Агросектор без перебільшення є однією з ключових опор, на якій тримається українська економіка, за результатами експорту лише 2023 року він згенерував 62% валютної виручки, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
«Український АПК вистояв у складних умовах і продовжує свою діяльність, підтримуючи роботу економіки, забезпечуючи харчову безпеку не тільки в Україні, світі, країнах Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії», – сказала вона на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року в Києві в п’ятницю.
Вона нагадала, що значна частина української агропродукції була експортована до країн Європейського Союзу, з яким діяла й діє зона вільної торгівлі, зокрема завдяки безпрецедентним заходам із боку ЄС, який на початку війни запровадив автономні торговельні преференції та збільшив логістичні можливості України шляхами шляху солідарності.
Віцепрем’єрка акцентувала увагу, що це рішення ЄС стало можливим завдяки досвіду виконання угоди про асоціацію, розвитку українського агросектору під впливом імплементації європейського законодавства та поступової адаптації до норм стандартів виробництва ЄС, починаючи з 2014 року.
“Сьогодні ми з вами є свідками нового етапу інтеграції українського АПК (…) у внутрішній ринок ЄС. Уперше за всю свою історію Україна пропонує не тільки стратегію розвитку сільського господарства, а й стратегію членства України в Європейському Союзі, стратегію, яка передбачає, що Україна стане частиною великого внутрішнього ринку – найрозвинутішого, найдинамічнішого і найконкурентнішого”, – наголосила Стефанишина.
Віцепрем’єрка висловила впевненість, що впровадження та імплементація підходів, передбачених у стратегії розвитку АПК, призведе до не лише досягнення європейських стандартів, а й підвищить продуктивність агросектору, сприятиме зростанню експорту, створенню нових робочих місць, стимулюватиме виробництво товарів з доданою вартістю, підвищуватиме конкурентоспроможність, забезпечуватиме сталість і безпеку нарощуванню виробництва в Україні.
Стефанишина додала, що винесена на розгляд громадськості Стратегія містить у собі елементи зобов’язань у рамках програми Ukraine Facility. Вона, своєю чергою, передбачає досить точкові, але системні заходи щодо інвестицій і відновлення українського агросектору та відновлення українського економічного добробуту.
Водночас віцепрем’єрка зазначила, що в України попереду буде багато домашнього завдання, оскільки сільське господарство – одна з найрозвинутіших сфер регулювання в Європейському Союзі.
“Тут на нас чекає дуже багато нових зобов’язань, які вестимуть нас до того, що наші аграрні кордони не будуть обмежуватися 40 мільйонами споживачів, а будуть обчислюватися 500 мільйонами споживачів – це з одного боку. З іншого – протягом переговорного процесу щодо членства, який вестиме Україна, також відбуватиметься і внутрішня реформа у сфері сільської політики, сільського господарства в Європейському Союзі. Вона, власне, і започаткована на тлі наслідків російської агресії і на тлі того, щоб ЄС був прогнозованим, завбачливим і конкурентоспроможним у даній сфері”, – резюмувала віцепрем’єрка з євроінтеграції.
При цьому вона подякувала Міністерству аграрної політики за ініціативу з розробкою стратегії розвитку агросектору до 2030 року, яка стане основою української переговорної позиції.
Стефанишина також висловила впевненість, що до завершення терміну дії стратегії розвитку агросектору Україна вже буде членом ЄС.
Експорт сої з України станом на 3 червня сповільнився і становив лише 1500 тонн, на складах залишаються значні запаси в 700-800 тис. тонн, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Ринок сої зараз перебуває в міжсезонному періоді, коли активність значно знижується. Основну ліквідність наразі забезпечують переробники, які зберігають високий рівень попиту на сировину. Середня закупівельна ціна від переробників уже перевищує 19 тис. грн/тонна, і можна очікувати подальшого зростання цін. Експорт сої, за прогнозами, залишається слабким і в наступні місяці. Більшість угод відбувається за готівку. Це також впливає на обсяги поставок за кордон. На біржовому ринку сої, ймовірно, ми бачимо злам тенденції вниз і спроби зростання”, – зазначили аналітики.
Експерти також додали, що, незважаючи на загальну слабкість експорту, є позитивні сигнали від ринку Польщі.
“Польські компанії виявляють значний інтерес до української сої. На кордоні з Польщею ціни на сою становлять $410-415/тонна. У портах умовні ціни на базисі СРТ близько $435-440/тонна”, – констатували у ВАР.
Італійська Агенція з питань співробітництва в галузі розвитку в місті Києві разом з Посольством Італії в Україні та Італійським Інститутом Культури оголошують про нову роботу вуличного художника Manu Invisible у Бучі.
Manu Invisible, впізнаваний завдяки своїй глянцевій чорній масці з геометричними формами та чорному одягу, прикрашеному слідами фарби, має кар’єру, яка варіюється від графіті до традиційних фрескових технік, і відомий своїми міськими інтервенціями, які поєднують слова високої символічної цінності з міськими пейзажами.
Цими днями він створив вражаючий мурал розміром понад 12 метрів на 6 метрів на будівлі навпроти Бучанської міської ради під назвою “TRY-FLY”, що зображує голуба, який випромінює світло, коли злітає, обгорнутого українським прапором. На задньому плані можна побачити райдужні заломлення світла, що нагадують кольори італійського прапора.
“Робота “Try-Fly” зображує голуба, який прагне летіти над світом, несучи з собою надію на мир, – пояснив художник, – він робить це, розправляючи крила, незважаючи на те, що загорнутий у розірваний і понівечений український прапор. Проблиски світла в порожнечі, що виходять з грудей, опромінюють композицію, міріади райдужних ефектів обрамляють таку особливу спробу піднятися, а потім злетіти. Вгорі, праворуч, сяйво, яке відображає знайомі кольори: це італійська солідарність, що осяює цю спробу».
Вибір Бучі як місця для цього мистецького проекту не випадковий. Після 90 днів терору під час окупації місто стало символічним місцем, де солідарність може відіграти ключову роль у відновленні та колективному зціленні.
“Буча була місцем жахливих злочинів. Італійська Агенція з питань співробітництва вже профінансувала кілька проектів на підтримку населення відразу після російської окупації. Ми пишаємося тим, що зробили свій внесок у перетворенні стін цього міста на полотна, які розповідають історії відродження та надію. Завдяки зусиллям міської влади та митців з усього світу, Буча поступово перетворюється на музей під відкритим небом, символ опору варварству. Присутність Manu Invisible та його робота уособлюють підтримку місцевій спільноті. Голуб, звільняючись від бинтів, що обвилися навколо його лап, позбувається поранень, отриманих під час окупації, та загортається у прапор свободи. У цьому акті визволення внутрішнє світло надає йому силу та змогу злетіти. Ця сцена представляє для нас спільноту, яка, незважаючи на неосяжні втрати, зуміла звільнитися та повернути собі свободу, як учора, так і сьогодні “, – заявив П’єтро Піпі, керівник Італійської Агенції з питань співробітництва в галузі розвитку в місті Києві.
У суботу, 25 травня, вуличний художник продовжить свою роботу у рамках «День італійської культури в Бучі». Цей захід, організований місцевою владою, залучає всю Італійську систему в Україні та різні громадські організації, і включатиме виступ Manu Invisible у супроводі українських музикантів, які гратимуть оперні арії та італійські пісні, а також численні інші заходи для відзначення дружби між двома народами та безумовної підтримки Італією Бучі та України.
Фото: Енріко Монні, фотограф
Посилання для завантаження фото: https://we.tl/t-bhMI2zfCt1
Домовленостей про співпрацю у сфері реабілітації військовослужбовців досягли на зустрічі заступник міністра оборони України Наталя Калмикова та посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген досягла.
“Ми дуже вдячні за допомогу, яку Україні надає Турецька Республіка. Тепер її перелік поповнився співпрацею в секторі реабілітації. Нещодавно розпочато пілотний проєкт із реабілітації військовослужбовців. Його мета – створення ефективного реабілітаційного простору за участю цивільних і військових закладів охорони здоров’я, соціальних служб та органів місцевого самоврядування”, – зазначила Калмикова.
Як повідомлялося, пілотний проєкт передбачає, зокрема, створення центрів досконалості – закладів, які візьмуть на себе лідерство у сфері реабілітації.
Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» заощадить 1,6 млн грн у рамках впровадження однієї з раціоналізаторських пропозицій в агломераційному цеху з використання б/в оснащення.
Згідно з інформацією підприємства, працівники «Запоріжсталі» продовжують генерувати ефективні раціоналізаторські ідеї та впроваджувати їх у виробництво, отримуючи за це додаткову винагороду, а підприємство – додаткову економію.
“Цього разу розповідаємо про Систему подання пропозицій (СПП) в агломераційному цеху. Тут фахівці знайшли рішення, як заощадити кошти на виготовленні бандажів для валків коксодробарки. Замість закупівлі заготовок для їхнього виробництва агломератники запропонували використовувати відпрацьовані опорні валки стану БТЛС-1680 (безперервний тонколистовий стан) цеху гарячої прокатки. Один такий валик замінить дві заготовки”, – пояснюється в інформації підприємства.
За попередніми розрахунками, економія становитиме понад 1,6 млн грн на рік.
В іншому прес-релізу повідомляється, що «Запоріжсталь» придбала 20 сучасних дихальних захисних апаратів для фахівців, які виконують роботи в газонебезпечних робочих зонах, а також пристрій для перевірки дихальних апаратів. На ці цілі підприємство спрямувало близько 6 млн грн.
При цьому уточнюється, що ізолюючі регенеративні респіратори на стисненому кисні Р-30ЕХ виробництва компанії DEZEGA забезпечать комфортні та безпечні умови для роботи фахівців газорятувальної служби. Це найлегший і найнадійніший дихальний захисний апарат, що сертифікований ДСНС України та відповідає європейським стандартам.
Двадцять комплектів сучасних дихальних апаратів замінять захисну апаратуру попереднього покоління і забезпечать безпечне виконання робіт у газонебезпечних місцях аглодоменного переділу та інших підрозділах.
Дихальні апарати забезпечують автономну роботу тривалістю до чотирьох годин, обладнані сигнальними пристроями. Для перевірки справності нових дихальних апаратів комбінат придбав додатковий сучасний пристрій DEZEGA CheckUp. Прилад підключається до апарата і в автоматичному режимі перевіряє технічний стан захисного обладнання. Результати ґрунтовної перевірки дихального апарату виводяться на електронний дисплей станції, у разі виявлення відхилень від норми або найменших несправностей апарати обслуговують або калібрують до проєктних параметрів.
«Запоріжсталь» – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
«Запоріжсталь» перебуває в процесі інтеграції в групу «Метінвест», основними акціонерами якої є ПрАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (71,24%) і група компаній «Смарт-холдинг» (23,76%). ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), розширює сортамент сталі, яку можна виплавляти за економною технологією з попереднім підігрівом металобрухту.
Згідно з інформацією підприємства, особливість ефективної технології плавок з підігрівом полягає в тому, що одразу після завалки металевого брухту в конвертер, перед заливанням рідкого чавуну, брухт прогрівають за допомогою кисню і з використанням газового вугілля. Це дає змогу збільшувати обсяги використання металобрухту, завдяки чому зменшуються витрати рідкого чавуну під час виробництва сталі, а отже – її собівартість.
При цьому наголошується, що для розробки та впровадження цієї технології в конвертерному цеху «Каметсталі» було ретельно підібрано параметри плавки, визначено обсяги кисню та газового вугілля для підігріву, оптимальні режими нагріву брухту, щоб не допустити утворення рідкої фази під час заливання чавуну, та режими продувки плавки.
“Відпрацьована технологія вже довела свою економічну ефективність з дотриманням параметрів і вимог щодо якості виплавлюваної сталі в конвертері. Тому сталеплавильники продовжують розвивати й удосконалювати своє досягнення, системно збільшуючи частку плавок з попереднім підігрівом металобрухту та знижуючи витрату рідкого чавуну під час виробництва сталі”, – резюмується в інформації.
«Каметсталь» створена на базі ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи «Метінвест» за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
