Незважаючи на те, що Київ, як і інші міста, може допомагати тільки тим підрозділам, які сформовані та зареєстровані на території громади, столична влада знаходить можливості допомагати й іншим підрозділам ЗСУ, а також збільшуватиме цю допомогу, заявив мер Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу “Київ”, передає прес-служба КМДА.
“7 мільярдів гривень Київ спрямував на допомогу нашим військовим. А це – 10 відсотків від бюджету столиці. Хоча спочатку сума була запланована набагато менша – 100 мільйонів. Ми майже щодня отримуємо запити від наших Захисників. І ми жодного разу не залишили їх без відповіді, без допомоги. Це і авто – 170 машин різного типу ми передали різним підрозділам ЗСУ. Це і бронежилети, і каски, аптечки, засоби зв’язку, медичне обладнання…Тільки на дрони з бюджету міста виділили 1 мільярд 550 мільйонів гривень. Тому що ми розуміємо, що від міцності наших військових залежить наше майбутнє”, – наголосив Кличко.
Він зазначив, що майже на кожному засіданні Київрада вносить зміни до бюджету, щоб збільшити допомогу українській армії. Також чимало коштів місто спрямувало на зведення фортифікаційних споруд.
Кличко додав, що допомога захисникам – це також і соціальна складова.
“Місто надає матеріальну допомогу ветеранам і сім’ям героїв – 800 мільйонів гривень тільки у 2023 році. Також ми постійно закуповуємо медичне обладнання для військових госпіталів і реабілітаційних центрів. Виділяємо кошти і на придбання квартир для родин Захисників… Також для матеріального заохочення новобранців Київ виплачує 30 тисяч гривень мобілізованим з 1 грудня. І робитиме це й наступного року”, – наголосив Кличко.
“На наступний рік ми попередньо запланували в бюджеті 1 мільярд гривень на допомогу армії. Але можу запевнити: ми й надалі збільшуватимемо допомогу, незважаючи на те, що в нас забрали військовий ПДФО (податок на доходи фізосіб – ІФ-У). А це втрати для бюджету столиці – близько 7 мільярдів гривень. Це при тому, що Київ досі віддає до Держбюджету 60 відсотків ПДФО (інші міста – 40 відсотків). Але повторюю: ми робитимемо все, щоб ефективно допомагати нашим Захисникам”, – наголосив Кличко.
В Україні з 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата підвищилася до 7,1 тис. грн.
Зокрема, відповідно до закону “Про державний бюджет на 2024 рік”, який набув чинності з 1 січня, мінімальна заробітна плата підвищилася з 6,7 тис. до 7,1 тис. грн, а погодинна мінімальна зарплата підвищилася до 42,6 грн.
Також із 1 січня загальний показник прожиткового мінімуму зріс із 2 589 грн. до 2 920 грн. Для дітей до шести років прожитковий мінімум тепер становить 2 563 грн, для дітей від шести до вісімнадцяти років – 3 196 грн, для працездатних осіб – 3 023 грн, для осіб, які втратили працездатність – 2 361 грн.
Міністерство охорони здоров’я має намір у 2024 році реалізувати понад 100 цифрових проєктів, чимало з яких покликані імплементувати в Україні директиви та норми ЄС, повідомила заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич в ефірі телемарафону в п’ятницю.
Вона також повідомила, що МОЗ має намір діджиталізація є частиною антикорупційної програми відомства, яка сформована на 2023-2025 рр. і передбачає реалізацію 67 заходів. Зокрема, йдеться про формування наглядових рад у медзакладах, підвищення підзвітності медзакладів, а також управління запасами лікарських засобів, медичних виробів.
“Там, де будуть використовуватися цифрові рішення, там буде більша прозорість. Автоматизація і певні електронні рішення дають змогу забезпечити і контроль, і підзвітність”, – сказала вона.
Карчевич наголосила, що електронна система управління закупівлями поширюватиметься на закупівлі за кошти місцевих бюджетів, а також на поставки, що здійснюються за рахунок підтримки міжнародних партнерів.
“Електронна система дасть змогу повністю управляти запасами ліків і медичних виробів на території України, незалежно від того, за яке джерело їх було закуплено, поставлено або отримано”, – сказала вона.
Карчевич нагадала, що з 2024 року МОЗ планує поетапне впровадження інформаційної системи донорства крові.
Експорт агропродукції в грудні 2023 року має перевищити 6 млн тонн, що стало можливим завдяки відкриттю українського судноплавного маршруту, повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“Експорт агропродукції за 1-15 грудня склав 3,38 млн тонн, що на 20% більше, ніж за аналогічний період попереднього місяця. Водночас частка сухопутного експорту в загальному експорті знизилася до 14,1% на тлі збільшення активності морських портів. Водночас роль дунайських портів у першій половині грудня була найнижчою за весь 2023 рік”, – зазначив він.
За його інформацією, темпи експорту агропродукції автотранспортом до кінця року скоротилися через продовження страйків із боку сусідніх європейських країн. Наразі на в’їзд в Україну з боку Польщі сформувалася черга з майже 4 тисяч вантажівок. Міністерство інфраструктури України заявляє, що до кінця цього року Україна і Польща можуть дійти спільної позиції щодо блокування кордонів.
“Зазначимо, що рослинні олії залишаються основним товаром, який везеться автомобільним транспортом на експорт”, – уточнили в “УкрАгроКонсалті”.
Говорячи про експорт агротоварів залізничним транспортом, аналітики зазначили, що його темпи в перші тижні грудня лише трохи відстають від темпів минулих місяців. Загальний обсяг експорту в грудні прогнозується на рівні 800-900 тис. тонн, що не відрізняється від середнього показника за останні чотири місяці. Експортні потоки залізницею ще не встигли переорієнтуватися в бік морських портів.
В “УкрАгроКонсалт” повідомили, що станом на 19 грудня до морських портів України за внутрішніми залізничними перевезеннями прямує 6,6 тис. вагонів із зерном (або близько 400 тис. тонн), що майже на тисячу більше, ніж тижнем раніше.
Водночас експорт морським транспортом через порти Дунайського регіону в першій половині грудня склав лише 0,56 млн тонн, що сильно відстає від аналогічного періоду минулого місяця.
“Дунайський регіон поступово втрачає свою привабливість для експортерів, що зумовлено відкриттям набагато дешевшого варіанту експорту через одеські порти”, – пояснили аналітики.
Частково завдяки активності портів Дунайського регіону, у січні-листопаді румунський порт Констанца відвантажив 32,6 млн тонн зерна і встановив рекорд (попередній річний рекорд становив трохи більше 25 млн тонн). Українське зерно склало 13 млн тонн, тобто близько 40% загального обсягу перевалки. За 2022 рік обсяг перевантаженої агропродукції з України в порту Констанца склав 8,6 млн тонн, констатували в “УкрАгроКонсалт”.