Два судна з понад 33 тис. тонн соєвих бобів вийшли в п’ятницю з українських портів, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“25 листопада два судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 33 165 тонн соєвих бобів у рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Суховантаж Port Alberni перевозить 26 765 тонн соєвих бобів до Іспанії, судно CS Cihan доставить 6,4 тис. тонн до Туреччини.
СКЦ зазначає, що 28 навантажених суховантажів готуються до огляду в турецьких територіальних водах, щоб вирушити далі в пункти призначення.
“Станом на 25 листопада загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованих із трьох українських портів, становить 11 940 672 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 983 суден: 489 на прибуття в українські порти і 494 – на вихід із них”, – підкреслили в СКЦ.
Лідери Румунії, Болгарії та Хорватії підтримали оголошену президентом України ініціативу “Зерно з України” і заявили про подальші зусилля з нарощування наявних і створення нових транзитних коридорів для експорту українського зерна та іншої агропродукції.
“З початку війни 8,4 млн тонн зернових та олійних з України було транзитом (через Румунію) поставлено споживачам у світі. Найближчими місяцями очікуємо зростання транзитного експорту з України”, – сказав прем’єр Румунії Ніколає Чуке у відеозверненні на міжнародному саміті з продовольчої безпеки в Києві в суботу.
Він зазначив, що Румунія дуже рішуче діяла на підтримку експорту українського зерна через румунські порти і продовжуватиме працювати над збільшенням сполучення між країнами наземним і залізничним транспортом, зокрема, нещодавно було відкрито новий пункт пропуску на кордоні.
Чуке також наголосив, що Румунія надає і не відступить від підтримки України та Молдови в енергосфері. “Ми не дозволимо Росії занурити регіон у темряву”, – заявив він.
Президент Болгарії Румен Радєв на саміті повідомив, що Болгарії за останні місяці вдалося транспортувати близько 200 тис. тонн зерна з України через Дунай, і країна має намір продовжувати цей транспортний проект.
“На жаль, втрата електроенергії в українських портах через російські обстріли ускладнила цей процес для болгарських суден”, – зазначив він.
Радев також повідомив, Болгарія надає паливо Україні, щоб країна могла підтримувати сільськогосподарський і транспортний сектор.
Прем’єр Хорватії Андреа Пленкович також підтримав роботу над новими коридорами постачання української продукції в рамках проєкту ЄС “Шляхи солідарності”.
“Хорватія активно приєднується, і буде залучати інші порти на Адріатиці та є можливості коридорів річкою Дунай”, – зазначив глава хорватського уряду.
Лідери трьох країн привітали продовження ще на 120 днів Чорноморської зернової ініціативи, а президент Болгарії закликав шукати стабільні довгострокові рішення.
АГРОПРОДУКЦИЯ, БОЛГАРИЯ, РУМУНІЯ, ТРАНЗИТ, ХОРВАТІЯ, ЭКСПОРТ
Держава Катар виділить $20 млн на закупівлю сільгосппродукції для африканських країн у межах ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine), оголошеної президентом Володимиром Зеленським на саміті G20 минулого тижня, щоб допомогти нагодувати людей у всьому світі.
Про це заявив заступник прем’єр-міністра – міністр закордонних справ Держави Катар шейх Моххамед Аль-Тані під час виступу на міжнародному саміті з продовольчої безпеки в суботу.
“Катар вітає спеціальні програми та проєкти, що сприяють посиленню продовольчої безпеки та збільшують стійкість країн. Ми вітаємо ініціативу України Grain from Ukraine, оскільки вона спрямована на допомогу африканським країнам в отриманні українського продовольчого експорту. Катар виділить $20 млн на підтримку цієї ініціативи”, – підкреслив представник Катару.
Він також нагадав, що катарський Фонд розвитку виділить $12 млн країнам Африканського рогу на забезпечення продовольчої безпеки і вже надав Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) ООН $90 млн для забезпечення продовольством людей, які голодують у Ємені.
Крім того, Катар уже виділив $5 млн Міністерству охорони здоров’я України на закупівлю автомобілів швидкої допомоги та іншого медичного обладнання.
“Катар залишається надійним міжнародним партнером, і ми підтримуємо колективні ініціативи, міжнародні заходи, спрямовані на забезпечення ефективної роботи нашої країни разом із міжнародними партнерами для протистояння викликам, які загрожують конкретним спільнотам, а також створюють колективну загрозу для людства”, – підсумував шейх.
Як повідомлялося, гуманітарна програма Grain from Ukraine, про яку заявив президент України Володимир Зеленський на виступі перед G-20 і яку буде реалізовано в партнерстві з ВПП ООН, передбачає забезпечення зерном щонайменше 5 млн осіб до кінця весни 2023 року.
Україна вирішила спрямувати в межах програми частину своїх зернових запасів для тих африканських країн, де вже зараз існують проблеми голоду. Частину готового до експорту зерна можуть викупити держави-учасниці проєкту, тим самим міжнародні партнери зможуть одночасно підтримати українську економіку в складній ситуації та допомогти бідним країнам Африки.
На реалізацію ініціативи США вже виділили $20 млн. Німеччина внесе EUR15 млн, Японія – $14 млн, Бельгія – EUR10 млн, Франція – EUR6 млн, а Канада – 30 млн канадських доларів (близько $22,4 млн).
ПрАТ “Підприємство з іноземними інвестиціями (ПІІ) “Інтервибухпром” (Горішні Плавні Полтавської обл.) за підсумками 2021 року збільшило чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з 2020 роком – до 113,354 млн грн із 43,858 млн грн.
Згідно з оголошенням компанії про проведення 27 грудня річних зборів акціонерів, які відбудуться дистанційно, нерозподілений прибуток на кінець минулого року становив 72,175 млн грн.
У проєктах рішень зборів акціонерам пропонується затвердити отриманий у 2021 році прибуток у розмірі 113,354 млн грн. З них 40,879 млн грн спрямувати на погашення збитків минулих років; 1 млн 599,9 тис. грн – на формування резервного капіталу товариства; 70 млн 875,1 тис. грн – залишити нерозподіленим.
Дивіденди за підсумками діяльності ПрАТ у 2021 році не виплачувати.
Акціонери також підведуть підсумки діяльності підприємства за 2021 рік, затвердять звіти та схвалять значні правочини.
Як повідомлялося, у 2004-2005 роках “Інтервибухпром” ввів в експлуатацію на Полтавському ГЗК закуплену в США технологічну лінію з виробництва емульсії та змішувально-зарядної машини.
ПрАТ “Підприємство з іноземними інвестиціями (ПІІ) “Інтервибухпром” створено в травні 2001 року. Займається виробництвом вибухових речовин.
За даними НДУ на четвертий квартал 2021 року, у ПрАТ “Українська фінансова компанія” і ТОВ “Інтервибухпром” перебуває по 24,9981% акцій підприємства, у M&Q Trading Limited і West Industrial Investment company Ltd. (обидві – Кіпр) – по 24,9972%.
Зі свого боку ТОВ “Інтервзівпром” зареєстровано у вересні 2000 року зі статутним капіталом 1,5 млн грн. У власності у бенефіціара компанії Костянтина Носова (Київ) – 99,2%-ва частка. Серед основних видів діяльності – виробництво вибухових речовин.
Статутний капітал ПрАТ “ПІІ “Інтервибухпром” становить 10,666 млн грн, номінал акції – 100 грн.
Зовнішньоторговельний оборот за найважливішими позиціями у січні-серпні 2022 р. (експорт)
Дані: Держстат України
Обсяг фактично виділеного Україні міжнародними партнерами з початку війни фінансування на покриття дефіциту держбюджету на 24 листопада становив $25,731 млрд, і ще $1 млрд – на відновлення, або сумарно 71% заявленої ними допомоги на загальну суму $37,581 млрд, повідомляє Міністерство фінансів України.
Згідно з оприлюдненими на його сайті даними, на частку грантів припало менше половини отриманих коштів – $10,49 млрд, або 39,2%.
Місяцем раніше, на 26 жовтня, фінансування становило $23,123 млрд для покриття дефіциту бюджету і $1 млрд – на відновлення, або сумарно 65% заявленої допомоги на загальну суму $36,959 млрд, а обсяг грантів був таким самим.
Як зазначив Мінфін, найбільшу підтримку Україні оголосили США і Євросоюз – відповідно $12,99 млрд і $11,5 млрд. США з цього обсягу виділили $8,49 млрд, або 65%, і все у вигляді грантів, ЄС – $7,367 млрд, або 64%, з яких у вигляді грантів тільки $626 млн.
Згідно з таблицею, замикають п’ятірку найбільших донорів за обіцяною допомогою Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і Канада – відповідно $2,71 млрд, $2,32 млрд і $2,021 млрд. МВФ виділив усі заявлені кошти, тоді як ЄІБ і Канада – $1,72 млрд і $1,521 млрд відповідно, усі – кредити. При цьому ЄІБ поки що єдиний, хто надав фінансування на відновлення.
Слідом ідуть Світовий банк, Німеччина і Великобританія – відповідно $1,765 млрд, $1,373 млрд і $1,076 млрд, з них Німеччина і Великобританія надали у вигляді грантів відповідно $1,049 млрд і $128 млн. Ці країни вже виділили всі заявлені кошти, тоді як СБ тільки 56%.
Донором бюджету України в розмірі понад $500 млн від початку війни є також Японія – $581 млн: ці кошти вже отримано, і всі у вигляді кредитів.
Франція заявила про підтримку українського бюджету на $432 млн, з яких отримано 77%, тоді як Італія та Нідерланди – відповідно $332 млн і $330 млн (зокрема Італія $125 млн у вигляді гранту). Італія надала вже всі кошти, тоді як Нідерланди поки що виділили третину – $106 млн.
Ще дев’ять країн зобов’язалися надати сумарно $172,5 млн, з яких уже отримано $149,5 млн, зокрема $80,5 млн у вигляді грантів. Найбільше – Швеція і Данія: відповідно $49 млн і $53 млн, однак Данія виділила поки що тільки $53 млн, але все у вигляді грантів.
Мінфін також вказав, що з початку війни фінансування дефіциту бюджету на 355 млрд грн, або на $11,246 млрд в еквіваленті, покрив Національний банк України за рахунок прямого викупу військових облігацій.
Щомісячна потреба у фінансуванні дефіциту держбюджету цього року через війну, за даними Мінфіну та уряду, становить близько $5 млрд. Наступного року уряд планує знизити дефіцит держбюджету на $3-4 млрд на місяць (сумарно $38 млрд на рік), розраховуючи на його фінансування США, МВФ і ЄС, а також має намір залучити $17 млрд на екстрене відновлення.
Емісійне фінансування за рахунок викупу Нацбанком держоблігацій у затверджений держбюджет-2023 поки що не закладено, хоча така опція, як зазначив міністр фінансів Сергій Марченко, залишається. НБУ також припускав, що наступного року емісійне фінансування може ще знадобитися, однак наполягав на тому, що його обсяги не повинні перевищити 200 млрд грн за рік.
