Нелегальний сегмент грального ринку займає від 39% до 53% ринку, свідчать результати перших досліджень, проведених у серпні–вересні 2025 року компаніями Kantar, Gradus та Factum на замовлення Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), йдеться у її пресрелізі в четвер.
“Міжнародна компанія Kantar оцінила частку нелегального ринку гемблінгу в Україні у 52,1%, Gradus — у 39%, Factum — у 53%. Результати, на жаль, виявилися значно гіршими, ніж очікувалося. Якщо легальний ринок становить приблизно 59,6 млрд грн на рік, то, відповідно, нелегальний — від 37,72 млрд грн до 66,53 млрд грн”, – представив основні результати досліджень президент АУОГБ Олександр Когут під час засідання ТСК у парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.
За його словами, 90% усіх нелегальних казино мають російське походження.
Результати досліджень трьох компаній збігаються з оцінками міжнародної компанії H2 Gambling Capital, яка визначила поточний рівень нелегального ринку гемблінгу в Україні у 45,6% і за прогнозами якої до 2030 року цей показник зросте до 58%, сказано в релізі.
Когут уточнив, що незалежні оцінки обсягів “чорного” ринку від трьох дослідницьких агенцій отримано Асоціацією на запит Мінцифри/Playcity. Репрезентативне дослідження проводилося протягом двох тижнів різними методиками, які запропонували три агенції. У ньому взяли участь від 800 до 2500 респондентів.
Зазначається, що опитування виявило основні чинники, чому українці обирають нелегальні інтернет-казино, як-от: швидкість виплат; можливість уникати сплати податків; простота реєстрації та анонімність; можливість грати за допомогою криптовалют; відсутність вікових та поведінкових обмежень (доступ для лудоманів і підлітків до 21 року) та відсутність лімітів на ставки.
На думку АУОГБ, дослідження продемонстрували, що будь-які обмеження чи незручності у “білих” легальних казино призводять до відтоку гравців у нелегальні інтернет-казино.
Аналіз трафіку показав, що близько 25 тис. українців щоквартально переходять грати в неліцензовані онлайн-казино. Додаткова фундаментальна причина полягає в тому, що нелегальні оператори мають кращі умови: вони не обмежені у рекламних та маркетингових інструментах, тоді як реклама легальних операторів суворо регламентована законом, зазначає Асоціація.
На думку Когута, ключова проблема боротьби з “чорним” ринком — невиконання провайдерами телеком-послуг рішень регуляторів (НКЕК, Playcity, РНБО) щодо блокування та затягнута процедура блокування нелегальних сайтів: щоб закрити сайт, потрібно щонайменше 10 днів, водночас власники нелегальних казино створюють дзеркальні сайти-клони за 1–2 дні.
“Потрібна політична воля та сильні технологічні рішення, щоб блокувати такі ресурси оперативніше”, — наголосив президент Асоціації.
Віцепрезидент АУОГБ Олег Арестархов вважає, що наразі політики у своїй риториці не звертають уваги на зростання “чорного” ринку, натомість концентрують зусилля на критиці легальної індустрії.
“Ми стикаємося з безкінечним шквалом абсолютно безпідставних звинувачень у нібито несплаті податків окремими операторами. Це, по суті, замовний булінг “білої” галузі, яка щороку сплачує 19–20 млрд грн податків. Нам зрозуміло, що дискредитація легального ринку вигідна нелегалам”, – наводяться у релізі його слова.
На думку Арестархова, політики мають пам’ятати, що їхнє завдання — захищати українців, які можуть потрапити на нелегальні сайти. “Сьогодні ці люди абсолютно не захищені, гравці постійно стикався з випадками фінансового шахрайства та відверто нечесною грою, коли виграші просто не виплачувалися”, — зазначив він.
За даними АУОГБ, сукупна виручка українського ринку IGaming в першій половині 2025 року склала 27,1 млрд грн. За даними Державної податкової служби, які було оприлюднено на ТСК, сума сплачених галуззю податків за 8 місяців 2025 перевищила 13 млрд грн.
Асоціація українських операторів грального бізнесу — незалежна саморегулівна організація, що об’єднує провідних ліцензованих операторів індустрії, які сплачують понад 57% усіх податкових надходжень галузі. Проголошена основна мета АУОГБ — формування прозорих правил функціонування ринку та протидія нелегальному бізнесу.
З лютого 2025 року державну політику у сфері азартних ігор формує та координує Мінцифри. Кабінет міністрів 21 березня ухвалив рішення про створення нового центрального органу виконавчої влади — агентства “ПлейСіті” (Playcity), яке офіційно підпорядковується Мінцифри та з 1 квітня замінило попереднього регулятора — КРАІЛ.
Попередній регулятор КРАІЛ видав 7 217 ліцензій на право господарської діяльності з організації та проведення азартних ігор та одночасно припинив дію (анулював) 4 123 ліцензій.
“ДТЕК” разом із американською компанією Fluence побудував 200 МВт установок зберігання енергії (УЗЕ), що на сьогодні є найбільшим таким комплексом в Україні, повідомив енергохолдинг.
“Група “ДТЕК” ввела в експлуатацію 200 МВт УЗЕ, створених у партнерстві з провідною американською компанією Fluence, світовим лідером у сфері накопичення енергії. Компанія підключила до енергосистеми 6 нових об’єктів різної потужності – від 20 до 50 МВт в Київській та Дніпропетровській областях”, – йдеться в релізі “ДТЕК” у четвер.
Як у ньому зазначається, обсяг інвестицій “ДТЕК” у будівництво комплексу, яке тривало з березня по серпень 2025 року, становив EUR125 млн, а загалом система зможе зберігати 400 МВт*год електроенергії, чого достатньо для забезпечення 600 тис. українських домівок упродовж двох годин.
“В умовах масованих атак на українську енергосистему роль систем накопичення енергії стала такою ж фундаментальною, як і сама генерація. Ухвалений урядом Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року чітко визначає потребу в подібних установках, і сьогодні ми бачимо, як стратегічні цілі втілюються в життя. Вдячна групі “ДТЕК” за проактивність у цьому питанні та американським партнерам з Fluence за передові технології, завдяки яким кожен новий мегават накопичення працює як щит для всієї енергосистеми. Це означає більше безпеки для українців і менше ризиків аварійних відключень”, – прокоментувала подію міністерка енергетики України Світлана Гринчук.
Генеральний директор “ДТЕК” Максим Тімченко назвав запуск комплексу УЗЕ історичним кроком для української енергосистеми, що визначатиме її розвиток на роки вперед.
“Ми реалізували його разом із Fluence – світовим лідером у сфері зберігання енергії. У співпраці з американськими партнерами ми інтегруємо найсучасніші технології, щоб зробити енергосистему України надійнішою та стійкішою”, – зазначив він.
За словами генерального директора Fluence Джуліана Небреди, це спільний внесок у створення сильнішої, стійкішої та децентралізованої енергосистеми, яка забезпечуватиме довготривалу стабільність України.
“Для нас честь співпрацювати з “ДТЕК” над цим знаковим проєктом зі зберігання енергії. Надзвичайна рішучість та ефективність, які продемонстрував “ДТЕК” у реалізації цього проєкту, справді надихають. Це досягнення є свідченням стійкості та символом того, чого можна досягти завдяки тісній міжнародній співпраці. Навіть у ці надзвичайно складні часи інновації та партнерство можуть прокладати шлях до більшої енергетичної безпеки”, – наголосив Небреда.
Як повідомлялося, ДТЕК та Fluence оголосили про намір реалізувати проєкт сучасних систем зберігання енергії (СНЕ, energy storage, установки зберігання енергії) в Україні потужністю 200 МВт та вартістю EUR140 млн у січні 2025 року. Йшлося про шість енегозберігаючих установок.
У червні 2025 року енергохолдинг “ДТЕК” отримав EUR67 млн кредиту від консорціуму українських банків в складі Ощадбанку, ПУМБ та Укргазбанку (UGB) на будівництво СНЕ потужністю 180 МВт.
Тоді енергохолдинг зазначав, що це перший кредит такого масштабу в Україні для розвитку технологій накопичення енергії, а сам проєкт один із найбільших у Східній Європі.
“ДТЕК” став переможцем спецаукціону НЕК “Укренерго” на надання послуг з автоматичного резерву відновлення частоти (аРВЧ) зі 140 МВт УЗЕ. Згідно з його умовами, НЕК упродовж 5 років, починаючи з 1 жовтня 2025 року, викуповуватиме такі послуги за аукціонною ціною.
Fluence зі штаб-квартирою у Вашингтоні створена 2018 року компаніями Siemens і AES Corporation. Компанія побудувала приблизно 35 ГВт*год ємності зберігання енергії та приблизно 30 ГВт відновлюваних джерел енергії.
Fluence має значний досвід інтеграції об’єктів зберігання енергії в національні енергетичні інфраструктури, разом із портфелем проєктів зі зберігання енергії потужністю 201 МВт у Литві та 450 МВт у Німеччині.
“ДТЕК” створено 2005 року для управління енергетичними активами групи “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) Ріната Ахметова. Корпорації делеговано функції зі стратегічного управління підприємствами групи, які утворили вертикально інтегрований ланцюжок із видобутку та збагачення вугілля, виробництва та реалізації електроенергії.
За січень-серпень 2025 року імпорт свинцю та виробів із нього збільшився у 9,1 раза – до $5,58 млн (у серпні – $859 тис.).
Водночас експорт скоротився на 13,7% – до $6,313 млн (у серпні – $832 тис.).
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Залізничні пасажирські перевезення в Україні, монополістом яких сьогодні є “Укрзалізниця” потребують запровадження механізму Public Service Obligations (PSO, ПСО) – прогнозованої компенсації пільгових перевезень, вважає перша заступниця голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко (фракція “Голос”).
“Пасажирка має дуже багато пільгових пасажирів, які платять або 0, або 50%, наприклад, як УБД і так далі. У нас є цілий ряд пільговиків, які користуються транспортом, включаючи залізничний, і це, де-факто, не компенсується державою і не компенсується місцевими органами влади”, – сказала вона на експертній дискусії Центру транспортних стратегій “Тарифи на залізничні вантажні перевезення у 2025-2026рр” у середу.
За її словами, без впровадження комплексом законів ПСО “Укрзалізниця” буде змушена постійно звертатися до уряду та Верховної Ради за фінансуванням збиткових пасажирських перевезень.
Сірко додала, що ПСО дозволять зробити цю сферу прозорою та нагадала, що Україна зобов’язалася імплементувати ці норми в рамках програми Ukraine Facility.
“На жаль, пасажирка і так продовжує бути збитковою. Це вимагає від “Укрзалізниці” оптимізацію всіх процесів, оптимізацію своєї операційної діяльності, розуміння капітальних вкладень на 3-5 років і розуміння збитковості на 3-5 років”, – зазначила також перша заступниця голови профільного парламентського комітету.
Як повідомлялося, операційний збиток “Укрзалізниці” від міжміських та міжнародних пасажирських перевезень за минулий рік склав 8,81 млрд грн за доходу 10,67 млрд грн, тоді як від приміських – 9,31 млрд грн за доходу 0,52 млрд грн.
Верховна Рада нещодавно внесла зміни до державного бюджету на 2025 рік, та направила “Укрзалізниці” 8 млрд грн податку на прибуток банків, які мали б іти до бюджету Києва. У травні цього року “Укрзалізниця” також отримала з бюджету 4,3 млрд грн на підтримку пасажирських перевезень в умовах війни.
Майже 690 млн туристів здійснили міжнародні поїздки в першому півріччі 2025 року, це майже на 5%, або 33 млн більше, ніж рік тому, повідомляє Всесвітня організація туризму при ООН – UN Tourism.
“Кількість міжнародних турпоїздок за шість місяців 2025 року зросла на 5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року і становила майже 690 млн. Це приблизно на 4% більше, ніж за аналогічний період до пандемії”, – ідеться в повідомленні.
За даними UN Tourism, найвищі темпи зростання турпоїздок у першому півріччі було зафіксовано в Африці – плюс 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У країнах Північної Африки і на південь від Сахари приріст становив плюс 14% і 11% відповідно.
Європа за шість місяців прийняла близько 340 млн туристів, це на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року і на 7% більше, ніж у допандемійному 2019 році. Основні напрямки для подорожей у Європі – Франція та Іспанія збільшились на 5%. У Центральній і Східній Європі темпи ще вищі – плюс 9% порівняно з першим півріччям 2024 року, водночас в’їзні турпотоки на 11% нижчі, ніж до пандемії.
Кількість п у Північній і Південній Америці зросла на 3%, водночас результати окремо за регіонами були нерівномірними. Так, країни Південної Америки фіксують зростання туристичних прибуттів на 14%, у Центральній Америці – плюс 2%, тоді як у Північній Америці приросту не було через спад турпоїздок у США і Канаді. У Карибському регіоні також спостерігалося падіння показників, почасти через зниження попиту з боку основного турринку – США.
На Близькому Сході кількість турпоїздок знизилася на 4% у першому півріччі, водночас порівняно з 2019 роком приріст становив 29%. Як зазначили в UN Tourism, це найвищі показники темпу зростання серед усіх макрорегіонів.
Кількість прибуттів в Азійсько-Тихоокеанський регіон за цей період зросла на 11%, це 92% від допандемійного рівня. Північно-Східна Азія продемонструвала найвищі показники серед субрегіонів світу: у першому півріччі зростання турпотоку сюди становило 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Як уточнили в UN Tourism, серед великих туристичних напрямків найбільший приріст турпоїздок зафіксовано в Японії та В’єтнамі (плюс 21%), Марокко (плюс 19%), Південній Кореї (плюс 15%), Малайзії та Індонезії (плюс 9%), а також Гонконгу, Мексиці та Нідерландах (плюс 7%).
Львівський завод “Електронмаш” представив нову модель електробуса Електрон Е181. Головна особливість моделі – компактна довжина 10,2 метри. Електробус вміщує 90 пасажирів та має 30 посадкових місць. Зокрема, 1 місце для пасажира на візку.
Одного заряду батареї вистачає на 300-350 кілометрів. Заряджання батареї – до 5 годин. Електробус може працювати в режимі рекуперації, тобто при гальмуванні відбувається часткове повернення електроенергії в акумуляторні батареї.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, координатор політики “Зроблено в Україні” в Парламенті Дмитро Кисилевський.
Концерн “Електрон” реалізував цей проект, спираючись на інструменти політики “Зроблено в Україні”. Зокрема, на міський транспорт розповсюджуються вимоги локалізації при публічних закупівлях. Також новий електробус вже включений до реєстру техніки, при придбанні якої покупцеві 15% вартості компенсується державою.
Рівень локалізації нової моделі – понад 40%. Постачальниками вузлів та запчастин для електробуса Електрон Е181 є понад 250 українських підприємств, розташованих в усіх регіонах країни. Виробництво такої машини забезпечує тисячі робочих місць на всьому ланцюзі постачання.
“Купуючи українську техніку, замовники не лише отримують сучасну та якісну продукцію, але й матимуть належне сервісне обслуговування і можливість адаптації конкретної машини під побажання замовника. До 40% витрачених на українські товари коштів повертається податками в бюджети різних рівнів, фінансуючи і громади, і Збройні сили. Тож поповнити пасажирський парк саме українськими, а не іноземними транспортними засобами – це комфорт і безпека пасажирів, впевненість в обслуговуванні і повернення частини коштів податками в бюджет”, – відзначив Дмитро Кисилевський.
Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” була проголошена Президентом Володимиром Зеленським у лютому 2024 року. Вона спрямована на підтримку виробництва, промислових інвестицій та експорту.
Законодавство щодо локалізації при публічних закупівлях набуло чинності у липні 2022 року. У 2025 році воно передбачає вимогу наявності української складової на рівні не менше 25% в окремих видах продукції, яку закуповують органи влади, державні компанії та громади. У 2028 році рівень локалізації при публічних закупівлях становитиме 40%.
