Ціни на нафту еталонних марок у четвер знову падають.
Інвестори побоюються, що високі відсоткові ставки можуть негативно вплинути на темпи зростання світової економіки і попит на паливо. Очікується, що Федеральна резервна система в травні підніме базову ставку на 25 базисних пунктів, а Європейський центральний банк проведе ще три підйоми в найближчі кілька місяців, повідомляє Trading Economics.
Рух цін демонструє “очевидність того, що все ще є певні побоювання з приводу перспектив попиту”, вважає голова відділу стратегій на сировинних ринках ING Уоррен Паттерсон.
Котирування червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:23 кв. у четвер становили $82,16 барель, що на $0,96 (1,15%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. Днем раніше ці контракти подешевшали на $1,65 (майже на 2%) – до $83,12 за барель, що є мінімальним рівнем з 31 березня.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася вранці на $0,88 (1,1%) – до $78,28 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів зменшилася на $1,7 (2,1%) і становила $79,16 за барель.
Підтримку ринку не надали навіть свіжі дані про зміну резервів палива в США.
Запаси нафти в країні минулого тижня зменшилися на 4,58 млн барелів, повідомило міністерство енергетики в середу. Експерти S&P Global Commodity Insights очікували скорочення лише на 400 тис. барелів.
При цьому запаси бензину зросли на 1,3 млн барелів, дистилятів – зменшилися на 355 тис. барелів. Аналітики прогнозували скорочення першого показника на 1,6 млн барелів, другого – на 600 тис. барелів.
АТ “Черкаський автобус“, що випускає автобуси малого класу Ataman на агрегатах японської Isuzu, планує інвестувати 200 млн грн у проєкт створення двох автобусів, які за розмірами перевершують ті, що випускаються зараз, повідомив народний депутат Дмитро Кисилевський за підсумками поїздки до Черкас.
“Завдяки локалізації власник “Черкаського автобуса”, Олександр Дорош, сміливіше будує плани щодо інвестицій. До виробництва він готує два нові автобуси, більші за розміром. Обсяг інвестицій у цей проект – 200 мільйонів гривень”, – написав він у Facebook у четвер, підбиваючи деякі підсумки роботи закону про локалізацію в машинобудуванні, ініціатором якого він є.
За його словами, за період дії закону (з червня 2022 року), який у 2023 році передбачає обов’язкову наявність щонайменше 15% української складової під час публічних закупівель (і +5% щороку, доки не дійде до 40%), завод випустив 324 автобуси, виграв 60 тендерів у публічних закупівлях – не тільки на автобуси, а й на іншу колісну техніку з локалізацією.
“Найбільший із них – на поставку 126 шкільних автобусів для Львівської області. Показник локалізації в цих автобусах – 60%. На сьогодні дві третини виробництва підприємства – замовлення державного сектору”, – наголосив Кисилевський.
У зв’язку з цим він наголосив на недоречному, на його погляд, обмеженні сумою 60 млн грн максимальної підтримки, яку промислові виробники можуть отримати від держави за програмою 5-7-9.
“Для порівняння, для торговельних мереж цю стелю встановлено на рівні 1 млрд грн. Такі пріоритети, на мій погляд, слід змінити з точністю до навпаки. “Черкаський автобус” програмою 5-7-9 успішно скористався, але потреба в інвестиційних коштах значно більша”, – підкреслює народний депутат.
Кисилевський зазначив, що “Черкаський автобус” простоював лише кілька днів у лютому 2022 року (одразу після вторгнення РФ), і наразі на заводі працює 450 черкащан, ще 50 фахівців підприємство готове взяти на роботу. Середня зарплата – 15 тис. грн.
Він наголосив, що в Україні сьогодні є щонайменше чотири великі виробники автобусів, які спільно здатні закрити потреби держави в цьому виді транспорту.
“Купуючи український громадський транспорт, державні відомства, компанії та громади виграють тричі. По-перше, заощаджують на сервісі, оскільки виробник знаходиться поруч. По-друге, понад 40% витрачених коштів повертаються у вигляді податків. По-третє (і найголовніше), таким чином держава стимулює інвестиції та створення робочих місць у своїй країні, а не за кордоном”, – резюмував нардеп.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” до теперішнього часу випускав тільки автобуси малого класу, а також іншу колісну техніку на агрегатах Isuzu.
За даними ресурсу opendatabot, у 2022 році завод збільшив чистий прибуток майже у 2,9 раза до 65,02 млн грн за зростання чистого доходу на 32,5% до 842,29 млн грн.
Київському ТОВ “Інвестиції в розвиток” та Олександру Дорошу належать пакети по 24,79% акцій АТ, Ганні Супрун і Костянтину Ворушиліну – по 8,2498%, ще чотири фізособи (зокрема багаторічний директор заводу Віталій Раабе) володіють пакетами по 5,3999% акцій.
Статутний капітал АТ “Черкаський автобус” – 162,96 млн грн.
У Головному центрі спеціального контролю Державного космічного агентства України спалах над Києвом у середу ввечері назвали “високоенергетичною акустичною подією”, припустили, що впав метеорит.
“19 квітня 2023 року о 21:57 за київським часом інфразвуковими засобами ДЦСК на території України зареєстровано високоенергетичну акустичну подію. Розрахункове місце епіцентру вибуху розташоване в Київській області”, – ідеться в повідомленні на сторінці Центру у Facebook.
Учені припустили, що подія пов’язана з входом космічного тіла в щільні шари атмосфери. У Центрі додали, що інформація уточнюється.
Переговори щодо розблокування імпорту української аграрної продукції в ЄС між Україною, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Болгарією та Європейською Комісією (ЄК) тривають. ЄС запропонував пакет фінансової допомоги п’яти країнам сусідам України в обмін на скасування обмежувальних заходів щодо українських сільськогосподарських товарів, інформує український урядовий портал.
“Запропонований Комісією пакет ці країни отримають за умови скасування державами-членами своїх односторонніх заходів”, – повідомив віцепрезидент ЄК Валдіс Домбровскіс після зустрічі з представниками України та п’яти країн-членів ЄС, які обмежують експорт української агропродукції.
За його словами, Єврокомісія розуміє важливість швидкого застосування спільного підходу ЄС, а не односторонніх рішень, які можуть призвести до виникнення нових заборон і тим самим поставити під загрозу внутрішній європейський ринок.
“Комісія взяла до відома думки учасників. Ми домовилися продовжити політичні консультації найближчими днями, щоб знайти якнайшвидше вирішення цієї проблеми”, – резюмував Домбровскіс.
Заборона на транзит українського зерна територією Польщі та інших країн була введена минулого тижня. Згодом Польща зобов’язалася розблокувати транзит української продукції через територію сусідньої країни.
Київська міська військова адміністрація (КМВА) пояснила вчорашнє повідомлення про ймовірне падіння американського сателіта прагненням заспокоїти жителів і гостей столиці, схвильованих яскравим світінням незрозумілого походження.
“Надзвичайно яскраве світіння від падіння невідомого об’єкта викликало у киян хвилювання та занепокоєння. Аби заспокоїти мешканців та гостей столиці, Київська міська військова адміністрація оприлюднила інформацію щодо ймовірного падіння американського сателіта і з поміткою “попередня інформація”, – ідеться в заяві начальника КМВА Сергія Попка в телеграм-каналі в четвер.
Близько 22:00 години 19 квітня в межах Києва в небі було зафіксовано падіння невідомого повітряного об’єкта. “Після перевірки та уточнення, інформація про ймовірне застосування ворожих літальних апаратів або повітряного удару ракетним озброєнням не підтвердилася”, – йдеться в повідомленні.
Однак, як зазначається, “на той момент даних або попереджень про можливе входження в атмосферу Землі значного за розмірами космічного тіла від жодного світового аерокосмічного агентства або астрономічної обсерваторії не було. Однак було попередження від NASA про падіння на Землю їхнього космічного супутника. Зараз, після офіційної заяви NASA, ми можемо дати уточнену інформацію – це не був їхній супутник”.
“Що саме це було – мають з’ясувати виключно фахівці. Але найголовніше це безпека Києва і спокій киян. Це не був ракетний обстріл, наша протиповітряна оборона не застосовувала наявне озброєння”, – підсумував Попко.
АТ “Укрзалізниця” запровадило конвенційну заборону на транспортування продовольства до Словаччини, повідомляють на сайті компанії.
“Забороняється приймання до перевезення вантажів для перевізника АТ “ЗССК Карго”, – зазначено в примітці до конвенції.
Заборона поширюється на великий список продукції: на зернові, бобові, олійні, овочі, фрукти, цукор, спирт, мед і багато іншого.
Обмеження набуло чинності 19 квітня 2023 року і діятиме до його скасування.
Нагадаємо, що “Укрзалізниця” ввела кілька конвенцій на імпорт продовольства до Польщі. Водночас до цієї країни прямують понад 3 тис. вантажних вагонів з агропродукцією.
