Словаччина передала Україні всі 13 винищувачів МіГ-29, які були обіцяні, повідомляє пресслужба Міністерства оборони Словацької Республіки.
“Словаччина вже передала Україні всі 13 заявлених винищувачів МіГ-29. Після чотирьох одиниць, які пілотували українські льотчики в березні цього року, решта дев’ять одиниць також були успішно передані українським силам”, – ідеться в повідомленні, розміщеному на сайті в понеділок.
Глава Міноборони Словаччини Ярослав Надь зазначив, що “це передання було виконано сушею з урахуванням максимально можливої безпеки”. Він також висловив подяку “всім задіяним компонентам, тому що в таких випадках це справді важлива і складна логістична операція”.
Надь наголосив, що винищувачі МіГ-29 “являють собою значну підтримку України” проти російського агресора і для захисту людських життів.
“Окрім того, на відміну від нашого сусіда, ці літаки були непридатні для нас. Ми чинимо правильно”, – сказав міністр.
Ціни на нафту стабільні в понеділок після підйому за підсумками минулого тижня на побоюваннях дефіциту пропозиції на ринку.
Вартість червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв. у понеділок становить $86,28 барель, що на $0,03 (0,03%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $0,22 (0,3%), до $86,31 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,04 (0,05%), до $82,48 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,36 (0,4%), до $82,52 за барель.
Минулого тижня Brent подорожчала на 1,4%, WTI – на 2,3%, причому обидва сорти нафти зросли в ціні четвертий тиждень поспіль.
Підтримку ринку надав опублікований у п’ятницю прогноз Міжнародного енергетичного агентства, згідно з яким дефіцит пропозиції на світовому ринку в третьому кварталі становитиме 2 млн барелів на добу. “Серйозний дефіцит нафти в другому півріччі очікувався і раніше, але чергове скорочення (видобутку країнами ОПЕК+ – ІФ-У) загрожує подальшим стисненням пропозиції та зростанням нафтових котирувань у період, коли інфляційний тиск і так завдає шкоди вразливим споживачам”, – йдеться в огляді агентства.
У другому кварталі дефіцит становитиме 400 тис. б/д, прогнозує МЕА. Раніше агентство очікувало, що попит перевищить пропозицію тільки в третьому кварталі. Середній дефіцит у 2023 році оцінюють у 800 тис. б/д.
ОПЕК, яка опублікувала щомісячний прогноз за день до МЕА, як і раніше, очікує збільшення попиту на нафту 2023 року на 2,3 млн барелів на добу (б/д), до 101,89 млн б/д, – вище доковідного рівня.
“Очевидно, що нещодавнє рішення країн ОПЕК+ про скорочення видобутку дало поштовх цінам на нафту, – каже аналітик ING Groep NV Воррен Паттерсон. – Проте ми бачимо скорочення маржі прибутку нафтопереробних компаній, що свідчить про слабкий попит на нафтопродукти”.
S&P Global Inc. відзначає сигнали зниження попиту на дизельне паливо як у Китаї, так і в США та Європі.
Україна з 17 квітня може почати експорт електроенергії до Словаччини в обсязі 200 МВт щогодини, повідомила НЕК “Укренерго”.
Згідно з її повідомленням у Телеграм-каналі в суботу, відповідний аукціон із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів у напрямку Словаччини було проведено сьогодні на дату поставки 17 квітня.
На аукціоні було розподілено 100% доступної пропускної спроможності за цим напрямком серед чотирьох учасників.
Згідно з даними аукціонної платформи “Укренерго”, всі 200 МВт перерізу розділили “ДТЕК Західенерго” (по 115-135 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдінг” (по 47-49 МВт на кожну годину), “Ле Трейдінг Україна” (по 5-20 МВт на 18 годин), “ТЕС” (по 20 МВт на кожну годину).
При цьому вперше з моменту відкриття експорту з 11 квітня компанії не просто бронювали перетин, а конкурували за ціною за нього. У підсумку, мінімальна ціна МВт-год становила 307,5 грн/МВт-год, максимальна – 1,3 тис. грн/МВт-год.
Загалом компанії за 24 години понеділка мають сплатити за перетин до Польщі майже 3,4 млн грн.
Водночас експорт електроенергії в суботу до Молдови зріс на 59,2% – до 1777 МВ-год, до Польщі після дводенної перерви становить 1775 МВт-год на добу, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, постачання до Молдови здійснюватимуть 18 годин на добу на потужності мінімум 99 МВт і максимум 130, до Польщі – по 75 МВт усі години, за винятком першої години доби, потужність на яку становила 50 МВт.
На 15 квітня 289-290 МВт із 650 МВт запропонованої годинної пропускної спроможності перерізу в Молдову забронювали 6 компаній: ПрАТ “Укргідроенерго” (по 100 МВт на кожну годину), “Д. Трейдінг” (по 99 МВт на кожну годину). Трейдинг” (по 99 МВт на кожну годину), “Артлекс-Енерджі” (по 40 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдинг” (по 30 МВт на кожну годину), “ЕРУ Трейдинг” (по 20 МВт на кожну годину) і “ЕЕС” (по 1 МВт на 4 години). Державний енерготрейдер “ЕКУ”, який бронював кілька днів по 150 МВт на кожну годину, цього разу в аукціоні участі не брав.
Як повідомлялося, експорт до Молдови здійснювався 11 квітня в обсязі 150 МВт-год, 12 квітня 497 МВт-год на добу, 13 квітня – 965 МВт-год, 14 квітня – 1116 МВт-год. До Польщі е/е йшла поки що тільки 12 квітня в обсязі 1625 МВт-год. Тоді всі запропоновані 75 МВт перетину на кожну годину забронювало “ДТЕК “Західенерго”.
Після перерви 13-14 квітня, ця компанія забронювала таку саму потужність на 15 квітня.
Міненерго відновило експорт електроенергії рішенням від 7 квітня, після чого НЕК “Укренерго” почала проводити аукціони з розподілу потужності перерізу для експорту до Молдови та Польщі, вирішували питання відкриття експорту до Словаччини.
У Міненерго наголошують, що експорт здійснюватиметься в умовах профіциту е/е і виключно за умови дотримання пріоритетності поставок українським споживачам. Експорт було зупинено з 11 жовтня після початку масованих атак на енергосистему.
Дозволена ENTSO-E максимальна пропускна здатність для експорту електроенергії в Європу становить 400 МВт. “Укренерго” спільно з європейськими колегами працює над можливістю збільшення цього обсягу.
Чистий приплив в Україну на тижні з 8 по 14 квітня скоротився з рекордних 97 тис. осіб тижнем раніше до 56 тис., що також є дуже високим показником і може пояснюватися великодніми святами.
За даними Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд з України на зазначеному тижні трохи зріс – із 241 тис. до 246 тис. осіб, тоді як потік на в’їзд знизився з 338 тис. до 302 тис. осіб.
Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 15-ий тиждень року знизилася зі 132 тис. до 123 тис., а оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 522 до 459.
Найбільший чистий приплив в Україну – понад 10 тис. осіб на добу – фіксували в п’ятницю і на вихідні.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала скорочення чистого припливу в Україну – 49,4 тис. осіб порівняно з 87,7 тис. тижнем раніше.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі збільшився зі 155,3 тис. осіб до 157,3 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі в Україну знизився з 243 тис. осіб до 206,7 тис. осіб.
Загалом від початку війни до 14 квітня 2023 року до Польщі з України прибуло 11,107 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 9,375 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Однак за останній тиждень вересня чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а згодом вірогідною причиною тривалого чистого відтоку стали масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Він тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнув 223 тис. осіб.
Однак з того моменту в Україну в’їхало вже на 186 тис. осіб більше, ніж виїхало.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН на 11 квітня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 20,42 млн осіб, із них у Польщу – 10,75 млн, Росію (дані на 3 жовтня) – 2,85 млн осіб, Угорщину – 2,49 млн осіб, Румунію – 2,21 млн осіб, Словаччину – 1,30 млн осіб, Молдову – 0,80 млн осіб, Білорусь – 0,02 млн осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого 2022 року до 11 квітня 2023 року в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 11,89 млн осіб.
Кількість українців, зареєстрованих у Європі зі статусом тимчасового захисту або подібним, на 11 квітня сягнула 5,038 млн, збільшившись за тиждень на 11 тис.
Україна в січні-березні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 95,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,148 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 82,2% – до $6,781 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Японії (47,35% поставок у грошовому виразі), Туреччини (19,73%) та Індії (8,89%).
Україна в зазначений період не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому вираженні на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому вираженні), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україна в січні-березні поточного року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 97,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,238 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт нікелевих руд у цей період скоротився на 98% – до $257 тис.
Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому виразі).
У I кв.-2023, як і в I кв.-2022, Україна не здійснювала експорт і реекспорт цієї продукції.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 71,9% порівняно з попереднім роком – до 346,719 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт нікелевих руд скоротився на 73,8% – до $15,428 млн. Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому вираженні).
За 2022 рік, як і 2021 року, Україна не здійснювала експорту та реекспорту цієї продукції.
В Україну нікелеву руду імпортує Побузький феронікелевий комбінат (ПФК, входить до групи Solway).
ПФК переробляє на рік близько 1,2 млн тонн руди.
