Швеція внесла EUR25,27 млн до Фонду підтримки енергетики України, повідомило Міністерство енергетики.
“Частину шведського внеску вже виплачено для забезпечення необхідної допомоги операторам системи розподілу прифронтових регіонів – Запоріжжя та Миколаєва, а також для потреб оператора системи передачі”, – повідомляють у релізі Міненерго за результатами зустрічі його очільника Германа Галущенка з віце-прем’єр-міністром, міністром енергетики, бізнесу та промисловості Швеції Еббою Буш.
Крім того, близько EUR8 млн шведського гранту призначено для фінансування впровадження децентралізованих рішень у сфері відновлюваної енергії, зокрема, це сонячні панелі, батареї, мікромережі, заходи з енергоефективності для соціальних служб і домогосподарств.
З березня 2022 року в Україну зі Швеції також надійшло 97 вантажів енергетичного обладнання загальною вагою понад 1126 тонн, серед яких 222 генератори, трансформатори струму та напруги й інше електроенергетичне та газове обладнання для виконання відновлювальних робіт.
“Ми продовжуватимемо допомагати Україні в ці складні часи випробувань, надаючи допомогу для відновлення після останніх ворожих атак. У ці дні ми знову бачимо, як росія використовує енергетику, як зброю”, – зазначила Буш під час зустрічі, ключовою темою якої стало продовження підтримки України у війні з російським агресором зі шведського боку, допомога українському енергосектору, а також посилення співпраці в атомній енергетиці та ВДЕ.
За її словами, український досвід у посиленні стійкості та підтримки енергетичної системи надзвичайно важливий і корисний для Європи.
Як зазначає Міненерго, віцепрем’єр-міністр наголосила на особливих зусиллях міністра в підтримці контактів з колегами-міністрами енергетики країн-членів ЄС у напрацюванні політики посилення енергобезпеки континенту.
“Останні атаки на енергосистему України, для нас у Європі, є дуже гарним свідченням того, наскільки важлива стійкість енергосистеми для підтримання життєдіяльності наших країн. І ми раді тому, що вчимося завдяки лідерству енергосектору України, як підтримувати стійкість енергосистеми”, – наголосила Буш.
“Ми дякуємо нашим міжнародним партнерам і безпосередньо Швеції за підтримку українського енергосектору у вигляді обладнання та внесків до Фонду підтримки енергетики. Ми оцінюємо наслідки останніх атак і незабаром сформуємо список актуальних потреб в обладнанні для виконання відновлювальних робіт”, – зазначив зі свого боку Галущенко.
Як повідомлялося з посиланням на Міністерство енергетики України на середину грудня 2023 року, загальний обсяг зобов’язань спонсорів до Фонду підтримки енергетики України зріс до EUR390 млн, на сітку Фонду фактично перераховано EUR229 млн від 18 спонсорів державного та приватного секторів із різних держав.
Президент України Володимир Зеленський звільнив Олексія Данілова з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) і призначив на цю посаду Олександра Литвиненка.
Це рішення закріплено указами №186/2024 і №188/2024 від 26 березня 2023 року відповідно.
Цього ж дня президент підписав указ №187/2024 про звільнення з посади глави Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка та указ №189/2024 про призначення на посаду глави Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка.
Головою Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка було призначено 23 липня 2021 року. Працював директором Національного інституту стратегічних досліджень (2019-2021 рр.), заступником держсекретаря РНБО (2014-2019 рр.)
Доктор політичних наук (2002 р.), професор (2011 р.), генерал-майор запасу (2015 р.).
АТ “Слов’янські шпалери – КФТБ” (раніше – Корюківська фабрика технічних паперів, Чернігівська обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-лютому випустило 2,41 млн умовних шматків шпалер – на 9,4% більше, ніж роком раніше.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками двох місяців року фабрика дещо сповільнила темп приросту їхнього випуску – за січень він становив 18,1%.
При цьому в грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики збільшився на 8,6% – до 205,5 млн грн.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер в Україні в січні-лютому 2024 року, оскільки Держстат перестав надавати їх.
Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила випуск шпалер на 19% до 2022 року до 16,2 млн усл. шматків, обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії істотно знизилися обсяги продажів, особливо через роздрібні канали.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” – одна з найбільших європейських шпалерних фабрик, випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Чотири країни ЄС – Литва, Чехія, Латвія та Естонія – пропонують Брюсселю заборонити ввезення з Росії відходів і брухту чорних металів, міді та алюмінію.
Таку пропозицію було презентовано на засіданні Ради з питань довкілля Європейського союзу, що відбулося 25 березня, повідомило міністерство довкілля Литви.
“Литва пропонує Європейській комісії оцінити всі можливості на рівні ЄС і внести пропозицію щодо зупинення імпорту відходів із Росії до ЄС або дозволити державам-членам вживати односторонніх обмежувальних заходів. Ми вважаємо, що такий імпорт сприяє фінансуванню війни Росії проти України і має бути припинений”, – заявила на засіданні ради заступник постійного представника Литви при ЄС, посол Юрга Каспутене.
За даними міністерства довкілля, у 2022-2023 рр. з РФ до ЄС було імпортовано відходів і брухту чорних металів, міді та алюмінію на суму понад 118 млн євро. Більша частина цього імпорту йде через Литву.
За даними міністерства, транскордонне транспортування відходів регулюється Базельською конвенцією та Положенням про транспортування відходів, тому окремі держави-члени не можуть в односторонньому порядку забороняти або обмежувати такий імпорт.
Найбільші виробники алкогольної продукції 2023 року в 1,7 раза збільшили сплату податку на прибуток порівняно з 2022 роком, а їхня ефективність із податку на прибуток зросла з 1,4% 2022 року до 2,0% 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Заходи з детінізації ринку алкогольних напоїв, незважаючи на шалений опір ділянок чорного ринку (так званих “захисників бізнесу”, “диванних експертів”) дають позитивний результат у вигляді надходжень до бюджету”, – написав він у Telegram.
Лідерами за податковою ефективністю голова комітету назвав ТОВ “Національна горілчана компанія” (“Баядера груп”), ТОВ “ЛВН Лімітед” (ТМ “Nemiroff”), ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод”, ТДВ “Шустов-Спирт”.
За його словами, “Глобал спірітс груп” значно поліпшило показник податкової ефективності з ПДВ – з 3,5% у 2022 році до 6,1% у 2023 році та 9,4% за 2 місяці 2024 року.
За інформацією Гетманцева, зростання показників діяльності у найбільших виробників алкоголю відбулося не тільки з податку на прибуток, а й із ПДВ. За два місяці цього року вже задекларовано ПДВ до сплати на 28,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,2% за два місяці 2024 року з 4,9% за два місяці 2023 року. Водночас цей показник зріс загалом на 5,2% порівняно з 2023 роком.
ПІІ “Макдональдс Юкрейн Лтд”, що розвиває в Україні мережу ресторанів швидкого обслуговування McDonald’s, планує відкрити шість нових ресторанів у 2024 році, повідомила генеральна директорка McDonald’s в Україні, Чехії та Словаччині Юлія Бадрітдінова під час прес-брифінгу у вівторок.
“Ми розширили у 2023 році мережу до 101 ресторану, з них 10 – це нові ресторани. Відкрили новий формат – на трасі (поруч із Житомиром і в Олександрії). Ці заклади не просто на трасі, вони прив’язані до міста, де ми можемо наймати персонал, і жителі якого теж є нашими клієнтами. У планах на 2024 рік – відкриття щонайменше шести ресторанів”, – сказала вона.
Бадрітдінова також повідомила, що однією з цілей мережі на цей рік є досягнення представництва в кожній з областей.
“Є два регіони, де ми ще не представлені – Запоріжжя і Чернівці, сподіваюся, що відкриємо ресторани вже цього року”, – сказала вона.
Перший заклад мережі McDonald’s в Україні було відкрито 24 травня 1997 року в Києві.
Як повідомлялося, McDonald’s 20 вересня 2022 року розпочав поетапне відкриття ресторанів в Україні. До 24 лютого того ж року мережа налічувала 109 ресторанів у 24 містах країни. Станом на березень 2024 року працює 101 ресторан.
За підсумками 2023 року збільшило виручку в 3,9 раза порівняно з попереднім роком, до 12,9 млрд грн, випливає з даних Opendatabot.
Згідно з фінансовими результатами за 2023 рік, чистий прибуток підприємства становив 1,29 млрд грн проти збитку в 2 млрд грн у 2022 році.
Вартість активів “Макдональдс Юкрейн Лтд” становить 5,54 млрд грн, сума зобов’язань збільшилася у 2,3 раза – до 829,7 млн грн.
Кількість співробітників компанії у 2023 році зросла на 7% – до 9614 осіб.
McDonald’s в Україні – партнер-засновник і найбільший корпоративний партнер Фонду Дім Рональда МакДональда в Україні.
Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, учасником ПІІ “МакДональдз Юкрейн Лтд.” є MCD Europe Limited (100%, Лондон, Велика Британія).
