У Міністерстві культури та інформаційної політики України повідомили про DDos-атаки з боку Росії на його ресурси.
“У зв’язку з DDos-атакою з боку Росії на ресурси Міністерства культури та інформаційної політики сайт Міністерства недоступний. Ми відбиваємо атаку і сподіваємося, що незабаром сайт запрацює”, – повідомила пресслужба міністерства в “Телеграм-каналі”.
У відомстві закликають стежити за оновленнями в соціальних мережах Мінкультури.
Металургійні підприємства України в грудні минулого року знизили виробництво сталі в 16,4 раза, або на 93,9%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 106 тис. тонн, посівши 38-ме місце в рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з даними Worldsteel, у грудні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до грудня-2021 у більшості країн першої десятки, крім Індії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня виглядає наступним чином: Китай (77,890 млн тонн, зниження на 9,8% до грудня-2021), Індія (10,569 млн тонн, зростання на 0,8%), Японія (6,899 млн тонн, “мінус” 13,1%), США (6,510 млн тонн, менше на 8,3%), РФ (5,5 млн тонн, “мінус” 11,3%), Південна Корея (5,249 млн тонн, “мінус” 11,6%), Німеччина (2,693 млн тонн, “мінус” 14,6%), Іран (2,650 млн тонн, зростання на 3,3%), Туреччина (2,659 млн тонн, менше на 20%) і Бразилія (2,505 млн тонн, “мінус” 5,2%).
Україна за підсумками грудня перебуває на 38-й позиції зі 106 тис. тонн сталі (менше на 93,9% до грудня-2021). Водночас у листопаді-2022 країна виробила 313 тис. тонн сталі, у жовтні – 318 тис. тонн сталі, у вересні – 340 тис. тонн, серпні – 366 тис. тонн сталі, липні – 281 тис. тонн сталі, червні – 295 тис. тонн, травні – 308 тис. тонн, квітні – 281 тис. тонн, березні – 200 тис. тонн, лютому – 1,374 млн тонн, січні – 1,851 млн тонн.
Загалом у грудні 2022 року виплавка сталі у світі скоротилася на 10,8% до аналогічного періоду 2021 року – до 140,695 млн тонн.
За 12 місяців 2022 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, зниження на 7,4%), США (80,715 млн тонн, “мінус” 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, “мінус” 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, “мінус” 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 12 місяців 2022 року перебуває на 23-му місці з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Як повідомлялося, за 2021 рік перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1 млрд 32,790 млн тонн, зниження на 3%), Індія (118,134 млн тонн, зростання на 17,8%), Японія (96,334 млн тонн, +14,9%), США (86,012 млн тонн, +18,3%), РФ (75,970 млн тонн, +6, 1%), Південна Корея (70,556 млн тонн, +5,2%), Туреччина (40,360 млн тонн, +12,7%), Німеччина (40,066 млн тонн, +12,3%), Бразилія (36,039 млн тонн, +14,7%) та Іран (28,460 млн тонн, -1,8%).
Далі йшли Італія (24,4 млн тонн, більше на 19,7%), В’єтнам (23,560 млн тонн, +4,8%), Тайвань (КНР, 23,250 млн тонн, +10,9%), Україна (21,366 млн тонн, +3,6%) і Мексика (18,4 млн тонн, +9,5%).
Загалом за 2021 рік 64 країни виробили 1 млрд 911,945 млн тонн сталі, що на 3,6% більше, ніж за 2020 рік.
Уряд Німеччини затвердив постачання основних бойових танків Leopard 1 в Україну. Загалом надано дозвіл на експорт 88 танків від групи Rheinmetall і 99 танків від Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft, повідомляє Business Insider.
Зазначається, що офіційні цифри будуть оприлюднені у вівторок.
Водночас, повідомляють джерела видання в уряді Німеччини, фінансування ремонту танків поки що не забезпечено. Це має бути остаточно з’ясовано тільки в найближчі кілька тижнів.
Крім того, очікується, що перші танки будуть доставлені не раніше середини цього року. Точної їхньої кількості поки що не встановлено, кажуть інсайдери, це теж залежить від фінансування. Також незрозуміло, чи будуть всі 187 Leopard 1 в кінцевому підсумку боєздатними, або багато танків доведеться використовувати як склади запасних частин.
Крім того, у приватних розмовах усередині уряду також наголошується, що військово-стратегічне значення доставки танків полягає не стільки в самих машинах, скільки у зміні боєприпасів, що використовуються. У танках Leopard використовується стандарт НАТО калібру 105 мм, що означає набагато краще постачання боєприпасів Україні, оскільки вона не може сама виробляти боєприпаси для своїх старих радянських танків. У довгостроковій перспективі це може підвищити стійкість української армії.
Нафта еталонних марок помірно дорожчає вранці в середу після зростання до тижневих піків напередодні, спричиненого надіями на відновлення попиту в Китаї та побоюваннями перебоїв поставок через землетрус у Туреччині.
Вартість квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:20 кв становить $83,78 за барель, що на $0,09 (0,11%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти подорожчали на $2,7 (3,3%), до $83,69 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $77,35 за барель, що на $0,21 (0,27%) вище підсумкового значення попередньої сесії. Днем раніше контракт підскочив у ціні на $3,03 (4,1%), до $77,14 за барель, максимуму з 31 січня.
Як повідомлялося, роботу турецького нафтового терміналу Джейхан призупинили після землетрусу, який забрав життя понад 7 тисяч осіб у Туреччині та Сирії.
Крім того, ринок продовжує оцінювати слова глави Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіха Біроля про те, що відновлення економіки Китаю може йти активнішими темпами, ніж очікувалося, що, своєю чергою, призведе до світового зростання попиту на нафту і СПГ.
Тим часом дані Американського інституту нафти (API), опубліковані в ніч із вівторка на середу, вказали на скорочення запасів у США за тиждень, що завершився 3 лютого, на 2,18 млн барелів.
Офіційну доповідь про резерви енергоносіїв у Штатах буде оприлюднено в середу о 17:30 кв. Опитані Trading Economics аналітики в середньому очікують збільшення запасів нафти приблизно на 2,5 млн барелів.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР) сподівається на поліпшення ситуації з енергопостачанням у першому півріччі цього року і збільшення виробництва з нинішніх 25% до 50% від потужності підприємства, повідомив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо.
“Ми не можемо виробляти більше 25%, тому що нам не вистачає енергії. Щойно у нас буде стабільна енергія, ми зможемо збільшити виробництво… і дійти до 50%”, – сказав він у кулуарах бізнес-форуму зі швидкого відновлення України в Люксембурзі, організованого Українсько-люксембурзьким діловим клубом.
Лонгобардо уточнив, що наразі підприємство працює на 25% як у видобутку руди, так і в сталеливарному виробництві, і споживає близько 125 МВт за довоєнного звичайного рівня споживання близько 450 МВт.
Гендиректор також додав, що АМКР після нещодавнього рішення уряду розпочало імпорт електроенергії і наразі задоволене отриманим результатом, хоча ціна імпорту додає негативного впливу на собівартість.
За його словами, незважаючи на невисокий рівень завантаження, увесь колектив у 26 тис. співробітників збережено, з них у виробництві зайнято близько 10-12 тис. залежно від дня, проте допомогу надають й іншим. “Ми інвестуємо в збереження всіх наших людей протягом цього року”, – зазначив гендиректор.
Він повідомив, що за наявності достатнього енергопостачання подальше обмеження в 50% потужності вже пов’язане з проблемами з логістикою. Як зазначив Лонгобардо, АМКР активно розвиває нові маршрути, альтернативні довоєнним морським, однак попередньо нові напрямки на Польщу і південь України дадуть змогу забезпечити роботу виробництва тільки на 50%.
“Нам просто потрібно протестувати їх, коли у нас будуть у наявності 50%”, – додав гендиректор.
За його словами, без відновлення роботи основних портів України комбінату не вдасться ні експортувати продукцію, ні забезпечити імпорт вугілля. Лонгобардо уточнив, що зараз АМКР працює повністю на українському вугіллі, оскільки роботу маршруту традиційного імпорту вугілля з Казахстану з іншого “дочірнього” підприємства ArcelorMittal наразі перервано.
Водночас він підкреслив, що на шляху до зростання виробництва до 50% є й інші перешкоди. По-перше, пояснив Лонгобардо, енергопостачання має бути надійним, оскільки у підприємства три доменні печі, з яких працює поки що одна. Перехід до 50% означатиме роботу з двома печами, оскільки третя найбільша, а різке зупинення печі в разі проблем з енергопостачанням загрожує пошкодженнями.
Другою важливою проблемою гендиректор назвав зростання собівартості та витрат на логістику. “Вартість уже вбита. Коли я кажу вам, що логістика можлива, це правда. Але це на $100 на тонну дорожче, ніж те, що я платив раніше”, – зазначив Лонгобардо.
Він уточнив, що раніше транспортне плече до порту Миколаєва становило 250 км, були також річкові поставки, тоді як зараз до Гданська 1500 км і ще витрати на перевантаження через різну ширину колії в Україні та Європі.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
Як повідомлялося, у 2022 році комбінат скоротив випуск прокату на 77% порівняно з попереднім роком – до 1,1 млн тонн, виплавку сталі – на 76,3%, до 1,2 млн тонн, чавуну – на 71%, до 1,6 млн тонн.
Видобуток залізної руди впав минулого року на 56 – до 11,6 млн тонн, концентрату – на 57,2%, до 4,2 млн тонн.
Кабінет міністрів призначив двох нових заступників міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
Зокрема, заступниками міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України призначено Олександра Бутенка та Сергія Деркача.
