Business news from Ukraine

Комунальне підприємство “Муніципальна варта” знову оголосило тендер на КАСКО на понад 1,5 млн грн

КП “Муніципальна охорона” (Київ) 15 травня знову оголосило тендер на закупівлю послуг добровільного страхування автотранспорту (КАСКО) .

Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,563 млн грн.

Кінцевий термін подання пропозицій – 23 травня.

Як повідомлялося, аналогічний тендер з очікуваною вартістю 1,028 млн грн було оголошено 21 квітня 2023 року.

“ВУСО” застрахує автотранспорт Нацполіції в Одеській області

Головне управління Національної поліції в Одеській області 15 травня оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір страхування автотранспорту – 908 од.

Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становила 1,883 млн грн, компанія запропонувала 1,451 млн грн.

У тендері брала участь СК “Євроінс Україна” з ціновою пропозицією 1,4 млн грн.

СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.

, , ,

П’ятирічний період відновлення України після війни потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі $50 млрд на рік

П’ятирічний період відновлення України після війни потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі близько $50 млрд на рік завдяки припливу іноземного капіталу, зокрема приватного, такий сценарій виклав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в опублікованому у вівторок звіті “Регіональні економічні перспективи”.

“Для швидкого відновлення приплив іноземного капіталу має досягати $50 млрд на рік протягом п’яти років”, – зазначив банк, посилаючись на уроки історії.

Він зазначив, що швидке одужання не є нормою: історично склалося так, що більшість економік, які вийшли зі збройного конфлікту, не відчувають довгострокового спокійного періоду протягом 25 років після нього, не відновлюються до довоєнного рівня доходу на душу населення навіть у довгостроковій перспективі.

Водночас, як ідеться у звіті, 29% економік дійсно досягають довоєнного рівня ВВП на душу населення протягом п’яти років.

“Щоб Україна відновилася протягом п’яти років, її економіка має зростати на 14% на рік протягом усього цього періоду. Це підвищить середній ВВП до $225 млрд із приблизно $150 млрд у 2022 році в постійних цінах”, – підкреслив ЄБРР.

Поки ж банк зберіг прогноз зростання ВВП України на 2023-й і 2024 роки відповідно на рівні 1% і 3%.

Банк додав, що основна спільна риса періодів стійкого надзвичайно високого економічного зростання – високе співвідношення інвестицій до ВВП. Він нагадав, що до війни помірні обсяги інвестицій в Україні здебільшого фінансувалися коштом внутрішніх заощаджень: приплив капіталу становив лише 3% ВВП на рік у 2010-21 рр., а прямі іноземні інвестиції зазвичай суттєво падають після війни і потребують багато часу, щоб відновитися.

Тому у звіті наводиться приклад Центральної та Південно-Східної Європи у 2000-х роках, де внутрішні заощадження були на низькому рівні, але іноземне фінансування допомогло підтримувати інвестиційний бум.

У випадку з Україною подвоєння рівня інвестицій (як частини ВВП) вимагало б значного збільшення спроможності країни до поглинання, а також структури управління, необхідної для розроблення складних проєктів та укладення контрактів, зазначає ЄБРР.

“У цьому сценарії різницю між необхідним рівнем інвестицій і наявними внутрішніми заощадженнями, імовірно, потрібно буде покрити за рахунок зовнішнього фінансування (чистий приплив капіталу) у розмірі 20% ВВП, або $50 млрд на рік”, – підсумовується у звіті.

Банк звертає увагу на важливість приватних інвестицій, оскільки приватний сектор надає вкрай необхідний технологічний досвід, ноу-хау в управлінні та сфокусованість на економічній ефективності.

“На додаток до енергоефективного промислового капіталу та сільськогосподарської техніки приватний сектор може зробити важливий внесок у відновлення житлового фонду, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктур за умови, що окремі фізичні та юридичні особи отримають належний доступ до фінансування”, – йдеться у звіті.

ЄБРР нагадав, що зобов’язався інвестувати EUR3 млрд в Україну у 2022-2023 рр., підтримуючи реальний сектор економіки, і готовий відігравати ключову роль у відновленні, коли дозволять обставини.

Як повідомлялося, 2023 року очікується зростання міжнародного фінансування України для покриття дефіциту держбюджету до $42,5 млрд порівняно з $32 млрд 2022 року.

Згідно з даними Нацбанку України, прямі інвестиції в країну на кінець 2022 року становили $51,1 млрд, а максимуму в $65,7 млрд вони досягали на кінець 2021 року.

, ,

З 1 червня в Україні запускається пілот електронної видачі лісорубних квитків

Уряд 12 травня погодив пропозицію Міндовкілля та Мінцифри щодо дворічного експерименту з видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) і сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених із них пиломатеріалів, починаючи з 1 червня 2023 року.

“Це нововведення – черговий крок у рамках реалізації комплексної реформи лісової галузі України. Мета реформи – впровадити в цій сфері прозорі та ефективні механізми управління”, – ідеться в повідомленні одного з розробників проєкту – Офісу ефективного регулювання (BRDO) в понеділок.

Уточнюється, що подати заяву та отримати відповідні документи дозвільного характеру можна буде онлайн на платформі “Екосистема”.

На думку BRDO, переведення цих послуг в електронний формат зменшить корупційні ризики, мінімізує “людський фактор”, заощадить підприємцям час і гроші, підвищить громадський контроль і прозорість під час ведення рубок. Проєкт також дасть змогу запровадити єдину електронну базу даних лісорубних квитків і сертифікатів походження деревини замість паперового формату.

Над реформою лісового господарства України, яка стартувала 2016 року, працюють експерти BRDO спільно з Міндовкілля та Держлісагентством у межах проєкту USAID/UKaid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”, нагадується в релізі.

У межах реформи лісової галузі вже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. Із 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини. У галузі також впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.

Наступним етапом реформи лісової галузі стане розмежування управлінських, дозвільних і господарських функцій ДП “Ліси України”, вказує BRDO.

В Україні зростає частка нелегальних сигарет – дослідження

Обсяг нелегального ринку тютюнових виробів в Україні в лютому 2023 року сягнув 20,2% від усього ринку, і більше половини його становила продукція, маркована duty-free, повідомив народний депутат України Ярослав Железняк у Телеграм-каналі в понеділок із посиланням на звіт Kantar.

“Свіжі дані звіту Kantar про нелегальний ринок тютюнових виробів: дані за лютий 2022 року – 20,2%… Головну частину “нелегала” склала продукція маркована “duty-free” – 10,8%”, – написав він.

Згідно з наведеними Железняком даними, у червні 2020 року частка нелегального ринку дорівнювала лише 5%, проте до серпня 2022 року досягла 21,9%. Водночас контрабанда знизилася з 3% до 1,8%, підроблена продукція – з 1% до 8%, а продукція з маркуванням duty-free – з 2% до 12,2%.

До листопада частку нелегальної продукції, зазначається в матеріалах Kantar, вдалося скоротити до 17,8%: контрабанда знизилася до 1,4%, підроблена продукція – до 5,2% і duty-free – до 11,1%.

Зростання до лютого відбулося через збільшення підробленої продукції до 7,9%. У розміщених депутатом матеріалах зазначено, що 83% – це підробки боренів міжнародних тютюнових компаній без підроблених акцизних марок, тоді 17% – цигарки українських тютюнових виробників, які мають ознаки підробки акцизних марок: “Українське тютюнове виробництво” – 9% і “Юнайтед Тобако” – 8%.

Серед брендів, маркованих для Duty Free або для експорту, що реалізуються нелегально, основний – Compliment (62%), а ще 8% у Lifa, тоді як серед виробників основна частка у Винниківської тютюнової фабрики – 75%, а ще 5% у “Юнайтед Тобако”, зазначається в матеріалах, опублікованих депутатом.

Він вказав із посиланням на звіт, що втрати держбюджету через недоотримані податки сягнули 22 млрд грн за рік. “Це 279 танків, 560 БТР або 136 байракторів”, – пояснив депутат.

У матеріалах уточнюється, що 35% нелегальної тютюнової продукції реалізовано через кіоски, 33% – через магазини, 19% – вуличними торговцями і 10% на відкритих ринках.

Як повідомлялося, голова парламентського фінкомітету Данило Гетьманцев оцінює щомісячні втрати надходжень від трьох підакцизних товарів до держбюджету на рівні $1 млрд.

Згідно з даними Мінфіну, надходження акцизного податку у квітні становили 9,9 млрд грн порівняно з 9,8 млрд грн у березні, 7 млрд грн у лютому і 5,3 млрд грн у січні.

Парламентський фінкомітет на засіданні щодо ситуації на ринку підакцизних товарів у травні 2023 року рекомендував Державній податковій службі України провести перевірки виробників тютюнових виробів та імпортерів із питань виробництва та обігу тютюнової сировини. Він також направив рекомендації Бюро економічної безпеки України та Національній поліції України вжити заходів щодо виявлення та припинення: незаконної діяльності заводів з виробництва спирту та виробників алкогольних напоїв.

Україні вигідна заборона ЄС на імпорт насіння соняшнику – “Укроліяпром”

Україні вигідна введена ЄС заборона на імпорт насіння соняшнику в п’ять сусідніх країн, оскільки вітчизняні олійноекстракційні заводи не забезпечені в достатній кількості сировиною і постійно відчувають її дефіцит, повідомив “Інтерфакс-Україна” генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук.

“До війни в Україні налічувалося 108 заводів із виробництва олії. Сумарно вони могли виробляти 24 млн тонн олії, з яких 10 млн тонн – соняшникової. Однак цим підприємствам ніколи не вдавалося працювати на повну потужність через брак сировини, яку Україна експортувала. У найкращі сезони олійноекстракційним заводам вдавалося отримати 19 млн тонн олії”, – пояснив голова галузевої асоціації.

Він повідомив, що раніше потенціал українських олійноекстракційних заводів давав змогу виробляти 40-50 тис. тонн олії на добу. Через військові дії в Україні перестали працювати близько десятка великих операторів, тому щодня заводи виробляють 35 тис. тонн олії.

Капшук нагадав, що “Укроліяпром” не перешкоджає експорту насіння соняшнику, але пропонує запровадити механізм додаткового збору, зокрема, квотування експорту.

“Зараз оптимальний момент для ухвалення урядом такого рішення. Подібний механізм принесе держбюджету близько 3 млрд грн, які можна буде спрямувати на виплату зарплат військовим”, – наголосив він і повідомив, що асоціація надіслала відповідні пропозиції прем’єр-міністру.

Коментуючи угоду Мінагрополітики України та Мінсільгоспу Болгарії про підписання меморандуму щодо соняшникової олії, Капшук розповів, що таке рішення спричинене нарощуванням Болгарією власного виробництва соняшникової олії.

За його інформацією, останніми роками в Болгарії кількість олійноекстракційних заводів збільшилася з 4 до 11. Минулого року болгарські переробники змогли придбати за доступними цінами українське насіння соняшнику і наростили виробництво олії до 250-300 тис. тонн за внутрішньої потреби близько 150 тис. тонн.

“Їм потрібно реалізувати власний товар як на внутрішньому ринку, так і наростити його експорт”, – пояснив голова галузевої асоціації.

За словами Капшука, раніше Україна експортувала олію в 124 країни. Останніми роками географія експорту звужується і українська олія реалізується приблизно у 80 держав. Основними її покупцями є Індія, Китай, Європа та африканські країни.

Як позитивний приклад експорту на великі відстані глава “Укроліяпром” навів досвід ТДВ “Укроліяпродукт” (ТМ “Диканька”), яке налагодило авіапостачання постачання органічної соняшникової олії в Америку.

Водночас Капшук зазначив, що Україну активно витісняє з індійського ринку РФ, яка наростила виробництво соняшнику.

“Україні не вигідно експортувати олію на великі дистанції через високі ціни на фрахт. Тільки на поставках до Індії він сягає $370 (ймовірно, за тонну). Тому експорт у країни з високою чисельністю української діаспори нашим виробникам поки що не вигідний”, – зазначив він, наголосивши на важливості зберегти традиційні ринки збуту олії.

, , , ,