Підвищення відсоткових ставок в останні два роки надало змогу європейським банкам істотно збільшити чистий відсотковий дохід: у 2023 році, за оцінками UBS, він був більш ніж на EUR100 млрд вищим за показник 2021 року.
Зібрані UBS дані показують, що чистий процентний дохід (net interest income, NII) європейських банків у поточному році становив EUR378 млрд порівняно з EUR270 млрд двома роками раніше.
Обсяги кредитування при цьому зросли за той самий час лише на 2%. Таким чином, підвищення NII зумовлено переважно збільшенням різниці між ставками, під які банки видають кредити і за якими платять за депозитами, зазначає газета Financial Times.
Зростання доходів надало змогу європейським банкам збільшити відрахування на користь акціонерів у вигляді дивідендів і зворотного викупу акцій до EUR121 млрд у 2023 році з EUR90 млрд у 2021 році, зазначає UBS. Завдяки цьому котирування акцій багатьох банків упевнено зросли, але співвідношення цін до балансової вартості майже всіх європейських фінкомпаній значно нижче за аналогічні показники зіставних американських банків.
Головним приводом для занепокоєння керівників банків тепер є очікуване зниження ключових відсоткових ставок провідними світовими ЦБ наступного року, що, ймовірно, негативно позначиться на чистій відсотковій маржі, яка нещодавно відновилася після десятиліття негативних або близьких до нуля ставок.
Побоювання рецесії, ослаблення попиту на кредити і посилення вимог до капіталу банків обмежують зростання котирувань акцій представників сектора, пише FT.
Додатковим фактором, що турбує інвесторів, є можливе зростання кількості дефолтів за кредитами.
Згідно з прогнозом UBS, відрахування європейських банків у резерви на можливі втрати за позиками в 2024 році досягнуть EUR63 млрд порівняно з EUR31 млрд у 2021 році.
Уряд України зберіг на 2024 рік нульові квоти на експорт природного газу українського походження, харчової солі, антрациту, кам’яного вугілля та отриманих із нього брикетів, золота, срібла, а також відходів і брухту дорогоцінних металів.
Відповідну постанову №1402 від 27 грудня про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, Кабінет міністрів оприлюднив на своєму сайті.
Згідно з нею, збережено квоти на експорт рідкого палива (мазуту), що діяли у 2023 році, – 540 тис. тонн (не більше ніж 60 тис. тонн на місяць) і коксівного вугілля – 900 тис. тонн.
Крім того, уряд продовжив на січень-лютий 2023 року заборону на експорт паливної деревини, деревної тріски або стружки, після чого експорт цих товарів виводиться зі списку ліцензованих.
Збережено також ліцензування пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику, соєвої, ріпакової, соняшникової та гірчичної олії, а також макухи.
Первинні реєстрації нових легкових автомобілів в Україні 2023 року зросли на 60,6% порівняно з 2022 роком – майже до 61 тис., повідомила асоціація “Укравтопром” у Телеграм-каналі у вівторок.
Лідерство у Toyota – 10197 авто (+47%), другу сходинку посів Renault – 5790 (+46%), третю Volkswagen – 5627 (у 2,5 раза більше).
До першої десятки також увійшли Skoda – 4938 авто (+75%); BMW – 4128 (+139%); Hyundai – 2945 (+29%); Mercedes-Benz – 2543 (+52%); Suzuki – 2396 (+192%); Mazda – 2252 (+237%) і Nissan – 1975 (+75%).
За інформацією асоціації, бестселером року став компактний кросовер Renault Duster – 5445 авто цієї моделі поповнили автопарк.
При цьому в грудні українці придбали 5,9 тис. нових легкових авто, що на 53% більше, ніж за той самий місяць 2022 року і на 9% більше за показник листопада-2023. У трійці лідерів Toyota (972), Renault (678) і Skoda (600).
Зі свого боку інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting на своєму сайті повідомляє, що 2023 року в Україні продано понад 65 тис. нових легкових авто, що перевищило результат 2022 року на 62,4%.
При цьому лідерство також у Toyota з приростом продажів на 54% – до 10,74 тис. авто і часткою ринку 16,5% (проти 17,4% роком раніше), а на другу позицію (проти третьої 2022 року) вийшов Volkswagen зі зростанням продажів у 2,3 раза – до 7,09 тис. і збільшенням частки ринку на 2,2 в.п. – до 10,9%.
Третім став Renault з результатом 5,83 тис. проданих авто (на 45,2% більше).
За даними експертів, у грудні було реалізовано 6 тис. нових автомобілів, що трохи (на 0,5%) менше, ніж у листопаді.
“Позначилися наслідки блокування кордонів, але все одно порівняно з груднем ринок зріс на 45%”, – констатується в повідомленні.
При цьому безумовно лідирувала Toyota з продажем понад 1 тис. нових авто і 17% українського авторинку, другим фінішував Volkswagen, але, як зазначає AUTO-Consulting, на цей результат працювали і офіційні дилери, і постачальники електромобілів з китайського ринку.
Найпопулярнішою моделлю грудня став Renault Duster, якому вдалося обійти електромобіль Volkswagen ID.4, що лідирував усю осінь.
У результаті Renault загалом наростив продажі на 40%, посівши третю сходинку рейтингу місяця.
Експерти також відзначають успіх бренду Audi, дилерам якого вдалося випередити конкурентів серед преміальних брендів і посісти 7-ме місце на ринку (проти 12-го в листопаді-2023).
Загалом AUTO-Consulting вважає, що, незважаючи на складнощі на польському кордоні, які ускладнили постачання автомобілів у запланованих обсягах, 2023 рік став “роком оновлення українського авторинку та зростання його потенціалу”.
“Відновлення авторинку відбувалося навіть краще за тренд 2014-2016 років. Результат схожий з 2016 роком, коли було реалізовано 64,5 тис. авто. Але щоб досягти 103,6 тис. авто (як у довоєнному 2021 році), тоді знадобилося довгих сім років”, – констатує директор AUTO-Consulting Олег Омельницький на своїй сторінці у Facebook.
Він зазначив, що останні два місяці минулого року фіксувалася дуже висока частка електромобілів на ринку – майже 20% (проти 10% у 2022 році та 1,5% у 2021-му).
“Крім того, значно зросла частка так званих “сірих” дилерів – 21%. Востаннє таке пам’ятаю в 90-х і на початку 2000-х”, – написав він.
Як повідомлялося, за даними “Укравтопрому” 2022 року українці зареєстрували 37,9 тис. нових легкових автомобілів – на 63% менше, ніж роком раніше, а за даними AUTO-Consulting продажі скоротилися на 61,5% – до 40,08 тис. од.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” як один з основних акціонерів ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” ініціювала проведення позачергових зборів акціонерів із метою перетворення типу товариства з ПАТ на ПрАТ, затвердження звітів за 2015-2022 роки, розподілу прибутку та ухвалення рішень з інших важливих питань.
Згідно з офіційним повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, позачергові загальні збори акціонерів “Запоріжсталі”, які відбудуться дистанційно, призначено на 29 січня 2024 року.
До порядку денного внесено 18 питань, серед яких – затвердження призначення аудитором за 2020-2022 рр. компанію “КПМГ аудит”, затвердження річних звітів і балансів товариства за період з 2015 до 2022рр,
Збори також розглянуть питання розподілу прибутку або затвердження порядку покриття збитків за результатами діяльності у 2015-2022 роках. Водночас пропонується чистий прибуток, отриманий товариством за результатами діяльності 2015 року, у розмірі 1 млрд 804 млн 967,874 тис. грн, прибуток за 2016 рік у розмірі 4 млрд 690 млн 82,987 тис. грн, прибуток за 2017 рік у розмірі 3 млрд 348 млн 548,937 тис. грн, прибуток за 2018 рік у розмірі 4 млрд 719 млн 208,550 тис. грн і прибуток за 2021 рік у розмірі 16 млрд 809 млн 158,412 тис. грн залишити нерозподіленим.
Отриманий 2019 року збиток у розмірі 4 млрд 332 млн 801,906 тис. грн, а також збиток за 2020 рік у сумі 3 млрд 678 млн 76,402 тис. грн і збиток за 2022 рік у розмірі 4 млрд 864 млн 684,828 тис. грн покрити за рахунок доходів майбутніх періодів.
Акціонери також затвердять схвалення значних правочинів, затвердять ТОВ “Оцінка Преміум Стандарт” суб’єктом оціночної діяльності для оцінювання майна товариства, ринкової вартості акцій компанії, схвалять наказ гендиректора про затвердження ринкової вартості 1 простої іменної акції товариства, визначеної оцінювачами станом на останній робочий день, що передує дню розміщення повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, на яких ухвалено рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.
Збори також мають намір затвердити дворівневу структуру управління товариством, ліквідувавши ревізійну комісію як контролюючий орган. Акціонери оновлять склад наглядової ради, до якої пропонується обрати як представників акціонера Metinvest B.V. (Нідерланди) Юрія Риженкова, Юлію Данкову, Світлану Романову та Олександра Мироненка, як незалежних директорів – Руслана Богданова та Павла Осіюка.
Акціонери також планують змінити тип товариства з ПАТ на ПрАТ, ухвалити статут у новій редакції, підтвердити повноваження гендиректора Романа Слободянюка при зміні типу товариства.
Після реєстрації змін оновленого статуту зі зміною типу товариства повноваження членів наглядової ради припиняються і до нового складу пропонується ввести як представників акціонера Metinvest B.V. Риженкова, Данкову, Романову, як незалежних директорів – Богданова та Осіюка.
“Запоріжсталь” – одне з великих промислових підприємств України, продукція якого широко відома і має попит на внутрішньому ринку та в багатьох країнах світу.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності компанії ТОВ “Київ сек’юрітіз груп” – 24,5003% акцій “Запоріжсталі”, ТОВ “Мідланд Кепітал Менеджмент” (обидва – Київ, зареєстровані за однією адресою) – 11,2224%, Global Steel Investments Limited (Велика Британія) – 12,3466%, Metinvest B.V. (Нідерланди) – 47,0032%.
Раніше повідомлялося, що ефективна частка володіння групою “Метінвест” акціями меткомбінату “Запоріжсталь” залишається на рівні 49,9%.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна 2023 року експортувала 67,5 млн тонн агротоварів, що на 15% більше за минулорічний показник, водночас експортний виторг скоротився на 8% до $21,9 млрд порівняно з 2022 роком, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
У бізнес-асоціації зазначили, що 2023 рік був одним із найскладніших в історії незалежності нашої держави, зокрема й за експортними відвантаженнями.
Серед основних перешкод у здійсненні агроекспорту в УКАБ назвали гальмування російською стороною роботи “зернового коридору”, що працював із липня 2022 року, а потім його припинення та блокування будь-якого морського експорту. Суттєво вплинуло на експорт агротоварів руйнування інфраструктури морських портів і річкових портів Дунаю російськими військами. Позначилися на аграрній галузі заборона експорту і транзиту сусідніми європейськими країнами, а також блокування пропускних пунктів на західному кордоні.
В УКАБ зазначили, що незважаючи на ці обмеження, експорт продукції АПК зріс у натуральному вираженні 2023 року. Експортна виручка скоротилася через падіння цін майже на всі види агропромислової продукції порівняно з 2022 роком, який був роком максимально високих цін на продовольство у світі.
У бізнес-асоціації попередили, що поточного рівня експорту недостатньо для вивезення врожаю 2023 року. При збереженні обсягу експорту станом на кінець 2023 року існують ризики, що в Україні до початку наступного збору врожаю залишаться значні перехідні залишки (насамперед зернових культур), пояснили в УКАБ.
“Така ситуація в умовах низьких цін на українському ринку на зернові та олійні культури, дорогу експортну логістику ще більше ускладнить діяльність українських аграріїв через брак обігових коштів. Саме тому необхідно нарощувати обсяги експорту всіма можливими каналами, щоб вдалося вивезти весь вирощений урожай до початку нового сезону”, – резюмувала аналітик УКАБ Світлана Литвин.
Незважаючи на те, що Київ, як і інші міста, може допомагати тільки тим підрозділам, які сформовані та зареєстровані на території громади, столична влада знаходить можливості допомагати й іншим підрозділам ЗСУ, а також збільшуватиме цю допомогу, заявив мер Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу “Київ”, передає прес-служба КМДА.
“7 мільярдів гривень Київ спрямував на допомогу нашим військовим. А це – 10 відсотків від бюджету столиці. Хоча спочатку сума була запланована набагато менша – 100 мільйонів. Ми майже щодня отримуємо запити від наших Захисників. І ми жодного разу не залишили їх без відповіді, без допомоги. Це і авто – 170 машин різного типу ми передали різним підрозділам ЗСУ. Це і бронежилети, і каски, аптечки, засоби зв’язку, медичне обладнання…Тільки на дрони з бюджету міста виділили 1 мільярд 550 мільйонів гривень. Тому що ми розуміємо, що від міцності наших військових залежить наше майбутнє”, – наголосив Кличко.
Він зазначив, що майже на кожному засіданні Київрада вносить зміни до бюджету, щоб збільшити допомогу українській армії. Також чимало коштів місто спрямувало на зведення фортифікаційних споруд.
Кличко додав, що допомога захисникам – це також і соціальна складова.
“Місто надає матеріальну допомогу ветеранам і сім’ям героїв – 800 мільйонів гривень тільки у 2023 році. Також ми постійно закуповуємо медичне обладнання для військових госпіталів і реабілітаційних центрів. Виділяємо кошти і на придбання квартир для родин Захисників… Також для матеріального заохочення новобранців Київ виплачує 30 тисяч гривень мобілізованим з 1 грудня. І робитиме це й наступного року”, – наголосив Кличко.
“На наступний рік ми попередньо запланували в бюджеті 1 мільярд гривень на допомогу армії. Але можу запевнити: ми й надалі збільшуватимемо допомогу, незважаючи на те, що в нас забрали військовий ПДФО (податок на доходи фізосіб – ІФ-У). А це втрати для бюджету столиці – близько 7 мільярдів гривень. Це при тому, що Київ досі віддає до Держбюджету 60 відсотків ПДФО (інші міста – 40 відсотків). Але повторюю: ми робитимемо все, щоб ефективно допомагати нашим Захисникам”, – наголосив Кличко.
