Українські підприємства в січні-жовтні поточного року наростили споживання металопрокату на 94,51% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 903,5 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 937,5 тис. тонн, або 32,29% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-жовтні 2023 року українськими метпідприємствами вироблено 4,37 млн тонн металопрокату (87% відносно аналогічного періоду 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради (ЕНР) “УАВтормет”, експортовано порядку 2,4 млн тонн, або 55,9%. В аналогічному періоді 2022 року частка експорту становила 79,7% (4 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,02 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 10 місяців 2023 року становить 43,14%, що можна порівняти з показником аналогічного періоду 2022 року (44,34%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 10 місяців 2023 року майже аналогічна показнику січня-жовтня 2022 року (37,02% і 37,25% відповідно); така ж картина спостерігається і щодо сортового прокату (19,84% у 2023 році проти 19,41% у 2022 році).
“У січні-жовтні 2023 року ємність внутрішнього ринку склала 2903,5 тис. тонн металопрокату, з яких 937,5 тис. тонн, або 32,29%, припадає на імпорт. В аналогічному періоді 2022 року ємність внутрішнього ринку становила 1492,7 тис. тонн, з яких 475,7 тис. тонн, або 31,87%, імпортовано. Таким чином, за 10 місяців 2023 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-жовтня 2022 року на 94,51%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 0,42%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту в січні-жовтні 2023 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (75,50% і 24,44% відповідно); в аналогічному періоді 2022 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 66,16% і 32,69%).
Основними експортними ринками української металопродукції в січні-жовтні 2023 р., за даними ЕНС “УАВтормет”, є країни Європейського Союзу (84,1%) та іншої Європи (7,3%).
Серед металургійних імпортерів за 10 місяців 2023 року перше місце посідають інші країни Європи (39,9%), на другому – ЄС-27 (38,2%), на третьому – країни Азії (19,7%).
Україна від початку російської агресії вимушено змінила географію експорту агропродукції, внаслідок чого частка Європи в січні-жовтні 2023 року сягнула 59% порівняно з 32% у 2021 році, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, подібне зростання експорту агротоварів до Європи є вимушеним і пояснюється скороченням постачань в інші регіони: частка Африки скоротилася до 7% з 14%, Азії – до 12% з 19%, південно-східної Азії – до 4% з 13%.
“Основна причина таких змін – блокування морських портів України російськими військами. Розвиток альтернативних маршрутів, які були можливі тільки через територію країн ЄС, призвів до змін. Українські аграрії змушені були шукати покупців своєї продукції в країнах Європи”, – пояснили аналітики.
В УКАБ нагадали, що поставки до країн Африки та Азії під час війни стали можливими лише завдяки роботі зернового коридору у співпраці з ООН і Туреччиною, а також тимчасового зернового коридору, який здійснює відвантаження зараз.
Структура експорту українських агротоварів у 2023 році за основними експортними позиціями подібна до минулорічних показників: 39% припадало на частку зернових культур, 26% – рослинних олій, 4% – м’яса, 2% – молочна продукція, яйця та мед. Водночас експорт олійних культур скоротився до 12% порівняно з 16% у 2022 році, за рік експорт макухи зріс до 6% з 5%. Дозвіл постачати цукор на зовнішні ринки дозволив виробникам за рік довести його частку в експорті агропродукції до 3%.
У довоєнному 2021 році структура аграрного експорту України мала такий вигляд: зернові культури – 45%, рослинні олії – 26%, олійні культури – 9%, шроти – 6%, м’ясо – 3%, тютюнові вироби – 2%.
“Єдиний варіант відновити експорт на традиційні для України ринки – забезпечити безпеку морських шляхів експорту та збільшити обсяги відвантаження цим каналом”, – резюмували в УКАБ.
ТДВ “Страхова компанія “АРКС Лайф” (ARX Life, Київ) у січні-вересні 2023 року зібрала страхові премії на суму 234,7 млн грн, що на 18,71% більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомляється на сайті РА “Стандарт-Рейтинг”.
Згідно з інформацією РА про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика на рівні “uaАААА” за національною шкалою, обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за дев’ять місяців 2023 року, зріс порівняно з тим самим періодом 2022 року на 31% – до 49,426 млн грн. Таким чином, рівень виплат страховика зріс на 1,97 п.п. – до 21,06%.
Аквізаційні витрати страховика за дев’ять місяців 2023 року зросли на 5,15% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 117,201 млн грн.
За підсумками роботи за січень-вересень компанія отримала чистий прибуток у розмірі 53,214 млн грн, що в 3,09 раза більше за прибуток, отриманий за дев’ять місяців 2022 року.
Активи страховика на 30 вересня 2023 року збільшилися на 24,42% – до 287,277 млн грн, власний капітал зріс на 44,46% – до 172,906 млн грн, зобов’язання показало приріст на 2,86% – до 114,371 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 30,90% і становили 45,745 млн грн.
Таким чином, станом на початок четвертого кварталу 2023 року компанія мала дуже високий рівень капіталізації (151,18%) і достатній рівень покриття її зобов’язань грошовими коштами та їхніми еквівалентами (40,00%).
При цьому РА зазначає, що станом на 1 жовтня 2023 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 216,102 млн грн, які складалися з ОВДП (81,18%), ОЗДП (9,57%) і депозитів у банках (9,25%).
ARX Life, як і ARX, є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd. ARX Life входить до топ-10 компаній на ринку страхування життя в Україні.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-жовтні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 22,5% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 959,6 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,4% – до 34,6 тис. тонн. Зокрема, у жовтні його випуск зріс на 3,4% до жовтня-2022 – до 3,64 тис. тонн, що також на 23,4% більше за показник вересня поточного року.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за цей період зріс на 3,9% – до 113 млн шт. КПФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КПК (213,3 млн шт.), трохи випереджаючи АТ “ВГП” (ТМ “Рута”).
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, КПФ у 2023 році випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн.
В Ужгороді наприкінці 2024 року розпочне роботу чотирирівневий ТРЦ “Україна” загальною площею понад 20 тис. кв. м, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в консалтинговій компанії Retail & Development Advisor (RDA), яка виступає ексклюзивним брокером майбутнього об’єкта.
“Ми завершуємо архітектурну концепцію ТРЦ “Україна”, проте вже зараз можна однозначно сказати, що його наповнення буде найбільшим у Закарпатті. Багато національних і міжнародних мереж виявляють зацікавленість у відкритті тут своїх магазинів. Підвищений інтерес до об’єкта з боку торговельних операторів цілком зрозумілий, адже це перший ТРЦ такого масштабу і класу в регіоні, аналогів якому на Закарпатті на сьогодні немає ні за архітектурою, ні за локацією”, – коментує генеральний директор RDA Андрій Лотоцький.
Новий ТРЦ розташується на просп. Свободи, неподалік історичного центру міста. Девелопер об’єкта розраховує, що вдале місце розташування на головному проспекті міста, близькість до центру і густонаселені житлові райони поблизу забезпечать ТРЦ стабільно високим трафіком. За попередніми розрахунками, показник відвідуваності ТРЦ сягатиме 20 тис. покупців на день.
Компанія RDA вже розпочала процес наповнення об’єкта. Передбачається, що в ТРЦ “Україна” відкриється продуктовий супермаркет ALMA на 2 тис. кв. м, великі магазини національних і міжнародних операторів, сучасний кінотеатр преміум-класу, ресторани і зона фуд-корту.
Підкреслюється, що проєкт враховує всі актуальні норми ДБН, зокрема щодо інклюзивності ТРЦ та облаштування безпечного і комфортного укриття для відвідувачів. Також планується облаштування площі перед ТРЦ.
Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з африканськими журналістами запропонував провести саміт “Україна-Африканський Союз” і заявив, що готовий для цього приїхати в будь-яку країну Африки.
Як зазначив глава держави, Україна зацікавлена у стратегічному партнерстві з державами Африканського континенту, водночас, таке партнерство має бути засноване на взаємоповазі до територіальної цілісності, суверенітету, мови та традицій.
“Це має бути і в культурній площині, і в економічній площині, і в повазі між людьми. Не порушуючи ваших і наших прав, не зачіпаючи вашу і нашу свободу. Ми поважаємо будь-яку державу, яка поважає нас”, – сказав він.
Наступним кроком у сфері розбудови стратегічної співпраці Зеленський оголосив свою готовність приїхати в будь-яку державу Африканського континенту.
“У мене тут немає жодних пріоритетів (щодо тієї чи іншої держави Африки – ІФ-У). Я вважаю, що якщо ми зможемо організуватися там, де ми зможемо зустрітися, щоб у мене був максимальний контакт із максимальною кількістю лідерів, максимальною кількістю спільнот, я вважаю, що так буде краще. І я б хотів мати можливість зробити таку зустріч “Африканський союз – Україна” або “Україна – країни Африканського континенту””, – заявив президент.
“Чесно скажу вам: відверто, мені все одно, як називається формат. Головна мета, щоб ми всі зробили максимум, щоб домогтися стабільності у світі, і щоб домогтися миру на території нашої держави. І поставити питання не тільки в Росії, а цією війною і завершенням цієї війни поставити на місце будь-якого агресора з будь-якими колоніальними амбіціями на майбутнє”, – додав він.
Як він наголосив, це також дуже важливо на майбутнє, тому що такі речі, такі спалахи і такі війни можуть бути на будь-якому місці планети.
