IT-ринок в Україні влітку 2023 року зменшився на 1,7% до літа минулого року через світові тренди та війну, повідомив співзасновник і член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей на конференції “Майбутнє українського експорту”, організованій “Економічною правдою” в Києві.
“Перше – це глобальні тренди. У світі, в принципі, вся ІТ-індустрія сьогодні легенько “стагнує”, базуючись на інвесторах і з багатьох інших причин. І другий тренд – це складність завести нові замовлення в Україну, тому що у замовників є певне відчуття війни”, – пояснив Кіцмей.
Глава SoftServe також зазначив, що від початку війни деякі замовники вийшли з ринку України через внутрішні політики, які забороняють робити замовлення в країнах, де йде війна. Проте український сервіс і якість послуг змусили деяких із них уже переглянути свої правила, додав він.
За словами Кіцмея, SoftServe, зокрема, вдається зберігати рівень задоволеності клієнта вище 80%.
“Ми побачили тренд, що низка замовників від нас відійшла на початку війни, і потім, порівнявши якість, красу наших послуг із тим, що вони отримали, вони вирішили змінити свої політики, і легенько повернулися назад”, – вказав він.
Співзасновник SoftServe додав, що менше проблем із замовленнями від іноземних стартапів, у яких внутрішні правила не такі жорсткі.
“Якщо ми не порушимо цю стабільність зараз, люди звикатимуть до війни. В Ізраїлі теж є постійна війна, і ніхто про це не говорить, і, тим більше, передають замовлення. Наші західні партнери звикнуть до війни, головне, щоб не погіршувалася (ситуація)”, – підкреслив Кіцмей.
SoftServe входить до списку найбільших сервісних ІТ-компаній України. Згідно з інформацією на сайті компанії, у неї близько 13 тис. працівників і 47 офісів у 14 країнах світу. Головні офіси компанії розташовані у Львові та Остіні (штат Техас, США). Центри розробки компанії розташовані у Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Рівному, Івано-Франківську, Чернівцях, Ужгороді, Тернополі, Одесі, Вінниці та Хмельницькому, а також у Польщі, Болгарії, Румунії та країнах Латинської Америки.
Ціни на нафту стабільні на торгах у середу перед засіданням міністерського моніторингового комітету ОПЕК+ (JMMC).
Вартість грудневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв. в середу становить $90,88 за барель, що на $0,04 (0,04%) нижче, ніж на закриття попередньої сесії. У вівторок ціна цих контрактів збільшилася на $0,21 (0,2%), до $90,92 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали до цього часу на $0,02 (0,02%), до $89,21 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $0,41 (0,5%), до $89,23 за барель.
Засідання JMMC, учасники якого оцінять ситуацію на глобальному нафтовому ринку, відбудеться в середу в форматі онлайн.
Увагу трейдерів також спрямовано на щотижневий звіт міністерства енергетики США про запаси енергоносіїв у країні, який буде оприлюднено о 17:30 кв. м.
Експерти, опитані S&P Global Commodity Insights, у середньому прогнозують зниження запасів нафти в Штатах минулого тижня на 1,4 млн барелів. Вони також чекають, що резерви дистилятів впали на 1,6 млн барелів, а бензину – не змінилися.
Оцінки Американського інституту нафти (API), оприлюднені в ніч із вівторка на середу, засвідчили скорочення запасів нафти в США на тижні, що завершився 29 вересня, на 4,21 млн барелів.
Київська влада збільшила фінансування міської цільової програми “Захисник Києва” на 1,26 млрд грн, їх буде спрямовано на забезпечення сил безпеки та оборони столиці, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
“Київрада на позачерговому засіданні знову збільшила допомогу нашим захисникам. Зокрема, депутати проголосували за збільшення фінансування міської цільової програми “Захисник Києва” на 1 млрд 260 млн. Ці кошти спрямують на матеріально-технічне забезпечення сил безпеки та оборони”, – написав Кличко в Телеграм-каналі у вівторок.
Він уточнив, що виділені кошти підуть “на придбання автотранспорту, БПЛА, оптичних прицілів, приладів нічного бачення, ремонт і відновлення техніки та інше необхідне. Це – субвенція, ми перераховуємо гроші військовим підрозділам”.
Кличко також повідомив, що департаменту транспортної інфраструктури виділено понад 1,2 млрд грн з метою регулювання тарифів на проїзд у міському пасажирському транспорті, “тому що ціна поїздки 8 грн давно не відповідає собівартості проїзду”.
“Оскільки вартість ми не підвищуємо, а транспортним підприємствам працювати треба, маємо забезпечити їм таку можливість”, – зазначив Кличко.
Уряд Швеції пропонує виділити 333 млн шведських крон (близько $30 млн за поточним курсом) на спеціальні експортні кредитні гарантії для компаній, що торгують з Україною, повідомило Міністерство економіки у вівторок.
Згідно з релізом, відповідну ініціативу шведські урядовці внесли до проєкту бюджету на 2024 рік, документ очікує на узгодження.
“Те, що з наступного року від ризиків в Україні страхуватиме Швеція – важливий сигнал. Це означає, що ринок страхування інвестицій у нашій державі, попри всі безпекові виклики, починає працювати. Ми дуже вдячні шведському уряду і сподіваємося, що це рішення підтримає Риксдаг”, – наводяться слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
У відомстві уточнили, що гарантії покриватиме експортно-кредитне агентство Швеції. Вони поширюватимуться на експорт шведськими компаніями товарів, які можна класифікувати як допомогу розвитку, і застосовуватимуться до транзакцій на строк до трьох років, але не пізніше кінця 2026 року.
Мінекономіки нагадало, що раніше участь у страхуванні політичних ризиків для роботи своїх компаній в Україні вже підтвердили експортно-кредитні агентства Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії та Японії. Також українських і міжнародних інвесторів готова страхувати державна польська Корпорація зі страхування експортних кредитів (KUKE).
Динаміка курсу гривні до долара США у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news