Влада Амстердама, йдучи назустріч побажанням городян, посилює правила вживання наркотиків і алкоголю на вулицях, які давно приваблюють приїжджих свободою звичаїв.
Так, у травні в Кварталі червоних ліхтарів поза приміщеннями заборонять палити канабіс – через скарги мешканців, яким заважає безлад, який влаштовують туристи. До того ж працівники секс-індустрії почнуть припиняти роботу і закривати свої заклади о третій годині ночі. Також о другій годині ночі по п’ятницях і суботах зачинятимуться ресторани і бари, а о першій годині ночі припинять впускати нових відвідувачів у квартали Старого міста Амстердама.
Поки що продаж спиртного в кварталі червоних ліхтарів заборонено з четвертої ранку з четверга по неділю. До того ж влада відтепер вимагатиме від власників магазинів на цей час прибирати алкоголь з вітрин, та й взагалі з поля зору. При цьому розпивання спиртних напоїв уже незаконне в більшості громадських місць в Амстердамі.
Нинішнє нідерландське законодавство вважає кримінальним злочином зберігання, виробництво і продаж наркотиків. Однак органи правопорядку дозволяють продавати в кавошопах канабіс – за дотримання суворих правил. Зокрема, ці заклади не повинні порушувати громадський порядок і не залучати іноземців-драгдилерів.
Крім того, міська рада Амстердама запустить навесні кампанію, мета якої – відвадити від міста туристів, які приїжджають сюди спеціально заради алкоголю, наркотиків і сексу.
Троє з десяти дорослих відчувають необхідність споживати алкоголь під час соціалізації.
Згідно з опитуванням, проведеним за ініціативою безалкогольного винного напою McGuigan Zero, 43% дорослих щонайменше один раз скасовували зустрічі з друзями та товаришами, щоб уникнути тиску з боку оточуючих щодо спільного вживання алкоголю, а 28% вигадували відмовки, які дали би змогу їм не пити в компанії.
Учасники опитування визнають, що найчастіше до незапланованого вживання алкоголю їх схиляють друзі, про це заявили 33%. Також 30% зізналися, що їх часто змушують пити партнери.
Найсильніше тиск з боку оточуючих респонденти відчувають на весіллях (про це заявили 24%) і робочих заходах (22%).
Найпопулярнішими відмовками стали необхідність рано вставати (38%) і приймання ліків, разом з якими не можна вживати алкоголь (32%). Троє з десяти кажуть, що вони за кермом, навіть якщо це не так, а кожен п’ятий бреше, що вирішив взяти перерву від алкоголю.
Водночас реальними причинами небажання вживати алкогольні напої опитані назвали бажання почуватися добре вранці (32%), бажання добре виспатися (26%) і спроби ведення більш здорового способу життя (25%).
В опитуванні взяли участь 2 тис. дорослих, які вживають алкоголь.
Міністерство фінансів України направило Кабінету міністрів пропозицію збільшити розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв до 0,3205 грн з нинішніх 0,1926 грн, а для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕНів) і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – до 0,1484 грн з 0,091 грн.
Згідно з текстом відповідного проєкту постанови уряду, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, подорожчання акцизних марок необхідне для компенсації поліграфічним підприємствам витрат на їхнє виробництво і зберігання.
Мінфін у пояснювальній записці до проєкту постанови уточнює, що востаннє вартість марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів переглядалася понад 8 років тому, і наразі їхня встановлена вартість не відповідає фактичній вартості виробництва.
Так, за інформацією підприємства-виробника марок, тільки 2022 року його витрати на електроенергію для виробництва зросли на 74% порівняно з 2021 роком, на 17% за теплову енергію, на 107% за опалення, на 106% за гаряче водопостачання, на 6% за охорону.
“Ціни за тонну паперу у 2022 році, згідно з комерційними пропозиціями Національного банку України, вже збільшилися більш ніж на 200%, і зростуть у 2023 році щонайменше на 32,2% (з 2014 року ціна збільшилась у 4,8 раза)”, – зазначено в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Крім того, збільшення вартості енергоносіїв та інших ресурсних компонентів робить актуальним питання компенсації виробнику марок витрат, пов’язаних з їхнім зберіганням і реалізацією.
Згідно з документом, за підсумками 2022 року буде вироблено 1,9 млрд акцизних марок для тютюнових виробів і 0,56 млрд марок для алкогольних напоїв. Водночас за 9 місяців поточного року було виготовлено 2,07 млрд марок акцизного податку на вищевказані товари (2021 року – 2,91 млрд штук).
Таким чином, ухвалення проєкту постанови потребуватиме наступного року для українських виробників та експортерів алкогольних напоїв 71,6 млн грн (0,56 млрд штук * 0,1279 грн) додаткових витрат, а для тютюнових виробів – 108,3 млн грн (1,9 млрд штук * 0,057 грн).
Імпорт в Україну іноземної алкогольної продукції з етикетками “Cognac”/”Коньяк” припинено з 1 листопада 2022 року, оскільки це найменування більше не відповідає технічним умовам для цього напою, передбаченим Угодою про асоціацію Україна-ЄС.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України у вівторок, зазначена угода, яка набула чинності 1 вересня 2017 року, передбачає взаємний захист між країнами певної кількості географічних вказівок (ГУ) в Україні, серед яких є і “Коньяк”.
Таким чином, з 1 листопада використання в Україні назви “Cognac”/”Коньяк” для продуктів, що походять з третіх країн, не відповідає технічним умовам виробництва напою “Коньяк” і відтепер забороняється на території України.
Нагадується, що 24 січня 2022 року в результаті прийняття нових нормативних актів, що включають захист ГУ, найменування Cognac/Коньяк було включено до митного реєстру, що є обов’язковою умовою для введення в дію захисту ГУ на території України.
Крім того, встановлено перехідний період, щоб імпортери змогли змінити етикетки своєї продукції на відповідні цьому ГУ. Перехідний період було продовжено до 31 жовтня 2022 року (включно) з огляду на агресію РФ та запровадження військового стану в Україні.
“Починаючи з 1 листопада 2022 року, корпорація “Укрвінпром” спільно з Національним міжпрофесійним бюро Коньяку відповідальна за захист ГУ “Cognac” на території країни та за кордоном і вживатиме необхідних заходів проти продукції, імпортованої та представленої під найменуванням “Cognac”/”Коньяк” “, якщо вони не відповідають технічним умовам, встановленим для даного ГУ згідно з Угодою про асоціацію, підписаною між ЄС та Україною”, – підсумувало Мінагрополітики.
Влада Японії, стурбована скороченням споживання алкоголю і відповідно податкових надходжень від його продажів, має намір поправити фінанси за рахунок кампанії, яка пропагує споживання алкогольних напоїв серед японської молоді.
Як і в багатьох економічно розвинених країнах у Японії молоді люди п’ють менше, ніж попередні покоління. Дослідження МОЗ від 2019 року показало, що 29,4% жителів у віці 20 – 30 дітей не п’ють, а 26,5% заявили, що вживають міцне дуже рідко. До 2020 року споживання алкоголю в Японії впало приблизно на третину порівняно з серединою 1990-х років – від щорічного рівня 100 літрів у середньому на людину. У фінансовому 2020 році податкові виступи становили близько $8,4 млрд – на $813 млн менше у порівнянні з 2019 роком, що стало різким зниженням цієї статті доходів за 30 років.
А тепер японська податкова служба, озброївшись гаслом “Віва саке!”, пропонує мешканцям віком 20 – 39 років вигадати бізнес-плани з метою допомогти оживити культуру споживання алкоголю – невід’ємну частину корпоративних звичаїв цієї країни.
Зокрема, пропонується задіяти у розробці проектів штучний інтелект та технології віртуальної та доповненої реальності. Учасників закликали звернутися до “нових сервісів та маркетингових методів”, щоб стимулювати попит на алкоголь серед молоді, а також створювати продукти, які враховують зміни стилю життя у зв’язку з пандемією коронавірусу.
Заявки беруть до 9 вересня, а фіналісти конкурсу візьмуть участь у турнірі у листопаді у Токіо.
Проте нестандартний перебіг чиновників не зустрів публічної підтримки з боку основних японських виробників алкоголю. Чимало користувачів у твіттері також скептично сприйняли бюрократичну ініціативу. “Це ж добре, що молоді не п’ють. Навіщо робити їх залежними?” – поцікавився один із спостерігачів. “Поки вони можуть збирати податки, як я здогадуюсь, здоров’я не грає ролі”, – написав інший.
Співробітники Головного управління Державної фіскальної служби в рамках розслідування кримінального провадження викрили посадових осіб підприємства в Одеській області в ухиленні від сплати податків і вилучили 195 тис. л алкогольних напоїв на суму 14 млн грн, повідомило відомство у Facebook у четвер.
Відомство не назвало підприємство-правопорушника. При цьому ДФС уточнила, що посадовці підприємства отримували податкову вигоду й ухилялися від сплати податків шляхом реалізації лікеро-горілчаних виробів за заниженими на 40% цінами порівняно з тими даними, які вони зазначали в офіційній податковій документації.
За результатами санкціонованих обшуків відомство виявило та вилучило алкогольні та слабоалкогольні напої в асортименті загальним обсягом понад 195 тис. літрів на суму близько 14 млн грн, а також чорнову документацію щодо реалізації алкогольних напоїв за готівкові кошти.
Слідчі дії в кримінальному розслідуванні тривають, уточнюється в повідомленні ДФС.
