UkraineInvest став партнером Mining Recovery Conference, яка відбудеться 11 квітня в КВЦ «Парковий» (Київ), а начальник управління міжнародних відносин та комунікацій UkraineInvest Назарій Волянський буде модерувати секцію «Глобальні та локальні перспективи ринку будівельних корисних копалин». Вже відомі основні теми виступів:
Завершить тематичну секцію панельна дискусія на тему: «Яке місце добувної галузі України в міжнародному розподілі праці?»
Слідкуйте за оновленням програми тут https://recoveryforum.in.ua/mining-recovery-conference/programme
Добувна промисловість є одним з найбільших платників податків в бюджет України (8,9% до Зведеного бюджету України за січень-липень 2023 року), тому важливість розвитку цієї галузі важко переоцінити. В останні роки сфера надрокористування зробила прорив в прозорості процедур, а від початку повномасштабного вторгнення в галузь прийшли нові інвестори. Mining Recovery Conference покликана підсвітити рішення, які допоможуть ефективно управляти видобутком корисних копалин будівельної групи та забезпечити стале виробництво будівельних матеріалів.
Не пропустіть подію, яка об’єднає, інвесторів та постачальників технологій, надрокористувачів та землевласників, органи місцевого самоврядування та державної влади. Реєструйтесь вже зараз! Умови участі в Mining Recovery Conference: bit.ly/mrc_2024
Організатор Mining Recovery Conference – ДП «Прем’єр Експо», відома своїм флагманським заходом ReBuild Ukraine в Варшаві та масштабними діловими виставками в Києві. Конференція відбувається за підтримки UkraineInvest, Національної асоціації добувної промисловості України та порталу NADRA.INFO
Open4business – інформаційний партнер
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 31.01.2024
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укргазвидобування” (УГВ) у січні-лютому 2024 року сплатило 3,9 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії.
За її даними, зокрема 195,8 млн грн, або 5%, надійшло до обласних та бюджетів територіальних громад, де компанія здійснює свою діяльність, решта – до державного бюджету.
Найбільшу кількість відрахувань за два місяці отримали місцеві бюджети Харківської та Полтавської областей – 100,1 млн грн і 78,8 млн грн відповідно, Львівської – 8,5 млн грн, Дніпропетровської – 3,9 млн грн, інші – 4,4 млн грн.
Як повідомлялося, УГВ за 2023 рік сплатило 23,8 млрд грн рентних платежів, з яких 1,19 млрд грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
На розгляд Верховної Ради винесено законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема месенджера Telegram.
Відповідна картка з’явилася на сайті парламенту.
Авторами документа виступили народні депутати від “Європейської солідарності” – Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від “Слуги народу” – Микита Потураєв, Людмила Марченко, від “Голосу” – Ярослав Юрчишин та Наталія Піпа, від “За майбутнє” – Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що запропоноване чинним законом “Про медіа” регулювання залишилося неповним, що проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
“В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці Даний законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – вказується в документі.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. При цьому умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також представники фінансових послуг не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей, відповідно до практики деяких країн ЄС і Швейцарії.
Законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету.
АТ “Укренергомашини” (Харків), понад 75,22% якого належить державі, має намір спрямувати на виплату акціонерам дивідендів за 2023 рік 80% отриманого чистого прибутку в розмірі 203 тис. грн.
Згідно з порядком денним дистанційних позачергових зборів 25 квітня, з урахуванням затвердженого постановою Кабміну базового нормативу дивідендів 80% для більшості компаній із держчасткою, “Укренергомашини” спрямує на дивіденди 162,228 тис. грн.
Решту 20% прибутку планується залишити нерозподіленим.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року “Укренергомашини” спрямувало на дивіденди 50% отриманого чистого прибутку, або 160 тис. грн.
Акціонери на зборах планують, зокрема, затвердити звіти органів управління, визначити основні напрямки діяльності у 2024 році, схвалити гарантію повернення авансового платежу за договором із ЗАТ “ААЕК” (Вірменія).
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Компанія також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Крім держави, серед акціонерів (за даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року) – пов’язаний із підприємцем Костянтином Григоришиним інвестфонд “Сьомий” під управлінням КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 15,3416% акцій, громадянин РФ Валерій Валандін – 5,598% акцій.
За даними ресурсу Clarity-project, АТ “Укренegoмашини” у 2023 році скоротило чистий дохід у 2,7 раза до 2022 року, до 376,3 млн грн.