Українські підприємства у січні-липні поточного року збільшили споживання металопрокату на 22,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 813,5 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 1 млн 42,5 тис. тонн, або 37% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за вісім місяців 2025 року метпідприємства виробили 4,256 млн тонн металопрокату (98,6% відносно аналогічного періоду 2024р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,481 млн тонн, або 58,3%. В січні-серпні 2024р. частка експорту становила 66,1% (2,853 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,318 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-серпні 2025р. становить 32,37%, що значно нижче за показник січня-серпня 2024р. (46,83%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-серпні-2025 помітно перевищує показник січня-серпня 2024р. (44,38% та 39,19% відповідно). Частка сортового прокату також значно вища за показник січня-серпня 2024р. (23,26% у 2025р. проти 13,99% у 2024р.).
Структура імпорту у січні-серпні 2025р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (70,24% та 20,96% відповідно); в січні-серпні 2024р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 79,73% та 18,80%).
“За 8 місяців 2025р. ємність внутрішнього ринку становила 2млн 813,5 тис. тонн металопрокату, з яких 1 млн 42,5 тис. тонн, або 37,00% припадає на імпорт. В січні-серпні 2024р. ємність внутрішнього ринку була 2 млн 298,2 тис. тонн, з яких 833,2 тис. тонн, або 36,25% імпортовано. Таким чином, у січні-серпні 2025р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-серпня 2024р. на 22,60%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 0,75%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за 8 місяців 2025р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,4%), іншої Європи (8,5%) та СНД (6,6%).
Серед металургійних імпортерів у січні-серпні 2025р. перше місце обіймають інші країни Європи (52,7%), на другому ЄС-27 (23,5% ), на третьому – країни Азії (18,2%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Металургійні підприємства України в січні-серпні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 0,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 84,035 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 7,89% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,49% за січень-серпень-2024.
У серпні надходження від експорту склали $267,907 млн, тоді як попереднього місяця – $277,615 млн.
Водночас Україна за січень-серпень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 10,3% – до $1 млрд 116,534 млн. У серпні ввезено продукції на $161,463 млн.
Крім того, у січні-серні-2025 Україна зменшила експорт металовиробів на 3,4% – до $621,161 млн. У серпні їх експортовано на $52,311 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 11,8% – до $779,348 млн. У серпні цієї продукції ввезено на $121,141 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
В 2023 році Україна скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з 2022 роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
За прогнозом АТ «Укрзалізниця», збитки вагоноремонтного напряму компанії можуть сягнути 600 млн грн до кінця 2025 року, повідомив в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» член правління, керівник напряму «Ремонт і виробництво» Євген Шрамко.
Зниження пов’язане з падінням перевезень і, як наслідок, обсягів ремонтів: перевезення вагонами «УЗ» впали на 58%, а ремонти скоротилися на 55%.
Приблизно 5,7 мільйона людей з України залишаються переміщеними в усьому світі, 3,8 мільйона є внутрішньо переміщеними, а 4,1 мільйона повернулися з переміщення або в межах України, або з-за кордону, повідомляє Міжнародна організація з міграції (МОМ).
“Переміщення залишається визначальною рисою кризи”, – йдеться в заяві речника МОМ щодо нещодавніх атак в Україні, опублікованій на сайті організації у вівторок.
Також МОМ висловлює глибоку стурбованість постійним зростанням кількості жертв серед цивільного населення по всій Україні та наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
“Цивільне населення України продовжує нести важкий тягар війни, оскільки російські удари вражають міста і села на лінії фронту та за її межами. Тільки в липні 2025 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало 286 загиблих і 1 388 поранених, що є найвищим місячним показником із травня 2022 року”, – йдеться у заяві.
Також МОМ наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня зменшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $21,7 млн, або на 3,8% – до $551,3 млн, що відповідає рівню позаминулого тижня, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зросло до $78,9 млн з $65,6 млн за такий же період тижнем раніше та сумарно склало $315,8 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо також зросло до $68,2 млн з $44,3 млн на позаминулому тижні, хоча протягом тижня воно й скорочувалося з $25,7 млн у понеділок до $14,0 млн у четвер.
Цей результат частково був зумовлений високим обсягом купівлі безготівкової валюти 1 вересня – $32,9 млн.
Нацбанк почав окремо публікувати дані щодо статистики валютообмінних операцій за вихідні, тоді як раніше він поєднував їх з даними за понеділок.
Офіційний курс гривні до долара на початку минулого тижня послабився з 41,3203 грн/$1 до 41,3722 грн/$1, але у п’ятницю Нацбанк укріпив національну валюту до рівня 41,2199 грн/$1. Останній раз гривня коштувала так дорого кілька днів у третій декаді серпня, а до того – у квітні цього року.
На готівковому ринку долар за минулий тиждень також подешевшав ще приблизно на 6-8 коп.: купівля – до 41,21 грн/$1, а продаж – до близько 41,30 грн/$1.
“Внутрішній попит залишається стриманим: імпортери працюють планово, населення переважно орієнтується на євро, а НБУ своїми інтервенціями утримує рівновагу без різких рухівє Загальна характеристика поведінки ринку — плавне зниження (курсу долара до гривні) без різких імпульсів”, – зазначають експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.
Вони додали, що спред між купівлею та продажем стабільно тримається у вузькому коридорі 0,40–0,50 грн, а ринкові курси залишаються рівновіддаленими від офіційного. Це свідчить про відсутність нервозності та підтримку “курсового консенсусу” між ринком і регулятором.
Згідно з короткостроковим прогнозом “КИТ Group” на період до середини вересня курс залишиться у базовому діапазоні 41,20–41,70 грн/$1, тоді як середньостроковий прогноз на 2–3 місяці передбачає діапазон 41,50–42,20 грн/$1.
“Ймовірне вересневе рішення ФРС може задати імпульс у будь-який бік: у разі зниження ставки — гривня може короткостроково зміцнитись, а долар опуститися до нижньої межі; у разі збереження — котирування триматимуться ближче до верхньої межі”, – вважають експерти.
Довгостроково (6+ місяців) вони зберігають сценарій плавної девальвації: очікуваний орієнтир 43,00–44,50 грн/$1 за умови стабільної зовнішньої допомоги та контрольованої політики НБУ.
ВВП та економічне зростання
Величина ВВП
Інфляція
Безробіття
Додаткові макроіндикатори
