Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 червня 2023 року мали 4 млн 65,6 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем травня 2023 року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 45 800 осіб (+1,1%). Найбільший приріст спостерігався в Німеччині (+21 830; +2,0%), Чехії (+9 050; +2,7%) та Ірландії (+3 100; +3,7%)”, – вказує статистичне відомство.
Згідно з його даними, основними країнами ЄС, які приймають одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 133,4 тис. осіб; 28% від загальної кількості), Польща (977,74 тис. осіб; 24%) і Чехія (349,14 тис. осіб; 9%).
З іншого боку, додав Євростат, у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості осіб, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4 700; -0,5%), Португалія (-2 520; -4%), Естонія (-1 885; -5%) і Франція (-985; -1%).
Відомство нагадало, що в травні кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 57,3 тис. осіб (+1,4%), у квітні – на 51,0 тис. (+1,3%). Усі три місяці другого кварталу найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно 65,7 тис. осіб, за якою слідує Чехія – 23,9 тис., тоді як лідером скорочення всі три місяці була Польща, сумарно – на 22,0 тис.
Загалом за другий квартал цього року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 154,1 тис. (+3,9%), за перше півріччя – на 239,0 тис. (+6,2%). Основний приплив забезпечила Німеччина – 165,7 тис. осіб за півріччя (+17,1%).
Євростат уточнив, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у червні 2023 року спостерігалася в Чехії (32,2), Польщі (26,6), Естонії (25,8), Болгарії (24,9) і Литві (24,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,1 на тисячу осіб.
Мовиться також, що на 30 червня 2023 року громадяни України становили понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з представленими даними, понад 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС на середину цього року було також в Іспанії – 180,2 тис., Болгарії – 160,7 тис., Італії – 157,3 тис., Румунії – 133,5 тис., Нідерландах – 125,8 тис. і Словаччині – 104,0 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Ірландії – 86,9 тис., Австрії – 75,8 тис., Литві – 70,7 тис., Бельгії – 67,7 тис., Франції – 67,3 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Швейцарії – 65,2 тис., Фінляндії – 56,1 тис. і Португалії – 55,4 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з даними ООН, загалом у Європі станом на 8 серпня було зареєстровано 5,88 млн біженців з України, а по світу – 6,24 млн.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 11 серпня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 4,424 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 19 серпня
З 1 серпня, дня запуску механізму компенсації за знищене житло, уже подано понад 1400 заявок, старт роботи комісій заплановано на 15 серпня, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Як зазначає пресслужба відомства, найбільше заявок подали жителі Харківської (597), Київської (428) та Чернігівської (113) областей. Загальна площа зруйнованого житла, щодо якого подано заявки, становить близько 100 тис. кв. м. Близько 60% поданих заяв стосуються компенсації за знищену квартиру.
Як повідомлялося, з 1 серпня в “Дії” стартував прийом заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло.
Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню і розташовується на неокупованій території та не в зоні активних бойових дій. Крім того, у реєстрі має бути зареєстровано інформаційне повідомлення про знищене майно, подане його власником.
Заявки розглядатимуть комісії, раніше створені при органах місцевого самоврядування для опрацювання заявок “еВідновлення”. Як повідомляє пресслужба Мінвідновлення, розглядати цей тип заявок комісії почнуть із 15 серпня.
На цьому етапі компенсації виплачуватимуть у вигляді електронних житлових сертифікатів на придбання житла.
Мінвідновлення також розробляє механізм виплати коштів для будівництва нових приватних будинків на земельній ділянці одержувача компенсації.
На першому етапі реалізації програми “еВідновлення” компенсацію не надаватимуть за знищене житло, що розташоване на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.
Раніше в травні стартувала програма державної допомоги “еВідновлення”, що передбачає надання допомоги на поточний ремонт житла, пошкодженого внаслідок війни.
Як повідомлялося з посиланням на дані KSE Institute, станом на червень 2023 року загальна кількість зруйнованих або пошкоджених унаслідок бойових дій: приблизно 167,2 тис. житлових будівель, із них 147,8 тис. – приватні будинки; 19,1 тис. – багатоквартирні, ще 0,35 тис. – гуртожитки.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія – Молдова в румунському Галаці позначила серед пріоритетних напрямів роботи для збільшення українського експорту реалізацію потенціалу Дунаю і пунктів пропуску на кордоні з Румунією, повідомив віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
“Сьогодні в румунському Галаці в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія – Молдова працювали над шляхами збільшення українського експорту. Румунська частина Дунаю в умовах обмеженого судноплавства важлива для переорієнтації експорту”, – написав він у Facebook.
За його словами, ключові напрямки роботи – прискорення проходження суднами каналів, збільшення пропускної спроможності на каналі Суліна та організація додаткових місць для здійснення рейдової перевалки суден біля румунського порту Констанца.
Віце-прем’єр зазначив, що для реалізації зазначених планів потрібні інвестиції. Для їх залучення ведеться робота з європейськими партнерами, зокрема, щодо включення української частини Дунаю до карт Транс’європейської мережі внутрішніх навігаційних шляхів (TEN-T).
“Це – одна з важливих умов для повноцінної роботи бізнесу на ринку українських дунайських перевезень”, – підкреслив він.
Кубраков додав, що з румунською стороною також ведеться робота над повноцінним запуском вантажних перевезень на автомобільних пунктах пропуску на кордоні з Румунією “Красноїльськ – Вікову де Сус” і “Дяківці – Раковець”. У планах збільшення пропускної спроможності “Порубне – Сірет” щонайменше на 20% і відкриття ще двох нових пунктів пропуску, ідеться в повідомленні.
У напрямку залізничних перевезень ведеться активна робота, як на румунському, так і молдовському напрямках, вказав також віце-прем’єр. Він нагадав про відновлення руху на кордоні з Румунією пасажирських поїздів на ділянці Рахів – Ділове – Валя-Вішеулуй, а також повідомив про роботи з відновлення пасажирського руху в пункті пропуску “Тересва”.
Як повідомлялося на засіданні Офісу експортерів при УЗ, заплановано також низку заходів збільшення обсягу перевалки вантажів у напрямку порту “Ізмаїл”. Зокрема, до кінця року намічено реконструкцію тупикових колій №8 і №9 на станції “Ізмаїл”. Передбачено, що УЗ виконуватиме роботи за кошти інвестора. На 2024 рік заплановано будівництво додаткової витяжної колії паралельно до наявної №13 у парку “Ізмаїл-портовий”. Крім того, заплановано будівництво двох сортувальних колій між коліями №11 і №15. Є плани щодо електрофікації лінії Арциз-Ізмаїл протяжністю 202 км.
“Усі наші дії спрямовані на досягнення однієї мети – забезпечення якомога більших можливостей для українських експортерів”, – підкреслив Кубраков.
Віцепрем’єр висловив подяку координатору США з питань санкцій Джиму О’Браєну, послу США в Україні Бріджит Брінк, гендиректору Єврокомісії з питань транспорту Магді Копчинській, міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну і міністру агрополітики Молдови Володимиру Балеа за підтримку.
Він також нагадав, що нещодавні атаки РФ на портову інфраструктуру України знищили понад 200 тис. тонн зерна.
74,1% українців вважає, що чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання, свідчить опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології.
Зокрема, на запитання, згодні чи ні респонденти з твердженням, що молодих чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання в іноземних середніх, професійних і вищих навчальних закладах, 52,2% відповіли, що повністю згодні, 21,9% – переважно згодні, 7,7% – переважно не згодні, 10,7% – взагалі не згодні, а 7,5% не змогли відповісти.
Всеукраїнське опитування проведено в період із 3 до 17 липня 2023 року. Загалом методом face-to-face було опитано 2011 респондентів віком від 18 років, які проживали на підконтрольних Україні територіях Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської, Чернівецької областей та в Києві. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,8%.
