Незважаючи на те, що Київ, як і інші міста, може допомагати тільки тим підрозділам, які сформовані та зареєстровані на території громади, столична влада знаходить можливості допомагати й іншим підрозділам ЗСУ, а також збільшуватиме цю допомогу, заявив мер Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу “Київ”, передає прес-служба КМДА.
“7 мільярдів гривень Київ спрямував на допомогу нашим військовим. А це – 10 відсотків від бюджету столиці. Хоча спочатку сума була запланована набагато менша – 100 мільйонів. Ми майже щодня отримуємо запити від наших Захисників. І ми жодного разу не залишили їх без відповіді, без допомоги. Це і авто – 170 машин різного типу ми передали різним підрозділам ЗСУ. Це і бронежилети, і каски, аптечки, засоби зв’язку, медичне обладнання…Тільки на дрони з бюджету міста виділили 1 мільярд 550 мільйонів гривень. Тому що ми розуміємо, що від міцності наших військових залежить наше майбутнє”, – наголосив Кличко.
Він зазначив, що майже на кожному засіданні Київрада вносить зміни до бюджету, щоб збільшити допомогу українській армії. Також чимало коштів місто спрямувало на зведення фортифікаційних споруд.
Кличко додав, що допомога захисникам – це також і соціальна складова.
“Місто надає матеріальну допомогу ветеранам і сім’ям героїв – 800 мільйонів гривень тільки у 2023 році. Також ми постійно закуповуємо медичне обладнання для військових госпіталів і реабілітаційних центрів. Виділяємо кошти і на придбання квартир для родин Захисників… Також для матеріального заохочення новобранців Київ виплачує 30 тисяч гривень мобілізованим з 1 грудня. І робитиме це й наступного року”, – наголосив Кличко.
“На наступний рік ми попередньо запланували в бюджеті 1 мільярд гривень на допомогу армії. Але можу запевнити: ми й надалі збільшуватимемо допомогу, незважаючи на те, що в нас забрали військовий ПДФО (податок на доходи фізосіб – ІФ-У). А це втрати для бюджету столиці – близько 7 мільярдів гривень. Це при тому, що Київ досі віддає до Держбюджету 60 відсотків ПДФО (інші міста – 40 відсотків). Але повторюю: ми робитимемо все, щоб ефективно допомагати нашим Захисникам”, – наголосив Кличко.
В Україні з 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата підвищилася до 7,1 тис. грн.
Зокрема, відповідно до закону “Про державний бюджет на 2024 рік”, який набув чинності з 1 січня, мінімальна заробітна плата підвищилася з 6,7 тис. до 7,1 тис. грн, а погодинна мінімальна зарплата підвищилася до 42,6 грн.
Також із 1 січня загальний показник прожиткового мінімуму зріс із 2 589 грн. до 2 920 грн. Для дітей до шести років прожитковий мінімум тепер становить 2 563 грн, для дітей від шести до вісімнадцяти років – 3 196 грн, для працездатних осіб – 3 023 грн, для осіб, які втратили працездатність – 2 361 грн.
Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” оголошує про підписання ліцензійної угоди з компанією Dun & Bradstreet (D&B), ставши її офіційним представником на українському ринку. Цей крок символізує новий етап у розвитку українського бізнес-середовища, оскільки відкриває доступ до глобальних ресурсів для перевірки та аналізу бізнес-інформації.
Основним продуктом D&B, доступним через “Інтерфакс-Україна”, є D&B Hoovers – онлайн-база даних, яка дозволяє користувачам шукати та перевіряти інформацію про компанії по всьому світу. Цей інструмент стане незамінним помічником для тих, хто прагне розширити свої ділові горизонти.
Також в арсеналі продуктів є Business Information Reports, які пропонують розширене дослідження діяльності будь-якої компанії в світі.
Користувачі сервісів D&B та “Інтерфакс-Україна” зможуть перевіряти іноземних партнерів і контрагентів, будувати корпоративні відносини, мінімізувати ризики в частині платежів і виконання контрактів, а також здійснювати пошук потенційних клієнтів і партнерів по всьому світу. D&B також проводить розслідування, агрегує дані про платежі контрагентів, аналізує бізнес-статистику та розраховує різноманітні індекси, зокрема шахрайства, банкрутства, платіжної дисципліни та фінансової стійкості.
Рейтинги оцінки бізнесу D&B вважаються світовим бенчмарком для прийняття рішень про співпрацю. Завдяки обсягу замовлень та налагодженій бізнес-процедурі послуги D&B є доступними за ціною, а доступ до інформації має зручний інтерфейс, що спрощує обробку даних.
Олександр Мартиненко, генеральний директор “Інтерфакс-Україна”, зазначив, що співпраця з Dun & Bradstreet є важливим кроком у розвитку агентства.
“Ми пишаємося тим, що відкриваємо нашим клієнтам двері на світовий ринок інформаційних послуг. Наша мета – забезпечити українські компанії актуальною і точною інформацією, яка допоможе їм розвиватися і процвітати в умовах глобальної конкуренції. Співпраця між “Інтерфакс-Україна” та Dun & Bradstreet відкриває нові можливості для українських компаній, які прагнуть розширити свій бізнес на міжнародному рівні”, – підкреслив він.
У свою чергу, Максим Уракін, заступник генерального директора з маркетингу “Інтерфакс-Україна”, керівник бізнес-підрозділу D&B-Інтерфакс-Україна, підкреслив стратегічну важливість партнерства між “Інтерфакс-Україна” та Dun & Bradstreet для українського бізнесу.
“Тепер, маючи доступ до глобальної інформаційної мережі D&B, українські підприємці зможуть значно підвищити свою конкурентоспроможність і знизити ризики при пошуку і перевірці партнерів по всьому світу, використовуючи найсучасніші інструменти бізнес-аналітики і стратегічного планування”, – сказав Уракін.
Ця співпраця, на його думку, також є свідченням зростаючого інтересу глобальних корпорацій до українського ринку, підкреслюючи потенціал і можливості, які, незважаючи на війну, відкриваються для інвесторів в умовах глобалізації бізнесу і перспектив відновлення України.
Інтерфакс-Україна, як офіційний представник D&B в Україні, готовий надати повний спектр послуг і продуктів D&B, включаючи детальну бізнес-інформацію та аналітику, яка буде корисною для всіх, хто прагне приймати зважені та обґрунтовані бізнес-рішення.
Компанія запрошує зацікавлені сторони обговорити можливості співпраці та продемонструвати систему в зручний для них час, підкреслюючи свою відкритість до нових партнерств і готовність підтримувати розвиток українського бізнес-середовища відповідно до міжнародних стандартів.
“Інтерфакс-Україна” – незалежне українське інформаційне агентство, яке працює на українському ринку політичної та економічної інформації з 1992 року і має репутацію найбільш авторитетного і компетентного постачальника оперативної та об’єктивної інформації. Редакція (головний офіс) агентства знаходиться в Києві. “Інтерфакс-Україна” не входить до складу іноземних медіа-холдингів. Власником “Інтерфакс-Україна” є Олександр Мартиненко.
D_&_B, DUN_&_BRADSTREET, DUNS_НОМЕР, URAKIN, ІНТЕРФАКС_УКРАЇНА, МАРТИНЕНКО, партнерство
Національний банк України оновив вимоги до структури капіталу банків відповідно до норм ухваленого в червні 2021 року закону щодо удосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи (№1587-IX), які визначають запровадження для банків нової (трирівневої) структури капіталу з 5 серпня 2024 року.
“Передбачається поетапне запровадження нових вимог: до 1 квітня банки мають розробити внутрішні положення щодо визначення розміру регулятивного капіталу; з 1 квітня до 1 липня – провести тестові розрахунки та повідомити про їхні результати НБУ; з 5 серпня 2024 р. – розпочати здійснення розрахунку регулятивного капіталу згідно з новими вимогами”, – ідеться в релізі регулятора на його сайті.
Зазначається, що положенням про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу визначається: порядок розрахунку основного капіталу I рівня, додаткового капіталу I рівня, капіталу II рівня, їхні складові та відрахування з них; вимоги до складових капіталу, за рахунок яких формується капітал; порядок та умови отримання банком дозволу/погодження Національного банку щодо включення окремих складових до капіталу тощо.
Нацбанк підкреслив, що запровадження нової структури капіталу є черговим значним кроком до стандартів Європейського Союзу.
“Впровадження нової структури капіталу для банків – вагомий крок для підвищення стійкості банківської системи та її конкурентоспроможності. З огляду на результати оцінки стійкості, поточний стан банків і поетапне введення нових вимог, ми впевнені, що банки впораються з цим завданням”, – наводяться в релізі слова першого заступника голови НБУ Катерини Рожкової.
Уточнюється, що положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу затверджено постановою правління Нацбанку від 28 грудня 2023 року №196, яка набирає чинності 30 грудня 2023 року.
Національний банк України, нова_структура_капіталу_для_банків
Міністерство охорони здоров’я має намір у 2024 році реалізувати понад 100 цифрових проєктів, чимало з яких покликані імплементувати в Україні директиви та норми ЄС, повідомила заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич в ефірі телемарафону в п’ятницю.
Вона також повідомила, що МОЗ має намір діджиталізація є частиною антикорупційної програми відомства, яка сформована на 2023-2025 рр. і передбачає реалізацію 67 заходів. Зокрема, йдеться про формування наглядових рад у медзакладах, підвищення підзвітності медзакладів, а також управління запасами лікарських засобів, медичних виробів.
“Там, де будуть використовуватися цифрові рішення, там буде більша прозорість. Автоматизація і певні електронні рішення дають змогу забезпечити і контроль, і підзвітність”, – сказала вона.
Карчевич наголосила, що електронна система управління закупівлями поширюватиметься на закупівлі за кошти місцевих бюджетів, а також на поставки, що здійснюються за рахунок підтримки міжнародних партнерів.
“Електронна система дасть змогу повністю управляти запасами ліків і медичних виробів на території України, незалежно від того, за яке джерело їх було закуплено, поставлено або отримано”, – сказала вона.
Карчевич нагадала, що з 2024 року МОЗ планує поетапне впровадження інформаційної системи донорства крові.
Експорт агропродукції в грудні 2023 року має перевищити 6 млн тонн, що стало можливим завдяки відкриттю українського судноплавного маршруту, повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“Експорт агропродукції за 1-15 грудня склав 3,38 млн тонн, що на 20% більше, ніж за аналогічний період попереднього місяця. Водночас частка сухопутного експорту в загальному експорті знизилася до 14,1% на тлі збільшення активності морських портів. Водночас роль дунайських портів у першій половині грудня була найнижчою за весь 2023 рік”, – зазначив він.
За його інформацією, темпи експорту агропродукції автотранспортом до кінця року скоротилися через продовження страйків із боку сусідніх європейських країн. Наразі на в’їзд в Україну з боку Польщі сформувалася черга з майже 4 тисяч вантажівок. Міністерство інфраструктури України заявляє, що до кінця цього року Україна і Польща можуть дійти спільної позиції щодо блокування кордонів.
“Зазначимо, що рослинні олії залишаються основним товаром, який везеться автомобільним транспортом на експорт”, – уточнили в “УкрАгроКонсалті”.
Говорячи про експорт агротоварів залізничним транспортом, аналітики зазначили, що його темпи в перші тижні грудня лише трохи відстають від темпів минулих місяців. Загальний обсяг експорту в грудні прогнозується на рівні 800-900 тис. тонн, що не відрізняється від середнього показника за останні чотири місяці. Експортні потоки залізницею ще не встигли переорієнтуватися в бік морських портів.
В “УкрАгроКонсалт” повідомили, що станом на 19 грудня до морських портів України за внутрішніми залізничними перевезеннями прямує 6,6 тис. вагонів із зерном (або близько 400 тис. тонн), що майже на тисячу більше, ніж тижнем раніше.
Водночас експорт морським транспортом через порти Дунайського регіону в першій половині грудня склав лише 0,56 млн тонн, що сильно відстає від аналогічного періоду минулого місяця.
“Дунайський регіон поступово втрачає свою привабливість для експортерів, що зумовлено відкриттям набагато дешевшого варіанту експорту через одеські порти”, – пояснили аналітики.
Частково завдяки активності портів Дунайського регіону, у січні-листопаді румунський порт Констанца відвантажив 32,6 млн тонн зерна і встановив рекорд (попередній річний рекорд становив трохи більше 25 млн тонн). Українське зерно склало 13 млн тонн, тобто близько 40% загального обсягу перевалки. За 2022 рік обсяг перевантаженої агропродукції з України в порту Констанца склав 8,6 млн тонн, констатували в “УкрАгроКонсалт”.
