Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, за 9 місяців 2023 року наростив виручку від реалізації цукру на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR142 млн євро, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, обсяги продажів “Астартою” цукру становили 203 тис. тонн. При цьому ціна його реалізації зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR684 за тонну, що дало змогу наростити валовий прибуток цукрового бізнесу агрохолдингу на 36% порівняно з минулим роком до EUR41 на тлі незначного зростання маржинальності до 29%.
EBITDA цукрового бізнесу “Астарти” зросла на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR35 млн, при цьому її маржа залишилася стабільною – на рівні 24%.
В агрохолдингу зазначили, що за 9 місяців 2023 року експорт цукру і цукровмісних продуктів забезпечив 17% всієї виручки “Астарти”, тоді як роком раніше на його частку припадало лише 7% доходів.
Згідно зі звітом, сезон переробки цукру в 2023/24 маркетинговому році (МР) в “Астарті” стартував 12 вересня. У ньому задіяні п’ять цукрових заводів агрохолдингу.
Станом на 8 листопада, цукрові заводи “Астарти” переробили 1,1 млн тонн цукрових буряків і виробили 171 тис. тонн цукру порівняно зі 146 тис. тонн на ту саму дату 2022 року.
“Астарта” повідомила, що в Україні вже зібрано 10 млн тонн цукрових буряків за середньої врожайності 48 т/га. Виробництво цукру в 2023-2024 МР стартувало на 30 заводах. Станом на 8 листопада в країні сукупно вироблено 0,8 млн тонн цукру.
Україна відновила експорт цукру 15 вересня і наразі жодних експортних обмежень немає. За 9 місяців 2023 року український експорт цукру склав 295 тис. тонн, що в 7 разів більше, ніж роком раніше. Основним покупцем українського цукру був Європейський Союз, при цьому основним його імпортером стала Румунія, чия частка склала 31% від загального обсягу.
За оцінкою “Астарти”, її частка в експорті країни склала 11%. Ключові її європейські клієнти знаходилися в Румунії, Іспанії та Угорщині. 99% експортованого цукру було вивезено наземним транспортом, і на 85% це був автотранспорт.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Агрохолдинг ІМК за підсумками 9 місяців цього року отримав чистий збиток $2,25 млн проти $4,67 млн чистого прибутку за аналогічний період минулого року, говориться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, виручка холдингу зросла на 59,8% – до $98,78 млн, зокрема експорт збільшився на 24,4% – до $70,23 млн.
Водночас переоцінка біологічних активів і агропродукції в січні-вересні цього року принесла на 44,5% менше, ніж у січні-вересні минулого – $23,51 млн.
Крім того, значне зростання собівартості – на 55,6%, до $92,4 млн – призвело до скорочення валового прибутку на 33,3% – до $29,89 млн.
І хоча ІМК вдалося більш ніж удвічі скоротити адміністративні витрати (до $7,12 млн), більш ніж дворазове зростання витрат на логістику та дистрибуцію (до $16,50 млн) з урахуванням зниження валового прибутку призвело до падіння операційного прибутку порівняно з аналогічним періодом минулого року майже в 15,3 раза – до $1,41 млн.
Водночас частково ситуацію компенсували позитивні курсові різниці в січні-вересні цього року в $0,79 млн проти курсових збитків $11,07 млн за цей же період минулого року.
Нормалізована EBITDA за підсумками 9 місяців становила $13,85 млн, що в 2,7 раза менше, ніж за 9 місяців минулого року. У звіті наголошується, що причиною падіння стало зниження цін врожаю цього року.
Уточнюється, що основну виручку ІМК у звітному періоді принесла реалізація 472,98 тис. тонн кукурудзи – $82,42 млн і 56,12 тис. тонн пшениці – $10,78 млн, проте їхня ціна впала порівняно з минулим роком відповідно з $208 за тонну до $174 за тонну і з $268 за тонну до $192 за тонну.
Чистий грошовий потік від операційної діяльності за 9 місяців 2023 року склав $10,06 млн, тоді як за 9 місяців минулого року він був негативним – $9,37 млн.
Обсяг інвестицій зріс на 79% – до $5,80 млн і з урахуванням менше ніж $2 млн відтоку за фінансовими операціями чистий грошовий потік виявився позитивним – $2,30 млн проти негативного результату $11,63 млн за 9 місяців минулого року.
Поточні зобов’язання ІМ на кінець вересня цього року становили $55,81 млн (роком раніше – $55,51 млн), нетекучі – $13294 млн ($126,70 млн).
Вільні грошові кошти компанії на початок жовтня цього року дорівнювали $27,16 млн порівняно з $24,86 млн на початок цього року і $13,28 млн рік тому.
ІМК – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України). Контролює 120,3 тис. га (120,0 тис. га під обробкою). Станом на 30 вересня 2023 року група працювала у двох сегментах: рослинництво, а також елеватори та склади.
Чистий збиток агрохолдингу 2022 року становив $1,1 млн проти чистого прибутку $78,7 млн роком раніше за скорочення виручки на 37,3% – до $114 млн. EBITDA знизилася втричі – до $36,2 млн.
У першому півріччі 2023 року ІМК отримав $6,28 млн чистого прибутку, що на 44,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а його виручка зросла на 61,6% – до $71,95 млн, зокрема експорт збільшився на 41,2% – до $58,9 млн. Нормалізована EBITDA за підсумками першого півріччя становила $17,06 млн, що на 41% менше, ніж у першому півріччі минулого року, через зростання витрат на продажі та зниження цін врожаю.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, відвів 29% виробничих площ під озимі культури, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, озиму пшеницю посіяно на 49 тис. га, що на 14% більше, ніж роком раніше, а озимий ріпак – на 12 тис. га, що на 12% менше від торішнього показника.
“Виробничі площі під озимою пшеницею в процесі посівної були скориговані з запланованих під посів 54 тис. га до 49 тис. га через посушливі погодні умови для завершення посівної кампанії в оптимальні терміни”, – пояснили в агрохолдингу.
Водночас збирання олійних культур наближається до завершення. Валовий урожай соняшнику склав 83 тис. тонн за врожайності 3,0 т/га, що відповідає показнику минулого року, сої – 169 тис. тонн за врожайності 3,1 т/га, що на 6% більше, ніж у 2022 році. Збирання кукурудзи та цукрових буряків завершено на 2/3.
“Астарта” також оцінила свою частку в експорті Україною зернових та олійних культур за результатами роботи за 9 місяців 2023 року на рівні 1%.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Україна в жовтні 2023 року імпортувала 6,08 тис. тонн молочних продуктів, що на 27,8% більше, ніж у вересні, і на 35% більше, ніж у жовтні 2022 року, що є найвищим показником із березня 2022 року.
Як повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ), зростання фіксується в усіх категоріях молочних товарів, однак найбільші обсяги імпорту припадають на сири – 3,2 тис. тонн. Крім цього, у жовтні вдвічі збільшилися обсяги імпорту вершкового масла, які сягнули 619 тонн, що є найвищим показником із листопада 2021 року.
“Загалом за 10 місяців 2023 року було імпортовано 48,89 тис. тонн молочних продуктів, що на 6,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року, але водночас вартісний показник більший на 11,3% ($210,2 млн)”, – підкреслили в УКАБ.
За інформацією аналітиків асоціації, обсяги експорту молочної продукції залишаються стабільними другий місяць поспіль – 8,25 тис. тонн, що відповідає показникам аналогічного періоду минулого року. Однак у грошовому вираженні дохід знизився на 19% і склав $226,94.
Водночас експерти УКАБ відзначили активізацію попиту на світовому молочному ринку після дев’ятимісячного спаду цін. Це підтверджує індекс ФАО за жовтень і збільшення торгів на світовій молочній біржі (Global Dairy Trade): середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО в жовтні становило 111,3 пункти, що на 2,4 пункти (2,2%) вище за показник вересня, але все ж на 28 пунктів (20,1%) нижче, ніж за відповідний період минулого року.
“У жовтні найбільше зросли світові ціни на сухе молоко. Це відбулося головним чином під впливом різкого зростання імпортного попиту як за контрактами з коротким, так і за тривалими термінами поставки. Додатковим фактором зростання цін на молочну продукцію стала обмеженість поставок молока в Західній Європі та деяка невизначеність впливу погодних умов на виробництво в країнах Океанії”, – пояснив аналітик УКАБ Максим Гопка.
Світові ціни на вершкове масло зросли під впливом зміцнення роздрібних цін перед початком зимових свят у Західній Європі та збільшення імпортного попиту з країн Північно-Східної Азії. Водночас ціни на сир, навпаки, дещо знизилися внаслідок ослаблення євро щодо долара США та зростання експортної пропозиції з країн Океанії, резюмували в УКАБ.
7-го листопада 2023 року в Українському домі відбулась 23-а (та перша з початку повномасштабного вторгнення) церемонія нагородження щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея», ведучим якої став відомий телеведучий Тимур Мирошніченко.
24-го лютого 2022 року, безсумнівно, почався новий відлік, новий розділ в історії конкурсу та фармацевтичної галузі України, тож цьогорічна церемонія відрізнялась від попередніх, відповідаючи новим умовам і викликам сьогодення. Цього року організатори конкурсу відзначили компанії й особистості, що стали взірцем мужності та незламності, яка здивувала людей з усього світу, змусивши їх подивитись на доброчинність, життєстійкість і на самих українців під іншим кутом.
Почесна пам’ятна відзнака “ФармФронт”, що зроблена з уламків “аналоговнєтной” балістичної ракети “Кинджал”, що була збита над Києвом, була вручена компаніям “Дарниця”, “Аcino”, “Кусум”, « Інтерхім», “Фармак”, “БаДМ”, “Дельта Медікал”, “Ново-Нордіск”, а також Національному Фармацевтичному Університету, польскій фундації “Медична солідарність” та волонтерці, засновниці фонду “ФармРух”, маркетинг-директорці мережі аптек “9-1-1” Юлії Клименюк.
Аби зберегти пам’ять про трагічну главу новітньої історії фармгалузі України, приклади героїзму, стійкості та незламності, організатори конкурсу “Панацея” проанонсували вихід спеціального фото-альбому “ФармФронт. Незламні”, що вийде з друку вже в грудні.
Окрім підведення підсумків року, відзначення та нагородження переможців, разом з аукціонним домом “Дукат” організатори конкурсу провели благодійний аукціон, де лотами стали картини сучасних українських художників (22 роботи), а також футболка Superhumans з підписом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. Виручені кошти будуть спрямовані на відновлення постраждалих від російської агресії у центрі “Суперхьюманс”, який безкоштовно надає медичні послуги з протезування та реабілітації військових і цивільних, що втратили кінцівки під час війни.
Цього вечора було вручено 25 статуеток “Панацея-2023” найкращим серед кращих у фармацевтичній галузі. України. Лауреатів визначали на основі даних аналітичних партнерів конкурсу – компаній Бізнес-кредит, SMD та IQVIA.
Компанією року серед вітчизняних виробників стало підприємство «Фармак». Нагороду серед іноземних виробників отримала компанія «Аcino». А кращою компанією-виробником інноваційних ліків стала компанія MSD.
За унікальний для України проєкт, компаундинг-центр, що надає весь спектр онкофармацевтичних продуктів і послуг (персоналізований підбір, індивідуальне виготовлення і при необхідності доставка протипухлинних препаратів з широкого асортименту діючих речовин) було відзначено центр персоналізованої фармації Хемотека.
Під час церемонії також були відзначені препарати у рецептурній та безрецептурній группах.
Переможцями у номінації “Препарат року. Серед безрецептурних лікарських засобів” стали:
– АМІКСИН, компанія Інтерхім;
– АЦЦ, компанія Сандоз;
– БЕПАНТЕН, компанія Байер;
– ЕКЗОДЕРИЛ, компанія Сандоз;
– РЕГІДРОН, компанія Оріон;
– РЕЛІФ, компанія Байер;
– ТАНТУМ ВЕРДЕ, компанія Ділео Фарма;
Переможцями у номінації “Препарат року. Серед рецептурних лікарських засобів” стали:
– ДІФОРС, компанія Аcino;
– ЗОЛОФТ, компанія Віатріс;
– ЛЕВАНА, компанія Інтерхім;
– МОВЕКС, компанія MовіХелс;
– НЕЙРОКОБАЛ, компанія Кусум;
– СЕРМІОН, компанія Віатріс;
– СЕРРАТА, компанія Кусум;
– ТРИТТІКО, компанія Делео Фарма.
У номінації “Препарат Року. Динамічний Лідер» статуеткою «Панацея» було відзначено препарат ВІТАПРОСТ від компанії Штада.
Серед БАДів були відзначені препарати ПРОБАМ компанії «Baum Pharm», САХНІЛ компанії Кусум, СУПРАДИН компанії Байер, ФОЛІО компанії Новалік фарм.
За 30 років сумлінної праці українського представництва «Панацеєю» було відзначено міжнародну компанію Берлін-Хемі-Менаріні.
Особливу атмосферу церемонії створювали артисти Національного академічного оркестру народних інструментів НАОНІ, Марта Адамчук та гурт «Probass&Hardi».
Open4business – інформаційний партнер
