Кабінет міністрів України вніс до Реєстру індустріальних (промислових) парків внесено ще два парки – “ЕкоСтіл” на Дніпропетровщині та “Іскра” в Івано-Франківській областях, повідомила пресслужба Міністерства економіки.
Згідно з повідомленням, відповідне рішення ухвалив уряд на засіданні 6 жовтня, 2023 року.
Пресслужба уточнює, що обидва парки працюватимуть у переробній промисловості та створять загалом понад 1800 робочих місць.
Зокрема, індустріальний парк “ЕкоСтіл” на території Новопільської сільради Криворізького району Дніпропетровської області, спеціалізуватиметься на виробництві продукції металургійного комплексу, металообробці, переробці відходів металургійного виробництва, будматеріалах, логістиці тощо. Планується створення близько 900 робочих місць.
Серед напрямків роботи індустріального парку “Іскра”, створення якого ініційоване Підгайчиківською сільрадою (Коломийський район Івано-Франківської області) – виробництво харчових продуктів, текстильне виробництво, обробка деревини.
Також на території парку зможуть працювати підприємства – виробники виробів із деревини та корку, меблів, метизів, машин та обладнання. Очікується створення близько 950 робочих місць.
Таким чином, констатує Мінекономіки, до Реєстру індустріальних парків уже включено 67 парків.
Як повідомлялося, для резидентів ІП закон передбачає, зокрема, звільнення від ПДВ і мит під час імпорту нового обладнання, а також від податку на прибуток на 10 років у разі ведення діяльності в межах ІП; пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю від місцевої влади.
Водночас, за оцінкою заступника голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, до половини зареєстрованих ІП найближчим часом може бути виключено з реєстру через бездіяльність (парки, зареєстровані в період з 2013 по 2019 рік).
Кабінет міністрів затвердив генеральним директором державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” Юрія Болоховця, який з кінця квітня обіймав посаду в.о. гендиректора.
Як написав представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів 28 квітня звільнив Болоховця з посади голови Державного агентства лісових ресурсів, яку він обіймав із 2021 року.
У вересні 2022 року Україна розпочала реформу державної лісогосподарської галузі, у межах якої всі 158 лісгоспів країни об’єднали в ДП “Ліси України”, а 24 облуправління укрупнили до дев’яти регіональних управлінь лісового та мисливського господарства.
Зазначалося, що в першому півріччі 2023 року ДП “Ліси України” збільшило чистий прибуток удвічі – до 1,6 млрд грн, а реалізація лісопродукції зросла на 20% – до 5,3 млн куб. м.
Президент України Володимир Зеленський відвідає наступного тижня з офіційним візитом Румунію, повідомляє в п’ятницю телеканал Digi24 з посиланням на власні джерела.
Володимир Зеленський проведе зустрічі з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом та іншими офіційними особами країни.
Повідомляється, що це буде перший візит українського президента до Румунії з моменту початку російського вторгнення в Україну. Можливість такого візиту раніше анонсував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі того ж телеканалу.
Йоганніс і Зеленський уже зустрілися в четвер, у Гранаді, Іспанія, на саміті Європейського політичного співтовариства.
Так само раніше про свій візит в Україну заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр і деякі міністри уряду поїдуть на переговори з представниками уряду України до Києва, щоб встановити якомога більше точок співпраці. Йдеться про безпеку, енергетику, сільське господарство та багато інших проблем, які необхідно вирішити двом країнам.
Нині 39% українських медзакладів відчувають брак фахівців, особливо гострий дефіцит на деокупованих територіях.
Такого висновку дійшли експерти гуманітарного агентства Zdorovi за підсумками чергової хвилі щоквартального дослідження стану медицини в Україні “Барометр”.
“Особливо відчутна нестача кадрів виявилася на деокупованих територіях, оскільки спостерігається низький відсоток повернення фахівців на свої робочі місця”, – повідомляють у прес-релізі агентства.
Водночас, згідно з прес-релізом агентства, приблизно в 47% медзакладів кількість персоналу порівняно з довоєнним періодом не змінилася.
Дослідники зазначають, що 76% медзакладів працюють в умовах часткового дефіциту ресурсів, а 11% визначають рівень дефіциту критичним.
При цьому значний вплив роботи гуманітарних організацій на рівень забезпечення медзакладів відзначили понад 60% респондентів.
Водночас, згідно з опитуванням, 69% респондентів оцінили рівень підготовки медиків до роботи в умовах складної безпекової ситуації, як середній, 20% опитаних назвали свій рівень низьким, 45% учасників опитування визначили критичну потребу в засобах особистого захисту та спеціальному обладнанні для роботи в умовах катастрофи.
“Конкретизуючи матеріальні потреби в засобах особистого захисту та спеціальному обладнанні, респонденти найчастіше зазначали індивідуальні протихімічні пакети, протигази, костюми хімзахисту, спецтранспорт, кисневі станції, генератори, габіони, бронежилети, каски, обладнання для бомбосховищ. 73% респондентів зацікавлені в проходженні тренінгів з медицини катастроф”, – наголошується в прес-релізі.
У новій хвилі дослідження “Барометр” узяли участь 180 представників медичних закладів і департаментів охорони здоров’я з різних областей України, зокрема прифронтових і деокупованих територій.
Zdorovi співпрацює з міжнародними партнерами, серед яких “ICAP Єднання”, RAZOM for UKRAINE, NOVA Ukraine, Americares, Нідерландська рада біженців та інші благодійні фонди й організації.
Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2023 року, за попередніми даними, становили $39 млрд 708,2 млн, повідомив Національний банк України в п’ятницю на сайті.
“У вересні вони знизилися на 1,7% унаслідок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку України та боргових виплат країни в іноземній валюті, що значною мірою компенсовано надходженнями від міжнародних партнерів”, – зазначив НБУ.
Він уточнив, що на валютні рахунки уряду в центробанку надійшло $3,329 млрд, з яких $1,592 млрд – макрофінансова допомога від ЄС, $1,25 млрд – грант від США через трастовий фонд Світового банку, $386,4 млн – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і $100 млн – від Світового банку під гарантію Великої Британії.
Одночасно уряд України виплатив за обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті $465,3 млн, з яких $388,9 млн – за обслуговування і погашення валютних ОВДП, $51,1 млн – борг перед Світовим банком. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $882,1 млн.
Крім того, Нацбанк у вересні продав на валютному ринку $2,692 млрд, викупивши лише $0,7 млн, а переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют) підвищила вартість фінансових інструментів на $12,9 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту”, – зазначив НБУ. Раніше науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін випустили аналітичне відео про економіку України та світу – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=hn2qK7REvGl9egn2
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Біофармацевтична компанія Biopharma (Київ) планує до 2027 року збільшити кількість своїх плазмоцентрів утричі – до 30, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
“Кількість плазмоцентрів плануємо збільшити. Зараз їх функціонує 10, але до 2027 року ми хочемо збільшити їх кількість до 30”, – сказав він під час форуму “Діалоги про стійкість. Як бізнес розвивається в умовах війни” в Києві в четвер.
Він також повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення компанія “не зупиняла роботу практично на жоден день”.
Зокрема, у березні 2022 року “Біофарма” побудувала комплекс дизельгенераторних станцій сумарною потужністю 2 мВт і закупила чотири паливні ємності об’ємом 10 кубометрів, побудувала бомбосховища на заводі та у своєму офісі в Києві.
Як повідомлялося, 2020 року “Біофарма” заявляла про плани до 2025 року інвестувати в розвиток мережі плазмоцентрів $20-23 млн і побудувати плазмоцентри та центри крові в кожному обласному центрі України.
