайф” (Київ) на зборах ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу на 7 млн грн – до 24 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, номінальна вартість однієї акції становить 1 тис. грн, ціна розміщення – 4,541 тис. грн. Спосіб розміщення цінних паперів – без публічної пропозиції. При цьому наголошується, що розміщення акцій може призвести до зміни власника великого пакета акцій (99,80% статутного капіталу), яким на момент ухвалення рішення є Оксана Кулешина.
Як повідомлялося, СК “Форте Лайф” (раніше – СК “Страховий союз життя”), зареєстрована 2005 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері страхування життя.
У лютому 2021 року компанія повідомила, що ТОВ “Аструм Україна”, яке володіє 99% акцій страхової компанії “Форте Лайф” (Київ), скоротило свій пакет акцій до 0%, власником цього пакета акцій стала Оксана Кулешина.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю в 2024 році на 1,5 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 74,6 млн тонн зернових і олійних, повідомила прес-служба асоціації.
Згідно з повідомленням, поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку можуть внести свої корективи.
“Потенційне зниження врожаю в новому сезоні спричинене як скороченням посівних площ (переважно під зерновими культурами через несприятливу цінову кон’юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогою логістикою експорту), так і дещо посушливим періодом у травні цього року в низці регіонів на сході й півдні країни”, – пояснили в УЗА і додали, що за таких умов експорт у 2024-2025 маркетинговому році становитиме 43,5 млн тонн.
За прогнозом УЗА, у сезоні, що завершується, експорт зернових та олійних може сягнути 53,2 млн тонн зернових та олійних.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА прогнозує на рівні 19,1 млн тонн, що на 900 тис. тонн менше порівняно з попередньою оцінкою (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може становити близько 13 млн тонн із урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть близько 2,4 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може становити 4,6 млн тонн (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР можна очікувати на рівні близько 2 млн тонн (поточного сезону експорт ячменю прогнозується на рівні 2,5 млн тонн).
Очікування врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через потенційне скорочення посівних площ під кукурудзою та посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 25,5 млн тонн, що на 800 тис. тонн менше за попередню оцінку і на 4,1 млн тонн менше, ніж торік – 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може становити близько 20,5 млн тонн (у поточному сезоні експорт очікується на рівні 26 млн тонн).
Урожай соняшнику 2024 року в УЗА очікують на рівні 13,7 млн тонн (у 2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може становити до 250 тис. тонн (у поточному сезоні очікування 0,4 млн тонн), тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може сягнути майже 13,6 млн тонн. У поточному сезоні переробка досягне 13,5 млн тонн.
У 2024 році врожай ріпаку можна очікувати на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 році – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР може становити – 3,4 млн тонн (у поточному сезоні – 3,7 млн тонн).
Що стосується сої, то це чи не єдина культура, під якою аграрії можуть збільшити площі через її прибутковість цього року. Урожай сої можна очікувати у 2024 році на рівні 5,5 млн тонн (у 2023 – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може сягнути 4 млн тонн (у поточному сезоні очікується на рівні 3,3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА оцінювала врожай-2023 на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Німеччина має намір виділити ще EUR60 млн для гуманітарної допомоги Україні, особливо для східних областей, заявила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Про це вона сказала перед зустріччю зі своїми колегами з ЄС у Брюсселі в понеділок.
“Подальша гуманітарна допомога. Як федеральний уряд ми виділяємо ще EUR60 млн, особливо для сходу України. Тому що на сході України, як і раніше, всього не вистачає”, – сказала вона.
Бербок наголосила, що українці страждають під російською терористичною окупацією вже понад два з половиною роки, і Німеччина намагається і далі доставляти гуманітарну допомогу на схід України разом з міжнародними партнерами.
Також вона зазначила, що російський терор конкретно націлений на людей і на нормальне життя в Україні.
“Наша повна підтримка в цей час ще важливіша. Ми хочемо миру, і для забезпечення миру Україні потрібна підтримка в усіх її вимірах”, – заявила Бербок.
