Національний банк України з метою запобігання недобросовісним спекуляціям і мінімізації непорозумінь під час обміну готівкової валюти вніс зміни до своєї “нормативки” і скасував визначення незначного зносу банкнот, заборонивши фінустановам відмовляти клієнтам в обміні валюти, якщо лічильник або детектор на касі підтвердив справжність банкнот.
“Це означає, що касир не може “на око” оцінювати справжність банкнот або їхній стан і відмовляти у здійсненні валютно-обмінної операції, бо йому здалося, що не збігається десь малюнок або не такий колір. Отже, ми повністю прибираємо людський фактор!” – написав голова НБУ Андрій Пишний у Facebook.
Він наголосив, що до представників банків і небанківських установ донесено принципову позицію НБУ, і в разі порушення такі дії розцінюватимуться не тільки як недотримання регуляторних вимог НБУ, а й як потенційна ознака шахрайства.
“За такими фактами ми встановлюємо посилений контроль і вживаємо адекватних заходів впливу”, – заявив Пишний.
Очільник регулятора уточнив, що Нацбанк залежно від рівня вчиненого правопорушення застосовуватиме заходи впливу, які передбачають штрафи: для банків – до 400 тис. грн, які незабаром буде збільшено за суттєві порушення, для небанківських установ – до 5% від розміру власного капіталу установи.
Пишний нагадав, що НБУ не встановлював жодних обмежень обміну валют на основі року випуску банкнот, і його нормативно-правовими актами прямо заборонено встановлювати будь-які подібні обмеження.
Він повідомив, що 21 червня Нацбанк проведе чергову зустріч з учасниками ринку, щоб обговорити ухвалене у вівторок рішення.
Київський аналітичний центр “Клуб експертів” на своєму YouTube-каналі представив черговий відеоогляд макроекономічної ситуації в Україні та у світі.
У новому випуску засновник “Клубу експертів”, кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що оскільки офіційні дані щодо чисельності населення України наразі не доступні через війну, яка триває, оцінки ООН станом на червень 2023 року (43,3 мільйона осіб) не є повністю коректними.
“Ці оцінки не можуть бути достатньо точними з огляду на наявність інших джерел даних, таких як “Український інститут майбутнього”, який у своєму останньому дослідженні оцінює наявне населення в 29 мільйонів жителів. Це відображає значне скорочення населення майже на 9 мільйонів за останній рік, спричинене масовим виїздом громадян за межі країни після початку війни”, – зазначив Уракін.
Попри ці виклики, перспективи для валового внутрішнього продукту (ВВП) України можна вважати обнадійливими.
“Спад ВВП у першому кварталі 2023 року знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року і становив 13,5%. Але ми передбачаємо загальну позитивну тенденцію з огляду на прогноз НБУ, який очікує відновлення економіки починаючи з другого кварталу 2023 року”, – зазначив експерт.
Зі збільшенням негативного сальдо зовнішньої торгівлі України, стає очевидно, що країна стикається з новими викликами.
“За січень-квітень 2023 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарах збільшилося в 40 разів порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $7,04 млрд. Це означає, що витрати України на закупівлю необхідних товарів на 7 млрд доларів перевищили доходи від експорту українських товарів”, – наголосив Уракін.
Світова економіка продовжує показувати помітні ознаки відновлення після шоків, спричинених пандемією COVID-19. При цьому темпи зростання ВВП провідних країн помітно відрізняються.
“У США економіка демонструє помірне зростання на 1,3% у першому кварталі 2023 року, що на 0,2% більше, ніж було повідомлено раніше. У Китаї тим часом ВВП зріс на 2,2% у першому кварталі 2023 року, що більше, ніж очікувалося, завдяки відновленню експорту та споживчих витрат. Обсяг цифрової економіки Китаю 2022 року також значно збільшився – на 10,3% і досяг 50,2 трлн юанів ($7,25 трлн), що свідчить про посилення ролі цифрової економіки в загальному економічному зростанні країни”, – зазначив Максим Уракін.
Експерт наголосив, що незважаючи на різні рівні зростання, видно, що економіки різних країн все ще зазнають труднощів у зв’язку з наслідками пандемії та глобальною невизначеністю. Водночас вони продовжують адаптуватися і зміцнюватися, що підтверджують ці останні дані.
Повне відео дивіться на YouTube за посиланням:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна тут:
Структура затверджених доходів державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Державний “Укргазбанк” надав вагонобудівному підприємству Дослідно-механічний завод (ОМЗ) “Карпати” (Львівська обл.) дворічний кредит на суму 170 млн грн, зокрема 60 млн грн видано за держпрограмою “Доступні кредити 5-7-9%”, повідомила прес-служба банку.
Згідно з прес-релізом у понеділок, така підтримка “Укргазбанку” дала змогу підприємству забезпечити себе замовленнями, зберегти штат (понад 600 працівників) і стабільні надходження податків до бюджету.
“Від початку війни Укргазбанк продовжує підтримувати національне вагонобудування, забезпечуючи фінансування обігового капіталу ТОВ “ОМЗ “Карпати”, – зазначається в повідомленні.
За даними банку, з початку 2023 року ОМЗ “Карпати” побудував 392 вагони, зокрема 291 зерновоз, 35 піввагонів, 64 цементовози та дві платформи. На підприємстві також освоюють новий напрямок – ремонт тепловозів.
Крім того, виробництво диверсифіковано в напрямі виготовлення прес-компакторів, що експортуються в ЄС.
Основні напрямки діяльності ТОВ “ОМЗ “Карпати” – будівництво вантажних вагонів, ремонт рухомого складу, виготовлення контейнерів-цистерн, ємностей, металоконструкцій та автогідропідйомників.
За даними ресурсу opendatabot, у 2022 році дохід підприємства зріс у 2,9 раза до 2021 року, до 1 млрд 231,5 млн грн, чистий прибуток становив 13,4 млн грн проти збитку 2,67 млн грн роком раніше.
За даними НБУ на 1 травня 2023 року, “Укргазбанк” з активами 164,38 млрд грн посідав 5-те місце серед 65 банків, що діють у країні.