Business news from Ukraine

Відстрочка виплат із євробондів дозволить Україні за два роки заощадити $2,5 млрд

Відстрочка виплат з євробондів дозволить Україні в найближчі два роки заощадити $2,5 млрд, повідомив голова Мінфіну Сергій Марченко.

“Тільки у вересні ми мали платіж $1,4 млрд. А загалом йдеться про потенційну економію для бюджету в найближчі два роки в $2,5 млрд. Що ми робитимемо далі, буде зрозуміло після того, як ми зможемо перемогти у війні”, – сказав він в ефірі національного телемарафону у середу ввечері.

Він зазначив, що Україна запропонувала інвесторам відстрочку виплат тіла кредиту та відсотків за 13 випусками.

“Ситуація турбулентна, нам потрібен час для перепочинку”, – зазначив Марченко.

Він також наголосив, що після повернення оподаткування імпортних товарів Мінфін розраховує на збільшення надходжень від митниці на 6-7 млрд грн на місяць, до 20 млрд грн щомісяця.

Як повідомлялося, добровільно відкласти на 14 місяців виплати за ВВП-варантами, що припадають на 2023 рік, обмежити можливу суму виплат у 2025 році 0,5% ВВП за 2023 рік, продовжити термін обігу цих інструментів на рік і одночасно дати право повністю або частково викупити їх у 2024-2027 році пропонує власникам ВВП-варантів уряд України.

Група кредиторів України у складі Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії та США підтримують і настійно рекомендують власникам єврооблігацій України прийняти її пропозицію про відстрочку виплат та погашення на два роки, а також переглянути умови щодо ВВП-варантів.

, ,

Перша леді України Зеленська обговорила з першою леді США гуманітарні проєкти

Перша леді України Олена Зеленська та перша леді США Джилл Байден під час зустрічі обговорили Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, а також низку гуманітарних проєктів, повідомляє пресслужба Офісу президента України.

“У межах візиту до США перша леді України Олена Зеленська провела зустріч із першою леді Сполучених Штатів Америки Джилл Байден у Білому домі. Дружину глави Української держави зустріли на ґанку Білого дому також президент США Джозеф Байден та віце-президент Камала Гарріс. Під час заходу була обговорено Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, реалізація якої стартувала в Україні”, – йдеться у повідомленні, опублікованому на сайті у середу ввечері.

Наголошується, що для здійснення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки “потрібні експертні консультації іноземних, зокрема американських, фахівців із подолання наслідків травматичних ситуацій, спричинених війною”.

“Перші леді України та США приділили значну увагу низці гуманітарних проектів, метою яких є полегшення страждань людей, що потерпають від війни. Зокрема, йшлося про лікування українських дітей у США та їх протезування в американських клініках, а також низку освітніх ініціатив та допомогу тимчасовим вимушеним внутрішнім переселенцям”, – також сказано у повідомленні.

Окрім цього, Зеленська провела зустріч із Дагласом Емгоффом – чоловіком віцепрезидента країни Камали Гарріс.

На зустрічі, що відбулася у розширеному форматі, також були присутні Посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд, головний лікар Сполучених Штатів Вівек Мерті, заступник Держсекретаря з політичних питань Вікторія Нуланд, перший заступник адміністратора USAID Ізабель Коулман, старший директор Ради національної безпеки США з питань Європи Аманда Слоат.

Перша леді України наголосила, що “найголовнішим сьогодні є постачання Сполученими Штатами Україні потужної високоточної зброї, яка допоможе нам захистити дітей і цивільних та пришвидшити перемогу у війні”.

Крім цього, Зеленська “розповіла про проєкт “Книга катів українського народу”, в рамках якого збирають підтверджені дані щодо воєнних злочинців із російської армії”.

Дружина глави Української держави подякувала за значні зусилля США в Організації Об’єднаних Націй не лише щодо засудження Росії, а й її ізоляції та позбавлення місця в Раді ООН з прав людини та закликала й надалі посилювати санкції та визнати Росію державою – спонсором тероризму.

У другий день візиту до США Олена Зеленська провела обід із впливовими американськими жінками.

У ньому взяли участь Марсі Каптур – конгресвумен, співголова Українського кокусу у Конгресі; Робін Данніган – заступниця помічника Державного секретаря з питань Європи та Євразії; доктор Бет ван Скак – Посол з особливих доручень з питань глобального кримінального правосуддя Державного департаменту США та інші.

“Поняття “сильна жінка” в Україні й Америці однакове: жінка бере на себе відповідальність та ухвалює рішення у найскладніших ситуаціях. Розповіла американським power women, серед яких – дипломатки й сенаторки, про сильних українських жінок. Такою нині є кожна з нас. Про тих, які воюють у лавах ЗСУ, які ходять на роботу під обстрілами, які починають все спочатку на новому місці заради дітей. У нас ціла країна power women!”, – наголосила перша леді України.

, , ,

Зеленський провів зустріч з міністрами закордонних справ Австрії та Чехії

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч у Києві з міністром європейських, інтеграційних та закордонних справ Австрії Александером Шалленбергом та главою МЗС Чехії Яном Ліпавським.

“Дуже радий вас бачити та приймати у столиці нашої батьківщини. Насамперед хотів би відзначити велику допомогу урядів ваших держав та ваших народів у підтримці України щодо надання нам статусу кандидата у члени ЄС”, – заявив Зеленський під час зустрічі.

“Дуже хотілося б, щоб була нова сторінка в житті України як повноправного члена ЄС. І ця нова сторінка – це початок діалогу щодо вступу до Європейського Союзу. Я дуже хотів би, щоб ми встигли це зробити, і щоб Чехія нам допомогла”, – додав він.

Глава держави також подякував представникам Австрії та Чехії за солідарність із українським народом, потужну оборонну підтримку та гуманітарну допомогу. “Цінуємо, що у нашій боротьбі за свободу ви поряд із Україною”, – резюмував Зеленський.

, , ,

Мережа салат-барів Salateira шукає можливості для виходу на ринок Туреччини

Мережа салат-барів Salateira шукає можливості для виходу на ринок Туреччини, повідомив голова правління Міжнародної Асоціації турецьких та українських бізнесменів (TUİD) Бурак Пехліван.

«Salateira …прийняла рішення зробити свої перші інвестиції у Туреччині. Цікаво було почути від Олександра Савілова, партнера-засновника Saleteria, про десятирічний шлях успіху компанії, а також разом із ним оцінити, чому і як вони хочуть вийти на турецький ринок», – написав він у Linkedin.

Співзасновник мережі салат-барів Salateira Олександр Савілов зазначив у коментарях до поста, що на даний момент шукають партнера у Туреччині.

Salateira – міжнародна fast healthy мережа з принципом вільного вибору інгредієнтів. За даними сайту, до мережі входять 20 ресторанів у Києві, Дніпрі та Одесі, а також 5 за кордоном – у Мінську (Білорусь).

,

Туреччина хоче підписати угоду щодо експорту українського зерна вже цього тижня

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган прагне домогтися підписання угоди щодо українського зерна на цьому тижні, повідомили західні ЗМІ у середу.

“В результаті переговорів у Стамбулі минулого тижня було досягнуто згоди про загальні риси процесу в рамках плану ООН. Тепер ми хочемо закріпити цю угоду, підписавши документ”, – заявив Ердоган. Він висловив сподівання, що план почне реалізовуватися найближчими днями.

Минулого тижня на переговорах Росії, Туреччини, ООН та України на тему вивезення українського зерна учасники домовилися про створення координаційного центру в Стамбулі і досягли згоди щодо системи спільного контролю зерна в портах.

, , ,

Мінагрополітики повідомляє про можливі втрати врожаю цього сезону

Аерокосмічне дослідження посівних площ озимих культур в Україні виявило їх скорочення з 9,14 млн га до 8,38 млн га (на 0,75 млн га, або 8,3%), пов’язане переважно з економічними наслідками повномасштабного вторгнення РФ в Україна.

Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у середу, зниження цього показника означає падіння врожайності з даних площ на 15%, що еквівалентно втраті 4,2 млн. тонн зерна (20% урожаю).

Відповідні дані надала команда експертів Національного технічного університету ім. І.Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії та Світового банку (СБ) на засіданні координаційної наради міжнародних донорів.

Дослідницька група веде збір даних щодо заподіяної українському АПК прямої та непрямої шкоди для можливого подальшого стягнення компенсації з РФ. Група продовжує моніторинг посівів та врожайності, у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.

Уточнюється, що втрата врожаю озимих культур у розмірі 20% відбудеться за умови, що їх вдасться зібрати в поточному обсязі, без урахування війни, що триває. В іншому випадку втрати врожаю можуть бути вищими.

“Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими”, – констатував заступник міністра агрополітики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Денис Башлик у ході зустрічі.

Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій фіксуються усі втрати українських агровиробників.

“Системний аналіз втрат урожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів до сектору сільського господарства, щоб допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи і згодом відродити виробництво”, – цитує Мінагрополітики провідного економіста СБ Клауса Дайнінгера, який брав участь у зустрічі.

Як повідомлялося з посиланням на дослідження KSE Institute, загальна сума прямих втрат, заподіяних сільськогосподарській галузі України внаслідок повномасштабного вторгнення РФ, до середини червня становила $4,3 млрд. При цьому найбільші втрати країна зазнала через пошкодження сільгоспугідь та неможливість зібрати врожай у зонах бойових дій – $2,14 млрд.

Крім цього, 22% від загальної шкоди українського АПК припали на втрати сільгосптехніки ($926 млн), 14% – на вироблену продукцію ($613 млн), 6% – на зерносховища ($272 млн), по 3% – на тваринництво ($136 млн) ) та товарно-матеріальні цінності, серед яких – паливо та добрива ($120 млн), 2% – на багаторічні насадження ($89 млн).

Загальна сума непрямих втрат сільськогосподарської галузі України від вторгнення РФ за період з 24 лютого по середину червня становила $23,3 млрд. При цьому найбільших втрат (51%) країна зазнала через викликану блокадою її морпорти здешевлення сільгосппродукції – $11,9 млрд.

,