Трейдери чекають на публікацію даних Мінпраці США про динаміку споживчих цін у країні за минулий місяць, які вважаються ключовими для ухвалення Федеральною резервною системою (ФРС) рішення щодо подальшого напряму грошово-кредитної політики.
“Усі ринки чітко сфокусовані на винятково важливих даних щодо інфляції в США, – зазначає керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес, слова якого наводить Market Watch. – Трейдери намагаються зрозуміти, чи зміниться курс ФРС після цих даних, і якими будуть наслідки для американської економіки”.
Опитані Trading Economics експерти в середньому очікують, що інфляція в США в березні сповільнилася до 5,2% у річному вираженні з 6% у лютому.
Більш висока, ніж очікується, інфляція, підвищить ймовірність нового підйому ставки Федрезервом, принаймні ще на 25 базисних пунктів. Збільшення ставки американським ЦБ уже призвело до сповільнення інфляції, однак воно також стримує економіку. Подальший підйом ставки посилить загрозу рецесії, що негативно позначиться на фондових ринках, зазначає Market Watch.
Японський фондовий індекс Nikkei 225 додає 0,6% під час торгів.
Акції SoftBank Group подорожчали на 1,4%, Nippon Yusen – на 2,4%, Mitsubishi Corp. – на 2,3%, Nippon Steel – на 1,8%, Nintendo – на 1%.
Дані Банку Японії, оприлюднені в середу, засвідчили уповільнення зростання цін виробників у країні в березні до 7,2% у річному вираженні з лютневих 8,3%. Темпи збільшення цін виробників минулого місяця були мінімальними з вересня 2021 року.
Китайський фондовий індекс Shanghai Composite додає 0,3% під час торгів, гонконгський Hang Seng – втрачає 0,8%.
Лідерами зростання в материковому Китаї є акції сировинних компаній – папери Petrochina Co. (SPB: 857) подорожчали на 3,4%, China Petroleum & Chemical Corp. (Sinopec) – на 1,7%, Zijin Mining Group Co. – на 0,7%.
У Гонконзі дешевшають акції технологічних гігантів. Вартість паперів Alibaba Group Holding (SPB: BABA) опустилася на 2,4%. У вівторок компанія представила власну модель штучного інтелекту – аналог ChatGPT, що працює з китайською та англійською мовами. У найближчому майбутньому модель буде інтегрована в усі бізнес-додатки екосистеми Alibaba, повідомила компанія.
За даними агентства Bloomberg, влада КНР планує ввести вимогу про перевірку на безпеку технологій, аналогічних популярному чат-боту ChatGPT.
Акції Tencent (SPB: 700) Holdings Ltd. подешевшали під час торгів на 4,4%, JD.Com Inc. (SPB: JD) – на 3,4%.
Південнокорейський фондовий індекс KOSPI стабільний під час торгів, австралійський S&P/ASX 200 додає 0,4%.
Вартість акцій BHP Group зросла на 2,1%, Rio Tinto – на 2,5%, Fortescue Metals – на 1,5%.
Італія продовжить надавати підтримку Україні і представить план реконструкції країни 26 квітня, заявив глава МЗС Італії Антоніо Таяні.
“Під час телефонної розмови з Дмитром Кулебою підтвердив підтримку України”, – написав він у “Твіттер” у вівторок.
“26 квітня ми представимо план реконструкції України. Ми виступатимемо разом із нашими найкращими компаніями”, – уточнив він.
Таяні повідомив, що перебуває в постійному контакті з главою МАГАТЕ Рафаелем Гроссі та наголосив на важливості захисту окупованої Запорізької АЕС. “Вкрай важливо захистити Запорізьку електростанцію”, – написав він.
Як повідомлялося, глава МЗС України Кулеба у вівторок провів розмову з Таяні, під час якої сторони обговорили нову можливу допомогу, яку Італія може надати для забезпечення перемоги України над російською агресією.
Раніше повідомлялося також, що наприкінці квітня в Римі відбудеться конференція з реконструкції та відновлення України.
Румунські фермери погрожують розпочати 7 червня масштабну загальнонаціональну загальнодержавну акцію протесту, якщо влада не заборонить транзит та імпорт зерна з України на період із 15 червня 2023 року до 15 березня 2024 року, повідомляє Альянс сільського господарства та співробітництва (ААС).
“Як захід щодо захисту діяльності фермерів і агропродовольчого сектору ми просимо президента Клауса Йоганніса, прем’єр-міністра, голів (місцевих партій PNL і PSD – ІФ) Ніколає Чуке і Марселя Чолаку, (міністра сільського господарства) Петре Даеа представляти інтереси Румунії жорсткіше і вжити всіх юридичних кроків і дипломатичних заходів, які запроваджуються для заборони транзиту та імпорту сільгосппродукції з України в період з 15 червня 2023 року по 15 березня 2024 року”, – цитує ААС adevarul. ro.
Альянс зазначає, що сільськогосподарський ринок “сильно спотворений на шкоду румунським фермерам”. Він стверджує, що 2023 року більшість аграріїв будуть змушені закрити свої ферми через високі витрати на вирощування сільгоспкультур, і перспектива реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість, “навіть за хороших умов виробництва їх не врятує”.
У зверненні АСС підкреслюється, що сума в EUR10 млн, виділена Європейською комісією Румунії для пом’якшення збитків, є незначною. “Ці кошти максимум можуть бути перенаправлені на відновлення, бодай частково, дорожньої інфраструктури, пошкодженої інтенсивним транзитом українських товарів”, – упевнені в АСС.
Організації-члени Альянсу сільського господарства та співробітництва – AAC, Національна федерація PROAGRO, Ліга асоціацій сільськогосподарських виробників із Румунії – LAPAR, Спілка національного відділення кооперативів в овочевому секторі – UNCSV та Форум професійних фермерів та переробники з Румунії – FAPPR сумарно вирощують сільгоспкультури та займаються тваринництвом на більш ніж 4,7 млн га. У його лавах понад 56,5% зайнятих в агросекторі та 20% харчової промисловості Румунії.
У Польщі, а також у Словаччині, Чехії, Угорщині, Румунії та Болгарії минулого тижня відбулися акції сільгоспвиробників, які протестують проти збільшення поставок зерна з України, на яке Брюссель тимчасово скасував мита.
Президент Володимир Зеленський обговорив з американським бізнесменом і філантропом Говардом Баффетом допомогу Україні.
“Разом з американським бізнесменом і філантропом Говардом Баффетом обговорили допомогу нашій державі. Розповів про ситуацію в Україні та про відбиття російської збройної агресії на полі бою. Щодня робимо кроки, які забезпечували б стійкість українських воїнів, підтримували суспільство і бізнес”, – написав Зеленський у телеграм-каналі у вівторок увечері.
Глава держави висловив подяку Баффету за підтримку українців.
“Вдячний Говарду Баффету за підтримку українського народу! Зокрема, за реалізацію проєкту фабрики-кухні, який є частиною реформи шкільного харчування, а також допомогу в реалізації зернової ініціативи, підтримку розмінування, закупівлі генераторів і ліквідації наслідків ворожих обстрілів цивільної інфраструктури України”, – написав Зеленський.
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства в січні-березні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 45,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $28,511 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в понеділок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 31,2% – до $21,822 млн.
У березні імпортовано міді на $11,045 млн, експортовано – на $7,672 млн.
Крім того, Україна в січні-березні 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 88,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,176 млн (у березні – $2,020 млн), алюмінію та виробів із нього – на 0,7%, до $82,110 млн (у березні – $28,530 млн). Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 89,4% – до $216 тис. (у березні – $12 тис.), імпорт олова та виробів із нього на 8%, до $648 тис. (у березні – $104 тис.), а також знизила цинку та цинкових виробів – на 51%, до $7,698 млн (у березні – $3,581 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші три місяці 2023 року скоротився на 6,6% порівняно зі порівнянним періодом роком раніше – до $23,103 млн (у березні – $8,732 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 33,6% – до $4,436 млн (у березні – $1,412 млн), нікелю та виробів становив $92 тис. (у березні – був відсутній), тоді як у січні-березні-2022 він був $875 тис.
Експорт цинку за три місяці поточного року становив $46 тис. (у березні – $22 тис.), тоді як у січні-березні-2022 він становив $892 тис. Експорт олова та виробів становив $48 тис. (у березні – $29 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
