Український Червоний Хрест удостоєний найвищої нагороди Японського Червоного Хреста за самовіддану роботу під час повномасштабної агресії Російської Федерації проти України.
“Найвищу нагороду Японського Червоного Хреста отримав Український Червоний Хрест за самовіддану працю волонтерів і співробітників під час повномасштабної війни в Україні”, – повідомив український Червоний Хрест у Фейсбуці в неділю.
Нагороду вручили генеральному директору Українського Червоного Хреста Максиму Доценку під час зустрічі з президентом Японського Червоного Хреста Ацуші Сейке в Токіо.
Пізніше керівники Українського Червоного Хреста взяли участь у відкритій зустрічі, присвяченій гуманітарній ситуації в Україні, проблемам і викликам, з якими стикаються українці. Учасники заходу познайомилися з напрямками допомоги Українського Червоного Хреста в подоланні гуманітарної кризи в країні та довгостроковою перспективою підтримки України.
У відкритому семінарі взяли участь понад 200 осіб, зокрема, співробітники Японського Червоного Хреста, представники громадського сектору, уряду та державних агентств Японії.
“У найближчій перспективі ми готуємося до зими. Вона буде важкою. Сьогодні енергетична система України зазнає значних руйнувань через постійні ракетні атаки. Уже сьогодні українці страждають через відсутність електроенергії. Взимку навантаження на енергетичну систему збільшиться, адже населення, окрім електроенергії, необхідно буде забезпечити й теплом. А в довгостроковій перспективі наша робота буде зосереджена на психічній і фізичній реабілітації цивільного населення та ветеранів”, – розповів Доценко на брифінгу.
За словами заступника генерального директора Українського Червоного Хреста Іллі Клецковського, головне завдання нині – “не давати забути світові про війну в Україні, яка все ще триває, і допомогти якомога більшій кількості українців”.
НАГОРОДА, Український Червоний Хрест, Японський Червоний Хрест
Компанії Active Group та Experts Club провели спільне дослідження щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу. Дослідження було представлено в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна в червні 2024 року. Дослідження представили Максим Уракін та Олександр Позній. Результати дослідження наступні:
Результати дослідження наступні:
Повністю позитивне – 8,4 %
Здебільшого позитивне – 35,2 %
Здебільшого негативне – 16,5 %
Повністю негативне – 3,6 %
Важко відповісти – 36,3 %
Позитивне – Негативне – 23,4 %
25 грудня 1991 року між Україною та Вірменією було встановлено дипломатичні відносини.
Спільне дослідження компанії Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу було зроблено в період квітень – травень 2024 року. Охоплює такі країни, як Туреччина, Іран, Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Саудівська Аравія, ОАЄ, Афганістан, Пакистан, Азербайджан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Грузія, Вірменія, Індія, Китаю, Республіка Корея, КНДР, Японія, В’єтнам, Індонезія, Сирія, Ірак. Повня інформація по дослідженням доступна на сайті Клуб експертів за посиланням –
Компанії Active Group та Experts Club провели спільне дослідження щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу. Дослідження було представлено в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна в червні 2024 року. Дослідження представили Максим Уракін та Олександр Позній. Результати дослідження наступні:
Результати дослідження наступні:
Повністю позитивне – 15,3 %
Здебільшого позитивне – 46,9 %
Здебільшого негативне – 13,6 %
Повністю негативне – 3.6 %
Важко відповісти – 20,6 %
Позитивне – Негативне – 45,0 %
5 квітня 1994 року розпочало роботу Посольство України в Грузії, а 19 серпня 1994 року — Посольство Грузії в Україні.
Спільне дослідження компанії Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу було зроблено в період квітень – травень 2024 року. Охоплює такі країни, як Туреччина, Іран, Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Саудівська Аравія, ОАЄ, Афганістан, Пакистан, Азербайджан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Грузія, Вірменія, Індія, Китаю, Республіка Корея, КНДР, Японія, В’єтнам, Індонезія, Сирія, Ірак. Повня інформація по дослідженням доступна на сайті Клуб експертів за посиланням –
Ухвалений парламентом законопроєкт №10346 про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального передбачає низку послаблень для крафтових продуктів.
Про це повідомив голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій комітету ВР з економічного розвитку Іван Марчук.
“Уперше за понад 30 років нашої незалежності спільно структурували законодавство, покликане закласти максимально комфортні та уніфіковані принципи для розвитку Великої (малої) крафтової четвірки – малих виноробів, малих дистилерів, малих медоварів і малих пивоварів”, – написав він у Facebook.
Головними елементами “крафтової революції” Марчук назвав дозвіл для малих пивоварів виробляти 1 млн літрів і водночас мати декларацію замість обтяжливої та витратної атестації виробництва.
Для всіх виробників крафтової продукції були уніфіковані та перезакріплені правила щодо отримання ліцензії в електронному вигляді протягом 10 днів, звіту за обсягами виробництва та обігу продукції один раз на рік;
При цьому штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітів з недостовірними відомостями щодо обсягів виробництва та обігу тощо зменшено в 10 разів.
“Звісно, немає межі вдосконаленню, ми й надалі продовжуватимемо покращувати законодавство для МАЛИХ. Вже є домовленість щодо опрацювання можливості для малих виноробів права виробляти напівігристі вина “петнати” в рамках “малої ліцензії” та інші корисні плюшки, про які – згодом”, – резюмував народний депутат.
Металургійні підприємства України в травні поточного року збільшили виробництво сталі до 738 тис. тонн, що на 26,5% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (583 тис. тонн) і на 3,2% більше за попередній місяць (квітень, коли було вироблено 715 тис. тонн).
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у травні зафіксовано зниження виплавки сталі до травня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, Індії, Туреччини та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками травня виглядає наступним чином: Китай (92,860 млн тонн, зростання на 2,7% до травня-2023), Індія (12,218 млн тонн, більше на 3,3%), Японія (7,168 млн тонн, менше на 6,3%), США (6,939 млн тонн, “мінус” 1,5%), РФ (6,320 млн тонн, “менше на 0,9%), Південна Корея (5,162 млн тонн, менше на 10,9%), Іран (3,253 млн тонн, зростання на 2,1%), Туреччина (3,213 млн тонн, більше на 11,6%), Німеччина (3,187 млн тонн, “мінус” 1,9%) і Бразилія (2,584 млн тонн, менше на 7,4%).
Сумарно в травні 2024 року виплавка сталі зросла на 1,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 165,107 млн тонн.
У січні-травні-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (438,610 млн тонн, зниження на 1,4% до січня-травня-2023), Індія (61,926 млн тонн, більше на 7,7%), Японія (35,674 млн тонн, менше на 2,3%), США (33,374 млн тонн, менше на 2,4%), РФ (30,875 млн тонн, “мінус” 2,5%), Південна Корея (26,382 млн тонн, менше на 6,3%), Німеччина (16,173 млн тонн, більше на 3,7%), Туреччина (15,544 млн тонн, більше на 19,8%), Іран (14,035 млн тонн, більше на 9,1%) і Бразилія (13,560 млн тонн, більше на 0,6%).
Загалом за 5 міс.-2024 виплавка сталі знизилася на 0,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 793,211 млн тонн.
Водночас Україна за 5 міс-2024 виробила 3,139 млн тонн сталі, що на 31,2% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 5 міс-2023 – 2,392 млн тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками січня-травня.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Компанії Active Group та Experts Club провели спільне дослідження щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу. Дослідження було представлено в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна в червні 2024 року. Дослідження представили Максим Уракін та Олександр Позній. Результати дослідження наступні:
Результати дослідження наступні:
Повністю позитивне – 5,7 %
Здебільшого позитивне – 28.5 %
Здебільшого негативне – 24,6 %
Повністю негативне – 6,5 %
Важко відповісти – 34,7 %
Позитивне – Негативне – 3,1 %
17 січня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Індією
Спільне дослідження компанії Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу було зроблено в період квітень – травень 2024 року. Охоплює такі країни, як Туреччина, Іран, Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Саудівська Аравія, ОАЄ, Афганістан, Пакистан, Азербайджан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Грузія, Вірменія, Індія, Китаю, Республіка Корея, КНДР, Японія, В’єтнам, Індонезія, Сирія, Ірак. Повня інформація по дослідженням доступна на сайті Клуб експертів за посиланням –
