21 серпня 2024 року Американська Торговельна Палата в Україні (AmCham Ukraine) провела урочистий прийом у Києві з нагоди святкування Дня Незалежності України. Захід об’єднав членів Палати, дипломатів, представників бізнесу, ставши важливою подією в діловому житті столиці.
Захід розпочався з вітальних слів керівництва AmCham. Президент Палати Андрій Гундер підкреслив важливість партнерства між Україною та Сполученими Штатами і висловив упевненість у подальшому розвитку двосторонніх економічних відносин. Особлива увага була приділена викликам, що стоять перед українським бізнесом в умовах триваючої війни та глобальної економічної нестабільності.
На сьогоднішній день AmCham Ukraine об’єднує понад 600 компаній-членів, що робить її однією з найбільших та найвпливовіших бізнес-асоціацій в Україні. Для ефективного захисту інтересів бізнесу та вирішення ключових питань в різних галузях економіки, в рамках Палати працюють 24 профільних комітетів, що охоплюють такі сфери, як фінанси, ІТ, охорона здоров’я, агробізнес та інші.
Рада директорів AmCham Ukraine відіграє важливу роль в управлінні організацією, надаючи стратегічні рекомендації та професійну експертизу. До складу Ради входять:
Виконавчий комітет:
Олена Кошарна — Голова Ради (Horizon Capital)
Арвід Тюркнер — Заступник голови Ради (ЄБРР)
Алекс МакУортер — Заступник голови Ради (Citi Україна)
Сергій Мартинчук — Скарбник (Сisco)
Сергій Чорний — Юридичний радник та секретар (Baker McKenzie)
Директори:
Юлія Бадрітдінова — Генеральний директор, McDonald’s Україна
Василь Бовділов — Генеральний директор, Unilever Україна
Михайло Бубнов — Генеральний директор, Schneider Electric Україна
Олег Хайдакін — Генеральний директор, Carlsberg Україна
Михайло Харенко — Партнер, Sayenko Kharenko
Леонід Полупан — Генеральний директор, Microsoft Україна
Петро Рондіяк — Голова ради директорів, Winner Group Ukraine
Анджей Ружицький — Генеральний директор, Bunge Україна
Олена Середа — Директор з корпоративних відносин та юридичних питань, Coca-Cola Україна
Андрій Цимбал — Генеральний директор, KPMG Україна
Василе Варварой — Генеральний директор, Cargill Україна
Прийом, організований Американською Торговельної Палати в Україні, продемонстрував єдність та прагнення українського бізнесу до розвитку в умовах глобальних викликів. Цей захід ще раз підкреслив важливість міжнародного партнерства та роль AmCham Ukraine у підтримці економічної стабільності та зростання в країні.
Інтерфакс-Україна – член Американської Торговельної Палати в Україні та офіційний постачальник послуг AmCham Ukraine.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА), Американська торговельна палата в Україні (AmCham) та Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» звернулися до Верховної Ради з проханням підтримати в другому читанні законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби у версії Кабінету міністрів.
«Необхідно передбачити підхід ЄС щодо визначення єдиного курсу євро до гривні протягом року (станом на 1 жовтня попереднього року на весь наступний рік) з метою забезпечення планування бізнес-діяльності підприємств – найбільших платників податків України, на чому, згідно з офіційним висновком до законопроєкту та відповідними листами, наполягають як комітет Ради з питань інтеграції України до ЄС, так і Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабміну», – ідеться в повідомленні на сайті ЄБА в другій редакції законопроєкту.
В асоціаціях упевнені, що ініціативи деяких українських депутатів щодо внесення концептуальних змін до вже ухваленого в першому читанні рішення в частині зміни ставок акцизного податку на тютюнові вироби несуть значні ризики для Держбюджету України. Ці пропозиції можуть спровокувати галопуюче зростання нелегального ринку цигарок, який надзвичайними зусиллями вдається зменшувати кілька місяців з урахуванням рекомендацій країн G7 та лідерства голови парламентського фінкомітету Данила Гетманцева.
Найкритичнішими та найризикованішими ініціативами, на думку компаній-членів асоціацій, є пропозиції щодо встановлення адвалорної ставки акцизу на тютюнові вироби в розмірі 25% та порівняння ставки податку для сигарет і тютюнових виробів електричного нагрівання (ТВЕН).
Підкреслюється, що така ініціатива не відповідає європейському підходу та практиці країн-членів ЄС.
«Просимо врахувати позицію об’єднаної бізнес-спільноти під час ухвалення остаточного рішення щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби в рамках подальшого розгляду та ухвалення законопроєкту №11090», – підсумували в асоціації.
Раніше ухвалити законопроєкт про тютюнові акцизи у варіанті Кабміну закликали Спілка українських підприємців (СУП) та Американо-українська ділова рада (USUBC).
Як повідомлялося, 4 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні й ухвалила за основу законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби.
Законопроєкт передбачає переведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби з гривні в євро, вихід на мінімальний рівень ЄС в акцизному податку на сигарети (EUR90 за 1000 штук сигарет) через поступове підвищення специфічних ставок акцизного податку до 2028 року, повернення до диференціації акцизу на ТВЕНи та сигарети та запровадження спеціального механізму розрахунку акцизного податку на тютюнові вироби з урахуванням валютного курсу.
За оцінками Мінфіну, описаними в проєкті Бюджетної декларації, це дасть змогу збільшити надходження до держбюджету у 2025 році на 0,6 млрд грн, у 2026 році – на 5 млрд грн, у 2027 році – на 9,4 млрд грн і у 2028 році – на 13,9 млрд грн.
Здоров’я і психічний стан співробітників, а також залучення і збереження топ-кадрів у рейтингу викликів для бізнесу за півроку піднялися відповідно з третього на друге і з шостого на четверте місце в переліку ключових викликів, які стоять перед компаніями, свідчать дані опитування своїх членів Американською торговельною палатою (AmCham) в Україні.
Згідно з ними, на проблему здоров’я і психологічного стану вказало 70% респондентів проти 65% півроку тому, топ-кадрів відповідно 56% проти 43%.
Ключовим викликом, як і раніше, залишається безпека і захист співробітників, проте її “рейтинг” знизився з 91% до 85%, тоді як ракетних атак Росії на критичну інфраструктуру і бізнес-активи – з 66% до 61%, що перевело цю проблему на третє місце.
На п’яте з четвертого опустився і виклик економічної та споживчої рецесії, однак на нього вказало 54% респондентів проти 45% півроку тому.
Якщо на початку осені п’ятірку очікуваних проблем замикав доступ до електроенергії, водо- і теплопостачання, мобільного зв’язку з показником 44%, то тепер його навіть немає серед 11 перших позицій.
Водночас логістичні та транспортні проблеми стали турбувати 43% респондентів замість 30% півроку тому, регуляторні виклики – 39% замість 23%, тиск на бізнес з боку держорганів – 28% замість 23%.
У переліку першочергових кроків, які бізнес хотів би бачити від влади, першу трійку сформували проведення реальної та ефективної судової реформи (22%), забезпечення чіткої та прозорої процедури бронювання (22%) та посилення національної безпеки і оборони та розмінування території України (21%).
Рідше представники компаній обирали забезпечення передбачуваності та стабільності податкового законодавства (14%), забезпечення захисту ланцюгів постачання шляхом розв’язання ситуації з логістикою на кордонах і морськими перевезеннями (7%), пом’якшення валютних обмежень щодо репатріації дивідендів та/або виплати відсотків за зовнішніми кредитами (6%), а також розширення страхового покриття політичних ризиків (3%).
Згідно з результатами опитування, у 86% компаній бізнес повністю функціонує, 12% опитаних компаній продовжують працювати частково, ще 2% не функціонують зовсім, тоді як півроку тому повністю функціонувало 84%.
У 58% усіх респондентів не було пошкоджень майна за два роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у 7% активи опинилися в окупації, у 30% заводи/фабрики/потужностей/складів/офісів їхніх компаній було пошкоджено: 75% з них мають незначні пошкодження, 25% – непоправні пошкодження.
Згідно з даними опитуваннями, співробітників у Збройних Силах України мають 84% компаній-членів AmCham в Україні. У 31% компаній серед співробітників були поранені, у 29% – загиблі внаслідок війни, ще у 2% – зниклі безвісти.
“Незважаючи на труднощі, натхненна відважними захисниками бізнес-спільнота продовжує працювати та вірити в Україну, підтримуючи економіку, сплачуючи податки та створюючи робочі місця для українців. 86% компаній-членів повністю функціонують після двох років повномасштабної війни в Росії. Безпека та судова реформа є найвищими пріоритетами для бізнесу”, – прокоментував результати дослідження президент AmCham Андрій Гундер.
В опитуванні, проведеному з 12 по 22 лютого 2024 року, взяли участь 125 керівників і топ-менеджерів компаній-членів палати.
