Коксохімічний підрозділ заводу «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест» (раніше – Дніпровський коксохімічний завод, ДКХЗ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) у січні-березні поточного року знизив виробництво металургійного коксу на 35% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 68 тис. тонн.
Згідно з корпоративною презентацією, оприлюдненою на Ірландській біржі 4 червня, у IV кв.-2023 підприємство виробило 79 тис. тонн коксу.
При цьому уточнюється, що зниження виробництва на КХЗ «Каметсталі» обумовлено виведенням з експлуатації (остаточним закриттям) деяких камер коксування коксової батареї №1.
«Запоріжкокс», що входить до групи, у січні-березні-2024 збільшив виробництво доменного коксу на 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 215 тис. тонн.
Крім того, повідомляють, що «Метінвест Покровськвугілля» в першому кварталі 2024 року знизив випуск концентрату коксівного вугілля на 9% порівняно з першим кварталом 2023 року, і на 6% до четвертого кварталу 2023 року, до 640 тис. тонн через погіршення якості вугілля і скорочення видобутку вугілля.
Видобуток в United Coal (США) у січні-березні-2024 знизився на 41% до аналогічного періоду 2023 року через простій шахти Carter Roag і скорочення виробництва на деяких шахтах Wellmore, і майже стабілізувався (зниження на 2%) до четвертого кварталу 2023 року – до 446 тис. тонн.
Як повідомлялося, «Метінвест» за підсумками січня-березня поточного року сумарно знизив випуск коксу на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 3% до попереднього кварталу – до 283 тис. тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату знизився на 26%, до 1,086 млн тонн.
«Каметсталь» створено на базі ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (ДМК).
«Запоріжкокс» виробляє кокс, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів, випускає коксовий газ і пековий кокс.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
АТ “Укргазвидобування” в січні-травні 2024 року запустила 36 нових газових свердловин, повідомила пресслужба групи “Нафтогаз”.
За її даними, 11 із них є високопродуктивними й дають понад 100 тис. куб. м газу на добу.
“Наш видобуток за перші п’ять місяців 2024 року зріс на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це результат кропіткої роботи наших фахівців. Уже на початку року вони показали і кращі результати з буріння, маємо 11 високодебітних свердловин. Це важливий результат, ми прагнемо зберегти темп та вийти на збільшення видобутку за підсумками року”, – зазначив голова групи Олексій Чернишов.
Як повідомлялося, 2022 року УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
УГВ протягом 2023 року запустила 86 нових свердловин, із них 24 – із початковим дебітом понад 100 тис. куб. м.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2023 році збільшила капітальні інвестиції в “Метінвест Покровськвугілля”, що управляє підприємствами Покровської вугільної групи (ПВГ), на 15,6% порівняно з попереднім роком – до $126 млн з $109 млн.
Згідно з корпоративною презентацією, оприлюдненою на Ірландській біржі 4 червня, “Метінвест” у 2023 році збільшив капінвестиції (Capex) в “Каметсталь” на 5%, до $42 млн з $40 млн.
Капінвестиції в Центральний ГЗК зросли на 6,7% – до $16 млн з $15 млн.
Водночас група скоротила інвестиції в Північний ГЗК на 29,5% – до $31 млн з $44 млн, в United Coal (США) на 47,5% – до $21 млн з $40 млн, в Інгулецький ГЗК на 58,1% – до $13 млн з %31 млн, в інші активи на 53,3% – до $35 млн з $75 млн.
Загалом “Метінвест” у 2023 році знизив капінвестиції в умовах війни на 19,8% порівняно з 2022 роком – до $284 млн із $354 млн, водночас у металургійний сегмент торік було інвестовано $65 млн (у 2022-му – $99 млн), у гірничорудний сектор – $213 млн ($244 млн).
Водночас наголошується, що частка гірничодобувного сегмента у 2023 році зросла до 75% від загального обсягу інвестицій (+6 пп порівняно з 2022 роком), частка інвестицій у капітальні ремонти зросла до 86% загальних витрат (зростання на 6% порівняно з 2022 роком), тоді як стратегічні інвестиції становили 14% від загальної суми.
На пріоритети капітальних витрат, на які вплинула війна, були графіки реалізації стратегічних проєктів відповідно до фактичної конфігурації виробництва та визначені заходи оптимізації. При цьому розробка стратегії за ключовими проєктами триває. Проєкти з технічного обслуговування продовжують виконуватися для забезпечення належного рівня вихідної потужності та забезпечення технології для збільшення виробництва на українських активах після завершення війни.
Крім того, група вжила низку заходів щодо мінімізації потенційного збитку при аварійних відключеннях електроенергії.
Як повідомлялося, консолідований чистий збиток “Метінвесту” у 2023 році становив $194 млн, тоді як у 2022 році він сягнув $2,193 млрд (зниження в 11 разів). Виручка впала на 11% – з $8,288 млрд до $7,397 млрд у 2022 році, а показник EBITDA – на 54%, до $861 з $1,873 млрд. Водночас виручка метсектору скоротилася на 15,2% – до $4,846 млрд, гірничодобувного сегмента – на 0,8%, до $2,551 млрд. Скоригована EBITDA метдивізіону групи знизилася на 40,4% – до $159 млн, гірничодобувного сегмента – на 50,2%, до $770 млн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, Каметсталь, капінвестиція, Покровськвугілля, ЦГЗК
Акціонерам АТ “Кохавинська паперова фабрика” (КПФ, Львівська обл.) у період із 17 червня до 24 жовтня поточного року буде виплачено дивіденди за 2023 рік на загальну суму 6,852 млн грн з отриманого чистого прибутку 137,043 млн грн.
Згідно з публікацією компанії в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення ухвалили загальні збори акціонерів 25 квітня.
Дивіденди буде виплачено в розмірі 2,41 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
За даними НКЦПФР на перший квартал 2024 року, майже 12% статутного капіталу компанії належить голові наглядової ради Михайлу Титикалу, його дочці та члену НР Ларисі Титикало – 8,49%, онучці Марії Горянській – 10%, Тамарі Титикало – 15,5%, членам наглядової ради Олександру Телеткову, Ігорю Костирку та Роману Пірігу – відповідно понад 11,12% і 11,92% та 7,88%, Оксані Серембицькій – 7,88%.
Статутний капітал компанії становить 711,83 млн грн, він розділений на 2 млн 847 тис. 328 акцій.
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники під ТМ “Кохавинка” (з макулатури) і ТМ “Кохавинська папірня”, “Mildi” (целюлозні).
Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн. Чистий прибуток збільшився у 2,7 раза.
Українські експортери продукції до країн Євросоюзу та уряд України мають приділяти більше уваги проблемі декарбонізації в рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації під час виробництва, який вступає в дію з 2026 року.
Таку думку висловили експерти та представники компаній під час круглого столу у вівторок на тему «Вплив CBAM на вітчизняних експортерів», який відбувся в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».
Директор департаменту екології енергетики та «зеленої» економіки Федерації роботодавців України Ольга Кулик зазначила, що CBAM дуже важливий, він впливає на експортерів, на кожне підприємство.
За її словами, під час нещодавнього відрядження вона спілкувалася з представниками підприємств і структур у Європі, вони збирають інформацію за звітами в рамках CBAM. Водночас якщо в європейських компаній реалізується вимога про верифікацію звітів щодо викидів, то в українських підприємств у цьому напрямі є проблеми, зокрема українські верифікатори мають бути акредитовані в Єврокомісії.
«Верифікація за даними – час швидко йде, і затягувати ці проблеми ми не можемо. Тому Мінекономіки разом із Мінекології проводитимуть переговори, щоб верифікація була акредитована в ЄК. Але досі питання не вирішене”, – сказала Кулик.
З іншого боку, за її словами, європейські країни також мають певні проблеми з єдиним нормуванням низки моментів, з подальшими кроками щодо реалізації «зеленої» ініціативи. Необхідне створення робочої групи, для роботи в рамках якої Україні потрібно отримати запрошення.
Своєю чергою директор інформаційно-аналітичний центру GMK Center Станіслав Зінченко констатував, що впровадженням механізму CBAM Євросоюз захищає свої ринки. І надалі подібні механізми впроваджуватимуться в інших країнах, таких як Велика Британія, США, Австралія.
«Це нова хвиля протекціонізму, це “зелений” протекціонізм і він крокуватиме планетою. Це призведе до переформатування потоків, але це буде і сприяти зниженню викидів”, – прогнозує Зінченко, додавши, що наразі верифікаторів викидів у ЄС, в Україні та світі не вистачає.
«Менше 10% із 20 тис. компаній у Німеччині, які мали звітувати вчасно, зробили це. І в Україні також проблеми зі звітами, з методикою. Дуже сира процедура, сирий експеримент, але починає впливати на українські компанії. В Україні немає жодного документа щодо CBAM”, – констатував експерт.
За його словами, через форс-мажорні обставини через війну Україна може не підпадати з 2026 року під вимогу подавати верифіковані звіти, а тільки декларативні звіти за CBAM, без плати за сертифікати.
За його даними, у разі набрання чинності жорстких вимог CBAM втрати України, якщо рахувати за цінами 2023 року, можуть скласти з експорту чавуну («мінус» 1,4 млн тонн) $600 млн, напівфабрикатів – $640 млн, прокату – $200 млн. Загалом збитки за метпідприємствами можуть сягнути загалом $1,5 млрд.
Зазнають втрат також інші галузі промисловості.
«Ми не бачимо зацікавленості ні уряду, ні міністерств, які повинні вести постійні переговори. І в ЄС здивовані, чому не бере активної участі Україна в цьому процесі. На жаль, частина працівників уряду вважають, що це проблема бізнесу, а не Кабміну”, – резюмував Зінченко.
Партнерка Arzinger, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, захисту довкілля та сталого розвитку Анжеліка Лівіцька наголосила, що CBAM – це мікс екології та економіки, а в України є зобов’язання імплементації законодавства ЄС в Україні.
«Ми реалізуємо низку нормативів з управління з відходами. І ми очікуємо більше співпраці з боку уряду та міністерств. Навряд чи ми встигнемо до 2050 року, але у нас є зобов’язання”, – сказала Лівіцька.
За її словами, в основному під СВАМ потраплятимуть цемент, сталь, алюміній, добрива. І потрібно подавати звіти до 31 травня кожного року, перший раз – до 31 травня 2027-го зі звітом за 2026-й. У разі неподання звітів – значні штрафи, від EUR10 до EUR50 за кожну тонну викидів.
«Уряду потрібно піднімати питання форс-мажорних обставин для українських підприємств», – вважає Лівіцька.
Виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка зазначила, що українські підприємства мають можливість декларативно подавати звіти про викиди.
«Ми ініціювали таку процедуру, ми не зобов’язані купувати сертифікати CBAM в умовах форс-мажорних обставин. Ми пропонуємо і просимо працювати в рамках CBAM за декларативним принципом”, – наголосила Крипка.
Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що металургійні підприємства розглядають CBAM як незворотний процес: «Так чи інакше, це буде впроваджено, і буде в усьому світі, це призведе до якогось переформатування торгівлі в усьому світі».
Раніше до третини металопродукції надходило до ЄС, зараз частка збільшилася внаслідок блокування морського шляху, і вона може зрости, якщо блокада відновиться.
«Важливо уряду долучитися до процесу, приділяти йому більше уваги», – наголосив Каленков, зазначивши, що єврокомпанії від цієї екоініціативи отримують певні субсидії для свого розвитку та модернізації.
«Потрібно зрівняти правила гри українських і європейських компаній – застосувати умови форс-мажору для українських підприємств. Потрібно комплексно підходити до цього питання, враховувати питання модернізації компаній. Міндовкілля і Мінекономіки дотичні до цього процесу, але важливо, щоб був один центр, який буде цим процесом керувати, щоб до європейських колег доносили єдину позицію”, – сказав глава “Укрметалургпрому”.
Він також вважає за необхідне створити в Україні конкурентний ринок верифікаторів, щоб тут могли працювати і місцеві, і європейські компанії.
Раніше керівник з міжнародних зв’язків групи «Метінвест» Андрій Криль під час Ukraine’s Future Summit заявив, що незабаром новою перешкодою для українських компаній у роботі на європейському ринку стане вуглецеве мито (CBAM), яке запрацює в повному обсязі через 18 місяців. Топ-менеджер висловив сподівання, що завдяки діалогу між українським урядом і Єврокомісією ці перешкоди можуть бути подолані, а торговельні потоки залишаться безперебійними.
Своєю чергою, директор з екології та промислової безпеки «Інтерпайпу» Владислав Варнавський на «Саміті експортерів», організованому Forbes Україна, зазначав, що компанії мають більше уваги приділяти екологічним проєктам у рамках вимог ЄС за темою «зеленої» економіки – Green Deal і CBAM. І уточнював, що незважаючи на те, що ця тема стає дедалі ширшою і не тільки політичною, а й економічною, а також суспільною, в Україні поки що небагато компаній приділяють цьому увагу, навіть експортери продукції до ЄС.
Як зазначено на сайті Європейської Комісії, «зелена» угода (Green Deal) – це стратегія, що має привести економіку Євросоюзу до сучасного, ресурсно-ефективного та конкурентоспроможного стану за рахунок зобов’язань знизити викид парникових газів до 2030 року на 55%, а до 2050 року припинити повністю.
CBAM, STANISLAV ZINCHENKO, АНЖЕЛІКА ЛІВІЦЬКА, ЛЮДМИЛА КРІПКА, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР КАЛЕНКОВ
Агрохолдинг «Агротрейд» завершив весняну посівну ярих культур, під яку виділив понад 30 тис. га, повідомила прес-служба агрохолдингу в Facebook у середу.
Згідно з повідомленням, сприятлива погода на початку весни дала змогу «Агротрейду» розпочати сівбу в березні, хоча раніше вона стартувала у квітні. Однак згодом через опади польові роботи довелося на певний час зупинити, а після їх відновлення довелося залучати більше техніки, ніж планувалося.
«Цього року в проблемних зонах, поблизу місць обстрілів та активних бойових дій, ми зробили акцент на використанні власної техніки. Це дало змогу, незважаючи на обмеження часу роботи та проблеми із супутниковою навігацією, працювати ефективно. Затримка, що виникла через погодні умови, суттєвого впливу та економічних збитків не мала, адже ми передбачили можливість залучення додаткової техніки заздалегідь. У підсумку весняну посівну завершили навіть із випередженням термінів”, – розповів директор агропромислового департаменту Олександр Овсяник.
За його інформацією, «Агротрейд» відвів під урожай-2024 соняшнику 12,52 тис. га, сої – 8,27 тис. га, кукурудзи – 6,4 тис. га, ярої пшениці – 3,75 тис. га, технічних конопель – 230 га. Також було посіяно гречку і вперше арахіс.
Група компаній «Агротрейд» – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства «Колос» (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році «Агротрейд» вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором «Агротрейд» є Всеволод Кожем’яко.
