Україна отримала нову партію гуманітарної допомоги від Азербайджану, призначену для відновлення пошкодженої в ході збройного конфлікту енергетичної інфраструктури, повідомили в українській та азербайджанській прес-службах.
Допомога полягає в постачанні електрообладнання на суму $2 млн, затвердженій указом президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва від 11 серпня 2025 року, коштами з президентського резервного фонду та державного бюджету 2025 року. Обладнання включає генератори, трансформатори та електрокабелі, вироблені в Азербайджані.
Перша партія допомоги — близько 10 вантажівок, відправлених з Парку технологій Сумгаїт — містить близько 90 000 метрів електричних кабелів, 25 генераторів і сім комплектів трансформаторів. Вони призначені для відновлення стабільного електропостачання в регіонах України, зруйнованих внаслідок російських ударів.
Президент України Володимир Зеленський і президент Азербайджану Ільхам Алієв обговорили питання енергетичного співробітництва та взаємодії з США і європейськими партнерами під час телефонної розмови 10 серпня. Сторони підкреслили, що дія допомоги базується на принципах гуманізму та партнерства, закріплених у двосторонніх угодах, включаючи Договір про дружбу, співробітництво і партнерство 2000 року та Декларацію про стратегічне партнерство 2008 року.
Дипломатичні відносини між Україною та Азербайджанською Республікою були встановлені 6 лютого 1992 року, коли Азербайджан офіційно визнав незалежність України. Українське посольство в Баку розпочало роботу в 1996 році, а азербайджанське посольство в Києві — в 1997 році.
АЗЕРБАЙДЖАН, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, енергетична інфраструктура
Fixygen підготував аналітичний матеріал з прогнозом щодо ринку криптовалют на вересень 2025 року:
Загальна картина ринку на 1 вересня виглядає наступним чином:
Потрібно брати до уваги і ряд ризиків для ринку. Почнемо з того, що вересень традиційно найгірший місяць для крипти; історичні дані свідчать про істотні падіння ринку саме в цей місяць. Також варто мати на увазі і макроризики: висока ставка ФРС, невизначені регуляторні рішення можуть тиснути на ринок, а ілюзія бичачого ралі («FOMO») може призвести до перегріву та ірраціональних рішень.
Тому Fixygen пропонує 3 основні сценарії розвитку ринку.
Сценарій A: «Червоний вересень» (ймовірний, базовий)
Сценарій B: «Помірний відновлювальний»
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20250902/prognoz-rinku-kriptovalyut-na-veresen-vid-fixygen.html
Дискусії щодо українського врегулювання між низкою європейських лідерів заплановані на четвер у Франції, повідомила в неділю газета Financial Times (FT).
«Ті, хто раніше зустрівся з (президентом США Дональдом) Трампом у Вашингтоні, як очікується, зберуться в четвер у Парижі на запрошення президента Франції Емманюеля Макрона, щоб продовжити дискусії на високому рівні», – пише видання з посиланням на джерела з числа дипломатів.
«Серед присутніх будуть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, генсек НАТО Марк Рютте і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн», – зазначає FT.
Офіційно про цю зустріч поки не повідомлялося. Як очікується, зустріч стане продовженням обговорення гарантій безпеки, які США і країни ЄС можуть надати Україні після закінчення війни. Серед них – розміщення кількох десятків тисяч європейських військовослужбовців на території країни, йдеться в статті.
У свою чергу в інтерв’ю FT фон дер Ляєн заявила, що в Європі працюють над планом «розгортання багатонаціональних сил за підтримки американців».
«Президент Трамп запевнив нас, що американська підтримка буде частиною гарантій. Він неодноразово і чітко підтвердив це», – сказала вона.
Індія знову виступила проти розширення Шанхайської організації співробітництва (ШОС), відхиливши заявку Азербайджану на повноправне членство. Про це повідомляє AnewZ з посиланням на дипломатичні джерела, передані ЗМІ. X (formerly Twitter)+14EADaily+14Report.az+14
З іншого боку, Пакистан поки що утримується від підтримки вступу Вірменії до ШОС. Геополітичні зв’язки Пакистану з Азербайджаном, а також історичні позиції в конфліктах регіону здатні стати перешкодою на шляху Єревана.
Шанхайська організація співробітництва – міжурядовий регіональний блок, заснований 2001 року в Шанхаї. Наразі налічує 10 повноправних членів: Китай, Росія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Узбекистан, Індія, Пакистан, Іран та Білорусь.
У 2025 році Вірменія та Азербайджан подали заявки на повний статус члена ШОС (раніше були спостерігачами або діалоговими партнерами). Їхня ратифікація вимагає схвалення всіх чинних учасників.
Акціонери ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя» (Київ) на зборах 28 серпня ухвалили рішення про спрямування 88,999 млн грн отриманого прибутку за результатами 2023-2024 років на виплату дивідендів.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), виплату буде здійснено 2025 року.
Загальний розмір дивідендів на одну просту іменну акцію ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя» встановлено в розмірі 475,9 грн. Виплата дивідендів здійснюватиметься безпосередньо акціонерам у порядку, передбаченому законодавством України.
Водночас наголошується, що сума дивідендів, належна акціонерному товариству Роwszechny Zaklad Ubezpieczen SA, становить 47,589 млн грн, Роwszechny Zaklad Ubezpieczen na Zycie SA – 4,759 тис. грн, СК «ПЗУ Україна» – становить 41,404 млн грн.
Як повідомлялося, «ПЗУ Україна страхування життя» у 2024 році зібрала 312,913 млн грн премій, що на 29,2% більше, ніж у 2023 році. Виплатила клієнтам 55,6 млн грн, що на 9,2 млн грн більше, ніж 2023-го. Фінансовий результат страховика до оподаткування становив 104,136 млн грн, тоді як роком раніше – 176,805 млн грн. Компанія повідомляла також, що вона завершила минулий рік із чистим прибутком 84,136 млн грн, що на 41,8% менше, ніж у 2023 році.
ПрАТ «СК »ПЗУ Україна страхування життя” працює з 2003 року. Входить до складу групи PZU – однієї з найстаріших і найбільших у Польщі за обсягом підписаних брутто-премій (згідно з даними Комісії з фінансового нагляду Польщі).
Проект Relocation.com.ua підготував свіжий огляд ринку житла Словаччини (в першому півріччі 2025 року) за трьома блоками — ціни/продажі, оренда, будівництво:
Ціни і продажі продовжили зростання. У II кв. 2025 р. середня ціна житлової нерухомості в Словаччині піднялася до €2 777/м², що на +12,8% р/р (і +2,9% до I кв.). Це новий історичний максимум за даними NBS. У I кв. показник становив €2 700/м² (+11,4% р/р). Зростання синхронне по квартирах і будинках, швидше — у великих містах і обласних центрах.
У столиці закріпився «розігрів»: за даними медіаринку, у II кв. середня ціна квартир наблизилася до €3 100/м², перевищивши пік 2022 року (старий фонд зростає швидше за новобудови).
Після слабкого I кв. (ефект підвищення ПДВ з 20% до 23% з 2025 р.) Q2’25 в Братиславі показав різкий відскок — ~797 проданих новобудов, що +60% кв/кв і другий кращий результат за чотири роки. За весь 2024 рік продажі новобудов у столиці подвоїлися (1 664 проти 773 у 2023 році) — частину попиту «перенесли» через ПДВ.
Вартість місцевих іпотек продовжує нормалізуватися: середня ставка за житловими кредитами з фіксацією 5–10 років у червні — ~3,0%, що підтримує платоспроможний попит.
Орендний ринок у 2025 р. більш «прохолодний», ніж ціновий. Пропозиція квартир в оренду збільшилася, а середні ставки в ряді регіонів скоригувалися вниз. У той же час Братислава залишається найдорожчою: середня оренда ~€890/міс.; найдоступніший регіон з великих — Тренчин (~€544/міс.). По столичним районам розкид значний.
Валова прибутковість оренди в країні — близько 4,9% (Q2’25); рік тому була ~5,3%: рентабельність злегка «з’їдається» випереджаючим зростанням цін на покупку.
Введення житла гальмує: в I кв. 2025 р. завершено 3 119 квартир/будинків — мінімум за 9 років, −24% р/р (дані Статуправління). Це результат слабкого потоку стартів 2023–2024 рр. на тлі дорогих грошей і регуляторної невизначеності.
Також потрібно мати на увазі, що з 1 квітня 2025 року набув чинності новий Будівельний закон — об’єднує зонування і дозвіл в єдину процедуру, покликаний прискорити видачу дозволів і знизити бюрократію. Ефект на статистиці дозволів і введень проявиться поступово в II півріччі 2025–2026 рр.
На середину 2025 р. Словаччина — «ринок продавця» за цінами і «ринок орендаря» за наймом: ціни оновлюють піки на тлі здешевлення іпотеки і обмеженого введення, тоді як оренда стабілізується через приріст пропозиції.
При збереженні поточних трендів ймовірне уповільнення річного зростання цін до кінця року, але рівні залишаться високими, а введення житла — нижче докризового рівня.
