Moutai (“Маотай”, підвид традиційного китайського міцного алкогольного напою байцзю) увосьме поспіль став лідером глобального рейтингу алкогольних напоїв, ідеться в щорічному дослідженні компанії Brand Finance.
Бренд, що належить компанії Kweichow Moutai Co. Ltd., оцінюється в $49,7 млрд, за рік його вартість збільшилася на 16%.
На другій і третій сходинках розташувалися ще два китайські бренди – Wuliangye ($30,3 млрд, +5,4%) і Xinghuacun Fen Wine ($8,4 млрд, +68%).
Найбільш швидкозростаючими брендами стали виробники текіли – мексиканський 1800 ($424 млн, +111,5%) і американський Casamigos ($934 млн, +108,5%). Текіла випереджає всі інші міцні спиртні напої за темпами зростання ринку ось уже кілька років, зазначає заступник директора Brand Finace Генрі Фарр.
Перше місце серед пивних брендів світу посів Heineken: його вартість зросла майже на 10% – до $7,6 млрд. Corona Extra, який очолював список торік, опустився на другу позицію, через менш значне зростання – на 6%, до $7,4 млрд. Третє місце зберіг за собою Budweiser – бренд додав у ціні майже 20%, сягнувши позначки в $6,7 млрд.
Найшвидше зростання в сегменті пива і пивних напоїв продемонстрували китайські бренди Zhujiang ($680 млн, +44%) і Tsingtao ($2,1 млрд, +39%). На відміну від інших компаній Zhujiang Brewery не стала підвищувати вартість продукції, пропонуючи покупцям оптимальне співвідношення ціни та якості. Це збільшило попит на її продукцію з боку молодих і чутливих до зміни цін споживачів. Успіх Tsingtao пов’язаний із переглядом бізнес-моделі: за 2022 рік власник бренду відкрив понад 250 пивних і презентував нову клієнтоорієнтовану стратегію, зазначається в повідомленні Brand Finance.
У категорії “вино і шампанське” найдорожчим брендом втретє поспіль став Moet & Chandon. Його вартість оцінюється в $1,3 млрд, що на 10% менше, ніж минулого року.
Найближчому конкуренту – китайському Changyu – навпаки, вдалося показати позитивну динаміку в 33% (до $1,2 млрд) і піднятися відразу на дві позиції за рік. Незважаючи на те, що цей бренд мало відомий у західних країнах, експерти Brand Finance не виключають, що в майбутньому він може очолити рейтинг завдяки зростанню і без того об’ємного ринку винних напоїв у Китаї.
Третю сходинку в сегменті вина і шампанського з показником $1 млрд посів американський бренд Chandon (+8%).
Найбільш швидкозростаючим брендом у цій категорії напоїв став Penfolds ($659 млн, +48%). Австралійська компанія Treasury Wine Estates, яка володіє цим брендом, наразі докладає зусиль для підвищення його глобальної впізнаваності та збільшення частки ринку. Так, у колекції 2022 року вперше з’явилися не тільки австралійські, а й французькі, а також каліфорнійські вина.
Міністерство економіки і торгівлі розробило проєкт постанови Кабінету міністрів “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957”, яким передбачається підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, чинний розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої встановлений відповідною постановою Кабінету міністрів №748 у вересні 2018 року, окрім роздрібних цін на ігристі вина та газовані винні напої.
“Зміни, що відбулися в соціально-економічній та податковій сферах, зокрема, зростання видаткової складової цін (сировина, комплектуючі, енергоносії, витрати на оплату праці тощо), а також зміна 1 березня 2022 року ставок акцизного податку на алкогольні напої призвели до того, що розмір мінімальних цін не відповідає реальним витратам господарюючих суб’єктів на виробництво і реалізацію алкогольних напоїв і потребує коригування”, – наголошується у пояснювальній записці до документу.
Новою постановою пропонується підвищити розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв залежно від коду виробів з УКТЗЕД, зокрема роздрібні ціни на горілку та лікеро-горілчані вироби підвищити на 13%, віскі, ром і джин – на 25%, коньяк (бренді) – на 11-12%.
Розцінки на виноробну продукцію, зокрема, звичайні (неігристі) вина буде підвищено на 62%; сидр, перрі, вина, вермути та інші зброджені напої (зокрема, суміші зі зброджених напоїв і суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2% об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22% об’ємних одиниць етилового спирту, – на 61-71%; на вина ігристі та газовані винні напої – на 28%.
Примітки до постанови буде доповнено новим пунктом, згідно з яким мінімальна роздрібна ціна на виноробну продукцію (окрім сидру та перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, отриманих винятково внаслідок натурального бродіння фруктових, ягідних і фруктово-ягідних соків, із вмістом спирту не більш як 8,5% об’ємних одиниць (без додання спирту) в упаковці типу Tetra-Pak та Bag in box визначатиметься як похідна від затвердженої мінімальної ціни на відповідну продукцію в скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 0,7 л і 0,7 л, а також в іншій тарі, що містить
Усі зміни в описах товарів та їх угруповання за кодами згідно з УКТЗЕД будуть приведені у відповідність до Податкового Кодексу України.
Кабінет міністрів України на засіданні в п’ятницю підвищив приблизно вдвічі розмір плати за марки акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, для покриття витрат, пов’язаних з їхнім виробництвом, зберіганням і реалізацією, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з його релізом, марка для алкогольних напоїв подорожчала з 16 коп. до 35 коп., для тютюнових, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним керуванням і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – з 9 коп. до близько 16 коп.
Вартість марки акцизного податку не змінювалася з 2014 року, зазначив Мінфін.
Як повідомлялося, Верховна Рада в січні 2023 року ухвалила в першому читанні євроінтеграційні законопроєкти №8286 і №8287 щодо запровадження електронної акцизної марки для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Ці законодавчі ініціативи впроваджуються для забезпечення контролю над обігом підакцизної продукції.
Влада Амстердама, йдучи назустріч побажанням городян, посилює правила вживання наркотиків і алкоголю на вулицях, які давно приваблюють приїжджих свободою звичаїв.
Так, у травні в Кварталі червоних ліхтарів поза приміщеннями заборонять палити канабіс – через скарги мешканців, яким заважає безлад, який влаштовують туристи. До того ж працівники секс-індустрії почнуть припиняти роботу і закривати свої заклади о третій годині ночі. Також о другій годині ночі по п’ятницях і суботах зачинятимуться ресторани і бари, а о першій годині ночі припинять впускати нових відвідувачів у квартали Старого міста Амстердама.
Поки що продаж спиртного в кварталі червоних ліхтарів заборонено з четвертої ранку з четверга по неділю. До того ж влада відтепер вимагатиме від власників магазинів на цей час прибирати алкоголь з вітрин, та й взагалі з поля зору. При цьому розпивання спиртних напоїв уже незаконне в більшості громадських місць в Амстердамі.
Нинішнє нідерландське законодавство вважає кримінальним злочином зберігання, виробництво і продаж наркотиків. Однак органи правопорядку дозволяють продавати в кавошопах канабіс – за дотримання суворих правил. Зокрема, ці заклади не повинні порушувати громадський порядок і не залучати іноземців-драгдилерів.
Крім того, міська рада Амстердама запустить навесні кампанію, мета якої – відвадити від міста туристів, які приїжджають сюди спеціально заради алкоголю, наркотиків і сексу.
Троє з десяти дорослих відчувають необхідність споживати алкоголь під час соціалізації.
Згідно з опитуванням, проведеним за ініціативою безалкогольного винного напою McGuigan Zero, 43% дорослих щонайменше один раз скасовували зустрічі з друзями та товаришами, щоб уникнути тиску з боку оточуючих щодо спільного вживання алкоголю, а 28% вигадували відмовки, які дали би змогу їм не пити в компанії.
Учасники опитування визнають, що найчастіше до незапланованого вживання алкоголю їх схиляють друзі, про це заявили 33%. Також 30% зізналися, що їх часто змушують пити партнери.
Найсильніше тиск з боку оточуючих респонденти відчувають на весіллях (про це заявили 24%) і робочих заходах (22%).
Найпопулярнішими відмовками стали необхідність рано вставати (38%) і приймання ліків, разом з якими не можна вживати алкоголь (32%). Троє з десяти кажуть, що вони за кермом, навіть якщо це не так, а кожен п’ятий бреше, що вирішив взяти перерву від алкоголю.
Водночас реальними причинами небажання вживати алкогольні напої опитані назвали бажання почуватися добре вранці (32%), бажання добре виспатися (26%) і спроби ведення більш здорового способу життя (25%).
В опитуванні взяли участь 2 тис. дорослих, які вживають алкоголь.
Міністерство фінансів України направило Кабінету міністрів пропозицію збільшити розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв до 0,3205 грн з нинішніх 0,1926 грн, а для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕНів) і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – до 0,1484 грн з 0,091 грн.
Згідно з текстом відповідного проєкту постанови уряду, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, подорожчання акцизних марок необхідне для компенсації поліграфічним підприємствам витрат на їхнє виробництво і зберігання.
Мінфін у пояснювальній записці до проєкту постанови уточнює, що востаннє вартість марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів переглядалася понад 8 років тому, і наразі їхня встановлена вартість не відповідає фактичній вартості виробництва.
Так, за інформацією підприємства-виробника марок, тільки 2022 року його витрати на електроенергію для виробництва зросли на 74% порівняно з 2021 роком, на 17% за теплову енергію, на 107% за опалення, на 106% за гаряче водопостачання, на 6% за охорону.
“Ціни за тонну паперу у 2022 році, згідно з комерційними пропозиціями Національного банку України, вже збільшилися більш ніж на 200%, і зростуть у 2023 році щонайменше на 32,2% (з 2014 року ціна збільшилась у 4,8 раза)”, – зазначено в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Крім того, збільшення вартості енергоносіїв та інших ресурсних компонентів робить актуальним питання компенсації виробнику марок витрат, пов’язаних з їхнім зберіганням і реалізацією.
Згідно з документом, за підсумками 2022 року буде вироблено 1,9 млрд акцизних марок для тютюнових виробів і 0,56 млрд марок для алкогольних напоїв. Водночас за 9 місяців поточного року було виготовлено 2,07 млрд марок акцизного податку на вищевказані товари (2021 року – 2,91 млрд штук).
Таким чином, ухвалення проєкту постанови потребуватиме наступного року для українських виробників та експортерів алкогольних напоїв 71,6 млн грн (0,56 млрд штук * 0,1279 грн) додаткових витрат, а для тютюнових виробів – 108,3 млн грн (1,9 млрд штук * 0,057 грн).
