Україна в січні-квітні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні в 3,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 296,132 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період становив $158,256 млн, знизившись у 4,5 раза.
Основний експорт здійснювався до Польщі (40,53% поставок у грошовому виразі), Болгарії (15,87%) і Домініканської Республіки (9,21%).
У січні-квітні Україна імпортувала з Китаю 72 тонни напівфабрикатів на суму $133 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому виразі на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% постачань у грошовому виразі), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (96,92% постачань – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Динаміка сальдо платіжного балансу України (млн дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив про підвищення прогнозу зростання ВВП України у 2023 році до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював його в 1%, а Нацбанк нещодавно покращив з 0,3% до 2%.
“Сьогодні ми перебуваємо в значно кращій економічній ситуації порівняно з періодом рік тому… Ми утримуємося від монетарного фінансування у 2023 році, а прогноз зростання ВВП підвищено до 3,2%”, – написав глава Мінфіну в колонці видання “Економічна правда”.
Він додав, що інфляція знижується швидшими темпами, ніж спочатку прогнозувалося – з 26,6% у грудні 2022 року до 17,9% у квітні 2023 року, проте не уточнив оновленого прогнозу інфляції.
Марченко подякував бізнесу за підтримку бюджету в складний воєнний час, зазначивши, що за умови падіння ВВП торік на 29,1% податкові надходження до загального фонду держбюджету (без урахування низки чинників, як-от приріст за рахунок інфляції та вимушене тимчасове невідшкодування ПДВ) зросли на 2% – до 627,7 млрд грн.
Глава Мінфіну зазначив, що зі свого боку уряд України підтримує бізнес завдяки низці програм, зокрема, компенсації кредитних ставок “доступні кредити 5-7-9%”, за якою за період з початку воєнного стану видано кредитів на суму понад 106 млрд грн.
Крім того, запущено державну грантову програму для бізнесу, яку вже профінансовано більш ніж на 2 млрд грн, а також за програмою держгарантій на портфельній основі надано понад 60 млрд грн з початку воєнного стану.
“Я впевнений, що спільними зусиллями підприємців і держави ми зможемо й надалі забезпечувати фінансування успішного опору агресору, що є запорукою нашої перемоги”, – підкреслив Марченко.
Як повідомляють České noviny, за словами Павла, доцільно також розглянути можливість передачі Україні чеських винищувачів L-159. Він підкреслив, що Чехія вже надала Україні близько сотні танків і таку саму кількість бронетранспортерів.
“Варто замислитися, можливо, могли б ми надати Україні наші літаки Л-159 з певним виглядом і перспективою на переозброєння, адже вони навіть як літаки безпосередньої авіаційної підтримки, могли б істотно допомогти Україні в контрнаступі”, – додав він.
Президент Чехії наголосив, що західні країни поки що утримуються від надання сучасних винищувачів Україні, бо підготовка до їхнього використання потребує відносно багато часу і тому що машини містять секретні системи. За його словами, країни-союзники не хочуть, щоб ці пристрої потрапили до рук Росії.
На озброєнні чеської армії ЗРК “КУБ” замінять ракетні комплекси SPYDER виробництва Ізраїлю.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., продовжує роботу основного виробництва в Нікополі (Дніпропетровська обл.) на повну потужність, а також нарощує випуск продукції у своїй філії в Ужгороді.
“Виробництво “Сентравіса” продовжує працювати повним ходом, а наші гарячий і холодний цехи в Нікополі та наш виробничий майданчик в Ужгороді працюють безперебійно, і все обладнання оптимально функціонує”, – написав директор з продажу (chief sales officer, CSO) Артем Атанасов у листі клієнтам минулої п’ятниці.
За його словами, команда логістики постійно забезпечує безпечне та ефективне доставляння готової продукції, а офіси продажів по всьому світу залишаються відкритими і доступними, готовими до вирішення будь-яких питань або запитів.
“Наразі я перебуваю в гостях у наших партнерів і клієнтів у США, і я радий засвідчити про зростаючу довіру наших американських партнерів до “Сентравісу” в рамках надійного співробітництва. Ця довіра відображається в їхній готовності збільшити обсяг замовлень і знайти нові напрямки для розширення співпраці”, – констатував директор з продажу, подякувавши клієнтам за підтримку.
“Сентравіс” заснований 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2022 році компанія реалізувала низку масштабних замовлень для таких світових компаній, як Benteler Automotive, LINSTER Edelstahlhandel, Rohr Mertel, Buhlmann Group, Webco, MRC. На підприємстві працює понад 1400 осіб.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових.
У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в першому кварталі 2023 року одержав EUR16,13 млн чистого прибутку, що в 6,2 раза більше порівняно з першим кварталом 2022 року, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з ним, за вказаний період виручка зросла на 37,1% – до EUR163,55 млн, валовий прибуток – у 2,2 раза, до EUR59,71 млн, операційний – у 2,4 раза, до EUR25,92 млн, а EBITDA – на 63,5%, до EUR37,91 млн.
У гривні “Астарта” в першому кварталі цього року збільшила чистий прибуток у 7,5 раза – до 632,59 млн грн за зростання виручки на 66,6% – до 6 млрд 415,09 млн грн.
Зазначається, що поліпшення показників вдалося домогтися в усіх бізнес-сегментах, проте найкращий результат показав сільськогосподарський, який приніс EUR80 млн виручки, що на 28% більше, ніж торік, і становить 49% від загальної консолідованої виручки.
Виручка сегмента “Виробництво цукру” збільшилася на 86% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR37 млн, а виручка сегмента переробки сої – на 20%, до EUR31 млн.
Сегмент тваринництва приніс EUR11 млн виручки проти EUR10 млн у першому кварталі 2022 року.
У структурі EBITDA основні частки у сільгоспсегмента – EUR10,50 млн (у першому кварталі 2022 року – EUR12,74 млн), виробництві цукру – EUR11,66 млн (EUR4,34 млн) і переробці сої – EUR10,22 млн (у першому кварталі 2022 року – EUR4,24 млн).
“Астарта” зазначила, що експортна виручка збільшилася на 39% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR98 млн, що становило 60% від загальної виручки.
Вказується, що капітальні інвестиції в першому кварталі цього року становили EUR3,25 млн проти EUR4,84 млн у першому кварталі минулого року, а чистий фінансовий борг знизився за квартал з EUR43 млн до EUR17 млн після сплати банківського боргу, а чистий борг зменшився з EUR152 млн до EUR130 млн.
У звіті також говориться, що “Астарта” продовжує весняну посівну кампанію в усіх семи областях своєї присутності. Дощова і холодна погода сповільнила її, але була сприятливою для розвитку озимих культур.
Компанія переглянула сівозміну 2023 року. Площа під озимими культурами склала 57 тис. га, в т.ч. 43 тис. га пшениці та 14 тис. га ріпаку, тоді як площа під кукурудзою та соняшником запланована на рівні 19 тис. га та 28 тис. га. Посіви сої збільшаться до 56 тис. га, щоб наростити обсяги власної сировини для переробного заводу.
“Астарта” повідомила, що сівбу цукрових буряків уже завершено, їхня площа становить 39 тис. га, що на 20% більше, ніж 2022 року.
Незмінною на рівні 2 тис. га залишається площа під органічними культурами.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу минулого року скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
Основними акціонерами “Астарти” на кінець першого кварталу була сім’я засновника і CEO Віктора Іванчика, Fairfax Financial Holdings LTD – 29,21%. Ще 2,64% належало Kopernik Global Investors, 1.88% – Heptagon Capital, 0,62% – Metlife PTE SA.
