ПП «Західний Буг» побудує переробний комплекс із переробки на борошно пшениці м’яких і жорстких сортів потужністю понад 75 тис. тонн на рік, повідомив керівник проєкту «Млин і макаронна фабрика» компанії Володимир Бойчук у Facebook.
«Це буде перший в Україні проєкт такого масштабу з переробки пшениці дурум, який ми запустимо у 2025 році. Проєктна потужність млинів становитиме понад 75 тис. тонн на рік. Це дасть змогу виробляти високоякісне хлібопекарське борошно, крупу для виробництва макаронних виробів», – зазначив він і додав, що підготовчі роботи вже завершено.
Очікується, що макаронна фабрика за повного завантаження зможе виробляти близько 50 тис. тонн різноманітної продукції на рік, зокрема традиційні макаронні вироби різних форм і макарони швидкого приготування. В асортименті налічуватиметься понад 50 найменувань продукції.
ПП «Західний Буг» засновано 2003 року. Обробляє близько 65 тис. га в Чернівецькій, Тернопільській, Волинській та Львівській областях. Спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур, виробництві та реалізації насіння, надає послуги елеваторів та агрохімічної лабораторії.
До його структури входять 10 рільничих підрозділів, три елеватори потужністю одночасного зберігання 88 тис. тонн, насіннєвий завод потужністю 200 т/добу, агрохімічна лабораторія, що надає послуги аналізів ґрунту і води тощо.
Бенефіціарами агрохолдингу є Оксана Друль, Валерій Овчарук та Юрій Гладун.
Згідно з індексом Opendatabot, ПП «Західний Буг» у 2024 році увійшло до Топ-10 найприбутковіших агрокомпаній України. На його частку припало 5,9% доходу всієї десятки. Уточнюється, що 2023 року дохід агрохолдингу становив 86,57 млрд грн.
БОРОШНО, Західний Буг, ПЕРЕРОБКА, переробний комплекс, ПШЕНИЦЯ
Українські підприємства в січні-серпні поточного року скоротили споживання металопрокату на 1,46% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 298,1 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 833,1 тис. тонн, або 36,25% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-серпні-2024 метпідприємства виробили 4,318 млн тонн металопрокату (126,6% до аналогічного періоду 2023 року). З них, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 2,853 млн тонн, або 66,1%. У січні-серпні-2023 частка експорту становила 52,5% (1,790 млн тонн за загального виробництва металопрокату 3,410 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-серпні-2024 склала 46,83%, що практично збігається з показником січня-серпня-2023 (45,47%).
Питома вага плоского прокату в експортних поставках за вісім місяців цього року помітно перевищує показник січня-серпня-2023 (39,19% і 34,97% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-серпня-2023 (13,99% проти 19,55%).
“За вісім місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 2 млн 298,1 тис. тонн металопрокату, з яких 833,1 тис. тонн, або 36,25%, припадає на імпорт. У січні-серпні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 2 млн 328,1 тис. тонн, з яких 708,1 тис. тонн, або 30,42%, було імпортовано. Таким чином, за вісім місяців цього року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку щодо восьми місяців минулого року на 1,46%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,84%”, – констатують у пресрелізі.
Структура імпорту за зазначений період, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,74% і 18,80% відповідно). У січні-серпні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 80,30% і 18,71%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-серпні, за даними Держмитслужби, були країни Європейського союзу (72,0%), Африки (9,7%) та іншої Європи (7,2%).
Серед металургійних імпортерів перше місце посідають інші країни Європи (49,2%), на другому – ЄС-27 (28,5%), на третьому – країни Азії (20,6%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
У державному бюджеті на 2025 рік передбачено понад 5 млрд грн на аграрну галузь, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у Telegram. Згідно з повідомленням, 4,726 млрд буде спрямовано на виплати за гектар і на утримання корів, овець і кіз.
Крім того, 200 млн грн заплановано на відновлення та будівництво меліоративних систем, 5 млн грн на компенсацію ЄСВ сімейним фермерським господарствам і 80 млн грн на надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам.
У держбюджеті передбачено 1,37 млрд на видачу грантів, зокрема на сади і теплиці, і 1 млрд грн на розмінування с/г земель, пояснив міністр.
ПАТ «Укрнафта» запрошує потенційних та постійних контрагентів на серію воркшопів, спрямованих на підвищення прозорості та ефективності закупівельних процесів, зокрема послуг оренди спеціальної техніки для виробничих потреб 2025 року. Ці заходи є частиною стратегії компанії на розвиток довгострокових та надійних партнерських відносин.
Теми першої зустрічі:
Види послуг, що закуповуються:
Воркшопи надають унікальну можливість краще ознайомитися з вимогами ПАТ «Укрнафта», дізнатися про специфіку роботи та налагодити співпрацю з найбільшою нафтовидобувною компанією України.
Не втрачайте можливість стати нашим партнером! Реєструйтеся вже зараз, щоб дізнатися більше та отримати відповіді на всі питання під час воркшопу.
Дата зустрічі: 18 вересня 2024 року
Час: 11:00
Місце проведення: Головний офіс ПАТ «Укрнафта», м. Київ, Несторівський провулок, 3-5
Формат участі: Особиста присутність або онлайн-підключення через Microsoft Teams.
Реєстрація на участь:
Учасники повинні зареєструватися через гугл-форму або надіслати заявку на електронну адресу:
ruslan.puzii@ukrnafta.com з копією daria.obodets@ukrnafta.com
У листі необхідно вказати:
Контактна інформація для довідок:
Дем’ян Пашковський
Начальник сектору диспетчеризації
Телефон: +380 50 739 65 29
Про ПАТ «Укрнафта»:
ПАТ «Укрнафта» — найбільша нафтовидобувна компанія України, що займається видобутком та реалізацією нафтопродуктів. Компанія активно розвиває партнерські відносини та впроваджує інноваційні рішення для стабільного енергетичного забезпечення країни.
Гірничорудні підприємства України поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 23 млн 318,681 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за окреслений період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 72,1% – до $2 млрд 32,671 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (36,39% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (17,04%) і Польщі (16,94%).
В Україну за січень-серпень 2024 року було імпортовано ЗРС на $223 тис. у сумарному обсязі 794 тонни, тоді як у січні-серпні-2023 завезено на $81 тис. у сумарному обсязі 118 тонн. Імпорт поточного року здійснювався з Нідерландів (31,70%), Польщі (28,57%) і Норвегії (18,75%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
До України минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Українські підприємства в січні-серпні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 20,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $92,824 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за окреслений період зріс на 16% – до $58,224 млн млн.
У серпні імпортовано міді на $8,304 млн, експортовано – на $8,878 млн.
Крім того, Україна в січні-серпні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 68,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $18,6 млн (у серпні – $1,620 млн), алюмінію та виробів із нього – на 20%, до $292,701 млн (у серпні – $42,649 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 14,8% – до $615 тис. (у серпні – $5 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 7,8% – до $1,842 млн (у серпні – $307 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 32,9%, до $38,242 млн (у серпні – $4,882 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за вісім місяців 2024 року зріс на 31,1% порівняно із зіставним періодом роком раніше – до $82,966 млн (у серпні – $11,901 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 25,9% – до $7,315 млн (у серпні – $823 тис.), нікелю та виробів становив $508 тис. (у серпні – $85 тис.), тоді як у січні-серпні-2023 він був $201 тис.
Експорт цинку за вісім місяців цього року становив $201 тис. (у серпні – $79 тис.), тоді як у січні-серпні-2023 він був $88 тис. Експорт олова та виробів становив $344 тис. (у серпні – $2 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знижено ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але зросло ввезення цинку та цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього 2023 року збільшився на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
