Інгредієнти віскі, виявляється, можуть бути корисними для підтримки здоров’я шкіри, показало нове дослідження.
Дослідження, проведене Школою фармацевтики і наук про життя Університету Роберта Гордона (RGU) в Абердині, засвідчило, що піт-ель – осад, який залишається після процесу виробництва віскі і який використовують для годівлі тварин, – має антиоксидантні властивості і придатний для догляду за шкірою.
Вчені під час своєї роботи вивчали використання поживних речовин і поліфенолів з віскі в продуктах для догляду за шкірою. За їхніми словами, побічні продукти віскі вперше використовуються для дослідження антиоксидантної здатності клітин.
З’ясувалося, що пот-ель здатний зменшувати почервоніння і набряклість шкіри, поліпшити її зовнішній вигляд і боротися з вільними радикалами з навколишнього середовища.
Компанія Zaza & Cruz, що спеціалізується на натуральних продуктах для догляду за шкірою, яка брала участь у дослідженні, тепер використовує отримані дані у своїх продуктах.
Ініціатива такого дослідження RGU з’явилася завдяки японському дослідженню 1970-х років, яке довело сприятливий вплив процесу ферментації дріжджів із саке на шкіру.
Україну виключили зі списку країн, у яких заблоковано використання чат-бота зі штучним інтелектом ChatGPT розробника OpenAl, після чого продукт став доступний українським користувачам, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.
“ChatGPT тепер доступний в Україні. Команда Мінцифри довго працювала над цим рішенням – офіційні листи, дзвінки та зустрічі з керівництвом. І, нарешті, нам вдалося виправити несправедливість”, – вказав Федоров.
Програма не працюватиме на тимчасово окупованих Росією територіях, щоб вороги не використовували її для антиукраїнської пропаганди, уточнив Федоров. “ChatGPT відмінно володіє українською мовою, на відміну від росіян”, – зазначив він.
Глава Мінцифри подякував за правильне рішення компанії-розробнику OpenAI і раднику керівника Офісу президента, президенту Київської школи економіки (KSE) Тимофію Милованову за сприяння у розв’язанні проблеми.
Раніше повідомлялося, що Україна потрапила до санкційного списку країн, використання ChatGPT у яких було заборонено. У цьому списку також РФ, Білорусь та Іран. Про причини такого відбору не повідомляли.
Водночас, як зазначалося у ЗМІ, українські користувачі знайшли понад п’ять способів обходити блокування, зокрема, за допомогою використання іноземних SIM-карт зарубіжних мобільних операторів, застосування VPN, зміни прив’язки до країни в Google, використання розширень для браузера Google Chrome.
ChatGPT стрімко набрав популярності в інтернеті після запуску наприкінці листопада 2022 року: кількість користувачів чат-бота сягнула 100 млн за перші два місяці існування. Його здатність імітувати людську бесіду стала приводом для обговорень, що програма зможе замінити професійних письменників і навіть поставити під загрозу пошуковий бізнес Google, писав Bloomberg. Чат здатний генерувати тексти будь-якого масштабу і коди розмітки HTML, також відповідати на запити у властивій людині манері, підтримувати діалог і відповідати на уточнювальні запитання.
KSE вже відкрила набір на безкоштовний воркшоп з використання ChatGPT і розглядає можливість повноцінного навчального курсу, написав Милованов на сторінці у Facebook.
Microsoft уже інвестувала близько $1 млрд в OpenAI. Компанія також працює над включенням чат-бота ChatGPT у свій пошуковик Bing.
На міжнародному конкурсі на звання найкращого сомельє світу, що відбувся в лютому в Парижі, перемогу здобув представник аж ніяк не виноробної країни латвієць Раймонд Томсонс.
“Я не можу в це повірити. Я надзвичайно щасливий”, – заявив чемпіон на сцені критого стадіону і найбільшого концертного залу Європи Парі-Ла-Дефанс Арена, де проходив фінал конкурсу.
У відповідь на жартівливе запитання ведучого про виноградники в Латвії Раймонд у тон йому порекомендував спробувати латвійське пиво.
Представниця іншої північної країни – датчанка Ніна Єнсен – посіла друге місце вдруге поспіль на цьому конкурсі, що проходить раз на три роки, і це теж дало підставу організаторам заявити, що в таких результатах вони бачать символ серйозного захоплення професією сомельє далеко за межами виноробних регіонів.
Третім був Різ Чой із Гонконгу. Представниця країни-господині конкурсу Паскалін Лепелтьє не потрапила до фіналу, і їй дісталося лише четверте місце.
Під час конкурсу Раймондс сказав, що вважає своєю перевагою те, що він виріс у країні без історичної культури вина.
“У нас немає цієї історії, і наші уми більш вільні. У Латинській Америці або в “класичних” виноробних країнах, як Іспанія чи Португалія, важче розкритися винам світу, тому що вони дуже пишаються власними винами”, – вважає латвійський сомельє.
Знавці подібних змагань назвали окремі випробування цьогорічного конкурсу “нездійсненною місією”. Завдання у фіналі всі так чи інакше були пов’язані з вином: визначити його наосліп, підібрати вина до страв, знайти помилку в прейскуранті вин – та інші дуже складні, але все ж логічні завдання.
Але, щоб дійти до фіналу, потрібно було подолати більш “хіпстерські” випробування в півфіналі: визначити п’ять безалкогольних напоїв з усього світу і скласти до них веганське меню.
Правильні відповіді розкрили після завершення фіналу, і всі, включно з членами журі, визнали, що були майже нездійсненні завдання.
“Я дуже задоволений, що мені не довелося робити цього”, – зізнався швед Андреас Ларсон, найкращий сомельє світу 2007 року і член журі конкурсу-2023 року.
Україна в січні 2023 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТН ЗЕД 2701) у 48,1 раза (на 1 млн 805,902 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 38,318 тис. тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортовано на $13,605 млн, що в 31,3 раза менше, ніж у січні 2022-го ($426,314 млн).
З Австралії надійшло вугілля на $7,92 млн (58,21%), Польщі – на $5,627 млн (41,36%), ПАР – на $0,058 млн (0,43%).
Експорт Україною вугілля за січень 2023 року становив 51,453 тис. тонн на $15,151 млн, зокрема до Словаччини – на $10,09 млн, Польщі – на $2,041 млн, Австрії – на $1,994 млн, інших країн – на $1,026 млн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила імпорт вугілля кам’яного та антрациту в 4,2 раза (на 14 млн 932,904 тис. тонн) порівняно з 2021 роком – до 4 млн 630,144 тис. тонн.
Вугілля імпортовано на $1 млрд 179,113 млн, що у 2,1 раза менше, ніж 2021-го ($2 млрд 488,698 млн). Із РФ надійшло вугілля на $431,082 млн (довоєнні поставки, частка в імпорті 36,56%), США – на $309,178 млн (26,22%), Австралії – на $199,491 млн (16,92%), інших країн – на $239,363 млн (20,3%).
Уже з квітня внесені до правил дорожнього руху Японії зміни дадуть змогу роботам-доставщикам самостійно переміщатися вулицями. Їхні творці розраховують, що такі роботи зможуть допомагати літнім людям, які мешкають у малонаселених віддалених сільських районах, отримувати необхідні товари в умовах браку кур’єрів.
За словами президента токійської робототехнічної компанії ZMP Хісасі Танігуті, роботи “все ще новачки в людському суспільстві, тому природно, що їх сприймають із певним дискомфортом”.
Очікується, що роботи-кур’єри не будуть повністю автономними: їх все ж таки віддалено контролюватиме людина, яка в разі потреби зможе втрутитися.
Танігуті вважає, що важливо, щоб роботи були по-японськи “скромними і милими”.
Один з учасників випробування – робот DeliRo, він чарівний, у нього великі виразні очі, на яких, як здається, можуть навіть навернутися сльози, якщо пішоходи перегородять йому дорогу.
Такі милі кур’єри допомагають вирішити серйозну проблему японського суспільства. Населення країни – одне з найстаріших у світі: майже 30% жителів тут старше 65 років. Найчастіше літні люди живуть у віддалених районах, де немає доступу до товарів першої необхідності. Ситуація ускладнюється нестачею робочої сили в містах і викликаними пандемією Covid-19 обмеженнями на понаднормову роботу для водіїв вантажівок, що заважає підприємствам справлятися з доставкою замовлень.
“Я сподіваюся, що наших роботів використовуватимуть там, де це необхідно, і вони допоможуть полегшити брак робочої сили”, – зазначив інженер Даї Фудзікава з Panasonic, яка також тестує своїх роботів-кур’єрів у Токіо і Фудзісаві.
Робот Hakobo від Panasonic може самостійно визначати, коли потрібно повернути, а також виявляти перешкоди і зупинятися. Спеціаліст у центрі управління при цьому одночасно спостерігає за чотирма роботами за допомогою камер. У разі складнощів із проходженням перехрестя, робот може надсилати операторові фото світлофора в реальному часі і чекати від нього інструкцій.
Правила встановлюють для роботів максимальну швидкість у 6 км/год, отже, “шанси отримання серйозних травм у разі зіткнення відносно невеликі”, уточнив Ютака Утімура, професор робототехніки в Технологічному інституті Сібаура (SIT).
Hakobo в рамках тестових випробувань уже доставляли жителям Фудзісави ліки та їжу, подавали закуски в Токіо. Робот знає ввічливі фрази на кшталт “Вибачте, дозвольте пройти” або “Холодно сьогодні, чи не так?” і “спілкується” із зустрічними перехожими.
Влада ж, зі свого боку, не очікує, що роботи швидко заполонять вулиці, з огляду на необхідність підтримувати високий рівень зайнятості населення, повідомив Хірокі Канда, представник міністерства торгівлі, який просуває цю технологію. “Я думаю, що поширення роботів буде, швидше, поступовим процесом”, – сказав він.
Україна в січні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 92,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 38,341 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за січень-2022 знизився на 93% – до $20,897 млн.
Основний експорт здійснювався до Польщі (54,20% поставок у грошовому виразі), Данії (24,91%) та Італії (11,31%).
У січні-2023 Україна не імпортувала напівфабрикати, тоді як у січні-2022 ввезла 2,606 тис. тонн цієї продукції на $1,546 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (100% поставок).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали до Болгарії (26,55% постачань у грошовому вираженні), Польщі (13,97%) та Італії (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
