CEO VEON Group, материнської компанії найбільшого українського оператора зв’язку “Київстар”, Каан Терзіоглу наприкінці січня планує знову приїхати до Києва, щоб зустрітися з командою і продовжити діалог з українською владою, повідомив він в інтерв’ю “Forbes Україна”.
“Я сподіваюся, що ми зустрінемося з багатьма стейкхолдерами, зокрема з українським урядом, але не тільки”, – зазначив Терзіоглу.
Він додав, що під час першого візиту в жовтні минулого року не зміг поговорити із заступником глави офісу президента Ростиславом Шурмою, який з липня минулого року публічно заявляв про можливість націоналізації “Київстару”, і сподівається, що це вдасться зробити під час майбутнього візиту.
“Коли з’явилися чутки, і пан Шурма дав свої інтерв’ю, це суттєво вплинуло на обсяги торгів і вартість акцій. Зараз шоковий стан минув, але ми втратили майже 30% вартості наших акцій протягом того періоду”, – констатував CEO VEON.
Коментуючи арешт 47,85% акцій “Київстару”, що можна порівняти з часткою Letter One у VEON, Терзіоглу повідомив, що подано апеляцію, і висловив сподівання, що арешт знімуть і це допоможе заспокоїти міжнародних інвесторів. Він наголосив, що VEON є власником усіх 100% акцій “Київстару”, а Letter One, за його інформацією, дистанціювалася від співвласників Михайла Фрідмана і Петра Авена, які потрапили під міжнародні санкції, і сама не є об’єктом таких міжнародних санкцій.
За словами CEO VEON, арешт акцій “Київстар” не впливає на діяльність компанії, здатність працювати і обслуговувати мережі. “Арешт зачіпає тільки можливість отримувати дивіденди або передавати акції від одного власника до іншого”, – пояснив Терізоглу.
Раніше повідомлялося, що Шевченківський райсуд Києва зменшив пакет заарештованих акцій ПрАТ “Київстар” з 99,994654% до 47,85%, а заарештовану частку ТОВ “Лайфселл” – зі 100% до 19,8% у рамках забезпечувальних заходів у відкритій наприкінці вересня справі проти співвласника “Альфа-Групп” Михайла Фрідмана. Такі зміни у винесеній раніше ухвалі від 4 жовтня він зробив на підставі клопотання прокурора Офісу генерального прокурора у зв’язку з опискою. Щодо решти заарештованих активів суд підтвердив правильність їхнього первісного опису. Під арештом залишаються, зокрема, 100% корпоративних прав трьох афілійованих із “Київстаром” компаній – зокрема Kyivstar.Tech, Helsi, “Української баштової компанії”.
Ціни на нафту піднімаються вранці в четвер після різкого зростання за підсумками попередньої сесії.
Ціна березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:06 кв становила $78,61 за барель, що на $0,36 (0,46%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти підскочили в ціні на $2,36 (3,1%), до $78,25 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $0,49 (0,67%) і склали $73,19 за барель. За підсумками минулої сесії вони подорожчали на $2,32 (3,3%), до $72,70 за барель.
Нафта підскочила в ціні на новини про загибель понад сотні людей під час вибухів біля могили генерала Касема Сулеймані в Ірані в річницю його смерті. Сулеймані був командувачем спецпідрозділу “Аль-Кудс” Корпусу вартових Ісламської революції. У спецслужбах Ірану назвали вибухи цілеспрямованим терактом.
Тим часом видобуток нафти на найбільшому в Лівії родовищі Аш-Шарара припинено через акції протесту. На родовищі видобувають близько 300 тис. барелів нафти на добу.
Крім того, інвестори оцінюють сигнали про зміну запасів енергоносіїв у США. За даними Американського інституту нафти (American Petroleum Institute, API), за тиждень до 29 грудня резерви нафти в Штатах впали на 7,42 млн барелів за очікуваного зниження на 2,97 млн барелів.
Офіційні відомості Міненерго США будуть опубліковані о 18:00 кв у четвер. Опитані Trading Economics аналітики в середньому очікують, що ці дані вкажуть на скорочення запасів нафти на 3,73 млн барелів.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України академік Елла Лібанова прогнозує повернення близько 50% громадян в Україну після завершення війни.
Водночас Лібанова вважає, що в разі відновлення економіки на довоєнному рівні Україні не вдасться повернути прогнозованих 4,5 мільйона громадян.
Вона також звернула увагу на те, що, згідно з даними Євростату, на сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу перебувають 4,2 млн українських військових мігрантів.
Раніше Лібанова позначила депопуляцію і дефіцит робочої сили, як неминучий сценарій для України.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
Відновлення економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,2%.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік до 4,9%, і оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
При цьому ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.”, – зазначив Максим Уракін.
Ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається більш тривалий термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, який відмічається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року 19,402 млрд доларів. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 20 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн.”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Станом на 30 вересня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 886,13 млрд грн, або 133,62 млрд дол. США, тобто трохи знизився порівняно з історичним максимумом, встановленим у серпні”, – зазначає Максим Уракін.
Згідно з розрахунками під час підготовки проєкту держбюджету на 2024 рік обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, становитиме приблизно 8,2 трильйона грн і становитиме 104,6%. Тобто наступного року держборг уперше в історії має перевищити показники ВВП країни.
Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП, У 2023 році дефіцит становив – 2,01 млрд грн, або 31,1% ВВП.
“Міжнародні резерви України в жовтні знизилися на 1,9%, і становили 38 млрд 973,0 млн доларів”, – повідомив Максим Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
Холдинг “Епіцентр Агро”, що входить до групи компаній “Епіцентр К”, 2023 року розпочав будівництво установки з виробництва карбамідно-аміачної суміші (КАС) і рідких комплексних добрив (РКД) на Вінниччині, повідомляється на офіційному сайті агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, добрива планують використовувати під час посівної кампанії 2024 року.
“У нас є дуже амбітні цілі на 2024 рік. Зміна структури посіву, подальше тестування системи No-till, власне виробництво добрив та низка інших проєктів – лише невелика частина викликів, які ми поставили самі собі. Крім того, впевнено йдемо до впровадження переробки вирощеної продукції. А це означає, що ми твердо віримо в себе як команду професіоналів, нашу компанію “Епіцентр Агро” та мирне майбутнє України”, – сказала керівник центрального офісу департаменту аграрних питань компанії “Епіцентр Агро” Світлана Нікітюк.
ТОВ “Епіцентр К” створено 2003 року, відкрило перший гіпермаркет у Києві в грудні того ж року. Має в Україні мережу однойменних торгових центрів. Також розвиває аграрний напрямок бізнесу з 2016 року. Обробляє понад 160 тис. га у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Черкаській та Київській областях. До складу групи входять 20 тваринницьких ферм і 15 елеваторних комплексів загальним обсягом одночасного зберігання 1,5 млн тонн.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, учасниками ТОВ “Епіцентр К” є Олександр Герега (51,3%), Галина Герега (47,97%) і Тетяна Суржик (0,73%).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” знову ввів в експлуатацію установку з вдування пиловугільного палива (ПВП) для зниження собівартості виплавки чавуну.
Згідно з інформацією компанії у Facebook, через нестабільне електропостачання та логістичні обмеження, пов’язані з повномасштабною війною, роботу обладнання було тимчасово зупинено.
“Тепер завдяки команді доменників #Запоріжсталь обладнання знову в строю і працює за рахунок вдування в домни подрібненої фракції вугілля. Використання технології пиловугільного палива знижує собівартість чавуну, не впливаючи на його якість, і підвищує продуктивність запоріжсталівських домен”, – уточнюється в повідомленні комбінату.
Як повідомлялося, комбінат “Запоріжсталь” перейшов на застосування енергоефективної технології вдування ПВП у доменному виробництві в жовтні 2011 року: реалізацію проекту було розпочато в першому кварталі 2008 року, контракт на поставку технології й устаткування було укладено ще в 2006 році з німецькою компанією Küttner.
Комбінат став третім метпідприємством в Україні, яке впровадило у себе технологію вдування ПВП – після Донецького метзаводу (ДМЗ) і Алчевського меткомбінату (Луганська обл.). Технологія передбачає подачу вологого коксу марки ПВП на млини помелу, де вугілля подрібнюють до пилу – частинки розміром менше 90 мікрон. Тут же воно осушується і вдувається в осередок горіння – в горн доменної печі.
“Запоріжсталь” окупила витрати на будівництво установки ПВП вартістю близько 1 млрд грн, зокрема 350 млн грн на спорудження базисного складу вугілля (БСВ), за 1,5 року після введення в експлуатацію. Застосування технології ПВП дало змогу збільшити продуктивність доменних печей у середньому на 10-15%.
“Запоріжсталь” за дев’ять місяців 2023 року скоротила чистий збиток на 91,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 236,623 млн грн з 2 млрд 883,850 млн грн, її чистий дохід за цей період зріс на 9,2%, до 41 млрд 329,014 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2023 становив 28 млрд 961,786 млн грн.
“Запоріжсталь” завершила 2022 рік із чистим збитком у розмірі 4 млрд 864 млн 684,828 тис. грн, тоді як у 2021 році отримала чистий прибуток 16 млрд 809 млн 158,412 тис. грн.
“Запоріжсталь” – одне з великих промислових підприємств України, продукція якого широко відома і має попит на внутрішньому ринку та в багатьох країнах світу.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності компанії ТОВ “Київ сек’юрітіз груп” – 24,5003% акцій “Запоріжсталі”, ТОВ “Мідланд Кепітал Менеджмент” (обидва – Київ, зареєстровані за однією адресою) – 11,2224%, Global Steel Investments Limited (Велика Британія) – 12,3466%, Metinvest B.V. (Нідерланди) – 47,0032%.
Раніше повідомлялося, що ефективна частка володіння групою “Метінвест” акціями меткомбінату “Запоріжсталь” залишається на рівні 49,9%.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Середньозважена ціна на землю з початку 2023 року в Україні зросла на 10,4% – до 38,5 тис. грн/га, а капіталізація ринку сільгоспземель зросла на 115,1 млрд грн, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Другий етап земельної реформи дасть змогу збільшити вартість земельних ділянок приватної власності та доходи землевласників. Надходження до місцевих бюджетів громад також зростатимуть. Крім того, українським агровиробникам відкриється доступ до банківського кредитування під заставу землі”, – прокоментували запуск другого етапу ринку землі з 1 січня 2024 року в Україні в Мінагрополітики.
У міністерстві звернули увагу громад на те, що вони тепер мають можливість здавати в оренду сільгоспземлі комунальної власності через Prozorro.
“Продаж наповнює їхні бюджети щорічно 355,2 млн грн доходу. А обіг і використання с/г земель приносить громадам у середньому 10%-12% сукупного бюджету громад”, – зазначили в аграрному відомстві та додали, що за період роботи ринку в Україні було продано лише 1% земель, з яких 99,5% залишилися в аграрному виробництві.
Як повідомлялося, ринок землі в Україні було відкрито 1 липня 2021 року з моменту набуття чинності закону України № 552-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”.
Другий етап впровадження закону “Про ринок землі” стартував в Україні 1 січня 2024 року: ринок відкрили для юридичних осіб-резидентів України, також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі замість 100 га на першому етапі. Мінімальна ціна купівлі с/г земель має бути не нижчою за НГО (нормативна грошова оцінка). Переважне право на купівлю ділянки залишається за орендарями. Іноземці не мають права ні продавати, ні купувати землю. Продаж комунальної та державної землі залишається забороненим.
